4.3.3. Швидкість руху автомобілів на окремих елементах проїзних частин

Швидкість руху є також одним із основних критеріїв для оцінки проектних рішень та ефективності вибраних заходів з удосконалення геометричних елементів доріг і підвищення безпеки руху.

Розглянемо її розрахункові значення для руху поодиноких автомобілів.

Так, максимальна можлива швидкість руху на ділянках кривих у плані:

(4.18)

де, - радіус кривої у плані, м; - частка коефіцієнта поперечного зчеплення, що використовується, яка приймається залежно від швидкості руху в межах від 0,18 для швидкості руху 20 км/год. до 0,11 для швидкості руху 150 км/год.; - поперечний ухил, ‰.

Особливо важлива точність визначення швидкості руху при оцінці безпеки дорожнього руху за методом коефіцієнта безпеки. У цьому випадку необхідно мати дані про допустиму швидкість руху на окремих елементах дороги. Значення швидкостей, які отримані за описаними вище методами, слід перевірити за формулами розрахунку гранично допустимих швидкостей руху:

• на кривих у плані

(4.19)

де, - радіус кривої у плані, м; - коефіцієнт поперечної сили, =0,15; - поперечний ухил, відносні одиниці;

• на кривих у плані при обмеженій видимості

(4.20)

де, - коефіцієнт поперечного зчеплення; - поздовжній ухил, на якому розміщена крива, відносних одиниць; - відстань видимості, м ( ); - ширина земляного полотна, м; 5 – запас шляху для зупинки перед перешкодою, м; - коефіцієнт експлуатаційних умов гальмування (для легкових автомобілів - =1,45, для вантажних автомобілів =1.8).

4.3.4. Швидкість руху транспортних потоків залежно від дорожньо-планувальних умов

Іноді в організації дорожнього руху постають завдання, які потребують визначення швидкостей руху не лише окремих транспортних засобів, а й транспортних потоків загалом. Розрахунок цих швидкостей дозволяє розв’язувати техніко-економічні завдання, питання вибору засобів і методів організації дорожнього руху. Середня швидкість руху транспортного потоку на окремих елементах дороги при визначається

(4.21)

де, - коефіцієнт, який враховує середньозважений вплив стану дорожнього покриття на швидкість руху потоку залежно від природно-кліматичних умов; - коефіцієнт, який враховує вплив геометричних елементів дороги, складу транспортного потоку і засобів організації дорожнього руху; - середня швидкість вільного руху однорідного потоку, який складається з легкових автомобілів, на прямолінійній горизонтальній ділянці дороги із шириною проїзної частини 7,5 м, крайовими смугами по 0,75 м і украпленими узбіччями шириною 3,5 м, =70 км/год.; - коефіцієнт, який враховує частку легкових автомобілів у складі транспортного потоку; - коефіцієнт, який враховує наявність дорожньої розмітки (таблиця 4.2); - інтенсивність руху, авто/год.

Таблиця 4.2

Коефіцієнти психологічного сприйняття водієм дорожніх умов при наявності дорожньої розмітки

Наявність розмітки	Коефіцієнт психологічного сприйняття водієм дорожніх умов при ширині проїзної частини, м
	6	7	7,5	9	10,5
Без розмітки	0,7	0,9	1,0	1,05	1,1	1,0
Крайова розмітка	0,64	0,87	0,98	1,08	1,15	0,82
Осьова переривчаста лінія	0,68	0,89	1,0	1,05	1,1	0,76
Осьова переривчаста разом з крайовою розміткою	0,55	0,74	0,74	1,08	1,15	0,7
Суцільна розділювальна смуга	0,59	0,75	0,75	1,04	1,1	0,62

Коефіцієнт визначається наступним чином:

(4.22)

де, - число днів експлуатації відповідно при ожеледі, вологому дорожньому покритті, сніговому покритті і сухому чистому покритті (визначається з кліматичного довідника); - коефіцієнт пониження швидкості руху відповідно при ожеледі ( =0,45), вологому дорожньому покритті ( =0,85), сніговому покритті ( =0,8) і сухому стані проїзної частини ( =1,0).

Коефіцієнт визначають за формулою

(4.23)

де, - коефіцієнт, який враховує вплив поздовжнього ухилу; - коефіцієнт, який враховує вплив складу транспортного потоку на швидкість вільного руху; - коефіцієнт, який враховує вплив дорожніх умов і засобів організації дорожнього руху на швидкість автомобілів, які рухаються вільно.

Значення коефіцієнта залежно від величини ухилу наступні

Ухил, ‰…………….	0	20	30	40	50	60	70	80
……………………	1,0	0,92	0,84	0,76	0,68	0,56	0,45	0,34

Значення коефіцієнта для різного складу потоку наступні

Частка легкових автомобілів у потоці, %.........	100	70	50	40	20	10	0
…………………………….	1,0	0,9	0,8	0,78	0,75	0,67	0,62

Розрахункові значення коефіцієнта для різних випадків дорожніх елементів при використанні засобів організації дорожнього руху таких, як розмітка, необхідно коректувати відповідно до даних таблиці 4.2.

Значення коефіцієнта , встановлені за результатами опрацювання експериментальних досліджень, приймають для практичних розрахунків наступними:

Частка легкових автомобілів у потоці, %..............	0	10	20	40	50	70	100
……………………………….	0,02	0,018	0,016	0,013	0,012	0,01	0,007

На величину коефіцієнта здійснюють вплив також поздовжні ухили та їх довжина (таблиця 4.3), криві в плані:

Радіуси кривих у плані, м……………..	до 150	200	300	400	500	> 600
Уточнюючі коефіцієнти до значення …………………………	1,2	1,15	1,11	1,1	1,02	1,0

Таблиця 4.3

Уточнюючі коефіцієнти до значення залежно від ухилу та довжини підйому

Довжина підйому, м	Уточнюючі коефіцієнти до значення при ухилі, ‰
	30	40	50	60
менше 200	1,1	1,15	1,21	1,3
350	1,11	1,2	1,25	1,32
500	1,19	1,25	1,3	1,36
більше 800	1,22	1,32	1,38	1,45

Для оцінки середньої швидкості автомобілів, які рухаються швидко, рекомендується застосовувати рівняння

(4.24)

причому, ; ,

де - коефіцієнт, який враховує вплив підйомів; - коефіцієнт, який враховує склад транспортного потоку; - коефіцієнт, який залежить від складу транспортного потоку.

Значення коефіцієнта залежно від величини ухилу наступні:

Ухил, ‰…………….	0	20	40	60	80	100
……………………	1,0	1,0	0,95	0,92	0,85	0,75

Значення коефіцієнта залежно від складу руху наступні:

Частка легкових автомобілів у потоці, %.........	100	70	50	40	20	10
…………………………….	1,0	0,99	0,95	0,9	0,8	0,75

Значення коефіцієнта залежно від складу руху наступні:

Частка легкових автомобілів у потоці, %..............	10	20	50	60	80
……………………………….	0,032	0,03	0,027	0,023	0,019

Наведений розрахунковий метод ефективний для розв’язання повного комплексу завдань, який потребує оцінки швидкостей руху транспортних потоків ділянками зі змінними дорожніми умовами, тобто для розв’язання завдань техніко-економічного проектування доріг та організації дорожнього руху.