- •Лекція 4 розділ 4. Транспортний потік
- •4.1. Закономірності транспортних потоків
- •4.2. Інтенсивність руху
- •4.3. Швидкість руху
- •4.3.1. Швидкість, як цільова функція дорожнього руху
- •4.3.2. Швидкісні режими транспортного потоку на горизонтальних ділянках доріг
- •Вплив складу руху на залежність «інтенсивність - швидкість» на дорогах з двома смугами руху в обох напрямках
- •4.3.3. Швидкість руху автомобілів на окремих елементах проїзних частин
- •4.3.4. Швидкість руху транспортних потоків залежно від дорожньо-планувальних умов
- •4.4. Оптимізація швидкісного режиму
- •4.5. Склад та щільність транспортного потоку
- •4.5.1. Склад транспортного потоку
- •4.5.2. Щільність транспортного потоку
- •4.6. Інтервали між транспортними засобами
- •4.6.1. Інтервали між автомобілями, що рухаються один за одним
- •4.6.2. Максимальні інтервали між автомобілями
- •4.6.3. Режими руху окремих груп автомобілів у потоці
- •4.7. Якісний стан транспортного потоку
- •4.8. Зниження рівня завантаження дороги
4.2. Інтенсивність руху
Інтенсивність руху – це кількість транспортних засобів, яка пройшла поперечне січення вулиці або дороги за одиницю часу. Інтенсивність руху може виражатися у фактичних одиниця (авто/год.), коли необхідно встановити фізичну кількість транспортних засобів, а також у зведених одиницях (од/год.), коли транспортний потік на основі порівняння динамічних габаритів транспортних засобів зводиться до умовного легкового автомобіля.
Одиниці виміру інтенсивності:
авто/добу - в значній мірі використовувалася і використовується при незначних обсягах руху, що дозволяє вирішувати завдання організації дорожнього руху. При значних обсягах руху цей показник не може бути використаний;
авто/год. – використовується для розв’язання завдань організації руху;
авто/год.«пік» - використовується для розв’язання завдань організації дорожнього руху в період існування щільних транспортних потоків;
авто/ 5 хв. – використовується для розв’язання спеціальних завдань дорожнього руху (наприклад, для розрахунків світлофорної сигналізації).
В якості розрахункового періоду часу для визначення інтенсивності руху можуть також приймати рік, місяць, годину і більш короткі проміжки часу (секунда) залежно від поставленого завдання спостереження. На вулично-дорожній мережі можна виділити окремі ділянки і зони, де рух досягає максимальних розмірів, у той час, як на інших ділянках він у декілька разів менший.
На рисунку 4.2 зображено приклад картограми, що характеризує інтенсивність транспортних потоків на магістральних вулицях міста з радіально кільцевою схемою вулично-дорожньої мережі. Дуже важливе значення в проблемі організації руху має нерівномірність руху протягом року, місяця, доби і навіть години.
Типова крива розподілу інтенсивності руху протягом добового періоду найбільш інтенсивного руху на міській магістралі зображена на рисунку 4.3. Приблизно така ж картина відбувається і на автомобільних дорогах.
Крива дозволяє виділити так звані пікові години або періоди, в яких виникають найбільш складні завдання організації і регулювання руху. Піковий період – термін часу, протягом якого інтенсивність, яка вимірюється малими проміжками часу, значно перевищує середню інтенсивність періоду найбільш інтенсивного руху. Періодом найбільш інтенсивного руху зазвичай є проміжок часу між 600 та 2200 годинами.
Рис. 4.2. Картограма інтенсивності руху на території міського району
Рис. 4.3. Зміна інтенсивності транспортного потоку протягом доби на міській магістралі:
1 – транспортний потік з центру;
2 – транспортний потік до центру.
Часова
нерівномірність транспортних потоків
характеризується відповідним коефіцієнтом
нерівномірності
.
Цей коефіцієнт може бути розрахований
для річної, добової та годинної
нерівномірності руху. Коефіцієнт річної
нерівномірності руху може бути визначений
за формулою:
,
(4.2)
де
-
сумарна інтенсивність руху за рік,
авто/рік;
-
сумарна інтенсивність руху за місяць,
що порівнюється, авто/міс.;
12 – кількість місяців у році.
Коефіцієнт
добової нерівномірності
визначається
аналогічно:
,
(4.3)
де
- інтенсивність руху за час, що порівнюється,
авто/год.;
- сумарна інтенсивність руху за добу, авто/добу;
24 – кількість годин у добі.
Приклад
4.1.
Визначити годинну інтенсивність руху
транспортного потоку в шосту годину
доби, якщо добова інтенсивність складає
= 23600 автомобілів, а коефіцієнт годинної
нерівномірності руху в шосту годину
доби дорівнює
= 0,83.
Розв’язок задачі. Годинна інтенсивність руху транспортного потоку визначається за формулою 4.3
Таким чином, шукана годинна інтенсивність складе:
авто/год.
Отже, годинна інтенсивність руху транспортного потоку 817 авто/год.
Для характеристики просторової нерівномірності транспортного або пішохідного потоку можуть бути також визначені відповідні коефіцієнти нерівномірності за окремими ділянками дорожньої мережі.
Найбільш часто інтенсивність руху транспортних засобів і пішоходів у практиці організації руху характеризують її годинним значенням. При цьому найбільше значення має показник інтенсивності в години пік, оскільки саме в цей період виникають найскладніші завдання організації руху. Необхідно, проте, мати на увазі, що інтенсивність (об'єм руху) в години пік в різні дні тижня, місяця і року можуть мати неоднакове значення.
На дорогах з більш високим рівнем інтенсивності руху транспортних засобів менше нерівномірність руху і стабільніше значення інтенсивності пікового часу.
Для двосмугових доріг із зустрічним рухом зазвичай інтенсивність руху характеризують сумарною величиною зустрічних потоків, оскільки умови руху і, зокрема, можливість обгонів визначаються завантаженням обох смуг. Якщо ж дорога має розділову смугу і зустрічні потоки ізольовані один від одного, то сумарна інтенсивність зустрічних напрямів не визначає умови руху, а характеризує лише сумарну роботу дороги як споруди. Для таких доріг самостійне значення має інтенсивність руху в кожному напрямі.
