1. Мікроекономіка – це окрема галузь економ. Знання, це фундаментальна теоретична дисципліна. Мікроекономіка має власний предмет і об’єкт дослідження. Обєкт дослідження мікроекономіки є:окремі індивіди; домогосподарства; фірми;урядові заклади та установи, а також окремі ринки.

Мікроек. Вивчає поведінку окремих індивідів та економічних одиниць(домогосподарств,фірм,урядових закладів і установ),які викор. Обмежені ресурси з метою стримання найбільшої вигоди;для фірми найбільша вигода це максимальні прибутки(або ж найменші збитки),а для домогосподарств-це найбільша корисність.

Крімтого мікроек. Вивчає ціновий та ринковий механізм.Мікроек. як окрема наука виникла в 1871р.-1873р. в процесі марженальської революції в економічній науці. Її творцями були зокрема:Джевонс Віллям,Менгер, Леон Вайрас.

Марженалісти відкинули трудову теорію вартості : (її створили Адам Сміт, Давид Рікардо).Ця теорія вважала, що в основі ціни є затрати затрата ресурсів і перед усім є праця. Тобто вони пояснювали сутність цін з боку пропозиції. Оскільки він затрачає ресурси, вони мають відшкодувати. Маржиналісти розробили теорію граничної корисності яка пояснювала як визначається ціна товару, вони вважали що ціну товару на ринку визначає корисність останніх (граничних)одиниць даного товару які споживаються покупцями, тобто вони пояснювали ціну з боку попиту. Ціну товару визначає останні одиниці даного товару який споживається покупцями.

1890р. англ.. економ. Альфред Маршал в праці «Принципи аналітичної економії» запропонував компромісне тлумачення сутності ціни. На його думку ціну товару на ринку визначає взаємодія попиту (теорія граничної корисності) і пропозиції (трудова теорія). Маржиналісти почали використовувати в економ. Аналізі. Граничні величини:гранична корисність;граничні витрати;продукт;виторг;гранич.економ. продукти.

2. Методологія мікроек. – це сукупність методів та принципів дослідження мікроек. Явищ і процесів.

Методи мікроек. Дослідження:1.метод наукової абстракції;2.мет.дидукції;3.мет. індукції;4.логічний мет.;5.історичний мет.;6.мет. моделювання:-графічний,-алгебраїчні,-вербальні(словесні),-табличні. 7.мет. аналогії;8.статистичні мет.;9.мет. соц.. обстежень.

Принципи мікроек. Досліджень:1.принципи методологічного індивідуалізму – мікроек. Вважають, що в економіці потрібно перед усім вивчати поведінку окремого індивіда. 2.принцип раціональності – вважають, що людина за своєю природою є егоїстична і тому в економіці вона шукає для себе найбільшу вигоду. 3.принцип оптимальності – тобто вважають, що кожен власник будь якого ресурсу прагне вилучати з одиниці ресурсу найбільшу вигоду. 4 принцип рівноваги – в мікроек. Говорять зокрема про два види ринкової рівноваги: - часткова рівновага-вона досягається на окремих ринках тоді коли товар продають за рівноважною ціною(Ро)за такої ціни вважають цей ринок забезпечуватиме найкраще використання ресурсів. – загальна рівновага – це той випадок коли в межах усієї національної економіки на всіх ринках встановлюється рівноважна ціна.

3. Фактори виробництва – це усе те що виробники використовують для виготовлення продукції товарів і послуг.

Види факторів виробництва: -праця,-земля,(матеріальні ресурси),- капітал,- підприємницький хист.(всі разом-людські ресурси).

4. Ринок – це місце де зустрічаються покупці та продавці певного товару.

Ринок – це механізм узгодження економ. Інтересів покупців та продавців певного товару.

Структура – це частина цілого і зв’язки між ними.

Будь який ринок має таку структуру: - покупці які формують попит на ринку(Д);- виробникі які формують пропозицію даного товару (S);- кількість товару на ринку (Q);- ціна товару(Р).

Види ринку:*ринки продуктів,*ринки ресурсів:-ринок праці, - ринок землі, - ринок капіталу.

Економісти розмежовують 4и головні ринкові структури : (І) частина досконала конкуренція – це такий ринок на якому багато дрібних виробників, продають багатьом покупцям однорідний продукт.

Чиста конкуренція – це ідеальна ринкова структура оскільки в реальній економіці вона практично не зустрічається.

В реальній економіці до моделі чистої конкуренції наближаються хіба що такі2-а ринки : фондова біржа, ринок фермерської продукції.

(ІІ) чиста монополія – це такий ринок на якому один виробник (фірма) продає унікальний вид для якого немає замінників. Це також ідеальна ринкова структура , бо й вона в реальній економіці практично не зустрічається.

(ІІІ) Олігополія – це такий ринок на якому кілька потужних фірм продають значний відсоток даної продукції. Ця продукція може бути як диференційована так і однорідна.

Монополістична конкуренція - це такий ринок на якому багато дрібних виробників продають диференційований продукт багатьом покупцям. Ці фірми володіють ринковою владою.

Олігополія і монополістична конкуренція – це реальні ринкові структури .Оскільки більшість ринків можуть досліджуватися за допомогою двох моделей.

5. Попит - як наукове поняття виражає зв'язок між ціною певного товару (Р), та тими його кількостями (Q)які покупці бажають і спроможні купувати на ринку в межах визначеного періоду, часу за інших рівних умов.

В мікроек.виокремлюють такі види попиту:* «Д»ринковий попит зведений до єдиного плану наміри покупців.* індивідуальний попит-це попит окремого покупця даного товару «d». (D= ). * Dp попит на продукти.*Df попит на фактор виробництва.*попит на продукт окремого виробника (використовують ринкових структурах).

Попит можна виразити:1 таблично(шкала попиту); 2 графічно(крива попиту); 3.алгебраїчно(функція попиту); 4вербально або словесно.

1. Qd-величина, кількість попиту. Р – ціна у грн..

Р,грн	Qd,шт. за день
0,4	0
0,3	1
0,2	2
0,1	3
0,0	4

2 . P

Qd

В загальному випадку лінійну формулу можна записати так: P=a-b Qd

Закон попиту говорить що між зміною ціни та змінною у величині попиту існує обернена або непряма залежність.

Закон попиту не діє на деяких ринках , наприклад він не діє коли крива попиту є такою:

6. Наринку будь якого товару попит визначають 2і групи чинників: 1.Ціновий чинник попиту: -Р.2.не ціновий чинник попиту:-І-доходи покупців даного товару, -Pr –ціни споріднених товарів, -t-смакиі вподобання,- n-чисельність покупців даного товару, -Sf-особливі чинники- це ті які формують попит на окремих ринках.-інші чинники α.

Зміни у нецінових чинниках попиту спричиняють зміну у попиті на даний товар (D ці зміни ілюструють так :

Зміни у величині попиту (Qd можна зобразити зокрема так:

7. Взаємозамінювані (субститути) — це товари та послуги, здатні задовольняти одну й ту саму потребу людини, конкуруючи між собою. Взаємодоповнювані (комплементарні) — це товари та послуги, здатні задовольнити певну потребу людини тільки в комплексі.

8. Нормальні товари – це товари вищої споживчої цінності. Еластичність їх попиту за доходом – додатна. “Нормальні” – тому що вони “нормально” реагують на підвищення доходів споживачів. Це – перш за все – предмети розкоші, а також багато товарів, що не відносяться до категоріїї предметів розкоші.Товари нижчої якості – це товари нижчої споживчої цінності. Коли зменшуються доходи, то їх споживання збільшується. Наприклад: при зменшенні доходів людина може продати своє авто і користуватися громадським транспортом. Тобто при зменшенні доходів зростає попит на послуги громадського транспорту

9.Пропозиція – це школа ,що виражає зв'язок між ціною певного товару та тими його кількостями які виробники бажають і спроможні (фінансово і технологічно) постачати на ринок в межах визначеного періоду часу до інших рівних умов.

В мікроек. Використовують такі види пропозиції:

S- ринкова пропозиція; s-індивідуальна пропозиція;Sp- пропозиція продукту;Sf-пропозиція фактору виробництва;SRS –коротка строкова пропозиція; LRS – довго строкова пропозиція.

Пропозиція можна виразити:*таблично;*графічно;*алгебраїчна; *вербально.

Лінійну функцію пропозиції в загальному вигляді можна записати так:P=a+b*Qs

= tg α

P=0,1+0,1(грн./шт)Qs

Закон пропозиції говорить що між зміною ціни та зміною у величині пропозиції існує пряма залежність.

10.Чинники,визначають пропозицію. Зміна у пропозиції та зміна в обсязі пропозиції. Графіки?

На ринку будь якого товару пропозицію визначають 2і групи чинників: 1.ціновий чинник пропозиції: Р-ціна пропозиції.;2.нецінові чиники пропозиції : -t-час,Pf-ціни факторів виробництва, T-технологія виробництва,n-чисельність виробників товару,Om-організація ринку.

Om:-податки на вироби;-Дотації вироби;-імпортні та експортні мита;-квоти;-ліцензії.

Зміни у пропозиції повного товаруS спричиняють зміни у нецінових чиниках пропозиції ці зміни ілюструють так:

Зміни в обсязі вироб. Зображається так: (Q

11. Визначення рівноважної ціни та рівноважного обсягу продукту у вільному ринку. Функція рівноважної ціни Рівноважну ціну (Р0) визначають у точці перетину (е) ринкових кривих попиту (Д) і пропозиції (S) що показано на малюнку Рівноважна ціна виконує нормувальну функцію тобто вона ділить учасників ринку (покупець і продавець) на дві групи 1 групу складають ті покупці і продавці, які зможуть купувати і продавати цей товар в кількості (Q0)  На рис її представлено лінією торгівлі Ринкова вигода (покупців) споживаців становить площу: МС- граничні витрати- це витрати фірми на виробництво однієї додаткової одиниці продукту Pr- резервна ціна виробника MC=Pr Pr- це найнижча ціна за якою він планує постачати цей товар на ринок TR0- виторг виробника від продажу товару (Q0) TR0=P0xQ0 TC0- загальні витрати на виробництво 2 групу складають решта учасників ринку які неможуть купувати і продавати цей товар на рис їх представлено ненавединими частинами 

12. Коли величина попиту перевищує величину пропозиції, то Різницю між ними називають нестачею, або дефіцитом. На більшості ринків першою ознакою появи нестачі є різке зменшення товарних запасів, тобто тих товарів, які уже вироблені і готові до продажу або споживання. Продавці (чи виробники) часто тримають певну кількість товарів у запасі, щоб оперативно реагувати на зміни попиту. При різкому зменшенні цих запасів їх власники, очевидно, намагатимуться повернути обсяг запасів до нормативного. Цієї мети вони можуть досягнути, нарощуючи випуск продукції, або, якщо вони є лише продавцями, збільшивши замовлення виробникам. Паралельно з цим вони збільшуватимуть ціну, бо знають, що покупці, очевидно, готові заплатити більше. У результаті цих дій відбуватиметься рух по кривій пропозиції вверх і вправо (ціна і обсяг пропозиції зростатимуть) . Та оскільки дефіцит здійснює тиск на ціну знизу, покупці також змушені будуть змінювати свої плани. Щоб уникнути черги і мати можливість постійно споживати даний товар, деякі споживачі будуть готовими заплатити більшу ціну, інші ж скоротять споживання даного товару або взагалі відмовляться від нього через високу ціну. Всі ці дії спричинять рух по кривій попиту вверх і вліво.

13. Ринкова ціна - ціна, за якої рівні пропозиції та попиту урівноважуються. Ціна рівноваги виконує такі функції: - інформує товаровиробників про шляхи раціонального розподілу економічних ресурсів (підвищення ціни свідчить про доцільність збільшення обсягів виробництва і навпаки, а отже про необхідність перерозподілу виробничих ресурсів);

- разом із конкуренцією, процесом взаємодії попиту і пропозиції формує механізм ринкового співвідношення між індивідуальними і суспільно необхідними витратами.

14. Дугова еластичність попиту харак­теризує відносну зміну величини попиту, зумовлену відносною зміною ціни на певній частині кривої попиту, тобто на дузі.Відносна зміна у величині попиту ви­значається діленням фактичної різниці у величинах попиту, що спостерігається на відрізку між точками А і В — (Q2—Q1), на середнє значення між двома величинами попиту, що відповідають цим точкам – (Q2+ Q1 /2). Аналогічно відносна зміна в ціні визначається діленням фактичної різниці в цінах, що спостерігається на відрізку між двома точками А і B—(P2-P1), на середнє значення ціни, що відповідає цим точкам, — (Р2-Р1/2). Дугова еластичність попиту = фактична різниця у величині попиту/середнє значення величини попиту/фактична різниця в ціні/середнє значення ціни/ Дугова еластичність попиту дає змогу визначити "середню" еластичність на дузі кривої попиту. Однак крива попиту має різну еластичність у кожній своїй ча­стині. Тому для точного визначення еластичності попиту використовують концепцію точкової ела­стичності попиту.

15. Точкова еластичність попиту характеризує відносну зміну величини попиту обумовлену відносною зміною ціни в характерній точці кривої попиту. Для визначення точкової еластичності попиту застосовують формулу: Еd в точці А = ОР / РТ (де О – початок координат; Р – ціна в характерній точці; Т – точка перетину кривої попиту з віссю ціни) Точкова еластичність попиту демонструє всі види еластичності попиту. Для аналізу використаємо криву попиту у вигляді прямої лінії. Припустимо, що точка А розташована вище середини кривої попиту Еd в точці А = ОР2 / Р2Т. оскільки ОР2 > Р2Т, то Еd в точці А більша за одиницю. Отже, попит у точці А є еластичним, як і у всіх точках, що знаходяться вище від середини кривої попиту аж до перетину її з віссю ціни.

16.Можна назвати такі фактори, які визначають різну цінову еластичність попиту на блага:

1. Замінність. Чим більше прийнятних замінників даного блага пропонується на ринку, тим еластичніший попит на нього. Наприклад, прийнятних замінників інсуліну немає, тому попит діабетиків на нього цілком нееластичний. Крім того, еластичність попиту на благо залежить від того, наскільки вузьким є його визначення. Попит на верхній одяг фірми „Трембіта" буде набагато еластичнішим, ніж попит на верхній одяг взагалі: якщо фірма „Трембіта" підніме ціни на свій одяг, його можна легко замінити одягом багатьох інших фірм, проте прийнятного замінника верхнього одягу як такого не існує.

2. Питома вага в доходах споживачів. Чим більшу частку займає благо у бюджеті споживача, тим еластичнішим буде попит на нього, 10%-не зростання цін на сірники чи сіль буде майже невідчутним для доходу споживачів і приведе до мінімального скорочення обсягу закупок. Проте 10%-не зростання цін на будинки, автомобілі складе значну частку доходів більшості сімей, тому тут можна очікувати різкого скорочення обсягу закупок.

3. Рівень необхідності. Попит на предмети першої необхідності, як правило, нееластичний, а на предмети розкоші - еластичний. Підвищення    цін   не   приведе   до   суттєвого   скорочення споживання хліба, електроенергії, води, бо без них ми просто не зможемо жити. В той же час майже ніяких ускладнень не виникне, якщо через  підвищення  цін скоротяться  покупки діамантів і кришталю.

4. Фактор часу. Попит на продукт тим еластичніший, чим більшим є період часу для прийняття рішень. Одна із причин цього правила полягає в тому, що більшість споживачів — люди звички: їм необхідний певний час, щоб знайти прийнятні замінники продукту, на який зросли ціни. Попит на автобусні квитки безпосередньо в день зростання цін на автобусне сполучення буде нееластичним, бо мало хто наважиться змінити плани в останній момент, проте в довготерміновому періоді споживачі мають достатньо часу, щоб перейти на інші, дешевші види транспорту. Крім  коефіцієнта  цінової еластичності  попиту  економісти визначають також коефіцієнти перехресної еластичності попиту і еластичності попиту по доходу.

17. Перехресна еластичність попиту: суть, формула та значення коефіцієнта.

Перехресна еластичність попиту використовується для вимірювання чутливості обсягу покупок споживача до зміни цін на замінюючи, чи доповнюючі товари.

Перехресна еластичність - показує, на скільки зміниться обсяг попиту на товар X при зміні ціни товару Y на 1%:

Якщо коефіцієнт перехресної еластичності має позитивне значення, тобто попит на продукцію X знаходиться в прямій залежності від зміни ціни продукту Y, то продукти X і Y є взаємозамінними. Чим більше позитивний коефіцієнт, тим більше ступінь заміни двох даних товарів.

Мал. 19 Перехресна еластичність

Якщо коефіцієнт перехресної еластичності має негативне значення, то продукти X і Y є взаємодоповнюючими товарами. Чим більша величина негативного коефіцієнта, тим більше взаємодоповнюваність двох даних товарів. Нульовий чи майже нульовий коефіцієнт свідчить про те, що два продукту не пов'язані між собою, тобто є незалежними в споживанні товарами. Знання про перехресну еластичність попиту важливе для корпоративного планування. Припустимо, очікується різке підвищення цін на природний газ. Мабуть, це збільшить попит на електроенергію, оскільки обидва продукту вважаються взаємозамінними для опалення і приготування їжі. Електричні компанії можуть планувати задоволення підвищеного попиту на свій продукт, якщо їм відома його перехресна еластичність. Якщо у довгостроковому періоді Еху=0,8, тоді 20%-не збільшення ціни на природний газ збільшить обсяг попиту на електроенергію на 16%

Значення показників Еху для деяких товарів розглянуто в таблиці 7.

Таблиця 7. Показники перехресної еластичності попиту

Наименование	Exy^xy
Природний газ по відношенню до ціни на електрику	0,8
Співвідношення між марками машин (імпата і шевроле 1968-75)	11,0
Маргарин по відношенню до ціни на масло	1,53
Свинина по відношенню до ціни на яловичину	0,40
Курчата по відношенню до ціни на свинину	0,29

18.Еластичність попиту за доходом.

Еластичність попиту за доходом - вимірюється за допомогою коефіцієнта Е_І, який показує, на скільки відсотків зміниться обсяг попиту при зміні доходу споживача на 1%

При аналізі показників еластичності попиту за доходом необхідно враховувати деякі характеристики товарів, споживання яких відчутне, або не відчутне до зміни доходів.

Нормальні товари - це товари, попит на які із збільшенням доходу збільшується (масло).

Товари нижчої якості - це товари, попит на які із збільшенням доходу зменшується (маргарин). Значення Е_Іможе бути позитивним, негативним чи рівним нулю залежно від ступеня необхідності благ (мал. 18).

Мал. 18 Еластичність попиту по доходу

Значення показника еластичності попиту по доходу важливі для виробничих фірм з погляду планування обсягів випуску товарів, для торгових фірм для регулювання замовлень відповідно до зміни попиту при зміні доходу. Показники еластичності попиту по доходу для деяких товарів і послуг наведені в таблиці 6.

Таблиця 6. Показники еластичності попиту по доходу.

Товар чи послуга	Короткостроковий період	Довгостроковий період
Свинина	0,27	0,18
Яловичина	0,51	0,45
Меблі	2,6	0,53
Порцеляна, скляний посуд	0,47	0,77
Послуги дантиста	0,38	1,0
Курчата	0,49	1,06
Автомобілі	5,5	1,07
Видовищний спорт	0,46	1,07
Послуги лікаря	0,28	1,15
Одяг	0,95	1Д7
Бензин и нафта	0,55	1,36
Домашнє устаткування	2,72	1,40
Взуття	0,9	1,5
Коштовності, годинники	1,0	1,6
Приватні будинки	0,07	2,45
Подорожі закордон	0,24	3,09
Предмети туалету	0,25	3,74