Інтерпретація основних понять
Релігійна орієнтація – це приналежність людини до конкретної гілки віросповідання, зацікавлення нею та дотримання певних канонів, звичаїв та традицій, які вона проповідує.
Гіпотези дослідження
Гіпотеза підстава: хоча більшість людей цікавиться релігією, проте кожен з них по-різному віддає їй належне і по-різному ставиться до неї.
Гіпотези наслідки: в основу формування індивідуальних рис характеру тих людей, які є байдужими до релігії, входять:
невміння цінувати в житті найважливіше;
брак досвіду як “радіти” життю;
3. культурна збіднілість людини як особистості.
Розділ II
Метод дослідження: вибираючи методи збору інформації, ми будемо починатироботу із структурування об’єкта дослідженя. Упускаючи ту частину студентів, які не навчаються у НУ “Львівська політехніка” та ЛНУ імені І.Франка, а тому не є об’єктами нашої уваги, вибираємо серед решти лише студентів НУ “Львівська політехніка” та ЛНУ ім. І.Франка.
Аналіз документів є досить поширеним у практиці проведення соціологічних досліджень, оскільки у документах міститься значна кількість інформації щодо матеріального і духовного життя суспільства. Вони віддзеркалюють процеси та явища, що відбуваються як у суспільстві загалом так і в окремих прошарках, характеризують діяльність окремих індивідів і великих спільнот. У цих дослідженнях використовують різноманітні документи.
Інформацію про релігійні орієнтації студентів можна одержати проаналізувавши такі документи:
реєстрація загальної кількості студентів і студенток у стінах НУ “Львівська політехніка” та ЛНУ ім. І.Франка.;
реєстрація загальної кількості невіруючих студентів і студенток у стінах НУ “Львівська політехніка” та ЛНУ ім. І.Франка;
Завдяки аналізу документів можна також одержати інформацію про:
Зацікавлення студентів релігійними обрядами, що склалися і сформувалися історично;
Яку роль відіграє у їхньому житті віра?
З цих документів можна дізнатися:
кількість студентів, які є віруючими;
кількість студентів, яким віра та релігія допомагала у життєво складній ситуації;
Соціологічне спостереження – метод збору наукової інформації, сутність якого полягає в безпосередній реєстрації фактів, явищ, процесів, що відбуваються у соціальній реальності. Для соціологічного спостереження характерними є систематичність, планомірність, цілеспрямованість. Найважливішою його перевагою перед іншими соціологічними методами є синхронність з досліджуваним явищем, процесом. Це дає змогу безпосередньо вивчати поведінку людей за конкретних умов у реальному часовому просторі. За допомогою соціологічного спостереження вивчають діяльність окремих людей, статичні і динамічні процеси, що відбуваються у соціальній групі, спільноті. Процедура його передбачає здобуття детальної первинної інформації, оскільки дані спостереження повніше віддзеркалюють живу соціальну реальність.
Метод соціологічного спостереження можна застосовувати при вивченні глибинних мотивів вибору певної моделі, яка б об’єднала в собі певні характеристики щодо релігійних зацікавлень студентів, що не входить в коло наших завдань, а отже, він не буде використовуватися.
Соціологічний експеримент – спосіб отримання інформації про соціологічний об’єкт в результаті впливу на нього деяких факторів. Використовуються соціальні інститути, об’єкти, загальні, галузеві і специфічні соціологічні теорії.
В нашому соціологічному дослідженні даний метод не використовується.
Серед методів збору первинної соціальної інформації найпопулярнішим є метод опитування. Опитування – метод збору соціальної інформації про досліджуваний об’єкт під час безпосереднього (інтерв’ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога і респондента шляхом реєстрації відповідей респондентів на сформульовані запитання.
Приймаємо як основний метод – метод опитування, і тому зупинимося на ньому детальніше.
Основними перевагами методу опитування є такі:
метод забезпечує оперативність збору інформації;
дає змогу зробити порівняльний аналіз відповідей респондентів;
можна виконувати на великих масивах, а отже, вивчати поведінку великих соціальних суб’єктів;
при повторних дослідженнях можна встановити динаміку змін об’єкта дослідження;
Даний метод має наведені нижче недоліки:
для забезпечення репрезентативності результатів потрібно правильно визначити коло респондентів (зробити вибірку);
матеріал може бути поверховим, не відображати глибинних процесів життєдіяльності об’єкта, що вивчається, особливо коли опитування виконується по “гарячих слідах”;
потребує значних матеріальних затрат;
занадто “відкриті” запитання респонденти часто залишають без відповіді;
Одним із найпоширеніших видів опитування є анкетування, яке передбачає самостійне заповнення анкети респондентом. Анкета – тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов’язаних між собою за встановленими правилами.
Розрахунок вибірки :
Генеральна сукупність буде скінченою, оскільки ми знаємо заздалегідь приблизну кількість тих, хто бажає висловити свою думку щодо релігійного зацікавлення. Ділити вибірку на частини немає необхідності, оскільки з позицій нашого дослідження склад генеральної сукупності є досить однорідним.
=278
Отже, для забезпечення рівня репрезентативності 6% при довірчій ймовірності 0,954 треба описати респондентів, використовуючи наведений опитувальний лист (анкету).