Тема 8. Інформаційна система національного банку україни

ЛЕКЦІЯ 1 Загальна характеристика автоматизованої обробки банківської інформації

1. Характеристика банківської системи України

Банківська система України заснована в березні 1991 р. після прийняття Верховною Радою України Закону України "Про банки й банківську діяльність". Цей Закон став правовою підставою для створення Національного банку України. Відповідно Закону в Україні були заложенны підвалини дворівневої банківської системи, складовими частинами якої є Національний банк України й комерційні банки різних форм власності, у тому числі Державний експортно-імпортний банк України й Державний ощадний банк України.

Національний банк України (НБУ) юридичне й реально є центральним банком нашої країни У своїй діяльності НБУ керується Конституцією України, Законом України "Про Національний банк України" і іншими законодавчими актами й власними нормативними документами. НБУ є емісійним центром держави, проводить: єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту, валютного регулювання, у створенні й зміцненні національної грошової системи; здійснює: міжбанківські розрахунки на базі розрахункової палати, координує діяльність банківської системи в цілому й виконує банківський нагляд за діяльністю банків і кредитних установ, їхню державну реєстрацію, ліцензування банківських операцій. Він забезпечує нагромадження, збереження й здійснення операцій із золотовалютними запасами й резервами.

Широкий спектр функцій НБУ, трудомісткість процесів обробки банківської інформації, необхідність одержувати оперативно відомості про грошові потоки й здійснювати обмін інформацією на міжбанківському рівні як України, так і за її межами вимагають не тільки автоматизації функцій керування НБУ, але й впровадження найбільш сучасних комп'ютерних технологій для підтримки управлінських рішень.

Відповідно до протокольному дорученню Верховної Ради України від 17.06.1993 р. НБУ розробив і ввів систему електронних платежів (СЕП). У комерційних банках обов'язково вводився пакет програм "Операційний день банку" (ОДБ), основними функціями якого є не тільки автоматизація обліку руху коштів на поточних рахунках, а й підготовка звітної інформації й передача її за допомогою спеціального АРМ НБУ (АРМ-3). При цьому більшість банків пішло по шляху створення власних програмних продуктів. Ліцензування пакетів Національним привело до все більшої ориентаций на придбання, у тому числі й підрозділами НБУ, ліцензованих інтегрованих пакетів ОДБ в українських спеціалізованих розроблювачів або за кордоном. Із часом банки України переходять на єдиний для НБУ й комерційних банків міжнародний план рахунків бухгалтерського обліку, на основі єдиного пакета програм уводиться система автоматичного формування статистичної звітності по всій банківській структурі й ін.

На сьогодні в Україні сформувалася на рівні кращих світових досягнень банківська інформаційна система, її структура по вертикалі включає три рівні:

- дві верхніх - це інформаційні системи НБУ, адекватна адміністративно-територіальному подолу України,

- нижній - інформаційні системи комерційних банків, у яких для інформаційного зв'язку з верхніми рівнями фахівцями Національного банку встановлюється спеціалізоване автоматизоване робоче з - АРМ НБУ.

На першому й другому рівнях інформаційної системи НБУ створені локальні системи обробки й передача інформації. Другий рівень - Територіальне керування Національного банку України (ТУ НБУ) - це установи НБУ, уповноважені виконувати в границях певного регіону з нормативними документами функції від імені головної установи НБУ. У ТУ НБУ створені розрахункові палати - центри збору й обробки інформації, у яких установлений АРМ-2, розгорнуть пакет програм ОДБ, засобами якого ведеться облік руху коштів на кореспондентських рахунках комерційних банків, які є учасниками СЕП. На самому верхньому - державному рівні ієрархії НБУ функціонують дві локальних системи обробки даних:

1.Центральна розрахункова палата (ЦРП), у якій установлений АРМ-1 і використовується пакет програм ОДБ для забезпечення обліку міжрегіональних розрахунків.

2.Система обробки даних у головному офісі НБУ, у яку інформація надходить із низових структур в основному через ЦРП. Між ЦРП і головним офісом НБУ інформація передається засобами високошвидкісного радіорелейного каналу зв'язку в порядку обміну інформацією між двома поштовими серверами.

Структура інформаційної системи НБУ по вертикалі на першому й другому рівнях ідентична. Вона являє собою сукупність обеспечивавющих і функціональних підсистем.

Перелік підсистем, що забезпечують, в основному є типовим, але, крім типових, є й такі підсистеми:

- підсистема засобів комунікацій,

- підсистема забезпечення безпеки інформації,

- підсистема інформаційного забезпечення керівного складу НБУ з умовною назвою АРМ-0 і ін.

Склад функціональних підсистем як комплексів однорідних автоматизованих функцій або завдань визначається відповідно до організаційної структури НБУ.

До функціонального належать підсистеми: готівково-грошового обігу, платіжні системи, монетарної політики, валютного регулювання, банківського нагляду, економічного аналізу, фінансово-господарської діяльності, керування персоналом, внутрішньогосподарського обліку й т.п..

Загальна концепція розвитку технології збору й обробки даних в інформаційній системі НБУ зводиться до розвитку існуючої системи, розширенню можливостей обробки платежів у режимі on- lіne і забезпеченню системи відповідними засобами архівування.

Виникає також питання про створення інтерфейсів між СЕП (система електронних платежів), системою масових платежів населення за товари й послуги за допомогою електронних розрахункових карток і електронною системою обігу державних цінних паперів, які розробляються.

У зв'язку з переходом національної статистики України на міжнародні стандарти й розробкою нової концепції побудови грошово-банківської статистики й статистики платіжного балансу виникає потреба в створенні, з урахуванням досвіду країн з розвитий економікою, на основі банківського бухгалтерського обліку нової системи статистичних показників.

У зв'язку із цим проводиться робота зі створення єдиного комплексу технічних і програмних засобів інформаційної системи центрального апарата НБУ, яка б забезпечувала нагромадження, підтримку в актуальному стані й багатоцільове комплексне використання даних, які містять статистичну інформацію про фінансово-економічні показники банківських установ України.

Підвищенню стабільності фінансової системи також сприяє створення інформаційної системи контролю за кредитоспроможністю комерційних банків. Така інформація може використовуватися для контролю економічних нормативів діяльності комерційних банків, ведення аналітичного електронного досьє кожного комерційного банку й для аналізу стану банківської системи в цілому.

НБУ співробітничає з Державною податковою інспекцією й Державним казначейством України з метою створення єдиного механізму контролю руху державного засобу й засобів на рахунках юридичних осіб, їхніх прибутків і витрат. Наявність відповідних баз даних дасть можливість підсилити контроль і спростити автоматизований облік зі сторони зазначених державних служб. Із цією метою в НБУ ведуться роботи з розвитку сховищ даних і аналітичної системи.

Сховище даних і аналітична система (СДАС) створюються в Національному банку з метою інтеграції різної інформації, що існує в системі НБУ й постійно надходить у неї, а також надання фахівцям ефективних засобів для її аналізу й прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

СДАС буде забезпечувати:

- належне формування економічних показників,

- аналіз фінансового стану суб'єктів банківської системи,

- аналіз і моніторинг ризиків,

- моделювання,

- фінансові потоки,

- надання керівникам відповідних підрозділів Національного банку достовірної інформації для прийняття управлінських рішень.

Висока продуктивність СДАС буде забезпечуватися за рахунок оптимізації моделі даних.

Подальшими стратегічними напрямками розвитку СДАС є створення методик прогнозування тенденцій зміни економічних показників як Національного банку, так і банківської системи України в цілому.

Лекція 2. Особливості організації інформаційного забезпечення НБУ

Організація інформаційного забезпечення НБУ визначається складом керованих об'єктів предметної області, завдань, даних і сукупністю інформаційних потреб користувачів НБУ.

Інформаційне забезпечення включає повний набір показників, документів, класифікаторів, файлів, баз даних, методів їхнього використання в роботі НБУ, а також способів подання, нагромадження, збереження, перетворення, передачі інформації для всіх категорій користувачів у необхідній формі й на вимогу в часі.

До організації інформаційного забезпечення органів НБУ пред'являються наступні вимоги:

- забезпечення для широкого кола користувачів можливостей роботи в реальному режимі;

- формування для керування оперативних даних, які реально перебувають у БД низових структур інформаційної системи НБУ (по суті, це є створення й використання сховищ даних);

- автоматичне формування відомостей на кожному рівні ієрархії структури НБУ на основі звітних файлів;

- гарантування безпеки електронних документів і збереження банківської інформації;

- забезпечення цілісності інформації у випадку відмови апаратури.

Основній складовій інформаційного забезпечення НБУ є інформаційна база, що по загальних принципах структуризації ділиться на зовнішню й внутрішню.

Зовнішня інформаційна база - вхідні й вихідні повідомлення, перелік яких завжди визначається щодо конкретної інформаційної системи або підсистеми. У НБУ такими системами є територіальні керування НБУ, головний офіс НБУ й центральна розрахункова палата (ЦРП).

Вхідні повідомлення надходять у територіальні керування НБУ від комерційних банків (КБ), центрального офісу НБУ й від ЦРП.

Від КБ до територіального керування НБУ направляються:

- платіжні документи клієнтів банків - учасників СЕП, скомпоновані в конверти по призначенню (файл А);

- квитанції - підтвердження про прийняття платіжних документів від банків, які перебувають в інших областях (файл Т);

- звітні файли від головних банків;

- службові повідомлення, запити - неструктуровані текстові файли.

З інших територіальних керувань НБУ надходять платіжні документи й підтвердження про відправлення платіжних документів КБ даної області. Від головного офісу НБУ й ЦРП надходять: нормативні документи, зміни в класифікаторах і довідниках, програмні продукти й т.п..

З територіальних керувань НБУ направляються в електронній формі в комерційні банки:

- платіжні документи, які надійшли з інших територіальних керувань;

- підтвердження про прийняття платіжних документів, спрямованих комерційними банками в територіальні керування НБУ;

- нормативні документи, зміни в класифікаторах і довідниках, програмні продукти й т.п..

В інші територіальні керування направляються платіжні документи, а в ЦПР і головний офіс НБУ - звітні файли й службові повідомлення.

Обмін вхідними й вихідними повідомленнями відбувається також між НБУ й іншими державними структурами, зокрема з: Казначейством Міністерством фінансів, Державною податковою службою, Державною митною службою, Рахунковою палатою Верховної Ради України, Держкомстатом, Адміністрацією Президента України, Кабінетом Міністрів України й інших державних структур.

Вхідні повідомлення заносяться в базу даних локальної системи на обласному або державному рівні ієрархії НБУ. У цих системах функціонують локальні й центральні БД.

Локальні БД створюються на робочих місцях користувачів, вони підтримують оперативну й нормативно-довідкову інформацію (НСИ).

Центральні БД підтримує на сервері адміністратор БД, що через свій АРМ забезпечує:

- ведення фонду НСИ, поточну роботу із вхідними документами,

- формування на їхній основі БД оперативної інформації,

- переведення БД оперативної інформації в "архів",

- установлення рангів доступу до БД і конфігурацію робочих місць користувачів.

Фонд нормативно-довідкової інформації в НБУ містить законодавчі й нормативні акти, державні класифікатори й відомчі довідники. БД НСИ формуються на верхньому рівні й централізовано засобами електронної пошти приходять до низових структур, у тому числі й до комерційних банок.

До державних класифікаторів, які використовуються в ИC НБУ, ставляться: класифікатор форм власності, класифікатор видів економічної діяльності, класифікатор держав миру, класифікатор валют, класифікатор організаційно-правових форм господарювання, класифікатор адміністративно-територіального пристрою України, класифікатор управлінських документів, єдиний державний реєстр підприємств і організацій України й ін.

До відомчих довідників ставляться: довідник банків (МФО), план рахунків бухгалтерського обліку в банках України, довідник касових оборотів, довідник звітних файлів, довідник учасників СЕП, довідник строків пролонгації й прострочення кредитів.

Організація БД оперативної інформації в ИC НБУ має істотні особливості: оперативна інформація надходить у систему НБУ ззовні, в основному від комерційних банків, від державних і недержавних організацій, а також від громадян.

За змістом і структурою цю сукупність вхідних даних можна поділити на три різновиди.

Перший різновид - це платіжні й прирівняні до них документи, які надходять від комерційних банків і інших фінансових структур або направляються їм після обробки за відповідною технологією. Обробка цих потоків даних здійснюється системою електронних платежів. Крім реквізитів, які вказують суть предметної області, у СЕП виконуються технологічні реквізити, призначені для організації виконання технологічних операцій. До них ставляться: електронно-цифрові підписи платіжного документа, код оператора- відправника, вид інформації й одержувач її, оцінки про час виконання операції й ін.

Другий різновид оперативної інформації, що втримується в БД НБУ - це звітні файли, які надходять від КБ у територіальні керування, а після нагромадження інформації передаються на верхній рівень ИC НБУ. При цьому на кожному рівні ієрархії банківської системи деякі вхідні й зведені дані заносяться в архівні бази даних.

Наприклад, файл 01 - залишки засобів на балансових рахунках у національній валюті містить: ознака й номер рахунку, залишок на рахунку, ліміт, суму дебетових оборотів за день, суму кредитових оборотів за день, тип рахунку, символ звітності, процентну ставку, ознаку заключних оборотів, реєстраційний номер клієнта, дату відкриття рахунку, номер шкали при нарахуванні відсотків, дату списання відсотків.

Третій різновид оперативної інформації характеризується як текстові повідомлення, які направляються "знизу нагору" або навпаки. Крім того, у структуру НБУ можуть надходити різні запити від небанківських установ. Для обробки таких повідомлень і контролю за виконанням доручень у НБУ використовується спеціалізований пакет програм.

Основним напрямком подальшого вдосконалення інформаційного забезпечення НБУ є створення корпоративного сховища даних (СД). Головною метою створення СД у НБУ є інтеграція різноманітної інформації, що існує й постійно надходить у НБУ, а також надання фахівцям НБУ потужного інструментарію її аналізу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Система сховищ даних НБУ стане складовою частиною його дворівневої інформаційної системи й буде охоплювати всю ієрархію локальних обчислювальних мереж, що є на кожному із цих рівнів.

На основі сховищ даних і систем підтримки рішень у НБУ створюється аналітична система. Це засобу виявлення функціональних і логічних закономірностей в інформації, що зберігається в СД, а також побудови моделей і правил, за допомогою яких можна пояснювати взаємозв'язку між економічними показниками й прогнозувати, з певною ймовірністю, розвиток деяких економічних процесів.

Об'єднання можливостей програмних продуктів з підтримки сховищ даних і аналітичних систем (СДАС) дасть можливість вирішувати практично будь-які завдання аналізу й підтримки управлінських рішень в інформаційній системі НБУ. Ця система включає:

- засобу формування складних звітів і їхнього аналізу;

- засобу створення запитів довільного змісту в професійних банківських строках;

- подання інформації у вигляді діаграм і графіків;

- "вітрини даних" для забезпечення потреб функціональних департаментів;

- економічні методики аналізу показників;

- методики прогнозування.

Особливо важливим є те, що СДАС дасть можливість кінцевим користувачам одержувати складні аналітичні звіти й обробляти інформацію, не залучаючи фахівців з інформаційних технологій.

Розробка й впровадження СДАС буде здійснюватися в три етапи.

На першому етапі аналізуються інформаційні потоки й бази даних, які існують у НБУ, визначається коло потенційних користувачів системи. Одночасно формують вимоги до СДАС користувачі системи.

На другому етапі інвентаризуються економічні показники й вихідні форми, проектується логічна й фізична структури сховища даних, здійснюється адаптація методик аналізу показників, вибір програмного забезпечення СДАС із обліком найбільш адекватної відповідності потребам НБУ.

На третьому етапі реалізуються процедури прийому, звірення й очищення вхідної інформації; починається наповнення СД інформацією з різних джерел, розрахунок вторинних економічних показників; генеруються сформовані, а також нові форми звітності; будуються "вітрини даних" для забезпечення потреб функціональних департаментів; втілюються розроблені й створюються нові методики аналізу, завдяки яким функціональні підрозділи Національного банку дістають потужні кошти аналізу й прогнозування для прийняття зважених управлінських рішень. Поступово розробляються й впроваджуються конкретні підсистеми (концепція їхнього впровадження викладена далі).

Стратегія подальшого розвитку СДАС передбачає створення нових методик, прогнозування тенденцій зміни економічних показників як Національного банку, так і банківської системи в Україні в цілому.

ЛЕКЦІЯ 3. Система електронних платежів міжбанківських розрахунків в Україні