3.1. Рішення регламентних завдань

Регламентні статистичні завдання - це виділені технологічні процеси для обробки даних статистичних звітів, поглибленого аналізу результатної статистичної інформації й ведення реєстрів пообъектного обліку. Вони мають певну структуру, перелік вхідних і вихідних статистичних звітів і строки рішення завдань на кожному з рівнів інформаційної системи Держкомстату України. Ці завдання по обсязі інформаційних баз є найбільш ємною частиною інформаційного процесу в органах державної статистики.

У процесі рішення завдань по обробці статистичних звітів відбувається формування зведеного статистичного звіту на основі звітів, які надійшли від низових структур по тій же формі. Консолідація звітів виконується з використанням типових пакетів прикладних програм.

При рішенні завдань поглибленого аналізу результатної статистичної інформації здійснюється формування відповідей на окремі запити фахівців до БД. Якщо запити є типовими, то такі відповіді можуть формуватися спеціальними програмами, а якщо запити індивідуальні, то відповіді на них найбільше доцільно формувати з використанням SQL запитів. Інформаційну базу цих завдань становлять НДІ, оперативна інформація й архівні бази даних.

При веденні реєстрів пообъектного обліку використовуються типові пакети програм - електронні таблиці й спеціально написані програми. Форми таблиць для висновку інформації задаються користувачем.

За існуючою технологією в Держкомстаті України регламентні завдання вирішуються засобами комплексів електронної обробки даних (КЕОД). КЕОД являє собою сукупність програмних, технічних, технологічних і організаційних засобів, які забезпечують електронну обробку інформації даного регламентного статистичного завдання. Нині в інформаційній системі статистики України функціонує понад 500 комплексів електронної обробки інформації. У більшості випадків кожний КЕОД обробляє, як правило, одну з форм статистичної звітності, при цьому виконується весь цикл автоматизованої обробки даних: введення, контроль, агрегування, одержання вихідних таблиць і передача результатів по призначенню. При цьому дані зберігаються у файлах, які належать відповідний КЕОД. Також у КЕОД зосереджене ведення нормативно-довідкової інформації, що необхідна при обробці даних цим програмним комплексом. Досить часто при цьому використовуються локальні довідники й державні класифікатори.

Використання локальних довідників автономно кожним КЕОД і відсутність зв'язків між ними приводить до того, що реалізація інформаційних запитів, для яких потрібні дані з декількох статистичних форм, можлива тільки вручну або вимагає розробки спеціальних програм і таблиць перехідних ключів. Це різко обмежує можливості оперативного одержання інформації для аналітичної роботи й поширення.

З метою поліпшення якості комплексів електронної обробки статистичної інформації й удосконалення технології їхньої експлуатації в Держкомстаті України впроваджений новий порядок розробки, впровадження КЕОД в органах державної статистики, що складається з таких етапів:

1. Виконання постановки завдань.

2. Розробка програмного забезпечення.

3. Впровадження в промислову експлуатацію й супровід.

Виконання постановки завдань здійснюється у функціональних управліннях Держкомстату, тобто безпосередніми користувачами. Фахівці керувань розробляють постановку завдання, у якій визначають форми звітності й склад показників, установлюють і описують взаємозв'язку показників для формування на їхній базі вихідних таблиць і відповідно до нормативів установлюють вимоги для розробки програмного забезпечення КЕОД.

Постановка статистичних завдань (змін) здійснюється за схемою, що принципово розрізняється від тої схеми, що передбачена загальним нормативним документом - стандартом РД 50/-34, 698- 90, тому існує необхідність розглянути її.

Схема постановки статистичного завдання включає:

1. Загальний розділ, де приводяться: назва роботи, її код, тип статистичної форми, періодичність обробки звітності, тривалість обробки звітності, види й способи передачі звітності, типи й з технічних комплексів, мова програмування .

2. Звіти й порядок збору інформації, до якого належать: перелік і зміст вхідних форм (таблиць), нормативно- довідкова інформація (державні класифікатори, локальні довідники), бази даних, порядок збору звітності й схема її проходження.

3. Вхідна інформація, що характеризується: кількістю вхідних звітів, які надходять за звітний період; переліком показників, які в окремих звітах можуть бути відсутніми; кількістю показників; кількістю документів; максимальною значимістю показників; організаційною структурою й порядком введення інформації.

4. Контроль і конфігурація вхідних документів - вказуються: порядок проведення контролю (використання контрольних сум, арифметичний, балансовий і логічний та інші види контролю); виконується опис взаємозв'язків між показниками кожної форми й різних форм звітності; приводяться рекомендації щодо виправлення помилок, виявлених під час проведення контролю, правила коректування інформації.

5. Вихідна інформація, що характеризується переліком едениц вихідної інформації, описом таблиць, екранних форм, електронних повідомлень і регламентами передачі її до інших наборів даних.

6. Контроль вихідної інформації, що здійснюється через логічне й арифметичне погоджування показників.

7. Збереження даних - регламентується порядок передачі інформації на збереження.

Розробку програмного забезпечення, його вдосконалення й супровід забезпечує Головне міжрегіональне управління статистики. Виконавцями робіт цього напрямку можуть також бути територіальні органи державної статистики, науково-дослідний інститут статистики, інші підлеглі Держкомстату установи й сторонніх організацій. Якщо не вдаватися в сутність загальносистемного програмного забезпечення організації передачі статистичних даних, то можна затверджувати, що для рішення регламентних завдань використовуються оригінальні програмні продукти, типові пакети програм і виділені процедури. Оригінальні програмні продукти, як правило, розробляються на районному й обласному рівнях інформаційної системи статистики для рішення нетипових завдань. Пакети прикладних програм у цьому випадку є комплексом програмних засобів, які мають чітко виражену модульну структуру й стандартні засоби зв'язку один з одним за допомогою управлінських програм. До виділених процедур належить типовий набір стандартних функцій, бібліотек, програмних модулів.

Внедренея проектних, розробок для автоматизованого рішення регламентних завдань здійснюється з використанням типових процедур обробки даних. Це:

1. Збору даних, зафіксованих у статистичних звітах на паперових і електронних документах, по яких здійснюється вхідний контроль і підрахунок контрольних сум.

2. Введення вхідних повідомлень і записування їх у базу вхідних даних, використання всіх видів вхідного контролю (логічного, арифметичного, балансового, фрагментарного) програмними засобами з виданням протоколу помилок і коректуванням уведеної інформації.

3. Підготовка до рішення завдання - здійснюється відповідно до процедур головного меню, які відкривають необхідні каталоги, довідники й фонди оперативної інформації, виконують узгодження окремих елементів.

4. Обробка статистичних даних, контроль і видача результатів - здійснюється основною програмою або сукупністю модулів. Спочатку на жорсткий диск записуються проміжні результати, а після виконання операцій контролю, збалансування видається зведений звіт на екран і, по потребі, до друкування в завершеній формі.

5. Підготовка до об'єднання файлів зі зведеними звітами, отриманими з нижчого рівня. Якщо буде потреба здійснюється контроль балансового й логічного погоджування зведених звітів.

6. Объединени файлів зі зведеними звітами, отриманими з нижнього рівня.

7. Обробка й одержання звітів, по яких звітність не централізується. Процедура виконується на самому верхньому рівні.

8. Формування зведених звітів для місцевих органів влади. Процедура виконується на районному й обласному рівнях.

Відповідно Концепції інформатизації органів державної статистики основним напрямком удосконалення обробки статистичних даних є:

- перехід від технології рішення регламентних завдань за допомогою КЕОД до технології " клієнт-сервер", що базується на використанні баз даних статистичних показників і реалізації динамічної системи SQL- Запитів для одержання необхідної інформації в різних розрізах;

- використання таких баз у сукупності із прикладними статистичними пакетами (типу SPSS, SAS) для забезпечення аналітичної роботи. При цьому передбачається:

- створення галузевих каталогів статистичних показників і на їхній основі проектування БД;

- зміна технологій одержання даних від статистичних одиниць із поступовим переходом на електронну форму звітних документів;

- впровадження технологій одержання вихідних документів засобами системи SQL- Запитів і інших стандартних програмних засобів. Внесення змін у програмне забезпечення КЕОД для заміни технології аналітичної роботи зі зведеними показниками, включаючи всі її етапи: введення, контроль, агрегування, одержання вихідних документів і т.п. виконується на районному й обласному рівнях.

3.2. Обробка даних спостережень ділової активності підприємств і економічної активності населення

Статистичне спостереження - це планова, науково-організована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища й процеси. Від інших методів збору даних статистичні спостереження відрізняються характером і масовістю даних і способом їхнього одержання.

Ступінь масовості залежить від рівня узагальнення досліджуваних явищ. На макрорівні формуються дані про явища й процеси загальнодержавного характеру. Це відомості про виробничий потенціал держави, розмір його фінансових ресурсів, експорт- імпорт товарів, обсяг приватизації об'єктів, рівень безробіття. На мікрорівні дані також масові, але іншого сорту. Матеріали, які збирають окремі міністерства, відомства, підприємства, установи, суспільства й фірми, характеризуються певною фрагментарністю. Статистичні дані обов'язково мають кількісну визначеність, завдяки чому підлягають нагромадженню, відомості й узагальненню.

При спостереженнях статистичні дані повинні відповідати певним вимогам.

Перша вимога - це вірогідність даних, тобто їхня відповідність реальному стану.

Друга вимога - це повнота даних як, чим їхній обсяг, так і по суті.

Третя вимога - це своєчасність даних. Інформація може дійти до користувача до тому, як застаріє, інакше вона втрачає корисність.

Четверта вимога - це порівнянність даних у часі або в просторі. Гострої є проблема порівнянності по одиницях виміру, особливо це стосується вартісних показників в умовах збереження високої інфляції або грошової реформи. З переходом національної статистики на міжнародні стандарти важливо керуватися порівняльною методикою збору даних і обчислення статистичних показників.

П'ятою вимогою є доступність даних. З переходом до ринкових умов питання доступності даних особливо загострюється. У період демократії більшість матеріалів державної статистики стали відкритими. Проте ускладнилася ситуація із централізованим збором даних, особливо в недержавних структурах.

В Україні діють дві системи збору інформації: централізована (загальнодержавна) і децентралізована (відомча, окремих економічних структур). Централізована система збору інформації має більше широкі можливості для якісного спостереження: наукову методику, кваліфіковані кадри, технічне забезпечення. Проте децентралізована система збору інформації більше оперативна, діє через менші інтервали часу між збором і використанням готової статистичної інформації.

Статистичне спостереження здійснюється в три етапи: підготовка спостереження, реєстрація статистичних даних, формування бази даних.

На першому етапі вирішуються організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження й що для цього необхідно.

На другому етапі збирають дані. Ніж коротше строк збору, тим своєчасної й більше дешевої буде інформація. Від якості ссбора залежить точність, повнота й вірогідність даних.

Третій етап передбачає контроль і нагромадження дані спостереження, а також їхнього збереження. На цьому етапі спрацьовується система оперативного доступу й пошуку необхідних даних.

Спостереження проводяться з певною метою (наприклад, дослідження ділової активності підприємств, економічної активності населення, вивчення соціального середовища, демографічних проблем). З переходом економіки на ринкові відносини, зі зміною структури виробництва особливо актуальній постійна проблема дослідження ділової активності підприємств.

Обстеження ділової активності підприємств виконуються відповідно до плану державних статистичних спостережень Держкомстату з 1997 р. щокварталу, по їхніх результатах видається бюлетень. Вони проводяться за методикою Комісії Європейського Союзу, рекомендованої для застосування в країнах з перехідною економікою. На місцях обстеження виконуються працівниками регіональних органів статистики.

Схема проведення обстеження охоплює такі операції: збору даних, введення первинних даних, перевірку даних, упорядкування масиву за критерієм, формування вихідної форми з результатами статистичного аналізу, видача вихідної форми бюлетенів на печатку.

Збір даних про ділову активність підприємств здійснюється за допомогою анкети - ф. № 1 Кп- Квартальна, поштова. Більшість питань, які перебувають в анкеті, не вимагають спеціальних розрахунків, вони мають якісний характер. Зокрема , це питання: як у поточному кварталі змінилися порівняно з попереднім кварталом обсяг виробленої продукції, обсяг реалізованої продукції, обсяг негрошового попиту на продукцію, обсяг запасів готової продукції, облікова чисельність працюючих на підприємстві й ін.

Перелік реквізитів оперативної інформації в документі згрупований за змістом у такі розділи вхідних даних:

- зміна загальних показників у поточному кварталі порівняно з попереднім кварталом;

- оцінка поточних обсягів виробництва;

- зміна обсягу продажу продукції;

- прогноз змін на наступний квартал;

- поточний фінансовий стан підприємства;

- фактори, які стимулюють виробництво;

- зайнятість працівників на виробництві;

- зміни в цінах на продукцію й ін.

Введення даних здійснюється через екранний шаблон відповідного документа або за технологією з використанням сканерів. При цьому застосовуються такі класифікатори: ЄДРПОУ, КВЕД, КФВ, КОНТУ, ЗКГКГ, КОПФГ і ін.

Контроль введення даних обстежень виконується спеціальними програмними засобами, у тому числі з використанням контрольних сум. Вхідні дані по кожному статистичному обстеженню формуються в окремий файл оперативної інформації з відповідною назвою.

У процесі обробки матеріалів обстеження ділової активності підприємств використовуються файли НДІ, файл оперативної інформації й архівні БД, які містять аналогічну інформацію за попередні періоди.

Алгоритми обробки даних обстежень ділової активності підприємств визначаються кінцевою метою, кінцевими результатами, які повинні бути отримані.

Виконання алгоритму обробка даних охоплює такі етапи технології.

Перший етап - здійснюється завантаження даних у робочі зони відповідно до певної для обстеження предметної області. Предметними областями можуть бути підприємства промисловості, сільського господарства або будівництва й т.п..

Другий етап - вибираються процедури для виконання статистичних розрахунків. Вибір здійснюється відповідно методиці розрахунку. За методику можуть бути взяті: моделювання рядів динаміки; побудова математичних моделей для кількісного опису характеру зв'язку між цільовими показниками модельованих процесів і вхідних показників; побудова моделей за допомогою оцінювання параметрів із застосуванням регресійного аналізу на основі статистичних вибірок спостережень; індуктивне моделювання й т.п.. Для розрахунку середніх значень кількісних показників використовується методика підрахунку простий середньої.

Третій етап - результати обробки матеріалів обстежень Ділової активності підприємств формуються у вихідні повідомлення й у вигляді файлів подаються з регіонального рівня на державний з періодичністю один раз у квартал. Ці дані заносяться у вихідні файли "Даные з обстежень ділової активності промислових підприємств", де зберігається інформація про останній результат обстежень і узагальнених результатів, отриманих за попередні періоди. За результатами кожного обстеження видається бюлетень обстежень ділової активності підприємств. При підготовці до видачі бюлетеня формуються машинограми, які видаються на екран, а після аналізу - до друку. Перелік і зміст цих машинограм може змінюватися відповідно вимогам респондентів. За результатами обстежень у третьому кварталі 2002 р. видавалися машинограми з абсолютними й відносними показниками ділової активності підприємств промисловості (по областях), будівництва, транспорту, сільського господарства й т.п.. Зокрема , машинограма показників, які описують діяльність промислових підприємств по областях, включає такі реквізити: область промисловості, забезпеченість замовленням у відсотках, зайнятість працівників (частково, повністю, у відсотках), частина продукції, що реалізується на внутрішньому ринку, середній темп росту цін, частина бартерних операцій. Інші машинограми: стан ділової активності будівельних підприємств України в заданому періоді, деякі показники діяльності транспорту в заданому періоді, оцінка рівня попиту на сільськогосподарську продукцію сільськогосподарських підприємств України, результати кон'юнктурного опитування підприємств і т.п..

Результати обстежень ділової активності підприємств України також передаються для публікацій у щоквартальному статистичному довіднику Організації економічного співробітництва й розвитку.