Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення категорії «населення».

2. Дайте характеристику постійного, наявного і юридичного населення.

3. Назвіть демоекономічні аспекти структури населення.

4. Розкрийте основні джерела інформації про населення.

5. Що собою являє державний реєстр населення? Якими є його сутність і значення?

6. Дайте характеристику населення України.

7. Що таке відтворення населення? Назвіть його типи.

8. Розкрийте суть поняття «природний рух населення».

9. Назвіть показники природного руху.

Тести

1. Що означає „управління”?

а) дії для досягнення певних цілей;

б) періодичні втручання в трудовий процес;

в) цілеспрямована діяльність по забезпеченню заданих параметрів об’єкта управління.

2. Що означає термін „трудові ресурси”?

а) частину населення, яке зайнято корисною працею;

б) частину населення певного віку;

в) працездатне населення працездатного віку, а також підлітки віком 15 років та працюючі пенсіонери.

3. Що означає термін „управління трудовими ресурсами”?

а) формування трудових ресурсів;

б) діяльність по вихованню людей;

в) діяльність по формуванню, навчанню, вихованню, розподілу, працевлаштуванню, перепідготовці та раціональному використанню трудових ресурсів.

4. В чому полягає основні завдання управління трудовими ресурсами?

а) розробка принципів і методів мотивації працівників;

б) застосування сукупності форм та заходів по формуванню, розподілу й використанню трудових ресурсів;

в) дослідження соціально-економічних, морально-психологічних, психофізіологічних процесів з питань управління трудовими ресурсами.

5. Хто відноситься до населення країни?

а) всі люди, які проживають на її території;

б) громадяни країни;

в) люди певного соціального стану.

6. Якою категорією є населення країни?

а) демографічною;

б) соціально-економічною;

в) техніко-технологічною;

г) природно-історичною.

7. Якими показниками характеризується природний рух населення?

а) показником народжуваності;

б) показником смертності;

в) показником імміграції;

г) показником еміграції.

8. Який характер мають причини міграції населення України?

а) політичний;

б) економічний;

в) ідеологічний;

г) морально-психологічний.

Бібліографічний список

1, 9, 12, 13, 20, 22, 24

Тема 3. Регулювання демографічних та міграційних процесів

Мета:

засвоїти, закріпити та систематизувати знання про суть і причини міграції, систему управління міграцією.

План вивчення теми

1. Суть і причини міграції.

2. Види міграцій та їх характеристика.

3. Регулювання міграційних і демографічних процесів.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Міграція – це переселення, переміщення населення, пов’язане зі зміною постійного місця проживання як у межах однієї країни, так і з однієї країни в іншу. Залежно від ознак, за якими їх класифікують, міграції можуть бути зовнішніми і внутрішніми для даної країни, стаціонарними і тимчасовими (сезонними, маятниковими, епізодичними) (рис. 2.6).

Суттєвим є поділ міграцій на зовнішні та внутрішні. Зовнішні міграції – це переміщення населення між країнами, групами країн. Характеризуючи зовнішні міграційні потоки, користуються термінами «еміграція» (виїзд населення із країни) та «імміграція» (в’їзд у країну). Внутрішні міграції – це переміщення населення в межах країни, між регіонами, населеними пунктами.

Зовнішні та внутрішні міграції населення характеризуються величиною міграційних потоків, складом мігрантів, напрямами міграційних потоків, їх періодичністю. В Україні зовнішні міграції завжди стимулювалися соціально-економічними, політичними та релігійними причинами.

Важливе значення для України мають внутрішні міграції населення, тобто міграції, які відбуваються між її регіонами, областями, населеними пунктами за схемою: місто – місто, село – місто, місто – село, село – село і т. ін.

Залежно від тривалості переміщення населення виділяють стаціонарну (безповоротну, або її ще називають постійною) та тимчасові міграції.

Тимчасові міграції включають сезонні, епізодичні та маятникові переміщення. Всі тимчасові міграції населення є поворотними. Стаціонарні і тимчасові можуть бути внутрішньодержавними та міждержавними.

Сезонні міграції – це тимчасові міграції, для яких характерне тимчасове (сезонне) територіальне переміщення мігрантів.

Маятникова міграція – це регулярне переміщення населення із одного населеного пункту в інший на роботу або навчання без зміни місця проживання.

Трудові міграції – це переміщення населення з метою працевлаштування. За характером розрізняють трудові міграції: довгострокові (до 3-х років), короткострокові (від 3-х місяців до одного року), вахтові (до одного місяця).

Епізодичні міграції – це ділові, культурно-побутові та інші поїздки, які здійснюються не тільки регулярно, але й необов’язково у тих самих напрямах.

За останні роки прийнято ряд важливих державних документів, спрямованих на регулювання демографічної ситуації та покращення здоров’я населення, серед них:

• національна програма «Діти України»;

• довгострокова програма поліпшення становища жінок, сім’ї, охорони материнства та дитинства;

• національна програма планування сім’ї;

• державна програма імунопрофілактики;

• національна програма підтримки молоді;

Крім того, в Україні діє ціла мережа валеологічних установ та організацій, які, на відміну від медичних закладів, ставлять за мету не лікування хвороб, а збереження та зміцнення здоров’я громадян України. Саме профілактикою всіх видів захворювань, пропагандою, популяризацією здорового способу життя займається валеологічний благодійний фонд «Оздоровлення».

Основним завданням демографічної політики держави є:

• реалізація комплексу заходів з питань охорони здоров’я населення, створення умов для нормалізації його структури;

• призупинення негативних тенденцій в демографічній ситуації;

• підвищення рівня тривалості життя;

• створення передумов оптимізації народжуваності;

• формування сімей та сімейних відносин;

• регулювання і підтримка певних пропозицій міграційних потоків;

• вивчення та аналіз причин смертності населення в регіонах, відпрацювання заходів щодо їх усунення;

• встановлення контролю за дотриманням основних вимог до стану навколишнього середовище, умов праці, якості продуктів харчування, питної води;

• підтримка багатодітних сімей, надання пільг та видача компенсацій молодим сім’ям.

Механізм регулювання міграційних потоків (особливо зовнішніх, які посилюють криміногенну та економічну небезпеку) передбачає:

• укладання двосторонніх міждержавних угод з трудової міграції з виділенням обсягів міграційних потоків, їх статево-вікової та кваліфікаційної структури, рівня здоров’я, соціального захисту та термінів контрактів;

• ратифікацію міжнародних угод і Конвенцій Міжнародної Організації Праці з трудової міграції парламентом. У першу чергу, це стосується Конвенції № 97 (1949) «Про трудящих мігрантів» та № 143 (1975 р.) «Про зловживання в області міграції та про забезпечення для трудящих-мігрантів рівних можливостей і повернення», де передбачені основні норми умов праці, розмір заробітної плати, побутового та житлового забезпечення, транспортування та соціального страхування працівників;

• розробку вітчизняної нормативно-правової бази у сфері регулювання трудової міграції;

• відпрацювання механізму контролю за виконанням відповідних законодавчо-нормативних актів, за діяльністю посередницьких приватних фірм, за виконанням країною-партнером положень угод у частині гарантій умов зайнятості, соціального захисту трудових мігрантів.