Питання для самоконтролю

1. Як здійснюється підготовка кадрів робітничих професій?

2. Які ви знаєте основні форми підвищення кваліфікації кадрів робітничих професій на виробництві?

3. Навести чинники, що впливають на неперервне навчання.

4. Що впливає на структуру попиту на робочу силу?

5. Охарактеризуйте різні підходи до прогнозування попиту на робочу силу.

6. Що включає прогноз професійно-кваліфікаційної структури робочої сили та додаткової потреби в кадрах?

7. Як ви розумієте зміст перепідготовки працівників?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Якість робочої сили та її конкурентоспроможність.

2. Населення України і його основні демографічні характеристики.

Бібліографічний список

2, 3, 8, 9, 10, 16, 24

Тема 10. Людський капітал – домінуючий чинник соціально-економічного розвитку в сучасному світі

Мета:

засвоїти, закріпити та систематизувати знання студентів про концепцію людського капіталу.

План вивчення теми

1. Концепція людського капіталу.

2. Інвестиції в людський капітал.

3. Методи оцінки економічної ефективності інвестування в людський капітал.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Поняття «людський капітал» ввійшло в науку на початку 60-х років XX століття в західній економічній літературі. Можна виділити дві основні причини виникнення інтересу до даного поняття. По-перше, це загальна закономірність розвитку сучасної науки в цілому, яка виявляється в концентрації уваги вчених на дослідженні проблем людини. По-друге, це визнання того факту, що активізація творчих потенцій людини, розвиток висококваліфікованої робочої сили є найефективнішим способом досягнення економічного зростання. Людський капітал визнаний найціннішим ресурсом, набагато важливішим, ніж природні ресурси або накопичене багатство. Саме людський капітал, а не матеріальні засоби виробництва, є визначальним чинником конкурентоспроможності, економічного зростання та ефективності.

Наша країна завжди характеризувалася значним рівнем накопиченого людського капіталу, високим науково-технічним та інтелектуальним потенціалом. Зокрема, потенційний людський капітал країн СНД на початок ХХІ ст. становив 39,9 трлн дол., з яких на Росію, Україну та Білорусь припадає 28,7; 4,5 та 1,8 трлн дол. відповідно. У 1990 р. в Україні було зосереджено 6,5% світового науково-технічного потенціалу за кількості населення, яка становила близько 0,1 % від світової. Інтелектуальний потенціал України й досі залишається на високому рівні розвитку. За даними ЮНЕСКО, за інтелектом нації Україна посідає 23 місце, тим часом як США – 13, Росія – 27.

Приниження статусу інтелектуальної праці, еміграція найкваліфікованіших спеціалістів, зниження рівня освіченості населення, трудової та навчальної мотивації, криза трудової етики, деформована структура зайнятості населення, зниження моральності тощо завдавали непоправної шкоди інтелектуальному потенціалу України.

У зв’язку з тим, що формування та розвиток інтелектуального капіталу відбуваються в межах демографічної, соціальної, економічної та правової систем країни, усі чинники, які впливають на інтелектуальний капітал, об’єднані в систему (рис. 6), що охоплює демографічні, соціально-економічні, організаційні, техніко-технологічні та правові чинники, які можуть мати як стимулюючий, так і дестимулюючий вплив.