Встановлення
контрольних показників
дійсності
Аналіз
діяльності
діїЗ’ясування показників реальної
Коригуючи
Форми і методи організації контролю виконання Програми включають:
- постійний аналіз ходу виконання Програми;
- коригування заходів Програми;
- підтримку постійного зворотнього зв’язку з суб’єктами та об’єктами, що беруть участь у виконанні Програми.
Для організації ефективного процесу управління реалізацією комплексної програми розвитку малого підприємництва на 2005-2006 роки запропоновані такі структури, які відповідають за впровадження та реалізацію, здійснюють контроль за ходом виконання заходів, корегування їх у випадку необхідності, аналізують результативність:
- координаційна рада з питань розвитку підприємництва;
- представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Житомирській області;
- регіональна комісія підприємців Ради підприємців України при Кабінеті Міністрів України;
- регіональний фонд підтримки підприємництва.
До Основних функцій координаційної ради з питань розвитку підприємництва (у частині реалізації Програми) відноситься:
- аналіз виконання програмних заходів;
- підготовка пропозицій про внесення необхідних змін і доповнень до Програми;
- організація взаємодії з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування;
- організація роботи з інформаційної діяльності;
- організація науково-аналітичного моніторингу реалізації Програми.
Основою діяльності регіональної комісії підприємців є аналіз проектів та діючих регуляторних актів, їх впливу на підприємницьке середовище в області та в разі необхідності внесення пропозицій щодо змін, доопрацювання нормативно-правових актів.
Основна функція регіонального фонду підтримки підприємництва полягає у залученні і акумулюванні фінансових ресурсів для реалізації програмних заходів. Правові норми діяльності фонду визначаються відповідними нормативними актами.
Основні функції представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Житомирській області (стосовно управління організації Програми):
- підготовка пропозицій координаційній раді з питань розвитку підприємництва;
- участь у підготовці та обґрунтуванні змін і доповнень до програмних заходів;
- проведення експертизи, наданих на погодження проектів регуляторних актів, аналізів регуляторного впливу та базового відстеження результативності регуляторних актів.
Для забезпечення можливості прогнозування наслідків від реалізації Програми, а також їх порівняння та узагальнення, очікуванні результати мають кількісну оцінку за рядом основних цільових показників (додаток 1).
2. Стан і аналіз проблем малого підприємництва в області. Головна мета та завдання програми
У переліку пріоритетних завдань Уряду України одним із головних напрямків визначено розвиток малого бізнесу. Базою розробки заходів щодо підвищення ефективності цього сектора економіки області у 2005-2006 роках є дані ґрунтовного аналізу динаміки розвитку і сучасного стану малого бізнесу у розрізі галузей економіки і територій області, вивчення проблем і недоліків, які заважають підвищенню його ефективності методом проведення анкетного опитування суб'єктів підприємництва.
В Житомирській області, як і у державі в цілому, мале підприємництво як самостійна соціально-економічна система розвивається в складних умовах. Однак, попри всі негаразди, позитивна динаміка його росту за останні роки свідчить про значний внутрішній потенціал.
Завдяки реалізації комплексної програми підтримки розвитку малого підприємництва в області на 2003-2004 роки у Житомирській області були отримані відповідні результати і виконані основні цільові показники.
Зокрема, впевнено проходять процеси формування нового власника. Відбувається надходження приватного капіталу в галузі машинобудування та радіоелектроніки, легку та харчову промисловості, здійснюється будівництво офісів та фірмових магазинів, облаштування прилеглих територій. Завдяки цьому змінилось архітектурне обличчя не тільки обласного центру, але й інших міст та селищ області.
У 2003 році функціонувало 5964 малих підприємств, що на 2% більше попереднього року. Як і в більшості аграрно-промислових областей кількість діючих малих підприємств на 10 тисяч мешканців області менша, ніж в середньому по Україні і становила 44 підприємства, що на 4,8% більше минулорічного рівня. Однак, в деяких районах та містах цей показник мав значну диференціацію. У містах обласного значення він коливався від 77 до 49 одиниць, в решти районах області цей показник становив від 13 в Овруцькому до 66 – в Коростишівському. Це обумовлено відмінностями економічного розвитку, зокрема, наявністю різноманітних природних ресурсів, географічним розміщенням, розвиненістю транспортної інфраструктури, передусім, депресивністю 9 радіоактивно забруднених районів. В даних районах постійно зменшується кількість населення, підвищується середній його вік, в зв’язку з від’їздом молоді в міста й інші регіони області та держави.
Середньорічний приріст кількості малих підприємств складав 2%, працюючих на них – 6,6%, фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності – до 13,4%.
В останні роки спостерігається позитивна динаміка виробничої діяльності. Малими підприємствами у 2003 році вироблено продукції у фактичних цінах на суму 546,8 млн. грн., що на чверть більше, ніж у попередньому році і склало 12,3% від загального випуску продукції (робіт, послуг) області (в середньому по Україні – 7,7%). Внесок Житомирщини в обсяг виробленої продукції малого бізнесу України є одним з найвищих серед областей Поліської економічної зони. Нарощення виробничих показників відбувалося, в основному, за рахунок зростання продуктивності праці. Найвищим цей показник був у м. Житомирі, Брусилівському та Попільнянському районах.
Мале підприємництво розвивається в багатьох галузях господарського комплексу області. Традиційними для Житомирської області є виготовлення молочних продуктів, безалкогольних напоїв, консервування плодів та овочів, виготовлення хлібобулочних, макаронних та борошняних кондитерських виробів, переробка м'яса. Невеликі цехи при сільськогосподарських підприємствах, міні-пекарні, м’ясо переробні цехи малої та середньої потужності за наявності сировинної бази та трудових ресурсів спроможні на даний час задовольняти попит місцевого населення на окремі види продукції, але обладнання та технології дозволяють таким підприємствам виготовляти її в невеликому асортименті.
Стрімкий розвиток сучасних закладів торгівлі, їх розгалуженої мережі у віддалених сільських населених пунктах вимагає від власників невеликих підприємств харчової промисловості застосування сучасних технологій виробництва та обладнання, що потребує вкладення значних інвестицій. Проте, значна їх частина зафіксована в торговельному бізнесі, де є нагромадження приватного та пайового капіталу, який швидше і без значних витрат може принести великі прибутки. Підприємства цієї галузі складали 36% загальної кількості малих підприємств, у промисловій діяльності їх сконцентровано – 22,7%, у посередницьких операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послугах юридичним особам було зайнято 13,3% малих підприємств, у сільському господарстві – 9,7%, у будівництві – 7,4%, транспорті – 3,7%. Незначна частка підприємств функціонувала в галузях освіти, охорони здоров’я, низькими темпами розвивався малий бізнес в інноваційній та науковій сферах.
Порівняно з попереднім роком в структурі малих підприємств відбулись певні зміни: якщо частка промислових підприємств не змінилась, то в торговельному бізнесі їх частка знизилась з 40,8 до 36,1%.
І
з
проведенням земельної реформи швидкими
темпами почали зростати малі
сільськогосподарські підприємства –
з 1999 року їх кількість збільшилась майже
у 4 рази. Крім того, в області на початок
поточного року нараховувалось 645
фермерських господарств, за якими
закріплено майже 70 тис. гектарів землі
та зайнято більше 3 тис. чоловік. Частка
сільгосппродукції, виробленої дрібними
господарствами склала близько двох
третин. Значними по обсягах виробленої
продукції (наданих послуг) суб’єктами
малого бізнесу були операції з нерухомістю,
здаванням в найм – 51%, будівництво –
40, транспорт – 27, торгівля – 22%. Крім
того, хоча обсяги малих промислових
підприємств складали лише 5% від загального
показника по області, вони забезпечували
третину обласного випуску копченої
риби, запасних частин до автомобілів,
технологічної оснастки, приладів,
засобів автоматизації, котлів, віконних
та дверних блоків, більше двох третин
– макаронних виробів, безалкогольних
напоїв, олії, круп.
На початок 2004 року на підприємствах малого бізнесу працювало 53060 осіб (23% зайнятих на госпрозрахункових підприємствах, в установах та організаціях області), що на 9,5% більше попереднього року і в 4 рази перевищує рівень 1992 року. А з урахуванням підприємців, а також працівників, що виконують роботи з ними за договорами, сумісників, у малому підприємництві було зайнято 110 тис. чоловік.
Відбувався перерозподіл населення, працюючого в сферах економіки, в напрямку заняття підприємницькою діяльністю.
Із загальної кількості працюючих третина була зайнята в промисловості, при цьому середньомісячна заробітна плата тут становила 256 грн.; 20% - в оптовій та роздрібній торгівлі із заробітною платою 228 грн.; 16% - в сільському господарстві – 148 грн. По області середньомісячна заробітна плата в малих бізнесових структурах склала 237 гривень. Найвищою вона була на підприємствах, що займаються виробництвом базової хімічної продукції (631 грн.) та електроенергії (781 грн.). Водночас майже третина малих підприємств у 2003 році мала середньомісячну заробітну плату меншу за встановлений законодавством мінімум. Частка витрат на оплату праці на малих підприємствах в загальній сумі витрат склала 24%.
На кінець 2003 року загальна вартість майна підприємств малого бізнесу становила 2973,3 млн. грн., що складає 19,4% від загальної його вартості в економіці області. Упродовж року вона зросла на 347 млн. грн. Дві третини у складі майна становить нерухомість (66%), решта – оборотні активи.
Стан основних засобів малих підприємств був дещо кращий, ніж на великих та середніх. Коефіцієнт зносу протягом року знизився на 0,4 відсоткові пункти, що свідчить про активізацію процесів оновлення основних засобів.
Розмір довгострокових фінансових вкладень, порівняно з минулорічним, збільшився в 2,6 раза і склав 298 млн. грн. Це вказує на інвестиційну спрямованість підприємств малого бізнесу. Найбільше таких вкладень виявилось на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі – 134 млн. грн. (45% загальної суми) та промисловості – 114 млн. грн. (38%), причому у промисловості протягом року обсяги інвестицій зросли у 8,2 раза.
Разом з тим, складним залишалося фінансове становище малих підприємств. Якщо ще три-чотири роки тому малий бізнес був рентабельний, то в 2003 році спостерігалося загальне зниження норм прибутку. Високі ставки податків та збільшення їх кількості не давали можливості цим підприємствам розширювати або переорієнтовувати свою діяльність. Їх фінансовим результатом від звичайної діяльності до оподаткування був збиток в сумі 77,5 млн. грн. Найбільший негативний вплив на такий результат справила діяльність підприємств оптової торгівлі і посередництва та промисловості, частка яких в загальній сумі отриманих збитків склала відповідно 30 і 29%. Серед регіонів області значно погіршився чистий фінансовий результат у Вол.-Волинському району, де збитки становили 35 млн. грн., та в ряді таких регіонів як м. Бердичів, Малинський, Романівський, Олевський, Коростишівський, Попільнянський райони, де сума збитків складала від 9,9 до 3,5 млн. грн. Позитивних результатів було досягнуто лише в Бердичівському районі та в м. Нов.-Волинський (1,3 та 0,4 млн. грн. відповідно). Основною причиною такого становища було те, що значна частина підприємств не легалізувала всього свого обороту і господарських операцій з метою зменшення податкової частини доходу.
Зберігалася позитивна тенденція темпів розвитку індивідуальної підприємницької діяльності як у цілому в області, так і в регіонах. За два роки їх кількість збільшилася на чверть, в тому числі за 2003 рік – на 10% і становила 47 тис. чоловік. Більшість з них займалися роздрібною торгівлею (78%), що пояснюється динамічністю розвитку цієї сфери, виробництвом – 4%, перевезенням пасажирів – 3%. Їхньому росту сприяв спрощений порядок оподаткування окремих видів підприємницької діяльності. Частка надходжень до бюджетів усіх рівнів від їх господарської діяльності в 2003 році становила 6,5%.
Зростання кількості новостворених підприємницьких формувань не в останню чергу обумовлювалось розвитком об’єктів ринкової інфраструктури та рівнем співпраці з ними органів місцевої влади. В цьому напрямку вже відпрацьований механізм взаємодії у містах Бердичів, Коростень, Житомир та у Малинському, Баранівському, Чуднівському районах. Проводилася робота щодо активізації діяльності існуючих та створення нових таких об’єктів у м. Коростені, Брусилівському, Ємільчинському, Любарському, Романівському та Ружинському районах.
Загальна кількість об'єктів інфраструктури становила майже 300 одиниць, що у 1,7 раз перевищує показник початку 2004 року. Це – 7 бізнес-центрів, 2 фонди підтримки підприємництва (фермерства), торгово-промислова палата, 2 громадські приймальні з питань розвитку підприємництва, 6 „гарячих” ліній (телефони довіри), 18 кредитних спілок, 71 інвестиційна, лізингова та страхова компанії, біржа та 23 агроторгових доми, 23 інформаційно-консультаційні установи, 45 інформаційно-консультаційних секторів при центрах зайнятості та інформаційних пунктів при податкових інспекціях, 97 громадських організацій підприємців тощо.
Кількість об’єктів інфраструктури підтримки підприємництва, що знаходяться в області, становила 4% загальнодержавного показника. Рівень забезпеченості ними в розрахунку на 10 тис. суб'єктів підприємництва в регіоні складав 42 одиниці, що на 3,2% вище середнього показника по країні.
Одним із основних заходів реалізації комплексної програми підтримки розвитку малого підприємництва на 2003-2004 роки у Житомирській області було його кадрове забезпечення. Через центри зайнятості, навчальні заклади, бізнес-центри, проводилося навчання і перепідготовка незайнятого населення та безробітних за професіями, які дозволяють розпочати роботу у сфері малого бізнесу.
Розширювалася мережа молодіжних центрів праці, бізнес-центрів, бірж праці, якими надавалися послуги щодо зайнятості молодих людей. Так, у березні 2004 року відкрито молодіжний центр праці в Коростишівському районі, у квітні – розпочала роботу громадська організація „Молодіжний бізнес-центр” в м. Коростені. Крім того, в м. Коростені працює молодіжний бізнес-клуб для старшокласників та молодіжна біржа праці. У серпні створений молодіжний центр у Вол.-Волинському районі. При цьому в області функціонують й інші молодіжні організації: обласний центр молодіжного підприємництва, Житомирський молодіжний центр розвитку підприємництва, молодіжна громадська організація „Бердичівський молодіжний бізнес-центр”, Брусилівський інформаційно-консультативний центр з розвитку підприємництва у сільській місцевості „Альфа”, Житомирський обласний молодіжний центр праці, Житомирський обласний центр молодіжних ініціатив, Ємільчинський молодіжний центр праці.
За 2004 рік молодіжними центрами праці працевлаштовано близько 4 тисяч молодих людей, 10,5 тис. чол. надано інформаційно-консультативних та навчальних послуг. На тимчасову роботу влаштовано 8,7 тис. молодих громадян.
Під час семінарів, тренінгів, „круглих” столів надавалася практична допомога сільській молоді у складанні бізнес-планів. В 2004 році запроваджено проведення регіонального конкурсу бізнес-проектів підприємницької діяльності серед молоді. На розгляд оргкомітету надійшло 32 бізнес-плани. В червні був проведений фінал обласного конкурсу робіт у сфері молодіжного підприємництва, де визначено три номінанти, які отримали грошову винагороду на реалізацію своїх проектів.
Обласною службою зайнятості було проведено 361 семінар з безробітними з орієнтації їх на самозайнятість та започаткування підприємницької діяльності. У семінарах взяло участь 3 тисячі безробітних. 1575 безробітних отримали одноразову допомогу по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 2,8 млн. грн. На дотаційні робочі місця працевлаштовано 1269 безробітних з числа соціально незахищених громадян.
Жіночим інформаційно-консультативним центром постійно проводилися тренінги для непрацюючих жінок та молоді, на базі Центру соціальної адаптації пройшли навчання та перенавчання 151 військовослужбовець, звільнених у запас, 23 з них відкрили власну справу. Регіональним фондом підтримки підприємництва, територіальним представництвом Держпідприємництва спільно з Житомирським державним центром науково-технічної і економічної інформації була проведена науково-практична конференція „Найкоротший шлях до успіху”, в якій прийняли участь підприємці, студенти, фахівці обласного центру зайнятості, викладачі учбових закладів.
З метою підвищення освітнього рівня підприємців та осіб, що бажають започаткувати підприємницьку діяльність, Держпідприємництвом України спільно з представництвом у Житомирській області з 21 по 24 січня 2004 року на базі Житомирського коледжу бізнесу і права було проведено семінар-навчання на теми: „Менеджмент малих і середніх підприємств”, „Управління персоналом”, „Фінансовий менеджмент”, „Правові основи підприємництва”.
Облдержадміністрацією та молодіжною організацією „ХХІ платформа” продовжувалася робота щодо впровадження програми підтримки шкільної економічної освіти „Стратегія успіху” (фінансувалася з обласного бюджету). Всі загальноосвітні школи Житомирщини отримали посібники «Шість складових підприємництва» та «Сьома складова підприємництва – мотивація на успіх». Вже розроблений третій посібник «В лабіринтах професійного вибору», який буде наданий в усі шкільні заклади. Розпорядженням голови облдержадміністрації затверджені заходи щодо удосконалення економічної освіти, зокрема, підвищення кваліфікації вчителів економіки, збільшення кількості економічних годин в школах.
В кінцевому результаті виконання таких заходів сприятиме підвищенню освіченості молодих громадян основам підприємницької діяльності та прискорення розвитку підприємництва в регіоні: збільшення кількості малих підприємств, зростання обсягів виробництва, сприяння розвитку цивілізованої конкуренції, покращення культури ділових стосунків тощо.
На виконання Указу Президента України від 3 липня 2000 року №849 “Про сприяння підготовці управлінських кадрів для сфери підприємництва” на конкурс для проходження стажування за кордоном було направлено 6 претендентів.
Заходи Програми з інформаційної підтримки були направленні на надання суб’єктам малого підприємництва інформації щодо наявних матеріально-технічних ресурсів, інвестиційних можливостей програм міжнародних донорських організацій, можливості підприємців до співпраці з підприємцями інших регіонів, іноземними фірмами, проведення семінарів, конференцій, бізнес форумів тощо.
Газетами області було вміщено більше 300 публікацій з питань розвитку та підтримки малого підприємництва. Активно висвітлювали такі питання газети „Житомирщина”, „Меркурій”, „Вечерний Житомир”, „Житомирський телеграф”, „Місто”, „Орієнтир 6+1”, „Скарбниця Житомирщини”, „Інтерес”, районні: попільнянська „Перемога”, Вол.-Волинська „Прапор”, „Бердичівський вісник”, Брусилівська „Відродження”, Овруцька „Зоря”, Малинська „Кур’єр”, „Новини Андрушівщини”, Любарська „Новий день”.
З метою висвітлення інформації з питань розвитку та підтримки малого підприємництва, його проблематики постійно розміщувалася інформація в засобах масової інформації, інформаційно-аналітичному бюлетені „Мале підприємництво”, на радіостанціях, телебаченні.
При інформаційно-консультативному центрі працювала громадська приймальна з питань захисту прав підприємців, де підприємці отримували безкоштовні консультаційні послуги з ведення, започаткування підприємницької діяльності, прийняття участі в обговоренні проектів регуляторних актів. На базі центру з підприємцями проведені семінари по роз’ясненню діючого законодавства з питань підприємництва, розроблено та розповсюджено нормативних та інформаційних матеріалів тиражем більше 54 тисяч примірників.
Започаткована регіональною спілкою підприємців разом з БІЗПРО в рамках „Інформаційної служби з питань підприємництва проекту БІЗПРО в Житомирській області” діяла безкоштовна „гаряча лінія”, до якої в звітному періоді звернулося більше 1200 підприємців.
Асоціацією міст України, представництвом Держпідприємництва України в Житомирській області спільно з консультантами БІЗПРО 24 вересня 2004 року проведено для голів районних та міських рад, їх заступників, начальників управлінь економіки, представників громадських організацій семінар-тренінг з питань реалізації на місцевому рівні вимог Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
Періодично обновлювалися в мережі Інтернет WEB-сторінки інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку Житомирської області. Через засоби масової інформації постійно висвітлювалися проблемні питання малого підприємництва, надавались роз’яснення щодо нових нормативно-законодавчих актів, що регламентують підприємницьку діяльність, інформація щодо проведення виставок, міжнародних форумів як на території України, так і за кордоном. Торгово-промисловою палатою та фірмою „Анна” проведено 12 виставкових заходів.
З метою налагодження ділових стосунків протягом 2004 року організовувались зустрічі делегацій з представниками дипломатичних установ та бізнесменів з Італії, Німеччини, Австрії, Іспанії, Швейцарії, Польщі, Швеції, США, Республіки Білорусь. Для встановлення міжрегіональних зв’язків та з метою презентації області офіційні делегації Житомирщини здійснювали робочі візити до Італійської Республіки та Республіки Білорусь. Їх результатом стало підписання ряду Угод про міжрегіональне співробітництво.
Інформація про область та інвестиційні пропозиції підприємств надіслано Держзовнішінформу для розміщення в інформаційно-аналітичних виданнях „Імпортери і експортери України” та „Обзор украинского рынка” для розповсюдження серед учасників Всесвітньої промислової виставки Ганновер-Мессе-2004.
У міжнародному інвестиційному співробітництві брали участь 181 підприємство-резидент та їх партнери з 33 країн світу. Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з партнерами з 82 країн світу.
В області продовжувалась реалізація програми розвитку територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності у 2003-2005 роках. Сьогодні в ТПР діє 23 інвестиційних проекти загальною кошторисною вартістю близько 43 млн. дол. США.
В рамках виконання Програми на регіональному рівні запроваджено основні засади єдиної державної регуляторної політики. Здійснено ряд організаційних заходів, спрямованих на забезпечення провадження регуляторної політики, проведено роботу з покращення регуляторного клімату різних сфер підприємницької діяльності. На обласних нарадах з представниками малого та середнього бізнесу обговорювались питання комплексного та системного підходу до спрощення умов провадження підприємницької діяльності та підвищення її ефективності шляхом усунення правових та адміністративних перешкод, видачі документів дозвільного характеру при започаткуванні та здійсненні господарської діяльності, посилення персональної відповідальності посадових осіб за дії, що погіршують умови здійснення підприємницької діяльності.
Органами виконавчої влади та місцевого самоврядування щорічно розроблялися плани підготовки проектів регуляторних актів, які погоджувалися з представництвом Держпідприємництва в Житомирській області, проводився моніторинг ефективності їх дій. В регіонах визначені структурні підрозділи, відділи, особи, тощо, на які покладені повноваження щодо реалізації державної регуляторної політики.
Разом з тим, аналіз стану малого підприємництва показав, що цей сектор в області ще не набув належного розвитку і характеризується високим ступенем неефективності. Починаючи з 2001 року спостерігалася загальна тенденція погіршення фінансового стану, збільшення кількості збиткових підприємств. Низькою, порівняно з середньою по Україні, залишалася концентрація суб’єктів підприємництва в розрахунку на 10 тис. населення. Сферою ж їхньої діяльності найчастіше була роздрібна і дрібнооптова торгівля, послуги, середнє і дрібне виробництво. Характерними рисами малих підприємств були відсутність резервів, необхідність у залученні позичкових коштів для здійснення господарських операцій, але разом з тим і дефіцит заставного майна. Сам факт знаходження таких структур в зоні високих економічних ризиків визначав їхню короткотривалість: жорстока конкуренція, нестача початкового та обігового капіталу, підвищена чутливість до зовнішніх факторів (конкуренти, ціни, кредитування тощо) оберталися для окремих фірм крахом.
За сприяння місцевих органів виконавчої влади для ведення підприємницької діяльності виділено і передано в оренду 97 тис. кв. метрів приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальних громад області. Продовжував діяльність Фонд підтримки підприємництва, який надавав навчальні та консультативні послуги. Фінансова підтримка на рівні міст і районів в 2004 році склала близько 180 тис. грн. Банківські установи області довели загальний обсяг кредитування господарських операцій підприємницьких структур до 180 млн. грн. на рік. Цьому не в останню чергу сприяла і програма здешевлення мікрокредитних ресурсів за рахунок коштів обласного бюджету.
Але, поряд з досягненнями є проблеми, які потребують розв’язання і відповідної роботи по їх подоланню.
На сучасному етапі основними проблемами в розвитку малого підприємництва є:
недосконалість і нестабільність законодавчої та нормативної бази, нерівні умови конкуренції. Як показало опитування, проведене облдержадміністрацією, частка підприємців, які вважають перешкодами для зростання їхнього бізнесу нестабільність законодавства, недобросовісну конкуренцію, корупцію починаючи з 2002 року зросла з 18 до 23%;
несприятливе податкове середовище (діюча система оподаткування носить фіскальний характер). Головною перешкодою для розвитку діяльності, як показали опитування, проведені на протязі 2002-2004 років, підприємці називають систему оподаткування: в 2004 році такої думки дотримувалися 80% опитаних, тоді як два роки назад – 73%. Хоча суб’єкти підприємництва щороку наголошують на актуальності даної проблеми, проте вона залишилася не вирішеною, що збільшує невдоволення бізнесових структур, погіршує діловий клімат в регіоні та потребує нагального втручання;
обтяжлива дозвільна система, яка не дозволяє без затримки та додаткових затрат розпочати діяльність. За даними проведеного аналізу, проблеми у підприємств виникали саме з початком процедури отримання різного роду дозволів і погоджень. Опитування показали, що за останні три роки рівень складності одержання дозволів істотно підвищився. Упродовж 2002-2003 років державними установами області видано близько 20 тисяч документів дозвільного характеру. В розрахунку на один новостворений суб’єкт підприємництва в 2003 році було видано більше 3 дозволів. В залежності від виду дозволу термін його отримання коливався від 5 до 90 днів. Затрати, які несли підприємства при одержанні таких документів, коливалися залежно від їх видів. В цілому за отримані дозволи в 2003 році підприємницькі структури сплатили 1,1 млн. гривень. Труднощі вони пов’язують з великою кількістю необхідних для подання документів (42%) та тривалим терміном отримання дозволів (22%): згідно діючих нормативних актів процедура погодження може тривати до 5 місяців. Як свідчать відповіді більшості обстежених підприємств, строки отримання дозволів в основних службах перевищували нормативно-встановлені в 1,3-14 разів;
значна кількість перевірок з боку контролюючих органів. Питання взаємовідносин підприємців з контролюючими органами стало настільки серйозним, що бачиться ними як один з основних гальмівних чинників зростання підприємництва в області. За даними фіскальних організацій, за 2003 рік загальна кількість перевірок зменшилась на третину – до 35 тисяч, а їх діяльність направлена на підтримку, допомогу та забезпечення безпеки платників податків. Однак опитування показало, що в тому ж році загальна кількість перевірок збільшилась на 40%, зокрема податковою адміністрацією, органами санітарного нагляду – на 30%. В 2003 році суб’єкти підприємницької діяльності підлягали перевіркам всіма службами кожні три місяці;
проблема доступу до ресурсів, особливо до фінансових. Підприємства, що потребували залучених ресурсів, але прийняли рішення не звертатися до банків, керувалися низкою міркувань. Головними з них є високі відсоткові ставки (зазначила понад половина респондентів) і вимоги значної застави (третина опитаних). Кожне шосте підприємство не зверталось до банку через невпевненість у своїх можливостях повернути кредит, а близько 15% компаній – через забюрократизованість банківських процедур та відсутність довгострокових кредитів;
недостатній рівень забезпеченості об’єктами інфраструктури підтримки підприємництва. Як показало проведене анкетне опитування, в 2004 році загальна обізнаність про інформаційну інфраструктуру серед підприємців проти попереднього року зросла на 10% і складає біля 80%. Проте рівень користування їхніми послугами залишився відносно низьким, як і оцінка ефективності такої допомоги, стверджували опитані протягом 2002-2004 років. Більше того, ті, кому така допомога потрібна, висловились, що послуги цих організацій є надто дорогими (10%), не дуже ефективними їх оцінили 12% опитаних. П’ята частина опитаних заявили, що підприємництву в області не допомагає ніхто. Прості арифметичні дії показують: 47% опитаних вважають, що інформаційні послуги, які надаються в області, не відповідають рівню розвитку підприємництва. Причинами цього може бути як необізнаність про відповідні організації регіону, так і низька ефективність діючих об’єктів інфраструктури;
низький рівень підтримки розвитку підприємництва місцевими органами влади. Більшість підприємців висловлюють досить критичне ставлення про підприємницький клімат і дії органів влади на місцях – тільки один із чотирьох вважає підприємницьке середовище у своєму регіоні сприятливим для розвитку. Разом з тим, за останні 3 роки з 23 до 33% збільшилась кількість тих, які виявили бажання звернутись по допомогу в органи виконавчої влади;
не достатнє використання можливостей, передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо визначення результативності регуляторних актів, здійснення розрахунків очікуваних витрат та вигод для суб’єктів господарювання, громадян, держави від запровадження регулювання;
відсутність у підприємців необхідних базових знань в галузі бізнесу і кваліфікованої підтримки.
Виходячи з необхідності подолання визначених основних проблем, які заважають розвитку підприємництва в області, сформульовані головна мета і основні завдання комплексної програми розвитку малого підприємництва на 2005-2006 роки в Житомирській області, намічені основні напрямки діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів підприємницької діяльності, громадських і профспілкових об’єднань підприємців на наступні 2 роки.
Метою Програми є координація дій регіональних і місцевих органів державної виконавчої влади, суб'єктів малого підприємництва, об'єднань і спілок підприємців, а також установ ринкової інфраструктури для концентрації фінансових, матеріально-технічних, інших ресурсів, виробничого і наукового потенціалу на створення належних умов для реалізації конституційного права громадян на підприємницьку діяльність, підвищення стандарту життя та добробуту населення області, подолання проблем безробіття, посилення ролі малого підприємництва у зміцненні економіки області та формуванні середнього класу.
Основними завданнями Програми щодо розвитку малого підприємництва будуть:
усунення адміністративних бар’єрів шляхом спрощення процедур надання в оренду приміщень, встановлення пільг на оренду комунального майна, запровадження прозорого та справедливого порядку видачі дозвільних документів, необхідних для започаткування та здійснення підприємницької діяльності;
зниження ставок місцевих податків і зборів;
постійне оприлюднення інформації про комунальне майно, що може пропонуватися до продажу або передачі в оренду;
гарантія залучення малих підприємств до участі у тендерах на виконання замовлень органів місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування;
залучення іноземних інвестицій і формування підприємств з іноземним капіталом;
створення суб’єктів малого бізнесу із залученням бюджетних коштів відповідного регіону та капіталів з інших регіонів;
залучення малих підприємств до конкурсів проектів на розроблення і використання землі, її надр та інших ресурсів;
широке впровадження засад державної регуляторної політики;
забезпечення представництва інтересів підприємницьких структур в місцевих органах виконавчої влади;
розширення інфраструктури підтримки суб’єктів підприємництва шляхом створення бізнес-інкубаторів, інформаційних центрів, центрів по перепідготовці незайнятого населення з метою більшої інформованості підприємців та надання кваліфікованими фахівцями консалтингових, юридичних, інформаційних послуг
створення рівних умови діяльності та справедливої конкуренції для всіх суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності в промисловості, сільському господарстві та інших галузях, в тому числі шляхом ліквідації стихійних ринків, торгівлі піратською аудіо – та відео продукцією, незаконних пунктів збору металобрухту чорних та кольорових металів.
вжиття відповідних заходів щодо впорядкування здійснення перевірок контролюючими органами підприємницької діяльності згідно чинного законодавства з чітким встановленням їх періодичності та проведення.
З метою виконання завдань щодо подальшого послідовного впровадження дерегуляції підприємницької діяльності та прагненнями створення сприятливих умов розвитку підприємництва в області укласти угоду (меморандум) про співробітництво між органами влади і суб’єктами підприємницької діяльності.
Основні пріоритетні напрямки розвитку малого підприємництва як складової економічного потенціалу області
Послідовне реформування індустріального сектору в напрямі його більшої орієнтації на задоволення потреб господарського комплексу з використанням переважно місцевих мінерально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів, а також наявної техніко-технологічної бази виробництва є передумовою активного розвитку та створенню нових малих підприємств у галузях:
- легкої промисловості (виготовлення швейних виробів та взуття);
- вирощування та переробки сільськогосподарської продукції (в т.ч. вирощування нових та нетрадиційних для регіону видів продукції, промислове розведення риби, садівництво, бджільництво тощо);
- деревообробної промисловості (виготовлення дерев'яних конструкцій для індивідуального житлового будівництва, меблів, столярних виробів);
- виробництва будівельних матеріалів (будівельні суміші, оздоблювальні матеріали та конструкції, цегла, керамічні та бетонні вироби);
- будівництва та ремонтно-будівельних робіт;
- приладобудування та інформаційних технологій (освоєння та розробка високотехнологічних виробів, впровадження інновацій, розробка нових програмних продуктів);
- освоєння родовищ корисних копалин та мінеральних вод (видобуток та первинна обробка корисних копалин);
- туристичній та рекреаційній сферах (розвиток готельного бізнесу, туристичних фірм з гарантованою якістю послуг, виготовлення сувенірної продукції, відродження народних промислів, сільський зелений туризм).