Прокурорський нагляд за виконанням законів при розслідуванні кримінальних справ – коротко

Організація нагляду за законністю розслідування кримінальних справ органами дізнання і досудового слідства потребує значної уваги прокурорів міст і районів. Це зумовлено тим, що такий нагляд як самостійна ділянка прокурорської діяльності за своїм обсягом займає провідне місце серед решти функцій прокуратури. До цієї сфери входить нагляд за законністю в діяльності органів дізнання і досудового слідства, що перебувають на території міста, району.

Слідчі, незалежно від відомчої належності, виконують тільки функцію розгляду та вирішення заяв і повідомлень про злочини й розслідування справ про злочини, віднесені до їх компетенції. У зв'язку з цим прокурорський нагляд за додержанням законів охоплює всю діяльність органів досудового слідства. Для правильної організації прокурорського нагляду за законністю розслідування кримінальних справ дізнання і досудового слідства доцільно виокремити декілька етапів і безпосередніх об'єктів наглядової діяльності. Ураховуючи предмет нагляду, визначений ст. 29 Закону України "Про прокуратуру", усі вони збігаються з етапами розслідування: виконання невідкладних слідчих дій, притягнення до кримінальної відповідальності, виконання інших слідчих дій, закінчення досудового слідства. При цьому обов'язковими об'єктами прокурорського нагляду в кримінальній справі є: затримання, застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого й інші слідчі дії, які обмежують конституційні права і свободи учасників розслідування; притягнення до кримінальної відповідальності; забезпечення прав і законних інтересів учасників досудової стадії процесу; всебічне, повне й об'єктивне дослідження обставин злочину та законне вирішення справи по суті.

Наказ Генерального прокурора України № 4/1гн від 20 квітня 2004 р. всебічно регламентує організацію прокурорського нагляду за додержанням законів усіма органами, які проводять досудове слідство і дізнання. Значну увагу в наказі приділено питанням прокурорського нагляду за законністю проведення першочергових слідчих дій. Згідно з наказом міські, районні, міжрайонні, військові прокурори гарнізонів і прирівняні до них прокурори повинні особисто виїжджати на місця подій з метою належної організації огляду та проведення інших першочергових слідчих дій (п. 3.2 наказу №4/1гн). Особливо важливою є роль прокурора на місці подій як координатора зусиль слідчих і оперативних працівників щодо розкриття злочинів, процесуального закріплення і використання в процесі огляду слідів злочину і речових доказів.

Із переліку першочергових слідчих дій увагу прокурора мають привертати затримання і обшук, що віднесені до найбільш істотних заходів процесуального примусу і під час виконання яких часто трапляються порушення закону. Аналізуючи законність затримання, прокурори повинні враховувати передбачені ст. 106 КПК підстави, а також мету затримання.

Наказ Генерального прокурора України № 4/1 гн містить також ряд вимог щодо організації прокурорського нагляду за законністю затримання і тримання під вартою підозрюваного. Наказ зобов'язує міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокурорів щодекадно перевіряти законність тримання в ізоляторах тимчасового тримання (ІТТ), кімнатах для доставлених у чергових частинах міськрайвідділів УМВС, на гауптвахтах, у кімнатах тимчасового затримання у військових частинах та інших місцях тимчасового обмеження волі громадян (п. 5.1 наказу). Прокурори зобов'язані особливу увагу приділяти виявленню фактів порушення прав і свобод людини та громадянина при затриманні, узятті під варту притягненні до кримінальної відповідальності, невідкладно вживати заходів до їх фактичного поновлення та притягнення винних службових осіб правоохоронних органів до встановленої законом відповідальності.

Одержавши заяву затриманого про застосування незаконних методів слідства, прокурор повинен негайно її перевірити.

Ураховуючи особливості суспільної небезпеки такого виду злочинів, які грубо порушують вимоги ст. 28 Конституції України, прокурор після одержання заяви від затриманого повинен негайно його опитати, за необхідності направити на судово-медичний огляд, а також невідкладно провести інші дії, зумовлені конкретними обставинами. Така перевірка має самостійний характер і повинна проводитися поза справою, яка розслідується. За результатами перевірки прокурор приймає рішення, відповідно до ст. 97 КПК, про порушення або про відмову в порушенні кримінальної справи. У разі підтвердження фактів застосування незаконних методів розслідування або незаконного порушення кримінальної справи прокурору необхідно вжити заходів, які виключали б можливість подальшого протиправного впливу на затриманого. Особливу увагу прокурор повинен звертати на факти використання органами дізнання і слідчими затримання і взяття під варту як засобу одержання від підозрюваного, обвинуваченого визнання вини у вчиненні злочину.

Важливою умовою правильної організації прокурорського нагляду є інформаційне забезпечення, яке гарантує своєчасне та повне одержання прокурором даних про затримання особи. Згідно зі ст.ст. 106, 115 КПК орган дізнання, слідчий, затримавши особу, підозрювану у вчиненні злочину, зобов'язані скласти протокол, копію якого з переліком прав та обов'язків негайно вручити затриманому, а також: направити прокурору. У ст. 106 КПК вказується не конкретний термін, у який прокурор повідомляється про затримання особи, а це повинне робитися "негайно". Таке формулювання закону передбачає, що повідомляти прокурора про затримання необхідно в той же час, як тільки буде складено протокол. У практичній діяльності органів прокуратури така неконкретність створює труднощі, тому логічно було б в статті визначити конкретний термін - 24 години.

Заслуговує на поширення досвід ряду районів, коли про факт затримання прокурор повідомляється негайно по телефону, а потім надсилається письмове повідомлення - копія протоколу. Такий порядок дозволяє прокурору мати більше часу, необхідного для перевірки законності затримання.

Особливу увагу прокурор повинен приділяти перевірці законності проведення обшуку та виїмки. Ці слідчі дії мають поширений характер, бо допомагають одержати докази в кримінальній справі. Вони дозволяють відшукати та вилучити знаряддя злочину, речі й інші предмети, документи, необхідні для встановлення істини в справі, або забезпечити цивільний позов.

З метою недопущення порушень законодавства при проведенні обшуку та виїмки в законодавчому порядку передбачено ряд заходів, які забезпечують контроль за їх виконанням (ст. 177 КИП). Так, у невідкладних випадках, коли обшук було проведено без санкції прокурора, слідчий у добовий строк повідомляє прокурора про такий обшук і його результати. Якщо обшук було проведено без постанови судці, то слідчий також протягом доби з моменту проведення цієї слідчої дії повідомляє прокурора. При цьому в законодавчому порядку визначено, що таке повідомлення здійснюється у формі направлення копії протоколу обшуку з зазначенням причин проведення обшуку без постанови судді.

Таким чином, при проведенні обшуку без постанови судді чітко визначено, у якій формі про ці слідчі дії повідомляється прокурор, а при проведенні обшуку без санкції прокурора форми повідомлення законодавством не визначено.

У практичній діяльності такі неузгодженості призводять до того, що існують різні форми інформування прокурора про обшук без його санкції: телефонне повідомлення, направлення письмової інформації або копії протоколу. Усе це зменшує Гарантії законності при проведенні обшуку без санкції прокурора. Уважаємо, що в законодавчому порядку необхідно встановити таку ж форму інформування, як і при проведенні обшуку без постанови судді, тобто направлення прокуророві копії протоколу обшуку.

Крім цього, необхідно звернути увагу на ряд інших особливостей обшуку та виїмки. Так, зауваження присутніх під час обшуку та виїмки з приводу тих чи інших дій слідчого заносяться до протоколу (ст. 188 КПК). За наявності зауважень на неправильні дії, допущені під час цих слідчих дій, слідчий не пізніше двох днів повідомляє про це того прокурора, котрий здійснює нагляд за слідством (ст. 189 КПК). У якій формі слідчий повідомляє про це прокурора, законодавством не визначено. Думаємо, що в цьому випадку повідомляти прокурора також слід, надіславши йому копію протоколу обшуку.

Прокурор, одержавши протокол проведених слідчих дій без його санкції або без постанови судді, а також із зауваженнями, повинен визначити законність цих слідчих дій, звернути увагу на причини проведення обшуку без його санкції або постанови судді, установити, чи були "невідкладні випадки" для обшуку, і зробити висновок щодо законності цих слідчих дій. Даючи оцінку законності дій слідчого з урахуванням зауважень у протоколі на неправильні дії під час обшуку, прокурор повинен їх вирішувати, виходячи з вимог ст. 234 КПК, тобто як письмову скаргу. При цьому слідчий повинен направити не тільки копію протоколу з зауваженнями, але й свої пояснення. Прокурор протягом трьох днів після одержання такої скарги зобов'язаний вирішити її та повідомити про результати скаржника (ст. 235 КПК).

Таким чином, прокурор, перевіряючи підстави для проведення цих слідчих дій і наявність причин, що зумовили їх проведення без постанови судді або санкції прокурора, повинен звернути увагу на достовірність "невідкладних випадків" і їх обґрунтованість. Для цього прокурор вивчає матеріали справи й у разі виявлення фактів незаконного проведення обшуку або незаконної виїмки предметів, які не відносяться до справи, повинен ужити заходів прокурорського реагування. У міськрайпрокуратурах повинен бути встановлений порядок негайної перевірки і, у необхідних випадках, оперативного реагування на звернення до прокуратури учасників процесу і громадян у зв'язку з порушенням їх прав і законних інтересів під час розслідування злочинів. Така організація нагляду сприятиме попередженню, виявленню й усуненню порушень прав і законних інтересів учасників процесу.

Важливим об'єктом прокурорського нагляду є законність притягнення до кримінальної відповідальності й обрання запобіжним заходом узяття під варту підозрюваного (обвинуваченого), яке повинне здійснюватися в суворій відповідності до встановленої КПК процедури. З цією метою прокурору доцільно взяти участь у пред'явленні обвинувачення й допиті обвинуваченого, витребувати кримінальну справу для перевірки законності й обґрунтованості пред'явленого обвинуваченого. Прокурор може скасувати незаконну та необґрунтовану постанову про притягнення як обвинуваченого, закрити кримінальну справу в цілому або стосовно конкретної особи, особисто пред'явити обвинувачення або дати вказівку про це органу, що проводить розслідування, а також про обсяг обвинувачення і кваліфікацію злочину. Заключним етапом прокурорського нагляду за виконанням законів при розслідуванні злочинів є нагляд за законністю дій і рішень при закінченні провадження в кримінальній справі. Більшість справ закінчуються поданням прокурору для затвердження обвинувального висновку і направлення їх до суду. До направлення справи прокурору слідчий, визнавши, що досудове слідство закінчено, повідомляє про це потерпілого, його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників (ст. 217 КПК), а також обвинуваченого і його захисника (ст. 218 КПК), роз'яснює їм право ознайомитися з матеріалами розслідування і подає справу для ознайомлення.

Закон не обмежує час ознайомлення з матеріалами справи і дозволяє виписувати з неї будь-які відомості. Водночас якщо обвинувачений і його захисник явно намагатимуться зволікати, ознайомлюючись зі справою, слідчий вправі своєю вмотивованою постановою визначити певний строк для ознайомлення з матеріалами справи. Така постанова підлягає затвердженню прокурором (ст. 218 КПК). Висновок слідчого про явне затягування ознайомлення зі справою є оцінним, тому прокурор перед затвердженням постанови повинен переконатися, що для такого висновку слідчий має достатні підстави. З цією метою прокурору доцільно ознайомитися з документацією про час ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами справи, з їх доводами. Крім того, прокурору необхідно оцінити достатність установленого слідчим строку для ознайомлення з матеріалами справи, ураховуючи обсяг і характер інформації та інші обставини.

Прокурор повинен приділяти пильну увагу скаргам на відмову слідчого в задоволенні клопотання обвинуваченого і його захисника про доповнення матеріалів розслідування. При цьому прокурор протягом трьох днів після одержання скарги зобов'язаний вирішити її та повідомити про результати скаржника (ст. 235 КПК). Рішення за скаргою прокурор приймає на підставі вивчення матеріалів справи.

Якщо він визнає скаргу обґрунтованою, то дає вказівку про виконання клопотання. У разі відмови в задоволенні скарги прокурор своє рішення повинен мотивувати. Це рішення може бути оскаржене вищому прокуророві (ст. 235 КПК).

Коротко- ст. Стаття 227. Повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства Стаття 227. Повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства

Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, прокурор у межах своєї компетенції:

1) вимагає від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини; перевіряє не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини;

2) скасовує незаконні і необгрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання;

3) дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини;

4) доручає органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури;

5) бере участь у провадженні дізнання і досудового слідства і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі по будь-якій справі;

6) санкціонує проведення обшуку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених цим Кодексом;

7) продовжує строк розслідування у випадках і порядку, встановлених цим Кодексом;

7-1) дає згоду або подає до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання під вартою в порядку, встановленому цим Кодексом;

8) повертає кримінальні справи органам досудового слідства з своїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування;

9) вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органу досудового слідства іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного і об’єктивного розслідування;

10) усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від дальшого ведення дізнання або досудового слідства, якщо вони допустили порушення закону при розслідуванні справи;

11) порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні;

закриває або зупиняє провадження в кримінальних справах; дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим в тих випадках, коли це передбачено цим Кодексом; затверджує обвинувальні висновки (постанови); направляє кримінальні справи до суду;

12) вирішує питання про допущення захисника до участі в справі.