
- •1. Загальні вказівки до курсової роботи
- •2. Склад, обсяг і терміни виконання змістових модулів курсовИх робІт
- •2.1 Мета
- •2.2 Завдання на курсову роботу
- •2.3 Зміст роботи
- •2.4 Захист курсової роботи (презентація)
- •3. Перелік можливих тем курсових робіт
- •4. Методичні особливості виконання курсової роботи
- •5. Методичне забезпечення розробки курсових робіт
- •2. Выбор конструктивной схемы и конструктивных форм. Компоновка конструкции (§ 2-1).
- •Проектирование механизма, в том числе электромагнитного, если он предусматривается (части III и IV).
- •6. Навчально-методичні матеріали
- •1 Сторінка
- •Завдання на курсовий проект (роботу) студентові
3. Перелік можливих тем курсових робіт
1.Електромеханічні реле.
2.Електромагнітні реле.
3.Контактори.
4.Магнітні пускачі.
5.Автоматичні вимикачі.
6.Багатоамперні електричні апарати.
7.Роз'єднувачі високої напруги.
8.Вимикачі високої напруги.
9.Електромагнітні вимикачі високої напруги.
10.Проектування електромагнітних систем постійного та змінного струму.
11.Теплове проектування елементів електричних апаратів.
12.Проектування контактних систем електричних апаратів.
13.Проектування контактно-дугогасильних пристроїв електричних апаратів.
4. Методичні особливості виконання курсової роботи
Відомо, що знання, які не мають нічого спільного з досвідом особи, що навчається (відірвані від досвіду), практично не використовуються.
Організація опанування дисципліни в цілому і виконання курсової роботи (як невід’ємної її частини) базується на системі принципів:
- практична діяльність є основою навчання студента;
- навчання орієнтоване на реальну практику, прив’язане до рішення практичних задач;
- навчальні курси – це скоріше навчальна активна робота, а не звичайне пасивне навчання;
- виконання справжньої, а не моделюючої роботи;
- невід’ємна частина навчання – рефлексія студента, обговорення його соціального, практичного і навчального досвіду в групі та індивідуально з викладачем;
- в навчанні реально задіяні інтереси студента; він має можливість визначати зміст, форми, рівень особистої навчальної діяльності. Звідси, як наслідок, відповідний рівень мотивації;
- викладач виконує функції консультанта-наставника, що тренує, методичними прийомами та засобами діяльності готує до рішення прикладних задач.
Яких цілей досягає робота над проектом?
Не слід дивуватися, виявивши, що спектр задач (проблем), які розв'язуються при виконанні проекту, значно відрізняється й більш різноманітний, чим при будь-якій іншій формі освітньої роботи. Ці відмінності є не тільки між різними проектами й людьми, що ними займаються, але зміни часто виникають у процесі роботи над проектом, і деякі задачі необхідно визначати заново.
Вирішення задач завершується, коли цілі досягнуті і отримані відповідні результати. Завершення роботи над проектом дає можливість отримати, принаймні, два результати.
Перший прихований – це методичний результат (ефект) від включення студента в «добування знань» й їхнє логічне застосування:
формування особистісних якостей, мотивація, рефлексія й самооцінка, уміння робити вибір й осмислювати як наслідки даного вибору, так і результати власної діяльності.
Другий – властиво виконаний проект, причому не обсяг освоєної інформації, а її застосування в діяльності й реальний результат – рівень втілення задуманого в матеріалі.
До першого методичного результату можуть бути віднесені набуті студентами наступні навички:
а) індивідуальні навички:
Визначати завдання, якими варто займатися |
Формувати незалежні судження |
Розвивати особистий інтерес і поглиблювати знання в певній області |
Здобувати навички самоорганізації |
Розвивати практичні навички |
Створювати що-небудь своє |
Робити те, що має практичне застосування |
Робити що-небудь унікальне |
Розвивати здатність справляти-ся з новими проблемами |
Збирати й аналізувати незнайому інформацію |
Вивчати й впроваджувати в практику стратегії вирішення проблем (алгоритми рішення задач) |
Учитися аналізувати й оцінювати чужу роботу |
Навчитися більш активно вчитися |
Розвивати в собі ініціативність
|
б) міждисциплінарні навички:
«Виходити» за межі однієї кафедри |
Інтегрувати знання, одержувані з різних джерел |
Навчитися сприймати факти, точки зору й ситуації в незнайомих ракурсах |
Учитися бути готовим до суперечливих, спірних тверджень |
в) навички роботи в групах:
Учитися працювати в групах |
Учитися очолювати команду й організовувати проведення зустрічей |
Брати участь у процесі прийняття рішень |
Здобувати навички співробітництва |
Розвивати почуття такту й дипломатичність |
Керувати людьми й направляти їхню діяльність |
г) робота з особистою самосвідомістю:
Вивчати власні сильні й слабкі сторони |
Одержувати почуття задоволення від проробленої роботи |
Давати реальну оцінку своїм можливостям стосовно поставленого завдання |
Добиватися почуття автономії й свободи в процесі навчання |
д) навички спілкування:
Виносити свою роботу на обговорення в ясній й ефективній формі (письмово або усно) |
Удосконалювати навички переконливої, логічно побудованої аргументації |
Розвивати навички сприйняття інформації на слух і постановки питань у процесі вибору й засвоєння інформації |
Учитися писати зрозумілий звіт про пророблену роботу |
Крім вищезгаданих, студенти в процесі роботи над проектом будуть ставити й вирішувати свої власні, більш специфічні завдання.
Основні поняття:
- проект – (від лат. projectus, у буквальному перекладі – кинутий уперед):
а) реалістичний задум, план про бажане майбутнє;
б) сукупність документів (розрахунків, креслень, макетів) для створення якого-небудь продукту, містить у собі раціональне обґрунтування й конкретний спосіб здійснення;
в) метод навчання, заснований на постановці соціально-значимої мети і її практичному досягненні [15, c. 1076] ;
- проектування – толкують як дія по одному зі значень слова «проект». Слово «проектування» походить від слова «проект» і позначає діяльність, що ініціюється проблемою, яка включає строго впорядковану послідовність дій і яка приводить до реального результату.
Проектування – це підготовка дії до того як вона відбудеться
суттєвою ознакою проектування є те, що проектування - робота з майбутнім. Проект, який треба створити в ході проектувальної діяльності, це ідеальна модель. Це означає, що проектуванню властиво все те, що властиво роботі з майбутнім і насамперед високий ступінь невизначеності.
Прое́кт — це унікальна діяльність, що має початок і кінець у часі, спрямований на досягнення певного результату, створення певного, унікального продукта або послуги, при заданих обмеженнях по ресурсам й строкам, а також вимогам до якості й припустимого рівня ризику.
Ознаки, що діяльність не є проектом:
якщо мета з самого початку не визначена або сильно змінюється в процесі виконання робіт;
якщо діяльність не є керованою, тобто зовнішні залежності перевищують можливості впливу на діяльність;
якщо обмеження діяльності з самого початку не визначені (строки, ресурси, час, якість, припустима рівень ризиків);
якщо результат не унікальний (наприклад, готування обіду щодня).
Критерії оформлення й виконання проекту
Актуальність теми й передбачуваних рішень, реальність, практична спрямованість і значимість роботи.
.Обсяг і повнота розробок, самостійність, закінченість, підготовленість пропонованих рішень.
.Рівень творчості, оригінальність розкриття теми, підходів, пропонованих рішень.
.Аргументованість пропонованих рішень, підходів, висновків, повнота бібліографії.
.Якість запису: оформлення, відповідність стандартним вимогам, структура тексту, якість ескізів, схем, малюнків.
Критерії оцінки захисту проекту
Якість доповіді: композиція, повнота подання роботи, підходів, результатів; аргументованість, переконливість і переконаність.
Обсяг і глибина знань по темі (або предмету), ерудиція, міжпредметні зв'язки.
Педагогічна орієнтація: культура мови, манера, використання наочних засобів, почуття часу, імпровізаційний початок, утримання уваги аудиторії.
Відповіді на питання: повнота, аргументованість, переконливість і переконаність, дружелюбність, прагнення використати відповіді для успішного розкриття теми й сильних сторін роботи.
Ділові й вольові якості доповідача: відповідальні рішення, прагнення до досягнення високих результатів, готовність до дискусії здатність працювати з перевантаженням, доброзичливість, контактність.