- •Лабораторна робота № 1 Дослідження реологічних властивостей рідин (побудова графічної моделі рідини)
- •1.1Мета роботи
- •1.2Основні теоретичні положення
- •3.3Опис лабораторної установки
- •4.3Опис дослідної установки
- •4.4Хід виконання роботи
- •Визначення сили тиску рідини на плоскі поверхні (випробування дихального клапана)
- •Визначення вертикальної складової сили тиску рідини на криволінійну поверхню
- •Експериментальна перевірка закону Архімеда
- •Лабораторна робота № 5 Дослідження режимів течії рідини
- •5.1Мета роботи
- •5.2Основні положення
- •5.3Опис установки
- •7.3Схема установки
- •8.3Опис лабораторної установки
- •9.3Схема установки
- •11.3Схема установки
- •Гідравлічний удар в трубах
- •12.6Контрольні запитання
- •12.6.1Які причини стиснення струмини при витіканні через отвори і насадки?
- •12.6.2Який фізичний зміст коефіцієнтів витрати, швидкості і стиснення струмини?
9.3Схема установки
Установка для вивчення процесу витікання рідини через отвори і насадки (Рисунок 12 .13) складається з вертикального резервуара 1 з боковим гвинтовим отвором 4, призначеним для встановлення змінних насадок 5. Вода подається з водопроводу, її витрата регулюється вентилем 3, рівень води в резервуарі 1 контролюється за допомогою п’єзометра 2.
Рисунок 12.13 Схема лабораторної установки для дослідження витікання через отвори і насадки
Для вимірювання координат точок траєкторії струмини встановлена горизонтальна лінійка 6 з міліметровими поділками і рухомим повзунком 7, в якому закріплений стержень 8 з міліметровими поділками, що може переміщатися по вертикалі. Рідина через насадку 5 витікає в ванну 9 і далі, трубопроводом 10, в каналізацію. Витрата рідини через отвір (насадку) вимірюється об’ємним способом за допомогою мірної ємності на 1-2 л і секундоміра.
9.4Хід виконання досліду
9.4.1В отвір 4 вкручується насадка 5 і резервуар 1 заповнюється водою. Подача рідини регулюється вентилем 3 таким чином, щоб вибрана для даного режиму величина напору H була постійною.
9.4.2Використовуючи лінійку 6 і стержень 8 визначають координати x0, y0 точки, в якій струминка відривається від стінок насадки.
9.4.3П’єзометром 2 вимірюють напір H.
9.4.4Вимірюють температуру води t.
9.4.5Для встановленого напору H за допомогою лінійки 6 і стержня 8 вимірюють щонайменше три пари координат точок траєкторії струмини xi і yi (i – 1, 2, 3… точка траєкторії ).
9.4.6На кожному режимі два-три рази міряють об’єм Vі і час його витікання і.
9.4.7За допомогою вентиля 3 міняють подачу рідини (збільшують чи зменшують в залежності від напрямку проведення досліду) і встановлюють новий напір H. Повторяють виміри пп. 9.4.3-9.4.6 для 5-6 режимів.
9.5Обробка результатів досліджень
9.5.1За виміряними значеннями Vі і і визначається фактична витрата і знаходиться її середнє значення.
. (12.71)
9.5.2Визначається теоретична витрата рідини:
, (12.72)
де d0 – діаметр отвору чи вихідного перерізу (перерізу, в якому струмина відривається від стінок) насадки.
9.5.3Коефіцієнт витрати розраховується за формулою:
. (12.73)
9.5.4Перераховують виміряні координати xi, yi до системи координат, початок якої розміщений в з точці витікання струмини (x0, y0):
(12.74)
9.5.5З формули (12.5)
за координатами
,
визначається коефіцієнт швидкості:
, (12.75)
і далі розраховують середнє значення .
9.5.6З формули (12.3) знаходимо коефіцієнт опору:
. (12.76)
9.5.7Коефіцієнт стиснення струмини при витіканні через отвори (насадки) визначається із формули (12.4):
. (12.77)
9.5.8Використовуючи
формулу (12.5), розраховують
теоретичні координати траєкторії
струмини
,
.
При цьому для розрахунків використовують
теоретичне значення коефіцієнта
швидкості теор,
яке вибирається в залежності від типу
отвору чи насадки.
9.5.9На міліметровому папері будується теоретична крива траєкторії струмини і наносяться дослідні точки траєкторії.
9.5.10Визначається похибка дослідних координат по відношенню до теоретичних:
, (12.78)
. (12.79)
9.5.11Розраховують в’язкість води в залежності від температури t.
9.5.12Визначають теоретичну швидкість витікання рідини:
. (12.80)
9.5.13Розраховують число Рейнольдса Re:
. (12.81)
9.5.14Будують графіки залежності коефіцієнтів , , , від числа Рейнольдса, проводиться їх аналіз.
Таблиця 12.11 – Протокол даних дослідів і розрахунків
№ режиму |
Напір Н, см |
Координати траєкторії, см |
Об’єм рідини V, см3 |
Час , с |
Фактична витрата Q, см3/с |
Теоретична витрата Qтеор, см3/с |
Коефіцієнти |
Температура t, °C |
Re |
||||
xi |
yi |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
||||||||||
Координати точки витікання: x0 = см, y0 = см.
Вихідний діаметр отвору (насадки): d0 = см.
9.6Контрольні запитання
9.6.1Які причини стиснення струмини при витіканні через отвори і насадки?
9.6.2Який фізичний зміст коефіцієнтів витрати, швидкості і стиснення струмини?
9.6.3Яка причина виникнення вакууму в циліндричних насадках при витіканні рідини?
9.6.4В чому перевага витікання рідини через циліндричну насадку в порівнянні з витіканням через отвір того ж діаметру?
9.6.5Чим відрізняється витікання через насадку від витікання через отвір?
9.6.6Які є типи насадок?
9.6.7Які існують режими витікання рідини через отвори?
9.6.8Які існують режими витікання рідини через циліндричні насадки?
9.6.9Як залежать коефіцієнти витрати, швидкості і стиснення струмини від режиму витікання?
9.6.10Як впливає зміна властивостей рідини (густини і в’язкості) на витрату і швидкість витікання рідини через отвори і насадки?
Лабораторна робота № 10 Визначення часу витікання рідини з посудини через отвори і насадки
10.1Мета роботи
Дослідження часу витікання через отвори і насадки при постійному і змінному напорі. Порівняння результатів вимірювань з часом, розрахованим за теоретичними залежностями.
10.2Основні теоретичні положення
Час витікання рідини з резервуара з постійною по висоті площею поперечного перерізу від початкового рівня Hп до деякого рівня Hі визначають за формулою:
, (13.82)
де S – площа вільної поверхні рідини в резервуарі; S0 – площа вихідного перерізу насадки; – коефіцієнт витрати насадки.
Час повного випорожнення резервуару, для якого площа вільної поверхні рідини S = const, можна оцінити за формулою (13.1), якщо прийняти в ній Hі = 0:
, (13.83)
де Vрез – об’єм рідини в резервуарі; Qп – витрата рідини в початковий момент часу при напорі Hп.
10.3Схема установки
Схема установки (див. Рисунок 12 .13) описана в лабораторній роботі № Лабораторна робота № 9. Необхідне додаткове обладнання: мірна ємність, секундомір, лінійка.
10.4 Хід виконання досліду
10.4.1В отвір 4 вставляється циліндрична насадка 5 і резервуар 1 заповнюється водою. Подача рідини регулюється вентилем 3 таким чином, щоб вибрана величина початкового напору Hп була постійною.
10.4.2П’єзометром 2 вимірюють напір Hп.
10.4.3При встановленому постійному напорі Hп два-три рази заміряють об’єм рідини V і час витікання цього об’єму V.
10.4.4Перекривають вентиль 3 і одночасно включають секундомір. Слідкують за зниженням рівня рідини в п’єзометрі і відмічають час зм, коли рівень проходить через вибрану величину напору Hі. Час відмічають при зменшенні рівня через кожні 5-10 см.
10.4.5Вимірюють площу поперечного перерізу вільної поверхні рідини S в резервуарі 1.
10.5Обробка результатів досліджень
10.5.1За виміряними при постійному напорі значеннями V і V визначають фактичну витрату і знаходять її середнє значення:
. (13.84)
10.5.2Визначають теоретичну витрату рідини:
, (13.85)
де d0 – діаметр отвору чи вихідного перерізу (перерізу, в якому струмина відривається від стінок) насадки.
10.5.3Розраховується коефіцієнт витрати за формулою:
. (13.86)
10.5.4Розраховують об’єм води, що витікає при зниженні рівня від початкової величини Hп до Hі:
Vвит = S (Hп – Hі), (13.87)
де S – площа вільної поверхні рідини в резервуарі.
10.5.5Розраховують час витікання об’ємів Vвит за умови підтримання постійної величини напору Hп:
. (13.88)
10.5.6Теоретичний час теор витікання рідини з резервуара до рівня H1 визначають за формулою (13.1).
10.5.7Визначають процентне відхилення виміряного часу витікання при змінному напорі від теоретичного:
. (13.89)
10.5.8Будують графіки залежності часу витікання при постійному і змінному напорах від об’єму рідини, яка витікає.
Таблиця 13.12 – Протокол даних дослідів і розрахунків
№ досліду |
Початковий рівень Hп, см |
Об’єм рідини V, см3 |
Час V, с |
Початкова витрата, см3/с |
Поточний рівень Hі, см |
Об’єм витікання Vвит, см3 |
Час витікання, с |
Відхилення , % |
|||
при постійному напорі п |
при змінному напорі |
||||||||||
фактична Qп |
теоретична Qтеор |
||||||||||
заміряний зм |
розрахований теор |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Площа вільної поверхні резервуара: S = см2,
Вихідний діаметр отвору (насадки): d0 = см.
10.6Контрольні запитання
10.6.1Як впливає зміна властивостей рідини (густини або в’язкості) на час витікання рідини через отвори і насадки?
10.6.2Яке співвідношення між часом випорожнення резервуара і часом витікання того ж об’єму рідини при постійному напорі?
10.6.3В якому випадку випорожнення резервуара буде проходити швидше: при витіканні через отвір, чи через циліндричну насадку?
10.6.4Які насадки забезпечують найменший час витікання рідини з резервуара?
10.6.5При яких допущеннях будуть справедливі формули (13.1) і (13.2) для визначення часу витікання?
Лабораторна робота № 11 Вимірювання місцевої швидкості і витрати в потоці рідини
11.1Мета роботи
Вимірювання місцевої швидкості в рідині за допомогою динамічної і статичної трубок. Визначення коефіцієнта витрати і побудова тарувальної характеристики витратоміра Вентурі.
11.2Основні теоретичні положення
Швидкісний напір при русі рідини з швидкістю u визначається як різниця показів динамічної hд (трубки Піто) і статичної hс (п'єзометричної) трубок:
. (14.90)
Звідси місцева швидкість в потоці рідини буде рівна:
. (14.91)
Для вимірювання витрати рідини використовуються витратоміри з місцевим опором точно відомої геометричної форми. Одним з таких є витратомір Вентурі, основним елементом якого є коротка труба змінного перерізу 6 (Рисунок 14 .14), що коноїдально сходиться і розходиться.
Витрата рідини, яка проходить через витратомір Q, визначається за формулою:
, (14.92)
де – коефіцієнт витратоміра, який залежить від гідравлічного опору частини трубопроводу, що звужується, і від співвідношення площ перерізів в місцях приєднання п’єзометрів 4 і 7 (див. Рисунок 14 .14); S2 – площа звуженої частини витратоміра; h – різниця рівнів п’єзометрів 4 і 7.
