Заняття 18. Комуністична державно-правова ідеологія.

 

План. 1. Ідейно-теоретичні та соціально-історичні передумови виникнення марксизму. 2. Класичний марксизм про державу і право. 3. Соціально-правові погляди В.І.Леніна. 4. Теорія і практика сталінізму у політико-правовій сфері. Під час вивчення даної теми необхідно звернути увагу на наступні проблемні питання: Культурно-історичні, соціально-економічні та політичні передумови виникнення класичного марксизму в середині ХІХ ст. Німецька класична філософія (Г.Гегель, Л.Фейєрбах), політична економія (А.Сміт, Д.Рікардо), утопічний соціалізм – філософсько-ідеологічні витоки марксизму. Політико-правове вчення марксизму в Західній Європі. Формування політичних і правових поглядів Карла Маркса й Фрідріха Енгельса в середині ХІХ ст. Діалектичний матеріалізм як філософська основа марксизму. Карл Маркс, Фрідріх Енгельс про соціально-економічну формацію; поняття базису і надбудови. Марксистська характеристика держави та її функцій. Матеріалістичне тлумачення природи і сутності держави і права. Держава і право як надбудовні явища. "Німецька ідеологія". "Маніфест Комуністичної партії". "Виникнення сім'ї і приватної власності". Ідеї держави диктатури пролетаріату. Полеміка К.Маркса й М.А.Бакуніна про державу й революцію. Критика Марксом "казарменого комунізму" М.А.Бакуніна. Місце і роль держави в комуністичній формації. Марксизм про умови відмирання держави. Енгельс про ознаки й форми походження держави, про вплив державної й правової надбудови на економічний базис. Ідеї марксизму в соціалістичному русі в Західній Європі в останній третині XIХ – на початку ХХ ст. Політичні погляди Карла Каутського, Едуарда Бернштейна. Політико-правова ідеологія ліворадикального марксизму (більшовизму) в працях Володимира Ілліча Ульянова (Леніна) ("Що робити?", "Імперіалізм як вища форма капіталізму", "Держава і революція. Вчення марксизму про державу і завдання пролетаріату в революції", "Про державу" та ін.). В.І.Ленін про соціалістичну революцію, класову роль держави, про диктатуру пролетаріату як вищу форму демократії. Заперечення ідеї поділу влади, критика парламентаризму. Погляди на федерацію. Еволюція політичних поглядів Леніна після 1917 р. Економіка і політика. Соціалістична законність і диктатура пролетаріату. Конструювання радянської держави на основі демократичного централізму. Роль Комуністичної партії в державі. Поступове зрощування партійного апарату з державним. Захист тези про монопольне право партії на всю повноту влади партійним і державним діячем СРСР Йосифом Віссаріоновичем Джугашвілі (Сталіним). Комуністична партія – привілейовано-монопольний "бойовий штаб робітничого класу". Повне заперечення принципу поділу влади. Внесок у становлення радянської теорії права юриста П.Стучка, директора Інституту права і генерального прокурора СРСР А.Вишинського. Ключові поняття: марксизм, діалектичний матеріалізм, соціалізм, комунізм, декласоване суспільство, соціалістична революція, Комуністичний Інтернаціонал, соціально-економічна формація, базис і надбудова, пролетаріат, суспільний розподіл праці, соціальний клас, класова боротьба, диктатура пролетаріату, експлуатація, марксизм-ленінізм, більшовизм, радянська влада, демократичний централізм. Питання до контролю та самоконтролю: 1) Які філософські, політичні та правові вчення і теорії стали ідейним джерелом марксизму? 2) Розкрийте сутність діалектичного матеріалізму як філософсько-методологічної основи марксизму. 3) Як ви ставитесь до твердження В.Леніна, що диктатура пролетаріату – це найвища форма демократії? 4) Сформулюйте марксистську теорію класової сутності держави і права. 5) Змалюйте суспільно-політичний ідеал К.Маркса, Ф.Енгельса та їх послідовників. 6) Наведіть основні положення класичного марксистського політико-правового вчення. 7) Які похідні політичні концепції класичного марксизму вам відомі? Дайте їм характеристику. Література: 1) История политических и правовых учений. / (Под ред. Нерсесянца В.). - М., 1999. - С.504-516, 620-641. 2) Марксистское учение о государстве и праве. – М.,1977. 3) Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – С. 43-47, 64-65, 126-134. 4) Орач Є.М. Історія політичних і правових вчень: Навчальний посібник. -К.: Атіка, 2005. - С. 42-49, 91-96, 406-418. 5) Ситник П. Аналіз вихідних принципів соціально-політичноо вчення марксизму: уроки історіїю. – К., 1997. 6) Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997. – С. 653-768.