3 Питання

Найбільш є поширеними типами організаційних структур, які широко застосовуються в управлінні вітчизняними сучасними тор­говельними підприємствами є: лінійна, функціональна, лінійно-фун­кціональна (змішана).

Лінійна організаційна структура управління - це така структу­ра, між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії. Це найпростіший тип структури, за якого керівник організації (підпри­ємства) здійснює всі функції управління - планування, організації, мотивації, контроль.

Ця організаційна структура застосовується переважно в управ­лінні малими підприємствами торгівлі, а також у підрозділах апа­рату.

За лінійною структурою, кожний підлеглий має лише одного керівника, який і виконує всі адміністративні та спеціальні функції. Перевагами структури лінійного типу є:

-єдність і чіткість розпорядництва;

-погодженість дій виконавців;

-підвищена відповідальність керівника за результати діяльності очолюваного ним колективу;

-оперативність у прийнятті рішень;

-отримання виконавцями пов'язаних між собою розпоряджень і завдань, що забезпечені ресурсами;

-персональна відповідальність керівника за кінцеві результа­ти свого підприємства.

Разом з тим лінійна структура має певні недоліки:

-високі вимога до керівника, який повинен мати глибокі різ­нобічні знання і досвід у виконанні всіх функцій управління;

-велика перевантаженість інформацією;

-     потік документів, які потребують розгляду і прийняття рішень. При збільшенні розмірів підприємства, керівник уже не може

ефективно поєднувати оперативне управління персоналом з таки­ми функціями, як планування, організація постачання, контроль та ін. Йому потрібні помічники, які змогли б виконувати певні фун­кції управління підприємством, тобто функціональні фахівці. Отже, розширення підприємства, збільшення чисельності персо­налу створює передумови для формування функціональних під­розділів управління.

Основу функціональної організаційної структури управління ста­новить поділ функцій управління між окремими підрозділами апа­рату управління. Функціональна структура існує поряд з лінійною, що створює подвійне підпорядкування для виконавців. Рішення за загальними питаннями часто приймаються колегіально. Функціо­нальні підрозділи отримують право давати розпорядження і вказів­ки (в межах своєї компетенції) нижчестоящим підрозділам.

Функціональну структуру управління широко застосовують підприємства середніх розмірів.

Функціональна організаційна структура забезпечує компетент­не керівництво по кожній функції управління і збільшує чутливість до нових явищ у зовнішньому середовищі.

Проте, як показує практика, застосування функціональної структури у невиробничій сфері має і суттєві недоліки. Це насам­перед те, що підлеглий одержує вказівки не тільки від лінійного ке­рівника, а й від усіх функціональних, що часто призводить до су­перечливості та непогодженості розпоряджень, а також посилення координації діяльності управлінських підрозділів.

Лінійно-функціональна (комбінована) організаційна структура управління спирається на розподіл повноважень та відповідальності за функціями управління та прийняття рішень по вертикалі.

Лінійно-функціональна структура управління передбачає, що будь-які накази, розпорядження, які підлягають безумовному вико­нанню, працівники одержують тільки від своїх безпосередніх лінійних керівників вирішувати управлінські завдання. При цьому лінійні керівники не підпорядковані керівникам функціональних відділів апарату управління.

Така структура управління завдяки своїй ієрархії забезпечує швидку реалізацію управлінських рішень, сприяє спеціалізації і підвищенню ефективності роботи функціональних підрозділів, уможливлює швидкий маневр усіма видами ресурсів.

Отже, лінійно-функціональна структура поєднує в собі лінійну та функціональну структури і є загальноприйнятою у великих і насамперед технічно складних підприємствах різних форм влас­ності.

Виробнича структура. Основу діяльності кожного підприємства становлять виробничі процеси, які виконуються у відповідних підрозділах. Склад цих підрозділів саме і характеризує виробничу структуру підприємства. Існує декілька принципів класифікації виробничих структур.

Принципи класифікації виробничих структур. Під структурою будь-якого підприємства розуміють його внутрішній устрій, який характеризує склад підрозділів і систему зв'язків, підпорядкованості та взаємодії між ними. При цьому розрізняють виробничу й загаль­ну структури підприємства.

Основу діяльності кожного підприємства становлять виробничі процеси, що виконуються у відповідних підрозділах. Саме склад цих підрозділів і характеризує виробничу структуру підприємства. Існує кілька принципів класифікації виробничих структур.