
- •В .І. Винар
- •2. Зразки відповідей на питання
- •Перелік екзаменаційних питань з навчальної дисципліни «Основи охорони праці»
- •Зразки відповідей на питання
- •Тема 1. Вступ. Загальні питання охорони праці
- •1. Мета та завдання вивчення дисципліни «Основи охорони праці», основні розділи
- •2. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •Тема 2. Правові та організаційні основи охорони праці
- •6. Законодавство України про охорону праці
- •7. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •8. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •9. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •10. Обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •12. Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп): визначення, основні вимоги та ознаки, структура та реєстр
- •13. Стандарти в галузі охорони праці, система стандартів безпеки праці, міждержавні та національні стандарти України з охорони праці
- •14. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці
- •16. Фінансування охорони праці, основні принципи і джерела
- •Тема 3. Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •17. Система державного управління охороною праці в Україні
- •18. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •19. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •20. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •Тема 4. Організація охорони праці на підприємстві
- •21. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •22. Служба охорони праці підприємства, завдання, функції, підпорядкованість, чисельність, права працівників, організація роботи
- •23. Комісія з питань охорони праці підприємства, основні завдання та права
- •24. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •25. Атестація робочих місць за умовами праці, мета та зміст, порядок проведення
- •26. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •27. Стимулювання охорони праці
- •Тема 5. Навчання з питань охорони праці
- •28. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •29. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •30. Інструктажі з питань охорони праці, їх види, порядок проведення
- •31. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи
- •Тема 6. Профілактика травматизму та професійних захворювань
- •32. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру, основні причини інциденти та невідповідності
- •33. Мета та завдання профілактики нещасних випадків, професійних захворювань і отруєнь на виробництві, основні заходи по їх запобіганню
- •Тема7. Основи фізіології та гігієни праці
- •34. Основи фізіології та гігієни праці, їх значення
- •35. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності. Втома
- •36. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, оцінка умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
- •Тема 7.1. Повітря робочої зони
- •37. Робоча зона та повітря і мікроклімат робочої зони
- •38. Нормування та контроль параметрів мікроклімату, заходи та засоби нормалізації його параметрів
- •39. Повітряне середовище, джерела забруднення, контроль за його станом
- •40. Гранично-допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин, заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •41.Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
- •42. Вентиляція, її види, вибір та конструктивне оформлення
- •Тема 7.2. Освітлення виробничих приміщень
- •43. Основні світлотехнічні величини
- •44. Класифікація та основні вимоги до виробничого освітлення
- •45. Нормування освітлення, розряди зорової роботи та проектування системи освітлення
- •46. Джерела штучного освітлення, лампи, світильники та експлуатація систем виробничого освітлення
- •Тема 7.3. Вібрація
- •47. Вібрація, її джерела, класифікація і характеристики
- •48. Дія вібрації на людину, гігієнічне нормування, методи контролю параметрів вібрації
- •49. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.
- •Тема 7.4. Шум, ультразвук та інфразвук
- •50. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість та звукова потужність джерела звуку
- •51. Класифікація шумів, їх нормування, контроль параметрів
- •52. Шкідливі наслідки шуму, методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •53. Інфразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •54. Ультразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •55. Дія ультразвуку та інфразвуку на людину, основні методи та засоби захисту
- •Тема 7.5. Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону
- •56. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань та електричних і магнітних полів, їх характеристика
- •57. Нормування електромагнітних випромінювань, прилади та методи контролю.
- •58. Вплив електромагнітних випромінювань та полів на людину та захист від їх дії
- •Тема 7.6. Випромінювання оптичного діапазону
- •59. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
- •60. Особливості інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювань, нормування та методи контролю
- •61. Вплив на організм людини інфрачервоного, ультрафіолетового випромінювань, засоби та заходи захисту від їх дії
- •Тема 7.7. Іонізуюче випромінювання
- •62. Виробничі джерела іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання
- •63. Шкідливість іонізуючого випромінювання, методи та засоби захисту персоналу від його дії у виробничих умовах
- •Тема 7.8. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень
- •64. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами, санітарно-захисні зони підприємств
- •65. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до енерго- та водопостачання, каналізації, транспортних комунікацій, до виробничих та допоміжних приміщень
- •66. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •Тема 8. Основи виробничої безпеки
- •Тема 8.1. Загальні вимоги безпеки
- •67. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •68. Безпека під час експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •69. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •Тема 8.2. Електробезпека
- •70. Дія електричного струму на організм людини, електричні травми
- •71. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •72. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •73. Умови ураження людини електричним струмом
- •74. Напруга дотику і крокова напруга
- •75. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •76. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Тема 9. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах
- •77. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •78. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •79. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •80. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту
- •81 Пожежна сигналізація. Засоби пожежегасіння
- •82. Дії персоналу при виникненні пожежі
- •83. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •84. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
- •Методичне забезпечення
74. Напруга дотику і крокова напруга
Напруга дотику — це напруга між двома точками ланки струму, яких одночасно торкається людина. Чисельно вона дорівнюй різниці потенціалів корпуса та точок ґрунту, в яких знаходяться ноги людини.
Напруга дотику зростає зі збільшенням віддалі від заземлювача, і за межами зони розтікання струму вона дорівнює напрузі на корпусі обладнання, Струм, що протікає через людину.
Крокова напруга — це напруга між двома точками ланки струму, які знаходяться одна від одної на віддалі кроку і на яких одночасно стоїть людина.
Чисельно крокова напруга дорівнює різниці потенціалів точок, на яких знаходяться ноги людини.
Напруга дотику максимальна біля заземлювача і зменшується з віддаленням від заземлювача. Поза межами поля розтікання вона рівна нулю. Крокова напруга також зростає зі збільшенням ширини кроку.
Умови ураження людини напругою дотику та кроковою напругою різні, оскільки струм протікає різними шляхами. При напрузі дотику - через грудну клітку, а при кроковій напрузі — по нижній петлі. Значна крокове напруга викликає судоми в ногах, людина падає, потім ланка струму замикається вздовж всього тіла людини.
75. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
Електроустановки – машини, апарати, лінії електропередач і допоміжне обладнання (разом із спорудами і приміщенням, в яких вони розташовані), призначені для виробництва, перетворення, трансформації, передачі, розподілу електричної енергії та перетворення її в інші види енергії.
Відкриті або зовнішні електроустановки – електроустановки не захищені будівлею від атмосферного впливу
Закриті або внутрішні електроустановки – установки, захищені будівлею від атмосферного впливу.
По напрузі електричні установки і електричні мережі поділяють на дві групи: І – напругою до 1000 В і ІІ – напругою більше 1000В. Згідно стандарту електрична безпека повинна забезпечуватись:
конструкцією електричної установки – система технічних засобів і заходів електробезпеки;
технічними виробами і засобами захисту – система електрозахисних засобів;
організаційними і технічними заходами – система організаційно – технічних заходів і засобів щодо правильної організації експлуатації електроустановок.
Технічні заходи умовно можна поділити на дві групи:
1. заходи , які забезпечують безпеку при нормальному режимі роботи електроустановок;
2. заходи, які забезпечують безпеку в аварійному режимі при появі напруги на неструмоведучих частинах електроустановок (корпусах, кожухах та ін)
Заходи безпеки при нормальному режимі роботи електроустановок:
а) контроль і профілактика ізоляції (робочої, додаткової, подвійної, підсиленої).
Робоча ізоляція – це електрична ізоляція струмоведучих частин, яка забезпечує нормальну роботу електроустановки і захист від ураження електричним струмом (ГОСТ 12.1.009 – 76).
Опір ізоляції окремої ділянки електромережі напругою до 1000 В не повинен бути меншим 0.5 МОм, а для електрифікованого інструменту - 1 МОм.
Подвійна ізоляція - це ізоляція, яка складається із робочої і додаткової (це виготовлення корпусів електричного обладнання із ізоляційного матеріалу.
Підсилена – це поліпшена робоча ізоляція, яка забезпечує такий рівень захисту, як і подвійна.
б) недоступність струмоведучих частин для випадкового дотику.
Забезпечується огородженням і розміщенням струмоведучих частин на недосяжній висоті або в недоступному місці.
в) блокування запобігають доступу людини під напругу в результаті помилкових дій. Блокування бувають механічні, електричні, електромагнітні.
г) малі напруги – це номінальна напруга не більше 42 В (36В). 36В для живлення електроінструменту в особливо небезпечних приміщеннях;
12В для живлення ручних світильників в особливо небезпечних приміщеннях.
д) засоби орієнтації – маркування частин обладнання (цифрове, з допомогою символів, буквенно – змістове):
- попереджувальні сигнали, написи і таблички про увімкнення або вимкнення, наявність напруги;
- попереджувальний знак електричної напруги (на корпуси, двері, електрощитки);
- колір струмоведучих частин, забарвлення ізоляції і органів управління;
- світлова сигналізація («Увімкнено» або «Вимкнено»).
Технічні заходи електробезпеки включають також захисне розділення електричних мереж з допомогою розділяючих трансформаторів, компенсацію ємкісних струмів на землю з допомогою компенсаційних котушок (реакторів), вирівнювання потенціалів.
Заходи безпеки в аварійному режимі:
а) захисне заземлення – це навмисне електричне з'єднання із заземлюючим пристроєм металевих неструмовідних частин електроустановки, які можуть виявитись під напругою внаслідок переходу на них напруги із струмовідних частин. Заземлюючий пристрій складається із заземлювача (металеві труби, кутники, стержні) і заземлюючих провідників.
Опір заземлюючих пристроїв не повинен перевищувати 4 Ом для електроустановок напругою до 1000 В і 10 Ом – при сумарній потужності генераторів до 100 кВА. Його захисна дія полягає в тому, що завдяки власному невеликому опору через тіло людини буде проходити струм безпечної величини, бо людина при доторканні до корпусу обладнання включається паралельно в коло струму.
б) занулення - з'єднання частин електроустановки із глухозаземленою нейтраллю генератора або трансформатора в мережах трьохфазного струму, з глухозаземленим вводом джерела однофазного струму, з глухо заземленою середньою точкою джерела в мережах постійного струму.
в) захисне відключення – це автоматичне швидкодіюче відключення електроустановки при замиканні на корпус або зниженні рівня ізоляції нижче установленого значення (з допомогою реле струму або реле напруги).
Застосовується в доповнення до захисного заземлення (занулення) для забезпечення надійного захисту, перш за все, в умовах особливої небезпеки електротравм.
Система електрозахисних засобів:
Електрозахисні засоби – це технічні вироби, що не є конструктивними елементами електроустановок і використовуються при виконанні робіт в електроустановках з метою запобігання електротравм.
Електрозахисні засоби - це переносні засоби, призначені для захисту людей, котрі працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля. За призначенням електрозахисних засобів умовно поділяють на ізолюючі, огороджуючі та допоміжні.
Ізолюючі електрозахисні засоби призначені для ізоляції людини від частин електрообладнання, котрі знаходяться під напругою, а також від землі. До них відносяться: ізолювальні та вимірювальні штанги, штанги для накладання тимчасових переносних заземлень; ізолювальні та електровимірювальні кліщі; покажчики напруги; гумові килимки; підставки; ізолювальні ковпаки та накладки; ізолювальні драбини.
Ізолюючі електрозахисні засоби поділяються на основні та допоміжні. Основними називають такі ізолюючі електрозахисні засоби, ізоляція яких надійно витримує робочу напругу електроустановки і за допомогою котрих дозволяється доторкнутись до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою. Додатковим називають такі ізолюючі електрозахисні засоби, котрі самі не можуть забезпечити безпеку до персоналу при даній напрузі електроустановки і є додатковим захисним заходом до основних ізолюючих засобів. Основні і додаткові електрозахисні засоби вибираються в залежності від величини напруги електроустановки (до 1000В, понад 1000В).
Основні електрозахисні засоби для роботи в електроустановках до 1000В : ізолюючі штанги, ізолюючі та струмовимірювальні кліщі, покажчики напруги, діелектричні рукавички, слюсарно – монтажний інструмент з ізолюючим покриттям.
Додаткові електрозахисні засоби для роботи в електроустановках до 1000В : діелектричне взуття, килимкм, переносні заземлення, ізолюючі підставки, огороджувальні пристрої, плакати та знаки безпеки, сигналізатори напруги, інші засоби захисту.
При використанні основних захисних засобів достатньо користуватися одним додатковим, за винятком випадків визволення потерпілого від струму в електроустановках, коли для захисту від крокової напруги необхідно надягати діелектричні боти або калоші.
Огороджуючі електрозахисні засоби призначені для тимчасового огородження струмоведучих частин обладнання. До них відносяться переносні огородження, ширми, бар’єри, щити, клітки), а також тимчасові переносні заземлення. Умовно до них відносять і переносні попереджувальні плакати.
Допоміжні захисні засоби призначені для захисту персоналу від падіння з висоти (запобіжні пояси та страхувальні канати), для безпечного підіймання на висоту (драбини, кігті), а також для захисту від світлового, теплового, механічного та хімічного впливів (захисні окуляри, протигази, рукавиці, спецодяг).
Персонал, який обслуговує електроустановки, забезпечують необхідними засобами захисту. Всі електрозахисні засоби, що знаходяться в експлуатації, і монтерські пояси, крім діелектричних килимків, підставок, плакатів та знаків безпеки, нумерують. В електроцехах необхідно вести журнал обліку захисних засобів, де вказувати назву, інвентарний номер, місце знаходження, дату періодичних випробувань та оглядів.
У процесі експлуатації засоби захисту підлягають періодичним і позачерговим випробуванням. При всіх видах випробувань перевіряють їх електричні й механічні характеристики.
Правила користування захисними засобами:
вони повинні бути захищені від зволоження, забруднення і механічних пошкоджень;
повинні зберігатись в закритих приміщеннях, на стелажах, в ящиках;
вироби із гуми повинні зберігатись окремо від інструментів, захищені від дії масла, бензину, від прямої дії сонячних променів і тепла;
вони повинні бути пронумеровані;
бути перевірені по нормах експлуатаційних випробувань;
на захисні засоби ставлять штамп «Придатний до ... КВ до ... 20..р.»;
їх потрібно використовувати по прямому призначенню;
повинні застосовуватись тільки в суху погоду;
перед використанням персонал зобов’язаний перевірити справність, відсутність зовнішніх пошкоджень, витерти від пилу, перевірити по штампу термін придатності;
діелектричні рукавиці рекомендується перевіряти на відсутність проколів шляхом завертання їх в бік пальців;
використання захисних засобів із закінченнями термінами придатності забороняється.
Перелік електрозахисних засобів, порядок їх застосування , вимоги до них наведено в ДНАОП 1.1.10-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів».
Система організаційно – технічних заходів і засобів щодо попередження електротравм регламентується ДНАОП 0.00 – 1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», за яким відповідальність за організацію безпечної експлуатації електроустановок покладається на власника.
Власник повинен:
призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електроустановок;
створити і укомплектувати відповідно до потреб електротехнічну службу;
розробити і затвердити посадові інструкції працівників електротехнічної служби та інструкції з безпечного виконання робіт в електроустановках з урахуванням їх особливостей;
створити такі умови, щоб працівники своєчасно здійснювали огляд електроустановок;
забезпечувати своєчасне навчання і перевірку знань працівників з питань електробезпеки. Чергові перевірки знань працівників, що обслуговують електроустановки, проводяться кожні 12 місяців.
Працівники, що обслуговують електроустановки, повинні мати відповідну професійну підготовку, групу з електробезпеки, підтверджену посвідченням встановленої форми (1-5), не мати медичних протипоказань і вікових обмежень щодо можливості виконання роботи в електроустановках.
За вимогами і заходами безпеки роботи в електроустановках поділяються на три категорії:
зі зняттям напруги;
без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них;
без зняття напруги на безпечній відстані від струмовідних частин.
Роботи в електроустановках за вимогами щодо організації їх безпечного виконання поділяються на такі, що виконуються :
за нарядом - допуском;
за розпорядженням;
в порядку поточної експлуатації.