45. Нормування освітлення, розряди зорової роботи та проектування системи освітлення

Вибір нормованих параметрів, проектування та розрахунок освітлення здійснюється відповідно до СНиП II-4-79, згідно яким всі роботи розбиваються на 8 розрядів зорових робiт.

Розряд зорових робіт залежить вiд мiнiмального розмiру об'єкта розглядання. Першi п'ять мають підрозряди (а, б, в, г), якi визначаються фоном та контрастністю об'єкта з фоном.

Внаслідок непостiйностi природного освiтлення протягом дня та пори року, кiлькiсна оцiнка цього виду освiтлення здiйснюється у залежності вiд розряду зорових робiт по коефiцiєнту природного освiтлення (КПО, е).

КПО визначається відношенням (у вiдсотках) освiтленостi в данiй точцi у серединi примiщення Евн до одночасно виміряної зовнiшньої горизонтальної освiтленостi Езов, що створюється свiтлом вiдкритого небосхилу:

КПО=Е_вн/Е_зов *100%

Прийнято роздiльне нормування КПО для бокового та верхнього освiтлення. В примiщеннi, що освiтлюється тiльки боковим свiтлом, нормується мiнiмальне значення КПО у межах робочої зони, яке має бути забезпечено у точках, найбiльш вiддалених вiд вiкон. В примiщеннi з верхнiм або комбiнованим освiтленням нормується середнє значення КПО у межах робочої зони.

Для штучного освiтлення нормується абсолютне значення рiвня освiтленостi на робочих поверхнях у виробничих примiщеннях, також залежно вiд розряду зорових робiт, фону, контрасту об'єкта з фоном та системи освiтлення. Так для обчислювальних центрiв величина штучного освiтлення при виконаннi робiт високої зорової точностi (розряд III, підрозряд "г") при одному загальному освiтленнi повинна бути не нижче 200 лк.

При визначеннi норми освiтленостi необхiдно враховувати ряд умов, викликаючих необхiднiсть пiдвищення або зниження рiвня освiтленостi. Норми освiтленостi слiд пiдвищувати, наприклад, при виконаннi робiт I-IV розряду, якщо напружена зорова робота виконується на протязі всього робочого дня. В деяких випадках норму освiтленостi слiд знижувати, наприклад, у примiщеннях де виконуються роботи малої та середньої точностi, при короткочасному перебуваннi людей.

46. Джерела штучного освітлення, лампи, світильники та експлуатація систем виробничого освітлення

Джерелами штучного освітлення є лампи розжарювання(ЛР) та газорозрядні лампи (ГРЛ).

Основними характеристиками ламп є: номінальна напруга живлення, В; електрична потужність лампи, Вт; світловий потік, лм; економічність; термін експлуатації; світлова віддача Лм/Вт; спектральний склад світла.

Газорозрядні лампи (ГРЛ) внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів або парів, металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектра. ГРЛ бувають високого та низького тиску. Вони забезпечують світловий потік будь-якого спектра шляхом відповідного підбирання інертних газів, парів металу, люмінофора.

Так, за спектральним складом видимого світла розрізняють люмінесцентні лампи: денного світла (ЛД); денного світла з поліпшеною передачею кольорів (ЛДЦ); холодно-білого (ЛХБ); тепло-білого (ЛТБ) та білого (ЛБ) кольорів.

Люмінесцентні лампи належать до ГРЛ низького тиску. Їх не можна використовувати за низьких температур і вони характеризуються малою одиничною потужністю при великих розмірах самих ламп.

Горіння за рахунок електричного розряду в парах ртуті утворює ультрафіолетове випромінювання, яке люмінофор перетворює у видиме.

ГРЛ високого тиску застосовуються в умовах, коли необхідна висока світлова віддача при компактності джерел світла та стійкості до умов зовнішнього середовища. Серед цих типів ламп найчастіше використовують дугові ртутні люмінесцентні ДРЛ; дугові ртутні з йодидами ДРИ; метало-галогенні лампи МГЛ; дугові натрієві трубчасті (ДНаТ); дугові ксенонові трубчасті (ДКсТ).

Переваги ГРЛ:

– основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність;

– світлова віддача 40–100 лм/Вт ;

– термін експлуатації – 10 тис. год;

– невелика температура нагрівання (30–60 °С);

– спектр, близький до денного, переважають білі кольори.

Недоліки ГРЛ:

– пульсація світлового потоку, що може спричинити виникнення стробоскопічного ефекту (предмети, що обертаються, здаються нерухомими);

– складність схем вмикання (при експлуатації складні);

– шум дроселів;

– створення радіоперешкоди;

– значний час між вмиканням та запалюванням ламп;

– висока вартість.

Лампи розжарювання належать до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії.

Лампи розжарювання використовуються для місцевого освітлення, а також для приміщень з тимчасовим перебуванням людей.

ЛР бувають вакуумні; наповнені інертними газами (Не – гелієм; Ne – неоном; Ar – аргоном; Kr – криптоном; Xe – ксеноном).

Нитки розжарювання (спіралі) бувають прямі, спіральні.

ЛР поділяються на звичайні; з дзеркальним шаром.

Конструкція ЛР у вигляді колб; трубок. ЛР наповнюють метало-іодними наповнювачами, криптоново-ксеноновими наповнювачами, інколи додають азот. Благородним металам притаманні низька хімічна активність, негорючість, легкість.

Вольфрам при випаровуванні з’єднується з газами, повертається на нитку. При цьому вони збільшують термін експлуатації.

Переваги ЛР: широкий діапазон напруг та потужностей, простота конструкції та виготовлення; зручність експлуатації, дешевші.

Недоліки ЛР: велика яскравість (засліплювальна дія); низька світлова віддача (7–20 лм/Вт), порівняно малий термін експлуатації (до 2,5 тис. год); переважання жовто-червоних променів порівняно з природним світлом; не придатні для роботи в умовах вібрації та ударів; висока температура нагрівання (до 140 °С і вище), що робить їх пожежонебезпечними.