44. Класифікація та основні вимоги до виробничого освітлення

Залежно від джерела світла, виробниче освітлення поділяється на:

• природне освітлення, яке створюється прямим або відбитим світлом сонця (небосхила), яке проникає через світлові прорізи в зовнішніх огороджуючих конструкціях;

• штучне, яке здійснюється штучними джерелами світла (лампами розжарювання або газорозрядними );

• суміщене - одночасне поєднання природного і штучного освітлення.

Для вимірювання освітленості застосовують прилади - люксметри.

Природне освітлення поділяють на:

• бокове, одностороннє або двостороннє, коли світлові отвори (вікна ) знаходяться в одній або двох зовнішніх стінах;

• верхнє, коли світлові отвори ( ліхтарі) знаходяться в покритті або в стінах під ними;

• комбіноване, коли застосовується одночасно бокове і верхнє освітлення.

Основною величиною для розрахунку і нормування природного освітлення всередині приміщення прийнято коефіцієнт природного освітлення КПО, який визначають відношенням заміряної освітленості на робочому місці всередині приміщення Евн до одночасного значення освітленості зовні приміщення Езовн у горизонтальній площині при відкритому небосхилі:

КПО = ( Евн/Езовн) *100%

Штучне освітлення використовується для роботи в темні та перехідні години доби, а також при недостатньому або відсутньому природному освітленні.

Штучне освітлення поділяється в залежності від призначення на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне.

Розрізняють такі системи штучного освітлення: загального, місцевого, комбінованого. Система загального освітлення використовується в приміщеннях, де по всій площі виконуються однотипні роботи невисокої точності. Розрізняють загальне рівномірне освітлення і загальне локалізоване освітлення з врахуванням розташування рабочих місць.

Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь. Воно може бути стаціонарним та переносним

Категорично забороняється застосовувати лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітлення, яка підвищує втомлюваність зору, призводить до розладу нервової системи, підвищує безпеку виробничого травматизму. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального.

Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого. Його використовують для забезпечення високої освітленості на робочих поверхнях без утворення різких тіней. Для створення сприятливих умов зорової роботи нормують мінімальну освітленість на найтемнішій ділянці робочої поверхні. Норми встановлюються ДБНВ.2.5-28-2006 “Природне та штучне освітлення“, залежно від характеру зорової роботи з врахуванням фону ( світлий, сірий, темний), контрасту обєкта з фоном ( малий, середній, великий) і системи освітлення. Нормуються також показники якості освітлення: показник дискомфорту, показник осліпленості, коефіцієнт пульсації освітленості.

Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, проходу людей, руху транспорту та є обовязковим для всіх виробничих приміщень.

Аварійне освітлення влаштовується для продовження роботи у випадках, коли при раптовому вимкненні робочого освітлення може порушуватися технологія, виникнути небезпека вибуху, пожежі,отруєння людей. Мінімальна освітленість робочих поверхонь становить 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але не менш 2 лк у приміщенні і 1 лк на території.

Евакуаційне освітлення передбачають для безпечної евакуації людей із приміщень у місцях, небезпечних для проходу, сходових клітках, а також на шляху евакуації людей із приміщень або території. Це освітлення повинно забезпечувати освітленість не менше 0,5 лк на підлозі або східцях і 0,2 лк на відкритих майданчиках. Для цього застосовуються світильники аварійного освітлення.

Охоронне освітлення влаштовують вздовж границь території, котра охороняється спеціальним персоналом в нічний час, або чергове в приміщенні. Для цього виділяють частину світильників, або аварійного освітлення, які забезпечують освітленість на рівні землі або підлоги не менш 0,5 лк. До виробничого освітлення можна віднести бактерицидне та еритемне освітлення.

Бактерицидне освітлення створюються для знезараження повітря, питної води, продуктів харчування з допомогою ультрафіолетових променів з довжиною хвилі 0,254-0,257 мкм.

Еритемне освітлення влаштовується у виробничих приміщеннях, де недостатньо сонячного світла. Максимальний еритемний вплив справляють електромагнітні промені з довжиною хвилі 0,297 мкм.

Основне завдання виробничого освітлення - створювати найкращі умови для зорової роботи.

Тому виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

- створювати на робочому місці освітлення,що відповідає характеру зорової роботи з врахуванням найменшого розміру обєкта розпізнання, фону та контрасту обєкта з фоном;

- забезпечувати достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої преадаптації (пристосування ока);

- не створювати засліплювальної дії;

- не створювати різких та глибоких тіней;

- величина освітленості повинна бути постійною в часі;

- світловий потік повинен мати оптимальну направленість і необхідний спектральний склад світла;

- не створювати небезпечних та шкідливих виробничих чинників (шум, теплові випромінювання, небезпека ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека );

- повинно бути зручним, простим і надійним під час експлуатації, відповідати вимогам економії та естетики .