40. Гранично-допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин, заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони

Системою стандартів безпеки праці встановлюються гігієнічні нормативи умов праці. До таких нормативів відноситься граничнодопустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони (ГДКр.з.), мг/куб.м.

ГДКр.з. – це концентрація речовини, яка за умови регламентованої тривалості її щоденної дії при 8-годинній роботі (але не більше ніж 40 годин протягом тижня) не повинна викликати в експонованих осіб захворювань або відхилень у стані здоров’я, які можуть бути діагностовано сучасними методами досліджень протягом трудового стану або у віддалені періоди їх життя або життя наступних поколінь.

ГДКр.з. встановлюється для речовин, що здатні чинити шкідливий вплив на організм працюючих при інгаляційному надходженні.

Залежно від особливостей дії на організм шкідливих речовин для них встановлюється ГДКр.з. двох типів: максимальна разова ГДКр.з.м.р. та середньо змінна ГДКр.з.с.з.. За величиною ГДК у робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):

• 1-й – речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/куб.м. (свинець, ртуть, озон та ін.);

• 2-й – речовини високо небезпечні, ГДК 0,1-1,0 мг/куб.м (кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги та ін.);

• 3-й – речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1-10,0 мг/куб.м. (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий та ін.);

• 4-й – речовини мало небезпечні, ГДК понад 10,0 мг/куб.м. (аміак, бензин, ацетон, газ та ін.).

При вмісті в повітрі робочої зони кількох речовин односпрямованої дії, сума відношень їх концентрацій (С) до їх граничнодопустимих концентрацій (ГДК) не повинна перевищувати 1:

С₁/ГДК₁ + С₂/ГДК₂ + …+ С_n /ГДК_n = 1

Для попередження забруднення повітря робочої зони на підприємствах, виробнича діяльність яких пов’язана зі шкідливими речовинами, повинні бути:

• розроблені нормативно-технічні документи по безпеці праці під час виробництва, застосування і зберігання шкідливих речовин;

• виконані комплекси організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і медико-санітарних заходів.

Заходи по забезпеченню безпеки праці під час роботи з шкідливими речовинами повинні передбачати:

• заміну шкідливих речовин найменш шкідливими, сухих способів переробки матеріалів, які виділяють пил – мокрими;

• випуск кінцевого продукту в формах без пилу;

• заміну нагріву полум’ям на електричний, твердого і рідкого палива – газоподібним;

• обмеження вмісту домішок шкідливих речовин в сировині і кінцевому продукті;

• застосування прогресивної технології (замкнутий цикл, автоматизація, комплексна механізація, дистанційне керування, безперервність процесів виробництва, автоматичний контроль процесів і операцій), що виключає контакт людини зі шкідливими речовинами;

• вибір відповідного виробничого обладнання і комунікацій, що не допускають виділення шкідливих речовин в повітря робочої зони в небезпечних кількостях, а також правильну експлуатацію санітарно-технічного обладнання і пристроїв (опалення, вентиляції, водопроводу, каналізації);

• раціональне планування промислових площадок, будівель і приміщень;

• застосування спеціальних систем по уловлюванню і утилізації газів, шкідливих речовин і очищення від них технологічних викидів, нейтралізацію відходів, промивних і стічних вод;

• застосування засобів дегазації, активних і пасивних засобів вибухозахисту і вибухопридушення;

• контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони;

• застосування засобів індивідуального захисту працюючих;

• спеціальну підготовку та інструктаж обслуговуючого персоналу;

• проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, що мають контакт зі шкідливими речовинами;

розробку медичних протипоказів для роботи з конкретними шкідливими речовинами, інструкцій по наданню долікарської і невідкладної медичної допомоги потерпілим при отруєннях.