
- •В .І. Винар
- •2. Зразки відповідей на питання
- •Перелік екзаменаційних питань з навчальної дисципліни «Основи охорони праці»
- •Зразки відповідей на питання
- •Тема 1. Вступ. Загальні питання охорони праці
- •1. Мета та завдання вивчення дисципліни «Основи охорони праці», основні розділи
- •2. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •Тема 2. Правові та організаційні основи охорони праці
- •6. Законодавство України про охорону праці
- •7. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •8. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •9. Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •10. Обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •12. Нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп): визначення, основні вимоги та ознаки, структура та реєстр
- •13. Стандарти в галузі охорони праці, система стандартів безпеки праці, міждержавні та національні стандарти України з охорони праці
- •14. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці
- •16. Фінансування охорони праці, основні принципи і джерела
- •Тема 3. Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •17. Система державного управління охороною праці в Україні
- •18. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •19. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •20. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •Тема 4. Організація охорони праці на підприємстві
- •21. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації
- •22. Служба охорони праці підприємства, завдання, функції, підпорядкованість, чисельність, права працівників, організація роботи
- •23. Комісія з питань охорони праці підприємства, основні завдання та права
- •24. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі
- •25. Атестація робочих місць за умовами праці, мета та зміст, порядок проведення
- •26. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •27. Стимулювання охорони праці
- •Тема 5. Навчання з питань охорони праці
- •28. Принципи організації та види навчання з питань охорони праці
- •29. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки
- •30. Інструктажі з питань охорони праці, їх види, порядок проведення
- •31. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи
- •Тема 6. Профілактика травматизму та професійних захворювань
- •32. Виробничі травми, професійні захворювання, нещасні випадки виробничого характеру, основні причини інциденти та невідповідності
- •33. Мета та завдання профілактики нещасних випадків, професійних захворювань і отруєнь на виробництві, основні заходи по їх запобіганню
- •Тема7. Основи фізіології та гігієни праці
- •34. Основи фізіології та гігієни праці, їх значення
- •35. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності. Втома
- •36. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, оцінка умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці
- •Тема 7.1. Повітря робочої зони
- •37. Робоча зона та повітря і мікроклімат робочої зони
- •38. Нормування та контроль параметрів мікроклімату, заходи та засоби нормалізації його параметрів
- •39. Повітряне середовище, джерела забруднення, контроль за його станом
- •40. Гранично-допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин, заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони
- •41.Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
- •42. Вентиляція, її види, вибір та конструктивне оформлення
- •Тема 7.2. Освітлення виробничих приміщень
- •43. Основні світлотехнічні величини
- •44. Класифікація та основні вимоги до виробничого освітлення
- •45. Нормування освітлення, розряди зорової роботи та проектування системи освітлення
- •46. Джерела штучного освітлення, лампи, світильники та експлуатація систем виробничого освітлення
- •Тема 7.3. Вібрація
- •47. Вібрація, її джерела, класифікація і характеристики
- •48. Дія вібрації на людину, гігієнічне нормування, методи контролю параметрів вібрації
- •49. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.
- •Тема 7.4. Шум, ультразвук та інфразвук
- •50. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість та звукова потужність джерела звуку
- •51. Класифікація шумів, їх нормування, контроль параметрів
- •52. Шкідливі наслідки шуму, методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •53. Інфразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •54. Ультразвук, його джерела, параметри, нормування та контроль рівнів
- •55. Дія ультразвуку та інфразвуку на людину, основні методи та засоби захисту
- •Тема 7.5. Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону
- •56. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань та електричних і магнітних полів, їх характеристика
- •57. Нормування електромагнітних випромінювань, прилади та методи контролю.
- •58. Вплив електромагнітних випромінювань та полів на людину та захист від їх дії
- •Тема 7.6. Випромінювання оптичного діапазону
- •59. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону
- •60. Особливості інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювань, нормування та методи контролю
- •61. Вплив на організм людини інфрачервоного, ультрафіолетового випромінювань, засоби та заходи захисту від їх дії
- •Тема 7.7. Іонізуюче випромінювання
- •62. Виробничі джерела іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання
- •63. Шкідливість іонізуючого випромінювання, методи та засоби захисту персоналу від його дії у виробничих умовах
- •Тема 7.8. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень
- •64. Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами, санітарно-захисні зони підприємств
- •65. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, до енерго- та водопостачання, каналізації, транспортних комунікацій, до виробничих та допоміжних приміщень
- •66. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць
- •Тема 8. Основи виробничої безпеки
- •Тема 8.1. Загальні вимоги безпеки
- •67. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •68. Безпека під час експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •69. Безпека під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •Тема 8.2. Електробезпека
- •70. Дія електричного струму на організм людини, електричні травми
- •71. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •72. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •73. Умови ураження людини електричним струмом
- •74. Напруга дотику і крокова напруга
- •75. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи
- •76. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Тема 9. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах
- •77. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •78. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •79. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •80. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту
- •81 Пожежна сигналізація. Засоби пожежегасіння
- •82. Дії персоналу при виникненні пожежі
- •83. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •84. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
- •Методичне забезпечення
38. Нормування та контроль параметрів мікроклімату, заходи та засоби нормалізації його параметрів
Нормування параметрів мікроклімату в робочій юні виробничих приміщень здійснюється окремо для оптимальних умов та допустимих змін мікроклімату залежно від категорії робіт за енерговитратами, періодом року та видом робочих місць.
Оптимальні умови мікроклімату встановлюються для постійних робочих місць. Допустимі величини мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на робочих місцях (постійних, не постійних) не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обґрунтованою недоцільністю.
Категорію робіт – розмежування робіт за важкістю на основі загальних енерговитрат організму. Фізичні витрати за енерговитратами та ступенем важкості поділяються на легкі, середньої важкості та важкі.
Легкі фізичні роботи (категорія І) охоплюють види діяльності, при яких втрата енергії дорівнює 105-140 Вт (90-1 20 Ккал/год.) - категорія ІІ а та 141-175 Вт (121-150 Ккал/год.). категорія ІІ б. До категорії ІІ а належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження. До категорії ІІ б належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням.
Фізичні роботи середньої важкості (категорія 11) охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії дорівнює 176-232 Вт (151-200 Ккал/год. - категорія Іі а та 233-290 Вт (201-250 Ккал/тд.) - категорія її б. до категорії II а належать роботи, пов'язані з ходінням, переміщенням дрібних (до 1кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи і погребують певного фізичного напруження. До категорії II б належать роботи, що виконують стоячи, пов'язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10кг) вантажів та супроводжуються помірним фізичним напруженням.
Важкі фізичні роботи (категорія III) охоплюють види діяльності, при яких витрати енергії становлять 291-349 Вт (251-300 Ккал/год.). До категорії III належать роботи,пов'язані з постійним переміщенням,перенесенням значних (понад 10кг) вантажів,які потребують великих фізичних зусиль.
Розрізняють два сезони року: теплий період року який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього середовища вище +10°С, та холодний період року який характеризується середньодобовою температурою зовнішньою повітря, що дорівнює +10ос і нижче.
За кількістю надлишкового тепла всі виробничі приміщення поділяються на дві категорії:
а) з незначним надлишком тепла, що поступає від обладнання, опалювальних приладів, сонячного нагріву, людей - до 20 Ккал/м2 год.;
б) із значним надлишком тепла більше 20 Ккал/м2 год.
Оптимальна величина температури повітря робочої зони може коливатися залежно від періоду року і важкості виконуваної роботи від 16°С до 25°С> допустима від 12СС до 30°С.
Оптимальна відносна вологість 40-60%, допустима - 75%.
Оптимальна швидкість руху повітря коливається від 0,2 до 0,5м/с, а в приміщеннях з надлишком тепла збільшується до 1 м/с.
Дія вимірювання температури використовують термометри ртутні або спиртові (для низьких тем пера і у р), парні, що складаються із двох однакових термометрів (із зачорненим або посрібленим резервуаром), термографи (самозаписуючі пристрої). Можуть застосовуватись електричні термоперетворювачі (термопари) з цифровою індикацією. Температуру вимірюють у декількох точках робочої зони на висоті 1,3-1,5м впродовж робочої зміни.
Відносна вологість повітря вимірюється психрометрами Августа, аспіраційними психрометрами, гігрометрами, а для реєстрації - гігрографами.
Для вимірювання швидкості руху повітря використовуються крильчасті (0,3-0,5м/с) та чашкові (1-20м/с) анемометри, для визначення малих швидкостей руху повітря використовують термоанемометри або кататермометри.
Теплове випромінювання визначають за допомогою актинометрів, спеціальних радіометрів, а температуру поверхонь-оптичних пірометрів.
Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюється за допомогою комплексу заходів та способів, які включають: будівельно- планувальні, організаційно-технічні, санітарно-технічні та інші заходи колективного захисту.
Нормовані параметри мікроклімату повинні бути досягненні в першу мері у за рахунок раціонального планування виробничих приміщень і оптимального розміщення в них устаткування з тепло холодо - та волого виділенням. Для зменшення впливу температури на працюючих передбачається механізація, автоматизація та дистанційне управління техпроцесами і устаткуванням.
Для захисту від прямих сонячних променів улаштовуються жалюзі, штори. У приміщеннях з надлишком тепла улаштовують природну вентиляцію (аерацію), а в разі необхідності встановлюють механічну загальнообмінну вентиляцію. При наявності одиночних джерел тепловиділень оснащують обладнання місцевою витяжкою вентиляцією у вигляді локальних відсмоктувачів, витяжних зонтів та ін..
У замкнених і невеликих за об'ємом приміщеннях при виконанні операторських робіт використовують системи кондиціювання повітря з індивідуальним регулюванням температури та об'єму повітря, що подається.
При наявності джерел тепловипромінювання здійснюють теплоізоляцію устаткування та нагрітих поверхонь за допомогою теплозахисних засобів, які поділяються на тепловідбивні (металеві листи, металізовані тканини, склотканини, плівковий матеріал та ін.), тепловбираючі (з шамотної цегли, азбестового картону та ін.), тепловідвідні (екрани водоохолоджувальні, водяні завіси та ін.), комбіновані.
При неможливості технічними засобами забезпечити допустимі гігієнічні нормативи опромінення на робочих місцях використовуються засоби індивідуального захисту - спецодяг, спецвзуття, засоби для захисту голови, очей, обличчя, рук.
У виробничих приміщеннях можуть додатково використовуватися обдування, душування, водоповітряне душування та ін.
Для профілактики перегрівання працюючих організовують раціональний режим праці та відпочинку.
Для профілактики порушень водно-сольового балансу працюючих забезпечують компенсацію рідини, солей, мікроелементів, розчинних в рідині вітамінів, які виділяються з організму потом, впроваджується раціональний потний режим в гарячих цехах.
Повинні проводитись попередні (при прийомі на роботу) та періодичні медичні огляди н процесі роботи.