Тема7. Основи фізіології та гігієни праці

34. Основи фізіології та гігієни праці, їх значення

Вивчаючи питання охорони праці слід звернути увагу на поняття «праця».

Під працею розуміють цілеспрямовану діяльність людини, в процесі якої за допомогою знарядь праці вона впливає на природу, використовуючи її з метою створення матеріальних благ, необхідних для забезпечення своїх потреб, а також духовних цінностей, що слугують суспільству. У процесі праці люди вступають у виробничі відносини.

Праця як процес включає три компоненти: власну працю як доцільну діяльність; предмет праці, тобто те, на що спрямована праця; знаряддя праці.

Середовище, де людина здійснює трудову діяльність, називають виробничим середовищем. Воно характеризується сукупністю фізичних, біологічних, хімічних та соціальних чинників і від його стану значною мірою залежить безпека праці, здоров’я працюючих.

Міжнародна організація охорони праці (МООП) виділяє такі основні виробничі фактори середовища, які впливають на працездатність людини в процесі її трудової діяльності: фізичне зусилля, нервове напруження, робоча поза (положення тіла), монотонність роботи, температура, вологість, забрудненість повітря та інші.

Для оцінки працездатності застосовують три групи показників: а) результати виробничої діяльності;

б) фізіологічні зміни;

в) зміни психічних функцій людини у процесі праці.

Цими питаннями займається фізіологія праці, об’єктом вивчення якої є форми організації трудового процесу, обладнання, робочого місця та устаткування, фізіологічні зміни в організмі робітника, здоров’я працівників тощо.

Основною метою фізіології праці є наукове обґрунтування рекомендацій щодо оптимізації трудового процесу в системі наукової організації трудової діяльності людини.

Фізіологія праці є складовою частиною гігієни праці та розділом загальної фізіології.

Гігієна праці – це галузь практичної і наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників у його обумовленості умовами праці і на цій основі обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоров’я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці. В основу охорони здоров’я закладено саме профілактику, тобто попередження захворювання. Сформувалися окремі галузі гігієни – соціальна, радіаційна, комунальна тощо. Гігієна тісно пов’язана з усіма медичними науками.

Санітарія – від латинського слова «санітас» - здоров’я, означає застосування досягнень гігієни, як науки, на практиці.

Санітарія – галузь охорони здоров’я, яка займається практичною розробкою та проведенням санітарно-гігієнічних і проти епідеміологічних заходів.

Виробнича санітарія – це система організаційних заходів та технічних засобів, що запобігають або зменшують вплив на працюючих шкідливих виробничих чинників.

Фізіологія та гігієна праці є основними джерелами для розробки обґрунтованих санітарно-гігієнічних нормативів, що регламентують основні вимоги охорони праці до проектування, будівництва, використання нових засобів праці та технологій, до виробничих приміщень, умов праці тощо