25. Атестація робочих місць за умовами праці, мета та зміст, порядок проведення

Атестація робочих місць за умовами праці – це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров’я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Атестація робочих місць проводиться на підприємствах і організація незалежно від форм власності їх господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником і працівниками у галузі реалізації прав на здоров’я й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше 1 разу на 5 років. Зміст атестації робочих місць полягає у виявленні на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх виникнення; дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексній оцінці факторів виробничого середовища і характеру праці щодо відповідності їх вимогам стандартів, обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії за шкідливими умовами праці; підтвердження(встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації залежно від умов праці; розроблення комплексу заходів по оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці і оздоровлення працівників.

Атестаційна комісія складає «Карту умов праці» на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних місць. За результатами лабораторно-інструментальних досліджень фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних факторів оформляються протоколи, а заміряні показники шкідливих і небезпечних виробничих факторів заносяться в Карту умов праці. Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємства, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих. Матеріали атестації робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються на підприємстві протягом 50 років

26. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка

Колір безпеки – установлений колір, призначений для привернення уваги працівника до окремих елементів виробничого обладнання і (або) будівельної конструкції, які можуть бути джерелами небезпечних і (або) шкідливих виробничих факторів, а також до засобів пожежогасіння і знаків безпеки. Відповідно до ГОСТ 12.4.020-76 для сигналізації прийняті червоний, жовтий, зелений та синій кольори.

Червоний колір – застосовують для позначення безпосередньої небезпеки, заборони. Ним фарбують заборонні знаки безпеки, вимикальні пристрої машин і механізмів, у тому числі й аварійні; внутрішні поверхні кришок та дверці шаф з відкритими струмопровідними елементами електрообладнання; сигнальні лампи; пожежну техніку; обладнання й інвентар; кнопки «СТОП» та важелі термінової зупинки обладнання.

Жовтий колір – означає попередження, можливу небезпеку. Його застосовують для фарбування попереджувальних знаків безпеки, елементів будівельних конструкцій (люків, малопомітних східців, низьких балок, вантажних платформ тощо), відкритих рухомих частин обладнання, країв огороджувальних пристроїв, які не повністю закривають рухомі деталі; постійних і тимчасових огороджень, що встановлюють біля меж небезпечних зон(ями, котловани, траншеї), огороджень драбин, балконів; елементів вантажозахоплюючих пристроїв.

Жовті і чорні смуги, що чергуються, застосовуються для позначення низьких балок, колон, виступів, звужень проїздів, елементів внутрішньо цехового транспорту, елементів вантажопідйомного обладнання, кабін, бамперів, поверхонь електротокарів тощо…

Синій колір - означає вказівку, інформацію. Його застосовують для зобов’язувальних і вказівних знаків безпеки, нанесення спеціальних знаків і символів у місцях під’єднання заземлювачів, встановлення домкратів тощо.

Зелений колір – застосовують для ламп, що сигналізують про нормальну роботу машин, позначення евакуаційних виходів, а також для знака «ВИХОДИТИ ТУТ», що означає місце виходу.

Застосовують також світлову, звукову сигналізації.

Знаки безпеки праці поділяються на 4 групи: заборонні (забороняють певні дії); попереджувальні (попереджують про небезпеку); припису вальні (дозволяють певні дії за умови виконання конкретних вимог); вказівні (інформують про місцезнаходження об’єктів та засобів).

Знаки безпеки мають свою форму, розміри та колір.