1.3.Функції економічної теорії. Економічна теорія та економічна політика

Економічна теорія виконує декілька функцій: світоглядну, теоретико-пізнавальну, методологічну, практичну.

Головною є світоглядна функція. Економічна теорія, як частина вчення про суспільство, розкриває місце економіки в суспільному житті, дає цілісну картину розвитку національної економіки та економічних систем, тенденцій їхнього розвитку. Вона допомагає формувати економічне мислення й економічну культуру, які властиві реаліям ринкової економіки.

Зі світоглядною тісно пов'язана теоретико-пізнавальна функція. Економічна теорія досліджує та пояснює явища і процеси економічного життя, забезпечує науковість висновків та узагальнень (позитивний аспект).

Економічна теорія виконує методологічну функцію. Вона, з'ясовуючи тенденції і закономірності розвитку всієї національної економіки, є методологічною (теоретичною) основою усієї системи інших економічних дисциплін.

Нарешті, економічна теорія виконує практичну функцію. Вона не обмежується простим описуванням економічних явищ і процесів, з'ясуванням тенденцій та закономірностей економічного розвитку (позитивний аспект). Виявлені економічною теорією принципи, теорії та закони становлять теоретичну основу вироблення економічної політики держави, проведення економічних реформ (нормативний аспект).Звідси розрізняють позитивну і нормативну економічну науку.

Позитивна економічна наукамає справу з фактами й уникає суб'єктивних оцінних суджень. Вона формулює наукові уявлення про економічну поведінку, вивчає факти, намагається описати, пояснити й передбачити рух виробництва, зайнятості, доходів тощо, тобтодослідити фактичний стан економіки і спрогнозувати її динаміку.

Нормативна економічна наукапередбачає оцінні судження людей стосовно того, якою має бути економіка або який конкретний політичний захід треба рекомендувати для розв'язання тієї чи іншої економічної проблеми. Оцінні судження або нормативні твердження виникають на рівні обґрунтування економічної політики.

Отже, позитивна економічна наука вивчає те, що є, нормативна ж узагальнює суб'єктивні уявлення про те, що має бути. Позитивна економічна наука досліджує фактичний стан економіки, а нормативна визначає, які конкретні економічні умови або рішення бажані чи не бажані, тобто є рекомендаційною.

Економічна теорія тісно пов'язана з господарською практикою.

Економічна наука, по-перше, осмислює економічні факти, події і процеси, систематизує знання про закономірності та внутрішні механізми розвитку господарства; по-друге, до­помагає виявити чинники розвитку господарства на будь-якому рівні, розкриває глибинні основи господарських взаємозв'язків; по-третє, сприяє ухваленню правильних господарських рішень.

Теорії та принципи економічної науки є неодмінно передумовою розроблення економічної політики, спрямованої на розв'язання певних економічних проблем. Це так звана прикладна економічна наука, або економічна політика.

Зв'язок між фактами, принципами й економічною політикою зображено на рис. 1.1.

Передусім потрібно чітко визначити мету, якої бажано досягти, а далі – передбачити можливі наслідки заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети. І нарешті, треба дати оцінку ефективності обраних економічних заходів. Завдяки цій оцінці можна вдосконалювати інструментарій економічної політики.

Для умов розвинутої ринкової економіки економічна теорія виробила і пропонує такі традиційні цілі:

Економічне зростання. Потрібно забезпечити виробництво більшої кількості високоякісних товарів і послуг, що дає змогу досягти вищого рівня життя.

Повна зайнятість. Відповідну роботу треба надати всім, хто бажає і здатний працювати.

Економічна ефективність. Потрібно за мінімальних витрат одержати максимальну віддачу від обмежених виробничих ресурсів, що перебувають у розпорядженні суспільства.

Стабільний рівень цін. Потрібно уникати значного підвищення або зниження загального рівня цін, тобто інфляції та дефляції.

Економічна свобода. Керівники підприємств, працівники і споживачі мають користуватися високим ступенем свободи в економічній діяльності.

Справедливий розподіл доходів. Жодна група громадян не повин­на злидарювати, коли інші надмірно розкошують.

Економічна забезпеченість. Треба забезпечити гідне існування хро­нічно хворих, непрацездатних, недієздатних, літніх і всіх тих, хто не спроможний заробити принаймні мінімального доходу.

Торговельний баланс. Кожна країна має підтримувати раціо­наль­­ний баланс міжнародної торгівлі та міжнародних фінансових операцій.

Деякі цілі доповнюють одна одну, оскільки з реалізацією однієї можна досягти й інших. Інші можуть суперечити одна одній або й бути взаємно неприйнятними. У цьому випадку суспільство змушене визначити пріоритети у виконанні завдань, які воно ставить перед собою.