Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Україна XX.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
14.08.2019
Размер:
3.66 Mб
Скачать

2. Початок Другої світової війни.

Добившись підписання з СРСР договору про ненапад, Гітлер приступив до здійснення своїх задумів. Підрозділи вермахту, вчинивши напад на Польщу, о 4 годині 45 хвилин 1 вересня 1939 р. розв’язали другу світову війну. Незважаючи на впертий опір польських військ, до яких було мобілізовано й 150 тис. українців, німецькі дивізії, маючи істотну перевагу в силах, бойовій підготовці й технічній оснащеності, швидко просівалися на схід і 8 вересня вийшли до Варшави. До 15 вересня основні сили польської армії були розбиті.

Акт агресії змусив уряди Великобританії й Франції, зв’язаних з Польщею зобов’язаннями про подання негайної допомоги, оголосили 3 вересня війні Німеччині. Проте в перші місяці війни їх участь в ній була символічною. Після кількох безрезультатних спроб переговорів з гітлерівцями союзники прийняли таємне рішення не приступати до активних бойових дій проти Німеччини. Почалася „дивна війна”, яка стала логічним наслідком і продовженням мюнхенської політики правлячих кіл Великобританії та Франції.

3. Вступ Червоної Армії на територію Західної України; включення останньої до складу срср і воз’єднання з Українською рср.

Відповідно до радянсько-німецького пакту СРСР теж почав воєнні акції по захопленню території, які згідно з таємним протоколом ввійшли до сфери його інтересів. 17 вересня радянські війська без оголошення війни перейшли кордон Польщі і за 12 днів майже без опору зайняли Галичину та Західну Волинь. В цій операції було задіяно 54 стрілецьких і 13 кавалерійських дивізій, 18 танкових бригад і 11 артилерійських полків. Було створено два фронти: Український, яким командував С.Тимошенко, і Білоруський під командуванням М.Ковальова. Загальна чисельність війська становила 600 тис. червоноармійців; вражала і кількість застосованої військової техніки: 4 тис. танків, 5500 гармат, 2 тис. літаків. А Польща на кордоні з СРСР, який становив 1400 км., мала лише прикордонну охорону з 25 батальйонів. Вона не чекала удару зі сходу і всі сили кинула для відбиття нападу Німеччини.

Парадоксальність цієї розбійницької акції СРСР проти Польщі полягає у тому, що об’єктивно інтереси українського населення, яке впродовж віків боролося проти національного гноблення, співпали з загарбницькими планами Сталіна. Саме тому західні українці дивилися на Червону армію як на визволительку і зустрічали її хлібом та сіллю.

Таким чином, агресія Гітлера і Сталіна проти Польщі була брутальним порушенням загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, не була юридично обґрунтована, отже, мала незаконний характер. Це визнав навіть Сталін у радянсько-польській угоді від 30 липня 1941 р., коли радянсько-німецькі домовленості щодо Польщі були анульовані. Але восени 1939 р. радянсько-німецький альянс ставав все міцнішим і був закріплений договором „Про дружбу і кордони” від 28 вересня 1939 р.

У жовтні 1939 р. на зайнятих радянськими військами західноукраїнських землях відбулися вибори в Народні Збори. Вони проводилися під контролем радянських представників, за їх сценарієм і режисурою. Наприкінці жовтня на своїх перших засіданнях Народні Збори звернулися з проханням прийняти західноукраїнський регіон до складу УРСР і СРСР. П’ята сесія Верховної Ради СРСР 1 листопада 1939 р. задовольнила це прохання.