Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Україна XX.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
14.08.2019
Размер:
3.66 Mб
Скачать

Запитання:

1. У чому проявилась в 1982-1985 рр. недосконалість радянської політичної системи, її глибока криза?

2. Що було зроблено в другій половині 80-х років для оздоровлення суспільно-політичного життя.

3. Охарактеризуйте становище в сільському господарстві України в другій половині 80-х років.

4. Чим було викликане загострення національного питання в СРСР у другій половині 80-х років? До яких подій воно призвело?

5. Яким був процес формування Народного руху України? В чому полягає історичне значення цієї громадської організації?

6. Що викликало появу екологічних політичних об’єднань в Україні?

7. Коли і за яких обставин була прийнята Декларація про державний суверенітет України? У чому полягає її історичне значення?

8. Чим була викликана політична конфронтація восени 1990 р.?

9. Розкажіть про президентську виборчу кампанію 1991 р. та її наслідки.

10. Чим було викликане проведення 1 грудня 1991 р. Всеукраїнського референдуму і які його результати? Який вплив він мав на подальшу долю України?

Тема 11. Сучасна Україна. Снд.

1. Початок державотворчих процесів.

Віхи становлення незалежної української держави

Дата

Подія

16 липня 1990 р.

Прийняття Декларації про державний суверенітет УРСР

3 серпня 1990 р.

Закон про економічну самостійність УРСР

24 серпня 1991 р.

Прийняття Акту проголошення незалежності України

1 грудня 1991 р.

Підтвердження Акту проголошення незалежності України на Всеукраїнському референдумі

28 червня 1996 р.

Прийняття Конституції України

1. Особливості розбудови законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні.

Українська революція початку 90-х років здійснювалася мирним шляхом, і одночасна руйнація всіх державних структур могла лише поглибити економічний, політичний та правовий хаос у республіці. Тому законодавчі інститути тимчасово було залишено без змін, а виконавчі зазнали реорганізації.

Фото Леонід Макарович Кравчук

Указом Президента України Л. Кравчука від 25 лютого 1992 р. "Про зміни в системі центральних органів державної виконавчої влади в Україні" був скасований інститут державних міністрів України як такий, що не виправдав себе. В результаті реорганізації та ліквідації окремих міністерств до системи центральних органів державної влади було введено 26 міністерств, позбавлених права безпосереднього управління трудовими колективами, але наділених відповідальністю за проведення державної політики у відповідних сферах і галузях народного господарства.

З метою визначення стратегії державної політики, основних напрямів і принципів діяльності органів виконавчої влади Указом Президента від 28 лютого 1992 р. "Про Державну Думу України" було утворено новий постійно діючий орган, який очолив Президент республіки. Заступником Голови Думи став Прем'єр-міністр. 62 члени думи увійшли до чотирьох колегій, сформованих за професійним принципом: з питань економічної, науково-технічної, гуманітарної та правової політики. Керівниками колегій були призначені державні радники України, відповідно О. Ємельянов, І. Юхновський, М. Жулинський та О. Ємець. Державна Дума проіснувала до кінця року, але так і не стала ефективним органом управління.

Концепція реорганізації державного управління передбачала розмежування законодавчої та виконавчої влад. Отже, виникла необхідність вилучити у Рад виконавчі функції, зокрема, на рівнях області і району, тобто ліквідувати їх виконавчі комітети. Натомість Законом України від 5 березня 1992 р. було утворено інститут представників Президента як найвищих посадових осіб виконавчої влади — голів місцевої державної адміністрації, сформованої на базі колишніх виконкомів, їх відділів та управлінь. Представники Президента набули досить широких повноважень. У Республіці Крим (таку назву у лютому 1992 р. дістала Кримська АРСР) Президент України встановив своє представництво.

Однак усі ці реорганізації стосувалися лише форми, залишаючи незмінним зміст. При владі перебувала та ж сама державно-управлінська еліта, що й до серпня 1991 р., дещо поповнена вихідцями з демократичного табору. З одного боку, це забезпечувало еволюційний характер змін, а з другого — гальмувало реформи, які давно назріли.

Головні проблеми державного будівництва розв'язувалися вкрай повільно. Верховна Рада скликання 1990 р. так і не спромоглася прийняти нову конституцію, хоч проект її не раз перероблявся і виносився на всенародне обговорення. Тому залишилися відкритими питання, чи буде Україна президентською чи парламентською республікою, унітарною чи федеративною державою, як розподілятимуться повноваження між законодавчою і виконавчою владою. Невирішеність цих питань не раз викликала тертя між центром і регіонами.

Невпорядкованість системи державного управління була однією з причин того, що влада часто виявлялась безсилою перед проблемами, що постали перед українським суспільством у перші роки незалежності.

Загальна характеристика державотворчого процесу в Україні

Складові державотворення

Характеристика

Формування державних органів влади

• Основне завдання перших років державотворення: формування трьох основних гілок влади — законодавчої, виконавчої, судової, а також становлення державних владних структур. Поряд із цим необхідно було забезпечити утворення управлінських структур на місцях, налагодити ефективну взаємодію місцевої та центральної влади. Ці завдання загалом були реалізовані, хоча певні проблеми залишаються не вирішеними і сьогодні. Так, зокрема, розподіл владних повноважень у трикутнику: Президент — Верховна Рада — Уряд

• Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України (ВРУ), що забезпечує правову базу перетворень. Однак чимало з прийнятих парламентом І (XII) (1990—1994 pp.), II (XIII) (1994— 1998 pp.), Ill (XIV) (1998—2002 pp.) і IV (XV) (2002—2006 pp.) скликань законів і постанов не діє через відсутність чи недосконалість конкретного механізму реалізації, контролю за виконанням або через їх популістський характер, невідповідність можливостям держави. Чергові вибори до Верховної Ради України відбулися у березні 2002 p., наступні в 2006 р. Важливим у діяльності ВРУ останнього скликання стало формування пропрезидентської парламентської більшості, проте вона виявилась ситуативною і нестабільною

• Виконавчі органи влади: вищий орган — Кабінет Міністрів України; центральні органи — міністерства, державні комітети і відомства; в областях, містах, районах — державні адміністрації). Головна проблема у становленні й роботі виконавчої влади — нерішучість і непослідовність у здійсненні реформ. Важливою подією у державотворенні стало формування першого коаліційного уряду, який очолив В. Янукович

• Главою держави є Президент України. Першим Президентом незалежної України був Л. Кравчук (1991—1994 pp.), другим — Л. Кучма (1994— 2004 pp.), третім — В. Ющенко (2005— ...)

• Триває процес формування й утвердження судової влади, що зосереджується у діяльності Конституційного Суду, Верховного Суду, загальних, арбітражних та військових судів

Створення армії

• Становлення Збройних Сил незалежної України розпочалося восени 1991 р. створенням Міністерства оборони України. 6 грудня 1991 р. прийнято Закон про Збройні Сили України, 19 жовтня 1993 р.— військову доктрину України. Україна не є потенційним противником жодної держави, а свою безпеку розглядає як стан захищеності національних інтересів в умовах потенційної та реальної воєнної загрози. Поряд з армією створювалися спеціальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ, Національна гвардія, частини спеціального призначення, Служба безпеки України

• Після становлення Збройних сил України, у 1999 p., було ліквідовано Національну гвардію. Чисельність збройних сил було скорочено до 350 тис. осіб. До 2005 р. планується скоротити до 200 тис. осіб. Сьогодні продовжується реформування збройних сил у напрямку їх відповідності стандартам НАТО (ураховуючи проголошену в травні 2002 р. стратегічну мету України — вступ до цієї організації)

Формування законодавчої бази. Конституційний процес

• Юридичне оформлення держави. Визначення основних прав, свобод і обов'язків громадян. Прийняття 28 червня 1996 р. Конституції України

• Референдум 2000 р. Обговорення проектів конституційної реформи 2003—2004 pp. Грудень 2004 р. —ухвалення законопроекту про внесення змін і доповнень до Конституції

Вироблення зовнішньополітичного курсу

• Налагодження відносин з іншими державами

• Вироблення і відстоювання власних національних інтересів

• Участь у роботі міжнародних організацій

• Участь в інтеграційних процесах

Економіка

• Структурна перебудова економіки

• Формування національної економіки

• Приватизація

• Входження до світового ринку