1. Принцип єдності;

2. Принцип автономності.

Перший принцип – означає, що всі бюджети , які створюються у даній країні, являють собою одне ціле. Цей принцип базується:

1. Затвердження н а кожному рівні сукупного (зведеного) бюджету (наприклад, бюджету України, бюджету області і т.д.).

2. Єдиною системою податків.

3. Управління бюджетом з єдиного центру.

Принцип єдності дає змогу здійснювати централізоване управління бюджетом, проте не створює зацікавленості у місцевих органів влади.

Другий принцип автономності (самостійності) – означає, що кожний бюджет, який створюється у країні є відносно відокремленими і формується незалежно від інших бюджетів.

Автономність досягається за рахунок:

1. Затвердження і виконання кожного бюджету окремо;

2. Чітке розмежування доходів і видатків між бюджетами;

3. Необмежених прав місцевих органі в самоврядуванні і виконанні власних бюджетів.

За умов дотримання принципу автономності втручання згори неможливе.

2.2.2 Побудова бюджетної системи

В Україні чинний Бюджетний кодекс передбачає принципи єдності і самостійності. Це два взаємовиключні поняття. Водночас обидва принципи суттєво обмежені: з одного боку, єдиний бюджет не створюється на жодному рівні (загальнодержавному та регіональному); з іншого боку реальної самостійності у органів місцевого самоврядування немає. Більшість країн будують бюджетні системи за принципом автономності.

До інших основ побудови БСУ відносяться такі принципи:

1. Збалансованості(витрати повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету).

2. Повноти (враховуються всі надходження та витрати бюджету).

3. Обґрунтованості (обсяги надходжень і витрати бюджету розраховуються згідно з затвердженими методиками та правилами).

4. Ефективності (заплановані програми повинні досягатися при залученні мінімальних коштів та досягнення максимального результату).

5. Субсидіарності (розподіл видатків між бюджетами).

6. Цільового використання коштів.

7. Справедливості (справедливий розподіл коштів між особами, що їх отримують).

8. Публічності та прозорості (бюджети та звіти про їх виконання затверджуються відповідними радами).

9. Відповідальності(кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність).

Склад бюджетної системи відображаються в зведеному бюджеті країни – сукупність показників бюджетів усіх рівнів:

1. Державний бюджет;

2. Місцеві бюджети;

Місцеві бюджети поділяються за рівнем адміністративного поділу на:

1. Республіканський бюджет АРК.

2. Обласні.

3. Міські (міст державного та обласного підпорядкування з районним поділом).

4. Районні.

5. Бюджети міст (обласного і районного підпорядкування без районного поділу).

6. Сіл.

7. Селищ.

8. Районів у містах.

В основі побудови бюджетної системи лежить адміністративно-територіальний поділ країни. При цьому поділ бюджетів здійснюється за наявності відповідного органу управління. На сільському рівні можуть утворюватися єдині для кількох сіл органи влади. Тоді й утворюється й один бюджет.

Структура бюджетної системи України наступна:

1. Державний бюджет – 61,3%.

2. Республіканський АРК та області – 21,5%.

3. Бюджети міст держави та обласного підпорядкування – 10.9%

4. Районні – 5%.

5. Міст районного підпорядкування – 0,7%.

6. Селищ – 0,4%.

7. Сіл – 0,7.

2.3 Бюджетний кодекс України

БКУ визначає суть БСУ, її структуру, принципи, правові закони функціонування, основи бюджетного принципу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Розглядаються, затверджуються ВРУ за поданням Президента України(21.01.2001р.) і діє на протязі 5 років.

БКУ складається з розділів:

1. Загальна частина ;

2. Особлива частина;

3. Місцеві бюджети;

4. Міжбюджетні відносини;

5. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства та відповідальність за бюджетні правопорушенн;

6. Прикінцеві положення.

В розділі I „Загальна частина ” зазначено, що БКУ регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання.

В даному розділі також зазначено, що бюджетний період для всіх бюджетів становить календарний рік, який починається 1 січня поточного року і закінчується 31 грудня тогож року.

Перераховано склад бюджетного законодавства, що регулює бюджетні відносини в Україні, це:

1. Конституція України.

2. БКУ.

3. Закон про ДБУ.

4. Інші закони, що регулюють бюджетні правовідношення;

5. Нормативно-правові акти КМУ прийняті на підставі і на вимоги БКУ та інших законів України;

6. Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої служби, прийняті на підставі і на виконання БКУ;

7. Рішення органів АРК, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийняті відповідно до БКУ.

Зазначено принципи БСУ, класифікацію видатків та доходів, класифікацію боргу.

Дефіцит та джерела його фінансування. В кодексі відображено бюджетний процес та його учасники, резервний фонд бюджету.

Розділ II „Особлива частина БК України” відображає

1. Доходи і видатки ДБУ;

2. Розгляд та прийняття ДБУ;

3. Виконання ДБУ;

4. Внесення змін до закону;

В розділі III „Місцеві бюджети” зазначено:

1. надходження та витрати місцевих бюджетів;

2. складання, розгляд, затвердження, виконання та звітність місцевих бюджетів;

В розділі IV „Між бюджетні відносини” відображено:

1. Загальні положення: поняття та мета регулювання між бюджетних відносин;

2. Видатки та джерела їх покриття;

3. Розмежування видатків між бюджетами;

4. Міжбюджетні трансферти.

В розділі V зазначено:

1. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства;

2. Відповідальність за бюджетні правопорушення;

В розділі VI „Прикінцеві положення” зазначають, що цей кодекс набирає чинності з дня його опублікування, діє протягом 5 р., на протязі цього періоду можуть бути внесені зміни і доповнення до ДБУ на кожному році його прийняття.