Вікно проекту (Project)

О скільки проект може складатися з багатьох компонентів (форм, модулів, класів тощо), побачити їх ієрархію і безпосередньо перейти до роботи з потрібними можна за допомогою вікна проекту (рис. 5). Для цього слід клацнути на значку компонента, виділивши його на ієрархічному дереві на робочій області вікна.

Під смугою заголовка вікна розміщено три кнопки:

• перехід у вікно коду для виділеного компонента (View Code);

• перехід у вікно форми (View Object);

• зміна режиму перегляду (Toggle Folders).

Імена елементів керування

У коді програми можуть бути імена елементів керування. VBА кожному елементу керування дає за замовчуванням ім’я, що залежить тільки від типу елемента (наприклад, Form1 для форми; Text1, Text2 для текстових полів; Label1, Label2 для написів). Ім’я елемента керування задають у властивості Name.

При зверненні до будь-якої властивості елемента керування вказують ім’я, а потім через крапку – потрібну властивість:

<Ім’я>.<Властивість>

Кожен елемент керування має свою властивість-значення. Якщо в коді програми йде до неї звернення, то її можна пропустити. Так, для текстового поля властивіс­тю-значенням є властивість Text; а для напису – властивість Caption.

Розміщуючи елемент керування у форму, за замовчуванням його властивості Text надають стандартне значення – ім’я цього елемента (наприклад, значенням властивості Text першого текстового поля, уміщеного у форму з ім’ям Text1, є «Text1»). Тут його можна змінити, надавши значення, що найчастіше зустрічається (наприклад, «0» – нуль), чи вилучити зовсім, якщо щоразу вводять нове значення.

Розгалужені алгоритми

Алгоритм називається розгалуженим, якщо для отримання кінцевого результату потрібно вибрати один з кількох можливих напрямків обчислень (гілок) залежно від результату перевірки певної умови.

Розгалужений алгоритм, що складається з двох гілок, називається простим, якщо гілок більше двох – складним. Графічно розгалужений алгоритм відображається на рисунку 6. Напрямок обчислень визначається перевіркою, після виконання якої можливі два варіанти:

„Так” – умову виконано і виконуємо Дію 1;

„Ні” – умову не виконано і тоді йдемо на Дію 2.

В VBA є два основних оператори для реалізації розгалужених (умовних) алгоритмічних конструкцій: оператор умови If... Then і перемикач Select Case.

Умовний оператор. Оператор If ... Then використається для того, щоб виконати який-небудь оператор або кілька операторів, якщо деяка умова буде вірною.

Формат оператора може мати дві форми:

- безальтернативну: If умова Then вираз;

- альтернативну: If умова Then вираз_1 Else вираз_2.

Якщо умова приймає значення True (Істина), то виконується вираз_1, якщо False (Хибність), тоді вираз_2. Гілка Else є необов’язковою. Наприклад, якщо знижка в 5% застосовується тільки до сум >1000, то в VBA це можна записати так:

If Money > 1000 Then Discont = 0.05 Else Discont = 0

або

If Money > 1000 Then Discont = 0.05

Допускається також використання блокової форми синтаксису. При блоковій організації умовного переходу використовується ключове слово End If для позначки оператора:

If Money > 1000 Then

Discont = 0.05 End if Else

Discont = 0

Якщо дерево умов набагато складніше, ніж просто перевірка однієї умови, використовується оператор If... Then... Elseif, що дозволяє перевіряти кілька умов:

If умова 1 Then

<група операторів 1 >

Elseif умова 2 Then

<група операторів 2>

Else

<група операторів n>

End if

Спочатку перевіряється умова 1. Якщо воно має значення True, то виконується група операторів 1 і далі робота програми продовжиться з рядка, який знаходиться за ключовим словом End if. Якщо умова 1 повертає значення False, то перевіряється умова 2 і т.д., поки не зустрінеться умова, що повертає значення True, або не зустрінеться ключове слово Else.

Оператор вибору. Якщо потрібно перевірити досить багато умов, то оператор If... Then може стати занадто складним. У цьому випадку застосовується оператор вибору, або перемикач Select Case, що виконує одну з декількох груп операторів залежно від значення виразу.

Select Case <вираз>

Case <Список порівняння> оператори1

…

[Case Else оператори N]

End Select

де <вираз> може бути виразом будь-якого типу.

<Список порівнянь> складається з елементів порівняння, розділених комою. Має 3 варіанти запису:

• вираз, що дає одне значення для перевірки (наприклад 3,x+5);

• конструкція <вираз1> To <вираз2> задає інтервал значень для перевірки, який знаходиться в діапазоні (наприклад 1 To 5);

• конструкція Is <операція порівняння> <вираз> задає значення, де використовуються операції порівняння (наприклад Is >50)

Виконання оператора:

1. Спочатку обчислюється вираз.

2. Значення виразу порівнюється зі списком порівняння. Якщо воно знайдено, то виконуються оператори, що стоять за ним і керування передається на кінець оператора Select. І т. д.

3. Коли вираз не дорівнює жодному з приведених значень зі списку, то виконується блок операториN, що знаходиться після Case Else, яке є необов’язковим в даній конструкції. Якщо такої конструкції не має, то жоден оператор не виконується і керування передається оператору, який стоїть за оператором Select.

Наприклад:

1. Select Case x

Case I х = х + 1

Case 2, 3, 4 х = 10

Case Else x = 20

End Select

2. Select Case k

Case Is < 1 pr = 0

Case 1 To 5 pr = z * 0.1

Case Is > 5 pr = z * 0.5

End Select

6