Дидактичний текст 2 Роль і види запитань в навчальній діяльності

“Поганий вчитель подає істину. Хороший – вчить її знаходити”

Іоганн Фрідріх Герберт

Дидактичні запитання - це завдання до учнів, що вимагають відтворення учнем певної навчальної інформації. В усному інформаційному повідомленні питання до слухачів допомагають підтримувати їх необхідну розумову активність, повторювати і запам’ятовувати основні положення доповіді, спільно обговорювати суперечливі питання і приходити до висновків.

Існують декілька типів дидактичних запитань:

1. Репродуктивні - питання, що потребують однозначної відповіді - прояву певного знання:

   1. закриті - питання, що мають обмежену кількість можливих відповідей і присвячені лише уточненню наявної інформації: Був чи не був…? "2 х 2 = 4 чи 5?;

   2. відкриті - питання, що містять вимогу надати певну інформацію: "Що?", "Де?", "Коли?" ….

Такі питання дозволяють перевірити запам’ятовування учнем основних положень, правил, термінів і т.п. Однак основний недолік таких питань - їх неприродність, штучність, оскільки на відміну від реального життя, в якому людина задає такі запитання коли не має певної інформації і бажає її отримати, вчитель знає правильну відповідь, і запитує учня лише для того, щоб перевірити його знання. Тому учень не стільки відповідає на поставлене запитання, скільки прагне догодити вчителю, відповісти те, що той бажає почути. При цьому і сам вчитель часто підганяє відповідь учня під свої власні міркування. Але при усному інформаційному повідомленні такі запитання допомагають повторити тільки що повідомлений матеріал, дещо активізувати уважність учня та його пам’ять.

2. Продуктивні (проблемні) - питання, що потребують розгорнутої відповіді учня, не мають готової і однозначної відповіді, стимулюють своєю непсодіваністю його розумову активність і зацікавленість:

   1. питання на встановлення схожості і відмінності: "Що є спільним та відмінним …?"

   2. питання на встановлення причинево-наслідкових зв’язків: "Чому …?"

   3. питання на порівняння різних варіантів прийнятих рішень: "Що було б, якби…?"

   4. некоректні (провокаційні) - питання, що містять відверто хибну інформацію та стимулюють учня до її спростування: “В якому році Париж став столицею Англії?”

   5. суперечливі (парадоксальні) питання, що вимагають вирішення суперечності: “Відомо, що.... Але....Як це можна пояснити?”

   6. риторичні - питання до слухачів, що не потребують їх безпосередньої негайної відповіді, тим більш, що відповідь, як правило, надається далі самим викладачем: “Чим ми можемо пояснити цей факт? Тим, що...”.

   7. навідні – додаткові питання, що натякають на правильну відповідь, але ні в якому разі не надають її в готовому вигляді.

Такі питання частіше застосовують при викладі навчального матеріалу, оскільки вони не тільки стимулюють активність учня, а й забезпечують краще розуміння, запам’ятовування змісту навчання, формують емоційне ставлення до того, що викладається, самостійність і критичність мислення, здатність слухачів висловлювати і відстоювати свою думку та інше.