 
        
        - •14. Тема: зміст навчання
- •14.1. Коментар до теми
- •Дидактичний текст 1 Дидактичний текст як засіб організації і передачі навчальної інформації
- •Дидактичний текст 2 Роль і види запитань в навчальній діяльності
- •Дидактичний текст 3 “Проблемна ситуація як предмет навчання”
- •Дидактичний текст 4 “Навчальні задачі”
- •Дидактичний текст 5 Навчальні вправи
- •Дидактичний текст 6 Наочні матеріали
- •14.3.1. Вправи з інформаційного аналізу тексту
- •Дидактичний текст
- •14.3.2. Підготовка навчальних матеріалів до викладання якоїсь теми
- •14.4.1. Обговорення проаналізованого дидактичного тексту.
- •14.4.2. Виклад підготовленої теми
- •Література:
Дидактичний текст 2 Роль і види запитань в навчальній діяльності
“Поганий вчитель подає істину. Хороший – вчить її знаходити”
Іоганн Фрідріх Герберт
Дидактичні запитання - це завдання до учнів, що вимагають відтворення учнем певної навчальної інформації. В усному інформаційному повідомленні питання до слухачів допомагають підтримувати їх необхідну розумову активність, повторювати і запам’ятовувати основні положення доповіді, спільно обговорювати суперечливі питання і приходити до висновків.
Існують декілька типів дидактичних запитань:
- Репродуктивні - питання, що потребують однозначної відповіді - прояву певного знання: - закриті - питання, що мають обмежену кількість можливих відповідей і присвячені лише уточненню наявної інформації: Був чи не був…? "2 х 2 = 4 чи 5?; 
- відкриті - питання, що містять вимогу надати певну інформацію: "Що?", "Де?", "Коли?" …. 
 
Такі питання дозволяють перевірити запам’ятовування учнем основних положень, правил, термінів і т.п. Однак основний недолік таких питань - їх неприродність, штучність, оскільки на відміну від реального життя, в якому людина задає такі запитання коли не має певної інформації і бажає її отримати, вчитель знає правильну відповідь, і запитує учня лише для того, щоб перевірити його знання. Тому учень не стільки відповідає на поставлене запитання, скільки прагне догодити вчителю, відповісти те, що той бажає почути. При цьому і сам вчитель часто підганяє відповідь учня під свої власні міркування. Але при усному інформаційному повідомленні такі запитання допомагають повторити тільки що повідомлений матеріал, дещо активізувати уважність учня та його пам’ять.
- Продуктивні (проблемні) - питання, що потребують розгорнутої відповіді учня, не мають готової і однозначної відповіді, стимулюють своєю непсодіваністю його розумову активність і зацікавленість: - питання на встановлення схожості і відмінності: "Що є спільним та відмінним …?" 
- питання на встановлення причинево-наслідкових зв’язків: "Чому …?" 
- питання на порівняння різних варіантів прийнятих рішень: "Що було б, якби…?" 
- некоректні (провокаційні) - питання, що містять відверто хибну інформацію та стимулюють учня до її спростування: “В якому році Париж став столицею Англії?” 
- суперечливі (парадоксальні) питання, що вимагають вирішення суперечності: “Відомо, що.... Але....Як це можна пояснити?” 
- риторичні - питання до слухачів, що не потребують їх безпосередньої негайної відповіді, тим більш, що відповідь, як правило, надається далі самим викладачем: “Чим ми можемо пояснити цей факт? Тим, що...”. 
- навідні – додаткові питання, що натякають на правильну відповідь, але ні в якому разі не надають її в готовому вигляді. 
 
Такі питання частіше застосовують при викладі навчального матеріалу, оскільки вони не тільки стимулюють активність учня, а й забезпечують краще розуміння, запам’ятовування змісту навчання, формують емоційне ставлення до того, що викладається, самостійність і критичність мислення, здатність слухачів висловлювати і відстоювати свою думку та інше.
