4. Людина та економіка

Економічна наука досліджує лише окремі, але визначальні аспекти сутності людини, які в XIV—XIX ст. дістали назву "Ното есопотісш" —люди­на економічна, а в XX ст: — людина соціальна. З цією ме­тодо, користуючись насамперед методом абстракції, наука відволікається від різноманітностей людської особистості, мотивів людської поведінки, психологічних характеристик особи тощо і бере до уваги передусім мотиви господарської діяльності, економічні потреби та інтереси в різних еконо­мічних системах, закони, які управляють цими процесами.

Перша економічна модель людини була створена класич­ною школою політичної економії, нині підтримується неокласиками: Зокрема, А. Сміт вважав природною рушій­ною силою господарського розвитку прагнення індивіда до досягнення своїх економічних, насамперед грошових, інте­ресів. Головними рисами людини, на його думку, є само­любство, егоїзм, прагнення отримати максимальний резуль­тат за мінімальних витрат.

Друга економічна модель людини розроблена представни­ками кейнсіанського та інституційного напрямів еконо­мічної теорії. В ній людина прагне не лише до привласнен­ня матеріальних благ, а й до збільшення вільного часу, прес­тижної роботи тощо. Так, в економічній моделі людини обґрунтованій К. Мар­ксом, зникає економічний примус до праці, яка стає вільною і творчою. Основними економічними потребами людини є власне вдосконалення, всебічний розвиток своїх здібнос­тей як самомета або абсолютне виявлення творчих обдаро­вань, максимальне подовження активного життя, всебічний розвиток всіх сутнісних сил людини.

В моделі В. Вернадськоео діяльність людини на Землі пов'язана з космосом, сама людина розглядається як загальнопланетарне явище. Найвищою цінністю стає праця» яка має бути розумною, вільною і добровільною, а людина продукує та реалізує у праці свою думку. Внаслідок взаємодії людської думки, людської природи і людської праці виникає нова могутня продуктивна Сила — геологічна, яка акумулює і синтезує енергію цих складових

6. Економічні потреби суспільства, їх суть і структура

Потреби - це категорія, яка відображає ставлення людей до умов їх жит­тєдіяльності, це щось необхідне для розвитку людини як особистості.

Класифікація потреб:

За суб'єктами (носіями потреб):

• індивідуальні,

• колективні,

• суспільні.

За об'єктами (предметом, на який вони направлені):

• матеріальні (потреби в матеріальних благах та послугах);

• духовні (потреби у творчості, самовираженні, розвитку своїх можливостей, самовдосконаленні, вірі, освіті, культурі, заняттях наукою, мистецтвом, підвищенні кваліфікації);

• соціальні (коханні, дружбі, спілкуванні, участь у суспільно-корисній ді­яльності).

За сферами діяльності:

• праці,

• спілкування,

• рекреації (відпочинку, відновлення працездатності),

• економічні - частина людських необхідностей, для задоволення яких не­обхідне виробництво, розподіл, обмін і споживання благ.

За черговістю задоволення:

• першочергові (задовольняються предметами першої необхідності),

• не першочергові (задовольняються предметами розкоші).

За ступенем реалізації:

• абсолютні (породжені сучасним рівнем розвитку економіки),

• дійсні (відповідають рівню розвитку економіки певної країни),

• платоспроможні (потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін).

За участю у відтворювальному процесі:

• виробничі (потреби в засобах виробництва),

• невиробничі (потреби у споживчих товарах).

За можливостями задоволення:

• насичені, вгамовані (мають чітку межу і можливість повного задоволення),

• ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення).

За значимістю потреби можна представити у вигляді піраміди:

Невиробнича сфера: державний апарат, партапарат, апарат управління громад, рухів, армія, міліція.

Виробництво поділяється на офіційну і тіньову економіку.

Тіньова економіка - сукупність неврахованих, нерегламентованих і про­типравних видів господарської діяльності.

Фактори, що протидіють підвищенню потреб:

• низький рівень матеріальної і духовної культури суспільства;

• слабкий розвиток поділу праці;

• мізерні грошові доходи більшої частини суспільства при високому рівні цін;

• чисельність населення.