4.5. Особливості біржових операцій на ринку нафти й нафтопродуктів

На ринках нафти й нафтопродуктів ф'ючерсні й опціонні операції використаються, як і на інших ринках, з метою страхування цінових ризиків або з метою спекуляції. У той же час особливості умов ф'ючерсних контрактів, а також особливості самого виробництва цих товарів накладають відбиток на поводження учасників біржового ринку.

Як уже відзначено вище, умови ф'ючерсних контрактів Лондона й Нью-Йорка передбачають кілька варіантів виконання контракту. Досить популярний спосіб поставки шляхом обміну ф'ючерсних контрактів на реальний товар, тому що він забезпечує високий ступінь гнучкості в здійсненні й прийомі поставок. По цій угоді обидві сторони перетворюють свої ф'ючерсні позиції в реальні позиції, приклад цієї операції наведений у гл. 2. Іноді така угода використається як альтернативний метод поставки, але частіше при цьому реальна угода укладається раніше, ніж здобуваються ф'ючерсні контракти. Найбільш приваблива сторона подібної угоди укладається в тім, що вона розділяє встановлення ціни від реальної угоди. Всі деталі, що стосуються реальної поставки, обмовляються обома сторонами, але ціна встановлюється по котируванню обговореного ф'ючерсного ринку. Обмовляються місяць контракту, дата, коли угода повинна бути зареєстрована, і число контрактів.

Подібна угода звичайно реєструється в той же день або біля дня реальної поставки. Наприклад, на Лондонській нафтовій біржі вона повинна бути зареєстрована до виконання контракту, а на Нью-йоркській товарній біржі - до 12:00 наступного дня. Реєстрація означає виконання в біржовому залі обміну позиціями й установлення ціни, по якій обмін зроблений.

Сторони обмовляють число ф'ючерсних контрактів по обміні, допуски по кількості, знижки або премії за сортність товару. Якщо не вдається домовитися про знижку за якість й угода не буде укладена, кожна зі сторін просто залишиться з певною ф'ючерсною позицією.

Як тільки реальна угода укладена, кожна сторона може використати ф'ючерсний ринок у будь-який час, відкриваючи й закриваючи позиції по власному розсуді. В обговорений день обидві сторони сповіщають своїх брокерів про необхідність зареєструвати обмін, повідомляючи число контрактів і ціну, по якій необхідно зробити обмін. Ця ціна використається для закриття ф'ючерсних позицій й є також ціною реальної угоди.

Реєстрація обміну не означає необхідності закриття ф'ючерсної позиції. Продавець реального товару, наприклад, що одержить ф'ючерсні контракти на покупку, може зволіти зберегти довгу позицію й закрити неї, коли ціни здіймуться.

Реєстрація обміну є тим рідким случаємо, коли торгівля може здійснюватися без відкритого вигуку. Повідомляється тільки число контрактів і торгуемый місяць, однак розрахунковій палаті повідомляється й ціна. Ціна не обов'язково повинна укладатися в ліміти граничних коливань, і її рівень для біржі не важливий. Однак біржа отоварює, що такий обмін здійснюється, тільки якщо відбувається реальна угода. При цьому біржа може зажадати підтвердження того, що реальна поставка була зроблена.

Біржею й розрахунковою палатою в такій угоді гарантується тільки ф'ючерсна частина операції.

Компанії, зайняті в нафтовій галузі, активно використають Ф'ючерсні контракти й опціони для захисту від несприятливих цінових змін. Кілька прикладів операцій хеджирования учасників цього ринку вже наведене в гл. 10, 11. На додаток до них можна привести приклад «рутинного» хеджирования нафтовидобутку, використовуваного для регулярного страхування цін.

Так, якщо компанія побоюється падіння ціни, що вона одержить за свою нафту, то для стабілізації досить здійснити короткий хедж. Коротка позиція береться на другий найближчий місяць (з урахуванням часу на видобуток), і кожна позиція на ринку ф'ючерсних контрактів ліквідується до закінчення чергового найближчого місяця. Результат представлений у табл. 4.4.

Таблиця 4.4. Хеджирование нафтовидобувної компанії

Дата	Наявний ринок	Ф'ючерсний ринок
15 червня	Передбачено продаж 1000 бар. у день за цільовою ціною, рівному липневому котируванню (18 дол. / бар.). Очікуваний доход за липень, від продажу нафти, добутої за 25 днів, - 450 тис. дол.	Продаж ф'ючерсних контрактів на серпень по 17,0дол./бар
	Варіант А: ціни ростуть
25 липня	Продав 100 бар у день за ціною 20,0 дол. /бар.
26 липня		Покупка ф'ючерсних | контрактів по 19,0 дол. /бар.
Результат	Прибуток 2,0 дол. /бар.	Збиток 2,0 дол. /бар
	Варіант Б: ціни падають
25 липня	Продав 1000 бар. у день по 16,0 дол. /бар.
26 липня		Покупка ф'ючерсних контрактів по 15,0 дол. / бар. |
Результат	Збиток 2,0 дол. /бар.	Прибуток 2,0 дол.
	Підсумкові результати:	450 тис. дол.
Варіант А	500 тис. дол.	-50 тис. дол.
Варіант Б	400 тис. дол.	+50 тис. дол.

Операції на біржових ринках нафти й нафтопродуктів здійснюють кілька категорій учасників, кожний з яких має на увазі свої мети й умови дії. Відповідно поводження кожного носить індивідуальний характер. Приведемо кілька стандартних ситуацій.

Збутові підрозділи нафтовидобувних і нафтопереробних фірм по своїй природі часто попадають у непередбачені ситуації, випробовуючи недолік або надлишок того або іншого товару або зміни в запасах й обсягах виробництва. Оскільки вони постійно відчувають необхідність досягнення рівноваги в коливаннях попиту та пропозиції, то часто використають ф'ючерсні й опціонні ринки для рішення проблем.

Основні операції, чинені на ф'ючерсних й опціонних ринках цими учасниками:

• продаж запасів і покупка ф'ючерсних контрактів для зменшення витрат на зберігання;

• внутріринковий спрэд з розривом в один місяць при різниці котирувань, достатньої для покриття вартості зберігання (приклад даний у гл. 14);

• продаж опціонів з метою акумулювання доходів по них;

• використання ф'ючерсних контрактів як покриття при зміні позиції по реальному товарі;

• продаж усіх або частини запасів шляхом обміну ф'ючерсних контрактів на реальний товар.

Нафтовидобувні компанії — ця група учасників широко використає наступні операції:

• що передбачає хеджирование,

• продаж і покупка опціонів з метою як хеджирования ціни, так й одержання премії:

• обмін ф'ючерсних контрактів на реальний товар.

Нафтопереробні компанії активно використають

ф'ючерсні й опціонні ринки з метою фіксації цін:

• хеджирование закупівлі сировини й продажу нафтопродуктів шляхом операцій з ф'ючерсами й опціонами;

• крэк-спрэды.

Операція крзк-спрэда особливо характерна для ф'ючерсного ринку нафтопродуктів, тому що містить у собі різноманітні можливості й служить цілям різних категорій учасників. Зокрема, крэк-спрэд дозволяє нефтепереработчикам закріпити для себе певний прибуток на переробці.

Для здійснення цієї операції насамперед необхідно домогтися єдиного способу вираження цін на нафту й нафтопродукти. Тому що на американському ринку нафта котирується за барель, а нафтопродукти — за галон, то формула для перекладу ціни грубного палива або бензину в ціну за барель буде наступна:

Рв = 42*Рg, (4.1)

де Рв — ціна за барель;

Рg — ціна за галон.

Це рівняння випливає зі співвідношення двох величин - один барель дорівнює 42 галонам.

Переклад цін необхідний для порівняння цін на нафтопродукти із цінами на нафту. Припустимо, нефтепереработчик хоче з'ясувати відносну величину вартості грубного палива й бензину в порівнянні з вартістю нафти. Для визначення використаються котирування нафтопродуктів зі строком поставки на один місяць далі, ніж котирування на нафту.

Наприклад, у даний момент ф'ючерсні ціни становлять:

лютневі ф'ючерси на нафту: 15,32 дол./бар.;

березневі ф'ючерси на грубне паливо - 44,87 центів за галон;

березневі ф'ючерси на бензин - 43,00 цента за галон.

Перевівши ціни нафтопродуктів відповідно до рівняння (4.1), одержуємо наступні ціни за барель:

грубне паливо: 42 * 44,87 = 18,85 дол./ бар.;

бензин: 42 * 43,00 = 18,06 дол./ бар.

Ці ціни формують базис для двох порівнянь із ціною нафти. Диференціал цін нафти й одного із двох нафтопродуктів визначається в такий спосіб:

Dh = Ph - Рс = 18,85 - 15,32 = 3,53 дол. / бар.,

де Dh -різниця між цінами на грубне паливо й нафту;

Ph — ціна грубного палива в барелях;

Рс— ціна нафти в барелях.

Знаючи кількість грубного палива й бензину, вироблена з одного бареля нафти, можна підрахувати товарну вартість нафти й використати як показник прибутку нефтепереработки. У процесі переробки на бензин доводиться приблизно 46% виходу (або 0,46 бареля на барель нафти), на грубне паливо - 38%. (0,38 бареля на барель нафти). Таким чином, вартість нафтопродуктів складе 84% (46% + 38%= 84%) бареля нафти:

Vp = Vg + Vh = 0,46 * Pg + 0,38 * Ph,

де Vp — загальна вартість двох продуктів;

Vg — вартість бензину:

Vh — вартість грубного палива.

Підставивши значення цін на бензин і нафтопродукти, одержуємо:

Vp = 0,46 * 18,06 + 0,38 * 18,85 = 14,91 дол.

Отриману вартість нафтопродуктів можна зрівняти з вартістю нафти й одержати приблизну оцінку прибутковості переробки.

M=Vc-Vp = 14,91-15,32 =-0,41,

де М— зразкове значення валового прибутку нефтепереработки;

Vc— вартість нафти.

Маржа вийшла негативна, оскільки при її підрахунку враховувалися тільки 84% вартості нафтопродуктів. Якщо припустити, що що залишилися 16% вартості коливаються в ціні однаковою мірою з 64%, то одержимо інше зразкове значення прибутку від переробки.

V' = Vp /0,84 = 15,09/0,84 = 17,96 дол,

М' = Vp - Vc = 17,98 - 15,32 = 2,64 дол.

Отримане значення можна зрівняти з історичними параметрами маржі переробки й розробити відповідну стратегію поводження.

Торговельні компанії були першими активними учасниками ф'ючерсних ринків, на них і зараз доводиться значна частина біржових операцій. Основні види таких операцій:

• хеджирование ціни;

• арбітраж на різниці цін реального й ф'ючерсного ринків;

• межрыночный спрэд.

Дистриб'ютори й великі споживачі — учасники операцій з нафтою й нафтопродуктами зацікавлені, насамперед, у завчасній фіксації своїх цін закупівлі. Вони використають із метою хеджирования:

• покупку ф'ючерсних контрактів;

• операції з опціонами.

У підсумку можна зробити висновок, що ф'ючерсні й опціонні ринки нафти й нафтопродуктів стали активною сферою діяльності для багатьох учасників цієї галузі, що привело до істотного змінам як у конкурентній боротьбі на нафтовому ринку, так й у застосовувані на ньому формах і методах торгівлі.

Питання для самоконтролю

1. Чому ф'ючерсні ринки нафти й нафтопродуктів сформувалися тільки наприкінці 70-х років?

2. Як мінявся склад учасників операцій на ф'ючерсних ринках?

3. Які енергоносії є зараз об'єктами біржової торгівлі?

4. Як реалізується механізм обміну ф'ючерсних контрактів на реальний товар на ринку нафти?

5. Які операції роблять на ф'ючерсних ринках збутові підрозділи нафтових компаній?

6. З якою метою нефтепереработчики використають крэк-спрэды?

7. Як використають довгострокове хеджирование компаніями по нафтовидобутку?

8. Які операції межрыночного спрэда можливі на біржовому ринку енергоносіїв?