1.Чи почуваєте Ви себе стурбованими Інтернетом (чи думаєте про попередній он – лайн і чи смакуєте наступні)?

2.Чи відчуваєте потребу в збільшенні часу, проведеного в Мережі?

3.Чи були у вас безуспішні спроби контролювати, обмежити чи припинити використання в Інтернет?

4.Чи почуваєте Ви себе втомленими, пригнобленими чи роздратованими при спробах припинити користування Інтернетом?

5.Чи знаходитесь Ви в он-лайн більше, ніж думали бути?

6.Чи були у Вас випадки, коли Ви ризикували одержати проблеми на роботі , навчанні чи в особистому житті через Інтернет?

7.Чи траплялося Вам брехати членам родини чи іншим людям, щоб приховати час перебування в Мережі?

8.Чи використовуєте Ви Інтернет для того, щоб піти від проблем чи від поганого настрою ( від почуття безпорадності,провини, роздратованості чи депресії)?

Розділ 2

Людина вважається Інтернет – залежною у випадку п’яти чи більше позитивних відповідей на ці питання.

Під час проведення соціологічного дослідження серед дітей та підлітків у дитячих та юнацьких бібліотек Рівненщини, я зробила висновки, в результаті яких було виявлено, що більшість дітей та підлітків потребує більше часу проведення в Інтернеті, ніж зазначає норма (76%). Спостерігається дуже великий потяг до перебуванню в Мережі. Комп’ютерна залежність розвивається швидше, ніж алкоголізм. Скільки дітей в Україні вже догралося до стану « ігроліка», ніхто не рахував. Але що їх багато - вже факт. Діти, які ночують у приміщеннях комп’ютерних залів, - реальність сьогоднішнього дня. Наслідки для молодого організму регулярного багатогодинного сидіння у приміщенні, перенасиченому випромінюваннями від комп’ютерів, «довгограючі» і виявляються пізніше. Наприклад, у безплідді - у жіночому і чоловічому. А ще, втрата зору, дратівливість і стомлюваність, порушення сну, або навпаки сонливість.

Згідно з гігієнічними вимогами 7-10 річні діти мають сидіти за комп’ютером не більше 45хвилин на день, 11-13 річні - двічі на день по 45хв, старші - три рази на день. Діти найуразливіша категорія користувачів Інтернету. Явище, коли дванадцятирічна дитина вже має шестилітній «стаж» гравця, тепер мало кого здивує, але занепокоїть. До того ж, на сполох слід бити ще й тому, що комп’ютер з усіма його можливостями вже стає не просто надмірним захопленням, а залежністю. Якщо довго сидіти за комп’ютером, втрачається живий контакт з людьми, будь-які відчуття, людина просто заглиблює в себе. Особливо це стосується дітей, у яких ще не відпрацьовані зв’язки з людьми. Батькам слід контролювати цей процес і не йти на поводу у дітей, адже від цього залежить те, як їхні діти у подальшому будуть спілкуватися з людьми, взаємодіяти і домовлятися з ними. У цій справі багато що залежить від авторитету батьків, які повинні показувати приклад. І якщо вони кажуть, що можна сидіти за комп’ютером не більше години, то так повинні робити і самі.

За статистикою, 54% користувачів у віці від 13-23років проводять в Інтернеті щоденно від 1-3годин, що 31% вчаться сидить в Мережі по 4-6 годин. Більшість дітей не уявляє свого дозвілля без Інтернету, комп’ютерних ігор і чату. Заради життя в Інтернеті, найчастіше вони з легкістю жертвують уроками в школі та порами в університеті.

Доктор М. Орзак виділяє не тільки психологічні, але і фізичні симптоми, до яких відносить:

1.Враження нервових стовбурів руки, зв’язане з тривалою перенапругою м’язів;

2.Оніміння пальців руки, що тримає « мишку»;

3.Сухість та різь в очах;

4.Головні болі по типу мігрені;

5.Болі в спині;

6.Нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі;

7.Зневага до особистої гігієни;

8.Розлад сну;

Російські психологи з МДУ виділяють наступні поведінкові характеристики Інтернет - залежних:

• активне небажання відволіктися, навіть на короткий час від роботи в Інтернеті;

• роздратування при вимушених відволіканнях;

• невміння спланувати час закінчення сеансу роботи в мережі;

• використання все більших сум грошей для забезпечення роботи в Інтернеті, у тому числі і в борг;

• небажання приймати критику подібного образу життя;

• готовність миритися з руйнуванням сім’ї;

• втрата кола спілкування з-за Мережі;

• зневага до власного здоров’я;

• скорочення тривалості сну, внаслідок роботи в Інтернеті в нічний час, уникання фізичної активності.

Отже, керуючись вище перерахованими характеристиками Інтернет – залежності, ми можемо судити про власну Інтернет – залежність чи наявність такої у своїх знайомих чи рідних.

На сьогоднішній день Інтернет - залежність не визнається особливим захворюванням. Але батькам слід контролювати дітей при користуванні ними Інтернетом. Старших дітей, які користуються Інтернетом самостійно, потрібно привчити розповідати про своє спілкування в чаті, повідомляти, якщо виникають конфліктні ситуації, або якщо діти чимось налякані. Контролювати діяльність дітей в Інтернеті можуть допомогти новітні програми, за допомогою яких можна побачити, які саме сайти самостійно переглядала ваша дитина. Навчити дітей не виказувати особистої інформації незнайомцям з Інтернету. І останнє правило, щодо обмеження часу перебування дітей у мережі задля збереження їхнього здоров’я та заради профілактики Інтернет - залежності. Чим менше дитина, тим менше повинен бути час її перебування в Інтернеті.