
- •3. Міжнародні відносини у другій половині 1970-х - 1980-х років.
- •3. Розпад колоніальної системи та модернізація країн третього світу.
- •5. Глобальні проблеми сучасності.
- •6. Міжнародний тероризм як планетарна проблема.
- •XX століття
- •2. Великобританія
- •3. Франція
- •6. Німеччина
- •1. Албанія
- •2. Румунія
- •3. Угорщина
- •1. Бразилія
5. Глобальні проблеми сучасності.
В другій половині XX століття людствозіткнулося з проблемами справді глобальних масштабів. Мова йде про процеси та явища, які охоплюють сферу взаємодії природи та суспільства, людину та її довкілля, а також стосунки між соціальними спільнотами - народами і державами.
Загальні особливості всіх цих проблем полягають у тому, що вони набрали планетарного характеру і стосуються народів усіх континентів, загрожують людству серйозним регресом у розвитку продуктивних сил, потребують невідкладних рішень та дій, спрямованих на попередження й подолання небезпечних для життєдіяльності і безпеки громадян явищ та процесів, вимагають колективних заходів і зусиль з боку всіх держав, всієї світової спільноти.
Упродовж багатовікової історії людство користувалося дарами природи, не задумуючись над наслідками своєї діяльності. Із розвитком матеріального виробництва і збільшення народонаселення різко зросли потреби людей у природних ресурсах. Проте можливості природи не безмежні.
Наслідки людської діяльності позначилися на всіх компонентах довкілля: на атмосфері і кліматі, водних ресурсах, на грунтах, надрах, флорі та фауні. Особливу небезпеку викликає високий рівень забрудненості атмосфери в результаті викидів промисловими об'єктами і транспортом отруйних речовин. В деяких місцях планети у повітрі виявлено до 200 і більше шкідливих для людини речовин, а їхній сумарний вміст перевищує допустимий рівень в десятки і більше разів.
21
Інша загроза - виснаження озонового шару в атмосфері, що супроводжується глобальними кліматичними змінами. З'явився і такий небезпечний феномен як парниковий ефект.
У загрозливому стані опинилися водні ресурси не лише річок і озер, а й морів і океанів. З часу другої світової війни споживання води в масштабах планети зросло в 4 рази. У результаті господарської діяльності зникають ріки, озера, цілі моря. Близько 40 відсотків населення планети потерпає від нестачі води.
Величезне значення для збереження біосфери, всього живого на Землі мають грунти, оскільки 98-99 відсотків продуктів харчування людина отримує в результаті їх використання. Водночас результат людської діяльності найзгубніше позначився на стані грунтів. Людство вже втратило близько 2 млрд. га колись родючих земель, перетворивши їх в пустелі, або непридатні для рільництва території. Аналогічна доля спіткала і лісові масиви, які за минуле століття скоротилися на одну третину.
Гостро посталії проблеми енергозабезпечення та харчування (нині не-. доїдають у світі 840 млн. осіб); викликають тривогу демографічні процеси. Демографічні зрушення нині перетворилися у самостійну проблему світового значення. Якщо упродовж першої половини XX століття загальна кількість жителів Землі збільшилася на 1 млрд. осіб -з 1,5 млрд. до 2,5 млрд., або на 2/3, то в наступне десятиріччя вона зросла на 3,5 млрд., або в 2,4 раза, сягнувши 1999 року 6 млрд. осіб. За прогнозами, до 2005 року населення планети може скласти 8 млрд. осіб. При цьому різке зростання народонаселення припадає на країни, що розвиваються, які до того ж потерпають від різних соціальних та економічних негараздів.
Внутрішня проблема світового демографічного зрушення - це потужний процес "омолодження" населення в групі країн, що складають "третій світ", і, навпаки, старіння населення в розвинених країнах. Забезпечення зайнятості працездатних молодих людей в країнах, що розвиваються, є сьогодні однією з найгостріших соціальних проблем, яка набрала міжнародного значення. Натомість збільшення людей пенсійного віку у розвинених країнах лягає важким тягарем на систему соціального забезпечення.
До інших світових проблем слід віднести необхідність контролю над озброєннями, ліквідацію зброї масового знищення, боротьбу із злочинністю, наркоманією та тероризмом.
Таким чином, вперше у світовій історії гостро постало питання: заради збереження життя на Землі, виживання цивілізації потрібно шукати шляхи розумної і справедливої організації взаємин між народами і державами. Це передбачає передовсім виключення насильства з практики міжнародних відносин, орієнтацію на компромісне розв'язання складних, особливо ж конфліктних проблем, які загрожують людству та міжнародній безпеці; здійснен-
22
пя заходів, які гарантують стабільність світової економіки загалом, її еколо-гізацію і наступний розвиток. Іншими словами, необхідно перейти від моделі світу, базованого на балансах військової сили, рівноваги, страху, протиборства до моделі "позитивного світу", тобто світу, який грунтується на спільних цілях, прагненнях, ідеалах, світу, який визнає і обстоює, хоч би в основному, фундаментальні загальнолюдські цінності.