- •1. Значення курсового проекту при вивченні дисципліни «мікропроцесорна техніка»
- •Основні етапі віконання курсового проекту
- •2.1. Тематика курсового проекту
- •2.2. Структура і зміст курсового проекту
- •Указівки з виконання курсового проекту
- •Рекомендації щодо проектування мікропроцесорних контролерів.
- •3.1. Вимоги до тмпк
- •3.2. Функціональна схема тмпк
- •Елементна база технологічного мікропроцесорного контролера
- •4.1. Супервізори живлення і охоронні таймери
- •4.2. Функціональні характеристики таймерів реального часу
- •4.3. Мікросхеми ram для технологічних контролерів
- •4.4. Послідовні інтерфейси технологічних контролерів
- •4.5. Регістри введення-виведення технологічних контролерів
- •4.6. Модифікатори адреси
- •4.7. Оптично розв'язані вузли
- •4.8. Інтерфейс lcd-індикаторів
- •4.9. Диспетчери пам'яті технологічних контролерів
- •4.10. Аналого-цифрові перетворювачі
- •4.11. Цифроаналогові перетворювачі
- •4.12. Аналіз відібраних мікросхем послідовних dac
- •4.13. Варіанти принципових схем підсистеми цифроаналогових перетворювачів
- •Розрахункова частина
- •5.1. Розрахунок числа розрядів ацп
- •5.2. Розрахунок частоти дискретизації
- •Варіанти завдання на курсовий проект
- •2. Розрахункова частина.
- •КурсовИй проект
- •КурсовИй проект
- •Пояснювальна записка
4.7. Оптично розв'язані вузли
Багато завдань, які доводиться вирішувати універсальним технологічним контролерам, вимагають гальванічної розв'язки входів або виходів контролера від різноманітних виконавчих пристроїв, каналів введення і датчиків. Найчастіше для цих цілей використовуються оптичні елементи розв'язки — транзисторні оптопари (Optocouplers). Як правило, сучасні транзисторні оптопари виготовляються в корпусах DIP6 і DIP8. Очевидно, що корпус DIP6 бажаніший для застосування в технологічних контролерах, оскільки дозволяє створювати компактніші (за площею друкованої плати) вироби.
Відзначимо також, що при створенні технологічних контролерів, при виборі оптопар насамперед акцентується увага на наступних параметрах:
максимальна швидкодія (час вмикання Тоn, час вимикання Tоff) оптронів
максимальна допустима напруга колектор-емітер закритого транзистора Uce;
максимальна допустима напруга база-емітер закритого транзистора Ube;
мінімальна напруга насичення відкритого транзистора Uce sat
максимальна напруга розв'язки U01;
максимальне відношення струму колектора відкритого транзистора Iс до струму світлодіода IF;
доступність оптопар.
Довідкові дані найбільш відповідних (за наведеними вище критеріями) імпортних оптронів в корпусі DIP6 наведено в табл. 4.4.
У таблицю включалися тільки оптрони, час вкмикання/вимикання яких менше 10 мкс (за винятком вельми поширених оптронів серії 4N).
Розводка виводів оптопар в корпусі DIP6:
Позитивний вивід світлодіода (анод);
Негативний вивід світлодіода (катод);
Не використовується;
Емітер транзистора;
Колектор транзистора;
База транзистора (використовується в деяких типах оптронів).
Таблиця 4.4 – Довідкові дані оптронів
Тип оптрона |
Ic/IF, при IF>10mA, % |
Uce, max, В |
Ube, B |
Uce sat, В |
Ton/Тоff, max, мкс |
U01, кВ |
Вивід бази |
||
min |
max |
||||||||
4N25 |
20 |
- |
30 |
70 |
0,5 |
1,2/1,3 |
5,3 |
+ |
|
4N26 |
20 |
- |
30 |
70 |
0,5 |
1,2/1,3 |
5.3 |
+ |
|
4N27 |
10 |
- |
30 |
70 |
0,5 |
1,2/1,3 |
5,3 |
+ |
|
4N28 |
10 |
- |
30 |
70 |
0,5 |
1,2/1,3 |
5,3 |
+ |
|
4N35 |
100 |
- |
30 |
70 |
0,3 |
10/10 |
5,3 |
+ |
|
4N36 |
100 |
- |
30 |
70 |
0,3 |
10/10 |
5,3 |
+ |
|
4N37 |
100 |
- |
30 |
70 |
0,3 |
10/10 |
5,3 |
+ |
|
CNX83A |
40 |
- |
50 |
70 |
0,4 |
3/3 |
5,3 |
+ |
|
IL74 |
12,5 |
- |
20 |
70 |
0,3 |
3/3 |
5,3 |
|
|
Мст2 |
20 |
- |
30 |
70 |
0,4 |
1,2/1,3 |
5,3 |
|
|
Мст271 |
45 |
90 |
30 |
70 |
0,4 |
7/7 |
5,3 |
|
|
Мст276 |
15 |
60 |
30 |
70 |
0,4 |
3,5/3,5 |
5,3 |
|
|
Мст2е |
20 |
- |
30 |
70 |
0,4 |
1,2/1,3 |
5,3 |
|
|
PC111L |
50 |
- |
35 |
70 |
0,2 |
4/3 |
5,0 |
|
|
PC112L |
40 |
- |
70 |
70 |
0,2 |
4/3 |
5,0 |
|
|
PS2601 |
80 |
600 |
50 |
- |
- |
3,5 |
5,0 |
|
|
PS2651 |
50 |
400 |
50 |
- |
- |
3,5 |
5,0 |
|
|
SFH600-0 |
40 |
80 |
70 |
- |
0,4 |
3/3 |
5,3 |
|
|
SFH600-1 |
63 |
125 |
70 |
- |
0,4 |
3/3 |
5,3 |
|
|
SFH600-2 |
100 |
200 |
70 |
- |
0,4 |
3/3 |
5,3 |
|
|
SFH600-3 |
160 |
320 |
70 |
- |
0,4 |
3/3 |
5,3 |
|
|
SFH601-0 |
40 |
80 |
100 |
- |
0,4 |
3/2,3 |
5,3 |
|
|
SFH601-1 |
63 |
125 |
100 |
- |
0,4 |
3/2,3 |
5,3 |
|
|
SFH601-2 |
100 |
200 |
100 |
- |
0,4 |
3/2,3 |
5,3 |
|
|
SFH601-3 |
160 |
320 |
100 |
- |
0,4 |
3/2,3 |
5,3 |
|
|
SFH608-2 |
63 |
125 |
55 |
- |
0,4 |
8/7,5 |
5,3 |
|
|
SFH608-3 |
100 |
200 |
55 |
- |
0,4 |
8/7,5 |
5,3 |
|
|
SFH608-4 |
160 |
320 |
55 |
- |
0,4 |
8/7,5 |
5,3 |
|
|
SFH608-5 |
250 |
500 |
55 |
- |
0,4 |
8/7,5 |
5,3 |
|
|
SFH640-1 |
40 |
80 |
300 |
300 |
0,4 |
5/6 |
7,5 |
|
|
SFH640-2 |
63 |
125 |
300 |
300 |
0,4 |
5/6 |
7,5 |
|
|
SFH640-3 |
100 |
200 |
300 |
300 |
0,4 |
5/6 |
7,5 |
|
|
TIL111 |
8 |
- |
30 |
70 |
0,4 |
5/5 |
1,5 |
|
|
TIL112 |
2 |
- |
20 |
70 |
0,5 |
2/2 |
1,5 |
|
|
TIL117 |
50 |
- |
30 |
70 |
0,4 |
5/5 |
2,5 |
|
|
TIL126 |
50 |
- |
30 |
70 |
0,4 |
2/2 |
1,5 |
|
Як видно з таблиці, оптрони 4N35 не є кращими в плані швидкодії.
При підключенні оптронів на вході пристрою зазвичай послідовно з плюсовим виводом світлодіода під’єднується резистор, величина якого вибирається з розрахунку струму 10 мА при робочій напрузі (за винятком спеціальних випадків, наприклад, коли струм джерела сигналу лімітований). Іноді зустрічно-паралельно світлодіоду включається захисний діод (зазвичай типу КД522). При цьому, по можливості, не слід об'єднувати всі вхідні мінусові лінії разом, оскільки це знижує можливість незалежного використання оптронів. Вихідні схеми включення оптронів можуть виконуватися із загальним емітером або колектором, залежно від вимог до вихідних сигналів.
При включенні оптронів як вихідних зазвичай виводять вільні колектори і емітери, які також можна захищати зустрічно-паралельним включенням діодів і послідовним резистором, підключеним до колектора.
Зазвичай в технологічних контролерах з оптичною ізоляцією приймають сигнали від зовнішніх джерел переривань, в деяких випадках оптично розв'язують послідовні інтерфейси, а також виконують 1—2 оптично розв'язаних виходів для підключення різноманітної сигналізації або інших виконавчих пристроїв. З метою економії площі друкованої плати і зниження вартості виробу вхідні і вихідні байтові шини на самому контролері виконують достатньо рідко, оскільки значно зручніше виготовити невелику додаткову плату розв'язки і при необхідності з’єднувати її з універсальним контролером плоским кабелем.