
Зміст уроку: перед нами стоїть завдання розглянути:
-Загальна характеристика класу Хвойні. - Різноманітність Хвойних. - Будову та процеси життєдіяльності: сосни;ялини;ялиці;модрини;тису; туї;ялівцю - Значення Хвойних у житті людини.
Хід уроку і. Актуалізація опорних знань
1. Який відділ рослин ми почали вивчати? (голонасінні)
2. Чому ці рослини мають таку назву? (Голонасінні дістали таку назву тому, що їхнє насіння розвивається на споролистках відкрито, не обгорнуте стінкою зав'язі.(«голе»).
3.Життєва форма Голонасінних (дерева,кущі).
4. За допомогою чого відбувається запилення ( вітру, вода не потрібна).
3. Які класи належать до цього відділу?
( - Саговники (замія шерстиста,цератозамія)
Гінкгові ( гінкго дволопатевий)
Гнетові(ефедра,вельвічія,гнетум)
Хвойні (сосна звичайна, ялина,секвоя,мамонтове дерево).
4. Який клас найчисленніший? (Хвойні).
5. Назвіть представники класу Хвойні (ялина, сосна,кедр, секвойя,ялівець)
Іі. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Ялина серед народів мала різне символічне значення. В Стародавній Греції, наприклад, вона вважалася деревом надії. Дерево символізувало вірність, довговічність, піднесеність духу, сміливість.
Голуби на ялині та й ще й у парі - неодмінна ознака кохання, подружньої вірності та злагоди.
Сосна та ялина не раз оспівані поетами, змальовані славетними майстрами пензля, описана у творах багатьох письменників.( Шишкін Іван Іванович)
Давайте згадаємо деякі народні прикмети: - хвоя модрини перед ясною погодою розгортається, ширшає, а перед негодою – стискається, стає круглішою; - на сосні багато шишок – добре вродить ячмінь; - на смереках рясно шишок – запасайтесь на зиму добрими кожухами; - затріщали смереки – буря недалеко; - бічні гілки сосни дугоподібно згинаються в бік стовбура – на відлигу, розгинаються – на мороз; - лусочки соснових шишок розкриті – триватимуть сухі, гарячі дні, а стуляться докупи – настане волога погода; - сухі гілочки ялини висипають білу порошу – чекайте погоду хорошу.
Хоть колюча, но не ёлка,
Подлинней её иголки,
А кора тонка, красна!
Та красавица – ...
Ответ: сосна
По округе славится Зелёная красавица: Сарафан как колокол, По земле да волоком, Шапочка с опушечкой, С острою макушечкой.
Ответ - Ель.
Он сосне ближайший брат
И растёт в Сибири.
Он орешками богат -
Нет вкуснее в мире.
(Кедр.)
Слёзы ёлки и сосны
Вы, ребята, знать должны.
По стволу вниз поползла
Тёмно-жёлтая ...
(Смола.)
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Хвойні – найчисленніші й найпоширеніші сучасні голонасінні рослини, їх налічують 560 видів. За зовнішнім виглядом – це дерева і кущі різних розмірів: від карликових сосен (сосна – пігмей гірських і субальпійських торф’яників висотою до 1 м) до гігантських дерев (секвойя – 100 м у висоту і 11 м у діаметрі, мамонтове дерево – до 12 м у діаметрі). Трав’янистих рослин серед хвойних не виявлено.
Назву хвойним рослинам дали через голчасті (лускоподібні) листки – хвою, що розташована на вкорочиних пагонах поодинці або зібрана в пучки. У більшості хвойних листки багаторічні, але у деяких видів вони опадають щорічно (модрина).
Будова Хвойних:
Корінь може проникати глибоко в ґрунт, надійно закріплюючи рослину.
Корінь. Первинний корінь у багатьох Хвойних зберігається все життя і розвивається у вигляді потужного стрижневого кореня, від якого відходять бічні корені. Рідше, наприклад, у деяких сосен, первинний корінь недорозвинений і замінюється боковими.
Листя голонасінних значно відрізняються від інших груп рослин не тільки за формою та розмірами, а й по морфології і анатомії. У більшості видів вони голкоподібні (хвоя) або лускоподібний; у окремих представників вони великі (наприклад, у Вельвічія дивовижною їх довжина сягає 2-3 м), перисторозсічені, дволопатевого та ін Листи розташовуються поодинці, по два або декілька в пучках. Листя у більшості Хвойних вузькі і голчасті, такі листи називаються хвоєю, однак у більш древніх родів (наприклад, у деяких видів араукарієвих і Подокарпових) листя ланцетні і навіть широколанцетні.
Найдовші листя серед сучасних Хвойних - у північноамериканської сосни болотної (Pinus palustris), хвоя якої досягає 45 см довжини.
Стебло. У них досить тонка кора і масивний деревний циліндр, усередині якого - серцевина, ледь помітна у більш старих стовбурах. Як у корі, так і в самій деревині багато смоляних ходів (каналів), що складаються з подовжених міжклітинних просторів. Смоляні канали наповнені смолою(живицею), яка виділяється клітинами. Стебло хвойних рослин потовщується за рахунок камбію.
У корі та деревині хвойних є багато канальців, які називаються смоляними ходами, вони заповнені густою рідиною – живицею. При ушкодженні стовбура на його поверхні швидко з’являються краплі клейкої живиці, яка затягує рану. Характерною особливістю більшості хвойних є верхівковий ріст. Гілки цих рослин розміщуються кільцями, причому щороку утворюється одне кільце. За кількістю цих кілець можна підрахувати вік рослини.
Родини |
|
Родина Соснові включає роди Сосна, Ялина, Ялиця, Модрина та інші. За кількістю видів вона найбільша серед усіх хвойних рослин.