Модуль № 1

1. Основні інститути римського приватного права:

1) майнове та сімейне право;

2) правовий статус особи; шлюб і сім'я; речові права; зобов'язальне право; спадкове право;

3) інститут приватної власності та взаємовідносин товаровиробників.

2. Jus civile ( цивільне право) врегульовувало майнові правовідносини:

1) між жителями Римської держави;

2) між вільними людьми Риму;

3) виключно між римськими громадянами.

3. Jus gentium (право народів) врегульовувало майнові правовідносини:

1) між римськими громадянами і перегринами;

2) між самими перегринами;

3) між римськими громадянами і перегринами, так і між самими перегинами.

4. Jus pretorium (преторське право) врегульовувало майнові відносини:

1) між римськими громадянами так і перегринами у випадках коли норми цивільного права і права народів виявилися нездатними врегулювати ці відносини;

2) між римськими громадянами і перегринами;

3) лише між римськими громадянами у випадках коли норми цивільного права і права народів виявилися нездатними врегулювати ці відносини.

5. Рецепція римського приватного права, це:

1) запозичення римським приватним правом норм , які застосовувалися на території завойованих країн;

2) пристосування римського приватного права до нових виробничих відносин країн Південної та Центральної Європи;

3) відродження римського приватного права.

6. Вперше після розпаду Римської імперії римське приватне право почало вивчатися, систематизуватися та тлумачитися:

1) в Європі;

2) в Болонському університеті;

3) в Греції.

7. Класичне визначення римського приватного та публічного права дав:

1) римський юрист Гай;

2) імператор Юстиніан;

3) римський юрист Ульпіан.

8. Силу законів а римській державі мали:

1) постанови народних зборів, сенатусконсульти (постанови сенату),

2) імператорські інституції (постанови імператорів);

3) рішення народних зборів, едикти преторів, офіційні консультації юристів;

кодифікація Юстиніана.

9. Джерелами римського права в розумінні форм правоутворення, були:

1) звичаї; постанови народних зборів; рескрипти імператора; едикти магістратів, діяльність юристів;

2) звичаєве право; закони; едикти магістратів; діяльність юристів;

3) постанови народних зборів, сенатусконсульти (постанови сенату), імператорські інституції (постанови імператорів), Кодифікація Юстиніана.

10. Кодифікація Юстиніана складалася із наступних частин:

1) інституцій Юстиніана, кодексу Юстиніана; дигести та пандекти, новел;

2) дигест та пандект, новел;

3) кодексу Юстиніана, імператорських конституцій.

11. Позов, це:

1) вимога позивача, звернена до суду, про захист порушеного права;

2) письмовий процесуальний документ;

3) звернення до суду.

12. Видами процесу в Римі були:

1) litiscontestatio (звернення), Judicium (винесення рішення);

2) легісакційний, формуляний та екстраординарний;

3) інтенція, демонстрація, кондемнація.

Модуль № 2

1. Які речі відносили до манципних речей?

1) речі, які підлягали складній процедурі продажу;

2) раби, нерухомість, робоча худоба;

3) найбільш цінні речі римських громадян (нерухомість, раби, робоча худоба та інші), відчуження яких проходило в строго визначеній формі з обов'язковою участю свідків, через вагаря та кусок міді.

2. Які речі відносили до неманципних речей?

1) речі які відчужувалися без всяких формальностей шляхом простого вручення набувачу;

2) всі інші речі крім рабів, робочої худоби та нерухомості;

3) речі які належали латинам, перегринам, вільновідпущеникам та колонам.

3. Чи міг римський громадянин володіти провінційною власністю?

1) не міг;

2) міг, якщо вона йому була передана за рескриптом імператора;

3)міг, якщо вона надавалася йому у встановленому порядку в користування.

4. Які речі не могли бути предметами права власності?

1) речі, які не були вилучені з обороту;

2) нерухомість, раби, земля, робоча худоба;

3) речі, які були вилучені з обороту.

5. Що означало "користування" річчю?

1) продати річ;

2) розпорядитися річчю будь яким законним способом;

3) використовувати річ за призначенням.

6. Первинні способи набуття права власності:

1) право власності набувається шляхом захоплення нічиїх речей, їх переробки, за давністю, змішування і злиття, прирощення тощо;

2) право власності набувається всупереч волі попереднього власника;

3) право власності переходить до від однієї особи до іншої за їх взаємною згодою і бажанням.

7. На які групи господарських економічних дій поділяються всі зобов'язання?

1) даю щоб дав; даю щоб зробив; роблю щоб дав; роблю щоб зробив;

2) договірні; позадоговірні; деліктні;

3) що випливають з договорів; що випливають з деліктів; що випливають ніби з договорів; що випливають ніби з деліктів.

8. Що означало “розпорядження” річчю?

1) продати річ;

2) продати та подарувати річ;

3) відчужити річ будь яким законним способом.

9. Що таке стипуляція ?

1) словесний договір;

2) письмовий договір;

3) договір за яким майбутній кредитор у присутності свідків ставить відповідне запитання і отримує стверджуючу відповідь;

10. Речі вилучені з обороту.

1) речі які не можна було придбати у власність;

2) речі, якими не можна було розпоряджатися;

3) речі, якими не можна було користуватися.

11. З яких основних елементів складається право власності?

1) володіння і користування;

2) володіння, користування і розпорядження;

3) володіння, держання, користування та розпорядження.

12. Перечисліть умови дійсності договорів.

1) законності, вільного волевиявлення, та можливості виконання ;

2) законності, вільного волевиявлення сторін, дотримання форми договору, наявності в природі самого предмету договору, можливості виконання договору обома сторонами;

3) волевиявлення сторін та дотримання форми договору.

13. Припинення права власності

1) вилучення, відчуження та знищення;

2) вилучення з обороту, відчуження та знищення;

3) знищення речі, дерелікції (добровільної відмови власника від речі), відчуження речі, вилучення речі з обороту, вилучення речі у власника (наприклад конфіскації).

14. Захист права власності, забезпечувався:

1) шляхом пред'явлення віндикаційного та негаторного позову;

2) шляхом пред'явлення віндикаційного, негаторного, публіціанського позову;

3) шляхом пред'явлення віндикаційного. негаторного, публіціанського та прогібіторного позовів.

15. Поняття "ідеальної долі" речі:

1) частина речі, яка належала співвласнику;

2) частина неділимої речі, яка належала кожному із співласників;

3) грошовий вираз частини неділимої речі, яка належала кожному із співвласників.

16. Формами забезпечення зобов'язань були:

1) задаток, гарантія та порука;

2) задаток, неустойка, порука, застава;

3) задаток, секвестр, неустойка, порука, застава.

17. Ознаки дійсності виконання зобов'язань:

1) виконує сам боржник, місце виконання, час виконання, виконання повинно відповідати змісту;

2) платіж, щоб виконання прийняв сам кредитор, виконання повинно відповідати змісту зобов'язання , щоб було обумовлено місце виконання, щоб був обумовлений час виконання;

3) щоб виконання прийняв сам кредитор.

18. Вторинні (похідні)способи набуття права власності:

1) договір купівлі-продажу, міни;

2) договір застави, дарування;

3) договори купівлі-продажу, міни, застави, дарування.