- •Тема 1.1. Сутність та основні риси податків
- •1.1.1. Теоретичні положення
- •1.1.2. Приклади розв'язування задач
- •Тема 1.2. Податкова політика держави
- •1.2.1. Теоретичні положення
- •1.2.2. Приклади розв'язання задач
- •1.2.3. Завдання для самостійного розв'язання
- •Тема 1.3. Перекладання податків та ухилення від їх сплати
- •1.3.1. Теоретичні положення
- •1.3.2. Завдання для самостійного розв'язання
- •9. Захист порушених податкових прав відбувається:
- •Тема 2.1. Структура податкової системи
- •2.1.1. Теоретичні положення
- •7. Підлягає обов'язковому встановленню місцевими радами:
- •8. На даний час в Україні не стягується:
- •Тема 2.2. Організація податкової служби та податкової роботи
- •2.2.1. Теоретичні положення
- •2.2.2. Завдання для самостійного розв'язання
- •2. Державні податкові адміністрації в областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються:
- •3. Державну податкову службу України очолює:
- •5. Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції:
- •6. Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах здійснюють такі функції:
- •7. Платники податків і зборів зобов'язані:
- •8. Платники податків і зборів мають право:
- •9. Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції:
- •Тема 2.3. Відповідальність платників податків
- •2.3.1. Теоретичні положення
- •2.3.3. Завдання для самостійного розв'язання
- •1.До директора підприємства за порушення податкового законодавства може бути застосовано:
- •2.Зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у по рядку та у визначені законодавством строки — це:
- •3.Мінімальний розмір фінансової санкції, що застосо вується до платників податків за результатами докумен тальних перевірок:
- •§ Задачі
- •Тема 2.4. Податок на додану вартість
- •2.4.1. Теоретичні положення
- •2.4.2. Приклади розв'язання задач
- •2.4.3. Завдання для самостійного розв'язання
- •2. Додана вартість це:
- •15. Сплата податку на додану вартість проводиться не пізніше:
- •16. Податкове зобов'язання — загальна сума податку, отриманого платником пдв:
- •19. Податковий кредит з пдв — це сума:
- •21. Не дозволяється включення до податкового кредиту витрат:
- •22. Датою виникнення прав платника пдв на податковий кредит вважається:
- •23. Датою виникнення прав платника пдв на податковий кредит у випадку придбання сировини для виробництва товарів спеціального призначення для інвалідів вважається:
- •24. Якщо обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів за попередній календарний рік перевищує 300 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий період дорівнює:
- •Задача 2
- •§ Контрольні питання
- •Тема 2.5. Акцизний збір
- •2.5.1. Теоретичні положення
- •2.5.2. Приклади розв'язання задач
- •2.5.3. Завдання для самостійного розв'язання
- •§ Тестові питання
- •Тема 2.6. Мито
- •2.6.1. Теоретичні положення
- •2.6.2. Приклади розв'язання задач
- •2.6.3. Завдання для самостійного розв'язання
- •§ Задачі
- •Тема 2.7. Податок на прибуток підприємств
- •2.7.1. Теоертичні положення
- •2.7.2. Приклади розв'язання задач
- •16. Придбання торгового патенту на суму 300 грн. В податковому обліку відображається таким чином:
- •20. Податок на прибуток підприємств за другий квартал звітного року підлягає перерахуванню:
- •Тема 2.8. Податок з доходів фізичних осіб
- •2.8.2. Приклади розв'язання задач
- •2.8.3. Завдання для самостійного розв'язання
- •§ Тестові питання
- •2. Об'єкт оподаткування при нарахуванні доходів у не-грошових формах визначається як:
- •3. Об'єкт оподаткування при нарахуванні доходу у вигляді заробітної плати визначається як:
- •5. До складу загального оподатковуваного доходу включаються:
- •6. До складу загального оподатковуваного доходу не включаються:
- •7. До складу загального оподатковуваного доходу не включаються:
- •9. До складу податкового кредиту з податку з доходів фізичних осіб не включають:
- •10. Податковий кредит з податку на доходи фізичних осіб:
- •11. Податкова соціальна пільга розраховується як:
- •12. У разі, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав:
- •13. Право на податкову соціальну пільгу:
- •14. Право на застосування 150% податкової соціальної пільги має платник податку, який:
- •16. Податкова соціальна пільга застосовується у {азі отримання (нарахування) доходу, який:
- •17. Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми:
- •22. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у такий термін:
- •23. Об'єкти спадщини оподатковуються при отриманні спадщини за нульовою ставкою до:
- •Тема 2.9. Плата за землю
- •2.9.1. Теоретичні положення
- •2.9.2. Приклади розв'язання задач
- •2.9.3 Завдання для самостійного розв'язання
- •§ Тестові питання
- •1. Плата за землю справляється у формі:
- •2. Плата за землю запроваджується з метою:
- •3. Розмір земельного податку:
- •4. Розмір ставки податку за землю залежить від:
- •6. Від сплати земельного податку звільняються:
- •7. Не звільняються від сплати земельного податку:
- •8. Податок за земельні ділянки справляється у розмірі 3% суми обчисленого земельного податку для земель:
- •15. Плата за землю:
- •Тема 2.10. Податок з власників транспортних засобів
- •2.10.1. Теоретичні положення
- •2.10.3. Завдання для самостійного розв'язання
- •1. Об'єктом оподаткування податком з власників транспортних засобів є:
- •6. Від сплати податку з власників транспортних засобів звільняються:
- •7. Від сплати податку з власників транспортних засобів не звільняються:
- •8. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами:
- •9. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами:
- •10. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами
- •§ Контрольні питання
- •Тема 2.11. Державне мито
- •2.11.1. Теоретичні положення
- •1. Із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій
- •2.11.2. Приклади розв'язання задач
- •2.11.3. Завдання для самостійного розв'язання
- •1. Державне мито зараховується до:
- •2. Державне мито — це:
- •3. Від сплати державного мита не звільняються:
- •4. Від сплати державного мита звільняються:
- •5. Ставки державного мита є:
- •Тема 2.12. Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства
- •2.12.1. Теоретичні положення
- •2.12.2. Приклади розв'язання задач
- •§ Контрольні питання
- •Тема 2.13. Платежі за ресурси
- •Збір за користування надрами для видобутку корисних копалин
- •2.13.2. Приклади розв'язання задач
- •1. Плата за користування надрами для видобування залізної руди становить (формула 45):
- •2.Підлягає сплаті за звітний квартал 24 800 грн.
- •2.13.2. Завдання для самостійного розв'язання
- •2. Підлягають лімітуванню такі водні ресурси:
- •5. У випадку, якщо водокористувачі отримують воду із змішаного джерела, для розрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів:
- •6. Збір за спеціальне використання водяних ресурсів не стягується, якщо вода використовується:
- •7. Збір за використання водяних ресурсів не справляється, якщо вода використовується:
- •9. Нормативи збору за користування водами для потреб гідроенергетики установлюються
- •17. Лісотаксовий розряд при встановленні такси збору за спеціальне використання лісових ресурсів визначається в
- •18. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється за:
- •19. Обсяги фактично погашених балансових запасів корисних копалин визначаються:
- •Тема 2.14. Місцеві податки
- •2.14.1. Теоретичні положення
- •2.14.2. Приклади розв'язання задач
- •2.14.3. Завдання для самостійного розв язання
- •7. Об'єкт податку з реклами — це:
- •8. Підлягає оподатковуванню податком з реклами::
- •9. Граничний розмір податку з реклами за розміщення
- •10. Граничний розмір податку з реклами за розміщеннятривалої реклами:
- •Тема 2.15. Місцеві збори
- •2.15.2. Приклади розв'язання задач
- •2. Ринковий збір сплачується:
- •3. Документальне оформлення сплати ринкового збору торгівцями здійснюється:
- •4. Ринковий збір стягується:
- •5. Об'єкт оподаткування збором за паркування автотранспорту —це:
- •8 Граничний розмір збору з власників собак не має перевищувати:
- •10. Від сплати курортного збору не звільняються:
- •Тема 2.16. Спрощена система оподаткування
- •2.16.1. Теоретичні положення
- •2.16.2. Приклади розвязаннязадач
- •§ Тестові питання
- •5. У разі здійснення операцій з продажу основних засобів виторгом від реалізації вважається:
- •6. Які суб'єкти підприємницької діяльності можуть перейти на сплату єдиного податку:
- •Розділ 3. Комплексні завдання
- •3.1. Приклади розв'язання задач узагальнення тем
- •3.2. Завдання для самостійного розв'язання
Збір за користування надрами для видобутку корисних копалин
Збір за користування надрами для видобутку корисних алин стягується, зокрема, відповідно до Інструкції «Про ядок обчислення і справляння плати за користування рами для видобування корисних копалин» від 30 грудня 97 року №207/472/51/157.
Платниками за користування надрами для видобування корисних копалин є всі суб'єкти підприємницької діяльності алежно від форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями (далі — користувачі надр).
Плата за користування надрами для видобування корис-х копалин (далі — плата) справляється за обсяги погаше-х у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяги обутих) корисних копалин.
Об'єктом стягування плати є:
- обсяги фактично погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини;
- обсяги видобутих корисних копалин для нафти, конденсату, природного газу (у тому числі супутнього — при видобутку нафти), бурштинової, титанової та титано-
цирконієвої руди, підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу;
- обсяги видобутих корисних копалин (крім скидів без використання) для мінеральних підземних вод;
- вартість мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки — для уранової руди, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), крім бурштину, ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), виробної (виробне каміння) та облицьовувальних матеріалів, що визначається відповідно до Методики розрахунку платежів за користування надрами для видобування урану, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), виробної (виробне каміння) та для облицьовувальних матеріалів, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Державної податкової адміністрації, Міністерства праці та соціальної політики і Державного комітету з геології і використанню надр від 7 квітня 1999 року №79/187/51/57, зареєстрaованої Міністерством юстиції 27 квітня 1999 року за №263/3556;
- обсяги видобутих корисних копалин для золоторудної (золото-поліметалічної) сировини.
Обсяги фактично погашених балансових запасів корисних копалин визначаються як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування.
Втрати запасів корисних копалин, які згідно з технічними проектами зосереджені в охоронних ціликах, бар'єрних ціликах (між шахтами) та поблизу неякісно затампонованих свердловин, не підлягають урахуванню при визначенні розмірів плати за користування надрами для видобування корисних копалин за умови погодження їх обсягів з відповідними органами Міністерства праці та соціальної політики України.
Плата не справляється за:
- видобування раніше погашених запасів корисних копалин, що в процесі розробки родовищ були віднесені у встановленому порядку до категорії втрачених у надрах, у тому числі повторної розробки родовищ;
- використання гірничо-промислових відходів, що утворюються в процесі переробки корисних копалин (шла-ми, пил, шлаки тощо);
- - використання розкривних і супутніх порід, що утворюються в процесі видобування корисних копалин, не взятих у встановленому порядку на баланс запасів. Нормативи плати встановлюються для кожного виду коєних копалин (групи корисних копалин, близьких за при-аченням) як базові або диференційовані залежно від гео-гічних особливостей та умов експлуатації родовищ. Базові нормативи плати за видобування корисних копа-н установлюються як:
- фіксована сума в гривнях за одиницю погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин — для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної, будівельної сировини;
- фіксована сума в гривнях за одиницю видобутих корисних копалин для нафти, конденсату, газу природного (у тому числі супутнього при видобутку нафти), підземних
- вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу;
- відсоток величини до вартості мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки для уранової руди, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), крім бурштину, ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), сировини виробної (виробне каміння) та для облицьовувальних матеріалів.
Базовий податковий (звітний) період для плати за корис-вання надрами для видобування корисних копалин рівнює календарному кварталу. Розрахунки плати за квотування надрами для видобування корисних копалин ладаються користувачами надр накопичувальним підсум-,ом з початку року, і подаються до органів державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Плата до бюджетів сплачується за місцезнаходженням родовища корисних копалин щокварталу протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку плати, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, а за видобуток корисних копалин у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, — за місцезнаходженням платника.
Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету
Відповідно до Інструкції «Про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету» від 23 червня 1999 р. №105/309.
Платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах.
Об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяг видобутих корисних копалин для нафти, конденсату, газу природного, у тому числі і метану вугільних родовищ, торфу, сапропелю, сировини для виготовлення оптичної та п'єзооптичної продукції, сировини ювелірної і ювелірно-виробної, підземних вод (прісних, мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей і мулу та обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин, для інших корисних копалин.
Збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за видобуток:
- раніше погашених запасів корисних копалин, зарахованих у процесі розробки родовищ у встановленому порядку до категорії втрачених у надрах, підтверджених відповідними актами на списання запасів корисних копалин з обліку гірничовидобувного підприємства та обліковими матеріалами геолого-маркшейдерської документації;
- вуглеводневої сировини із свердловин, визначених у встановленому порядку як нерентабельні, з метою недопущення вибухонебезпечних газопроявів у населених пунктах та нафтогазопромислових районах;
-
додаткових, понад базові (проектні)
обсяги нафти і газу, при дорозробці
нафтових і газових родовищ, визначе
них
Кабінетом Міністрів України як родовища
з важко-видобувними та виснаженими
запасами - протягом десяти років з
дати одержання ліцензії на експлуатацію
таких родовищ;
- підземних вод, які не використовуються в народному
господарстві:
- видобуток яких є технологічно вимушеним у зв'язку з видобутком інших корисних копалин в обсягах, погоджених з відповідними органами державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю і охорони навколишнього природного середовища;
.'- які видобуваються із надр для усунення їх шкідливої дії (підтоплення, засолення, заболочування, забруднення, виникнення зсувів тощо).
Надрокористувачі самостійно обчислюють збір за кожний ий квартал виходячи з обсягів видобутих (погашених сів) корисних копалин, нормативів збору з урахуванням ксу інфляції та коефіцієнтів.
За четвертий звітний квартал збір обчислюється виходя-
.3 обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копа-з урахуванням уточнених їх обсягів після закінчення ро-нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та
іцієнтів. При видобуванні більше як одного виду корисних копа-збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за кон їх вид окремо.
Базовий податковий (звітний) період для збору за геоло-
звідувальні роботи, виконані за рахунок державного бю-ету, дорівнює календарному кварталу. Розрахунки збору подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам держав-ї податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.