§ Контрольні питання

1. Надайте характеристику збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за класифікаційними ознаками.

2. З якою метою використовуються грошові кошти, отримані за рахунок даного збору?

3. Назвіть платників збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Чи є платниками даного збору товаровиробники ?

4. Розкрийте порядок нарахування та сплати збору.

5. За рахунок яких коштів підприємства сплачується даний збір?

Тема 2.13. Платежі за ресурси

НЕОБХІДНО ЗНАТИ: порядок нарахування зборів за спеціальне використання природних ресурсів, порядок за­стосування нормативів зборів, пільги щодо сплати зборів, порядок подання звітності і сплати зборів за спеціальне ви­користання природних ресурсів.

НЕОБХІДНО ВМІТИ: розраховувати суму збору за спеціальне використання водних ресурсів за різними метода­ми, розраховувати суму збору за понадлімітне використання водних ресурсів, нараховувати збір за спеціальне використан­ня лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, нараховувати збір за користування надрами для видобутку корисних копалин, складати Розрахунок збо­ру за спеціальне використання водних ресурсів та збору за ко­ристування водами для потреб гідроенергетики.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ: спеціальне викорис­тання водних ресурсів, водокористувач, понадлімітне вико­ристання водних ресурсів, поверхневі води, підземні води, лісовий квиток, лісорубний квиток, лісовий фонд, лісотак-сові розряди, лісова порода, фактично погашені балансові і позабалансові запаси корисних копалин, мінеральна сирови­на, геолого-маркшейдерська документація.

2.13.1. Теоретичні положення

Збір за спеціальне використання водних ресурсів та за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту

Збір за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водно­го транспорту є загальнодержавним платежем і стягується, зокрема, відповідно до Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ре­сурсів та збору за користування водами для потреб гідроенерге­тики і водного транспорту від 01.10.1999 р. №231/539/118/219 із змінами і доповненнями та з урахуванням норм Водного кодексу України від 6 червня 1995 року №213/95-ВР із змінами і доповненнями.

Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідрое­нергетики і водного транспорту є:

- підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи;

- громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту (да­лі — водокористувачі);

Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використову­ють водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Об'єктом обчислення збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є:

- обсяг води, пропущений через турбіни гідроелектрос­танцій;

- тоннаж (місце) — доба експлуатації вантажних самохід­них і несамохідних та пасажирських суден.

Водокористувачі, які здійснюють забір води з водного об'єкта або використовують в установленому законодавством порядку воду, отриману від інших водокористувачів, мають відповідно дозволи на спеціальне водокористування або дого­вори на поставку води. Водокористувачам у встановленому по­рядку затверджуються ліміти використання водних ресурсів.

Ліміти затверджуються на річний обсяг використання вод­них ресурсів на виробничі та інші потреби до 10 січня, а для зрошувального землероб- ства — до 10 березня поточного року.

Обсяг використаної води визначається водокористувача­ми самостійно на підставі даних первинного обліку за показ­никами вимірювальних приладів. У разі відсутності вимірю­вальних приладів, як виняток, обсяг використаної води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, ви­трати електроенергії, пропускна спроможність водопровід­них труб за одиницю часу тощо).

Нормативи встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1999 р. №836 «Про затвердження нор­мативів збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту».

За використання вод на всіх поверхневих водних об'єктах для виробництва напоїв норматив збору становить 4 гривні за 1 куб.м. води. За використання підземних вод для виробництва напоїв норматив збору становить 40 гривень за 1 куб.м води.

Якщо водокористувачі отримують воду із змішаного дже­рела, то вважається, що такі водокористувачі використову­ють обсяги поверхневих водних об'єктів і підземних вод у то­му співвідношенні, у якому формується (наповнюється) таке змішане джерело. Це співвідношення вказується в договорах поставки води і використовується при розрахунку суми збо­ру за спеціальне використання водних ресурсів.

Збір за використання водних ресурсів не справляється:

- за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, в тому числі

для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності;

- за воду, що використовується для протипожежних по­треб;

- за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;

- за воду, що використовується у шахтах для пилозаглу-шення;

- за морську воду, крім води з лиманів;

- за воду, що забирається науково-дослідними установа­ми для наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;

- за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарсь­ких каналах зрошувальних систем;

- за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (забруднення, підтоплення, засолен­ня, заболочення, зсув тощо);

- за воду, що забирається підприємствами і організація­ми для забезпечення випуску молоді цінних промисло­вих видів риб та інших водних живих ресурсів у при­родні водойми і водосховища.

Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціаль­не використання водних ресурсів та збір за користування во­дами для потреб гідроенергетики щоквартально наростаю­чим підсумком з початку року, а за користування водами для потреб водного транспорту, починаючи з І півріччя.

Збір за спеціальне використання водних ресурсів обчис­люється, виходячи з обсягів фактично використаної води (підземної, поверхневої, отриманої води, в установленому за­конодавством порядку, від інших водокористувачів) з ураху­ванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, ус­тановлених лімітів, нормативів збору та коефіцієнтів.

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання водних ресурсів збір за спеціа­льне використання водних ресурсів обчислюється і спла­чується у п'ятикратному розмірі, виходячи з обсягів викори­станої води понад ліміт, нормативів збору та коефіцієнтів.

Таблиця 48 Нормативи збору за спеціальне використання водних ресурсів з поверхневих водних об'єктів
Басейни річок, включаючи притоки всіх порядків	Нормативи збору, коп./куб. метр
Дніпра на північ від м. Києва (Прип'яті та Десни), включаючи м. Київ	10,08
Дніпра на південь від м. Києва (за винятком Інгульця)	9,58
Інгульця	14,62
Сіверського Дінця	19,66
Південного Бугу (без Інгульця)	11.08
Інгулу	13,6
Дністра	6,04
Вісли та Західного Бугу	6,04
Пруту та Сірету	4,54
Тиси	4,54
Дунаю	4,04
Річок Криму	20,16
Річок Приазов'я	24,5
Інших річок	11,08

Підприємства гідроенергетики збір за користування вода­ми для потреб гідроенергетики обчислюють, виходячи з об­сягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та нормативів збору. Підприємства водного транспорту при експлуатації водних шляхів вантажними, самохідними, не­самохідними суднами збір за користування водами для потреб водного транспорту обчислюють, виходячи з фактичних да­них обліку тоннаж-доби та нормативів збору, а пасажирсь­ким судном — з місця-доби та нормативів збору.

Базовий податковий (звітний) період для збору за спе­ціальне використання водних ресурсів та збору за користу­вання водами для потреб гідроенергетики і водного транспор­ту дорівнює календарному кварталу.

Розрахунки збору за спеціальне використання водних ре­сурсів та збору за користування водами для потреб гідроенер­гетики і водного транспорту подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (по­даткового) кварталу, за своїм місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах дер­жавної податкової служби).

Розрахунок збору за користування водами для потреб вод­ного транспорту за І квартал не подається.

Відповідальність за правильність обчислення, своєчас­ність подання розрахунків і повноту та своєчасність сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту несуть платники відповідно до чинного законо­давства України.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та кв­отування земельними ділянками лісового фонду

Порядок стягування збору за спеціальне використання сових ресурсів та користування земельними ділянками лі-ого фонду регламентується, зокрема, Лісовим кодексом раїни від 21 січня 1994 року №3852-ХП, Інструкцією про ханізм справляння збору за спеціальне використання лісо-х ресурсів та користування земельними ділянками лісово-фонду від 15 жовтня 1999 р. №91/241/129/236/565 та По-овою КМУ «Про затвердження Порядку справляння ру за спеціальне використання лісових ресурсів та корис-ання земельними ділянками лісового фонду» від 6 липня

98 р. №1012.

Платниками збору за спеціальне використання лісових сурсів та користування земельними ділянками лісового

нду є юридичні і фізичні особи, яким надані в постійне або часове користування земельні ділянки лісового фонду ~і — лісокористувачі). Земельна ділянка лісового фонду же надаватися одному або кільком лісокористувачам для еціального використання різних видів лісових ресурсів. У постійне користування земельні ділянки лісового фон-надаються спеціалізованим лісогосподарським підприєм-ам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких орено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового гос-дарства для спеціального використання лісових ресурсів, я потреб мисливського господарства, для культурно оздо-вчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та я проведення науково-дослідних робіт. До них належать: ержавні органи лісового господарства, лісогосподарські ідприємства, військові лісові господарства, сільськогоспо-рські підприємства та інші. Постійними лісокористувача-и можуть бути громадяни (фермери) із спеціальною підго-"вкою, яким надано в постійне користування земельну ілянку лісового фонду (далі — постійні лісокористувачі).

Тимчасовими користувачами земельних ділянок лісово-і фонду є підприємства, установи, організації, об'єднання Громадян, релігійні організації, іноземні юридичні особи та громадяни, яким за погодженням з постійними лісокористу-вачами надані земельні ділянки лісового фонду для спеціаль­ного використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт у порядку, визначеному лісовим законодавством, без їх вилучення у постійних лісо-користувачів.

Тимчасове користування лісовими ресурсами може здійс­нюватися на умовах оренди в порядку, визначеному законо­давством.

Спеціальне використання лісових ресурсів та користу­вання земельними ділянками лісового фонду здійснюються на наданій земельній ділянці лісового фонду суб'єкту госпо­дарювання за спеціальним дозволом — лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком (далі — дозвіл).

Лісорубний квиток видається на рубки головного користу­вання, рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, інші рубки та заготівлю живиці. У ньому зазначаються обсяги (кількість) дозволеної для заготівлі деревини і живиці, її таксо­ва вартість, строки заготівлі та вивезення. Ордери видаються на дрібний (до 10 куб. метрів) відпуск деревини. Право їх випису­вати надається лісництвам у межах обсягів, зазначених у лісо­рубному квитку, яке надане на здійснення відповідних користу­вань. Лісовий квиток видається на заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, використання корисних властивостей лісу в культурно-оздоров­чих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях.

Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, продукти побічного користу­вання та окремі земельні ділянки лісового фонду.

Такси збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду встановлюються для відпуску будь-яким заготівельникам деревини лісових порід на пні в порядку рубок головного ко­ристування, інших рубок (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, доріг тощо) і на за­готівлю живиці.

Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні, застосовуються з урахуванням розподілу лісів за лісо-таксовими поясами і розрядами, а саме:

а) розподіл лісів за лісотаксовими поясами:

- до першого поясу належать усі ліси, за винятком лісів арпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей

лісів гірської зони Львівської області;

- до другого поясу належать ліси Закарпатської, Івано-анківської, Чернівецької областей та ліси гірської зони вівської області;

б) розподіл лісів за лісотаксовими розрядами.

Лісотаксові розряди встановлюються для кожного квар­ку (урочища), виходячи з наведеної нижче відстані між тром кварталу і найближчим нижнім складом лісоза-'вельника, до якого деревина вивозиться безпосередньо з іки або пунктом відвантаження деревини залізницею.

Обчислення суми збору

Сума збору за спеціальне використання лісових ресурсів користування земельними ділянками лісового фонду обчислюється постійними лісокористувачами і проставляється у лісорубних квитках (ордерах) та лісових квитках.

Сума збору, що проставлена в лісорубному квитку на заготівлю деревини підлягає перерахунку: якщо загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку (ордері) кількість більше ніж на 10% , то лісокористувач обчислює і сплачує середньозважену (для даної лісосіки) ову вартість додатково заготовленої деревини. Підставою для перерахунку є лісорубні квитки (ордери) та акти огляду у місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів, які складаються лісогосподарськими підприємствами.

Лісокористувач, який забезпечив вихід ділової деревини ший за кількість, указану в лісорубному квитку (якщо за альною кількістю відхилення не перевищує 10%), збір за дтковий вихід ділової деревини не нараховує. |> і Перерахунок збору за заготівлю деревини та другорядні ЛІСОВІ матеріали може здійснюватися також у разі:

виправлення технічних помилок, які можуть бути допу­щені підприємством лісового господарства при здійсненні матеріальної і грошової оцінки деревини на пні та друго­рядних лісових матеріалів, що відпущені за лісорубними

квитками (ордерами) та лісовими квитками, неправиль­ного застосування сортиментних таблиць, лісотаксових поясів, розрядів та такс на деревину, що відпускається на пеньки, і на живицю, а також виправлення арифметич­них помилок, які допущені при підрахунках; - анулювання лісорубного квитка в зв'язку з вилученням земель для інших потреб, надмірно виписаного лісосіч­ного фонду, заміни лісосік або площ лісових користу­вань, виписки лісорубного квитка з порушенням Пра­вил відпуску деревини на пеньки. Базовий податковий (звітний) період для збору за спеціаль­не використання лісових ресурсів та користування земельни­ми ділянками лісового фонду дорівнює календарному кварталу. Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збо­ру за спеціальне використання лісових ресурсів та користу­вання земельними ділянками лісового фонду накопичуваль­ним підсумком з початку року за встановленою формою, що є підставою для взяття їх на облік в органах державної подат­кової служби та нарахування суми збору в особовому рахун­ку платника.

Розрахунок лісокористувачами подається органам дер­жавної податкової служби за місцем адміністративного роз­ташування ділянок лісового фонду протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (по­даткового) кварталу, за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, релі­гійних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не пере­вищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; лісокористувачів з іншої області.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та ко­ристування земельними ділянками лісового фонду спла­чується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми, що зазначена в дозволі, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, на­ступних за останнім календарним днем звітного (податково­го) кварталу), за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, усов, організацій, об'єднань громадян, релігійних ор-ізацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума ру в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п'яти податкованих мінімумів доходів громадян; лісокористу-

ів з іншої області.

Збори за спеціальне використання лісових ресурсів дер-

ного значення перераховуються платниками в розмірі % до державного бюджету за місцем адміністративного

ашування ділянок лісового фонду. Лісокористувачі несуть відповідальність за порушення ханізму справляння збору за спеціальне використання ових ресурсів та користування земельними ділянками ового фонду згідно з чинним законодавством України.