
- •Тема 1.1. Сутність та основні риси податків
- •1.1.1. Теоретичні положення
- •1.1.2. Приклади розв'язування задач
- •Тема 1.2. Податкова політика держави
- •1.2.1. Теоретичні положення
- •1.2.2. Приклади розв'язання задач
- •1.2.3. Завдання для самостійного розв'язання
- •Тема 1.3. Перекладання податків та ухилення від їх сплати
- •1.3.1. Теоретичні положення
- •1.3.2. Завдання для самостійного розв'язання
- •9. Захист порушених податкових прав відбувається:
- •Тема 2.1. Структура податкової системи
- •2.1.1. Теоретичні положення
- •7. Підлягає обов'язковому встановленню місцевими радами:
- •8. На даний час в Україні не стягується:
- •Тема 2.2. Організація податкової служби та податкової роботи
- •2.2.1. Теоретичні положення
- •2.2.2. Завдання для самостійного розв'язання
- •2. Державні податкові адміністрації в областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються:
- •3. Державну податкову службу України очолює:
- •5. Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції:
- •6. Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах здійснюють такі функції:
- •7. Платники податків і зборів зобов'язані:
- •8. Платники податків і зборів мають право:
- •9. Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції:
- •Тема 2.3. Відповідальність платників податків
- •2.3.1. Теоретичні положення
- •2.3.3. Завдання для самостійного розв'язання
- •1.До директора підприємства за порушення податкового законодавства може бути застосовано:
- •2.Зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у по рядку та у визначені законодавством строки — це:
- •3.Мінімальний розмір фінансової санкції, що застосо вується до платників податків за результатами докумен тальних перевірок:
- •§ Задачі
- •Тема 2.4. Податок на додану вартість
- •2.4.1. Теоретичні положення
- •2.4.2. Приклади розв'язання задач
- •2.4.3. Завдання для самостійного розв'язання
- •2. Додана вартість це:
- •15. Сплата податку на додану вартість проводиться не пізніше:
- •16. Податкове зобов'язання — загальна сума податку, отриманого платником пдв:
- •19. Податковий кредит з пдв — це сума:
- •21. Не дозволяється включення до податкового кредиту витрат:
- •22. Датою виникнення прав платника пдв на податковий кредит вважається:
- •23. Датою виникнення прав платника пдв на податковий кредит у випадку придбання сировини для виробництва товарів спеціального призначення для інвалідів вважається:
- •24. Якщо обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів за попередній календарний рік перевищує 300 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий період дорівнює:
- •Задача 2
- •§ Контрольні питання
- •Тема 2.5. Акцизний збір
- •2.5.1. Теоретичні положення
- •2.5.2. Приклади розв'язання задач
- •2.5.3. Завдання для самостійного розв'язання
- •§ Тестові питання
- •Тема 2.6. Мито
- •2.6.1. Теоретичні положення
- •2.6.2. Приклади розв'язання задач
- •2.6.3. Завдання для самостійного розв'язання
- •§ Задачі
- •Тема 2.7. Податок на прибуток підприємств
- •2.7.1. Теоертичні положення
- •2.7.2. Приклади розв'язання задач
- •16. Придбання торгового патенту на суму 300 грн. В податковому обліку відображається таким чином:
- •20. Податок на прибуток підприємств за другий квартал звітного року підлягає перерахуванню:
- •Тема 2.8. Податок з доходів фізичних осіб
- •2.8.2. Приклади розв'язання задач
- •2.8.3. Завдання для самостійного розв'язання
- •§ Тестові питання
- •2. Об'єкт оподаткування при нарахуванні доходів у не-грошових формах визначається як:
- •3. Об'єкт оподаткування при нарахуванні доходу у вигляді заробітної плати визначається як:
- •5. До складу загального оподатковуваного доходу включаються:
- •6. До складу загального оподатковуваного доходу не включаються:
- •7. До складу загального оподатковуваного доходу не включаються:
- •9. До складу податкового кредиту з податку з доходів фізичних осіб не включають:
- •10. Податковий кредит з податку на доходи фізичних осіб:
- •11. Податкова соціальна пільга розраховується як:
- •12. У разі, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав:
- •13. Право на податкову соціальну пільгу:
- •14. Право на застосування 150% податкової соціальної пільги має платник податку, який:
- •16. Податкова соціальна пільга застосовується у {азі отримання (нарахування) доходу, який:
- •17. Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми:
- •22. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у такий термін:
- •23. Об'єкти спадщини оподатковуються при отриманні спадщини за нульовою ставкою до:
- •Тема 2.9. Плата за землю
- •2.9.1. Теоретичні положення
- •2.9.2. Приклади розв'язання задач
- •2.9.3 Завдання для самостійного розв'язання
- •§ Тестові питання
- •1. Плата за землю справляється у формі:
- •2. Плата за землю запроваджується з метою:
- •3. Розмір земельного податку:
- •4. Розмір ставки податку за землю залежить від:
- •6. Від сплати земельного податку звільняються:
- •7. Не звільняються від сплати земельного податку:
- •8. Податок за земельні ділянки справляється у розмірі 3% суми обчисленого земельного податку для земель:
- •15. Плата за землю:
- •Тема 2.10. Податок з власників транспортних засобів
- •2.10.1. Теоретичні положення
- •2.10.3. Завдання для самостійного розв'язання
- •1. Об'єктом оподаткування податком з власників транспортних засобів є:
- •6. Від сплати податку з власників транспортних засобів звільняються:
- •7. Від сплати податку з власників транспортних засобів не звільняються:
- •8. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами:
- •9. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами:
- •10. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами
- •§ Контрольні питання
- •Тема 2.11. Державне мито
- •2.11.1. Теоретичні положення
- •1. Із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій
- •2.11.2. Приклади розв'язання задач
- •2.11.3. Завдання для самостійного розв'язання
- •1. Державне мито зараховується до:
- •2. Державне мито — це:
- •3. Від сплати державного мита не звільняються:
- •4. Від сплати державного мита звільняються:
- •5. Ставки державного мита є:
- •Тема 2.12. Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства
- •2.12.1. Теоретичні положення
- •2.12.2. Приклади розв'язання задач
- •§ Контрольні питання
- •Тема 2.13. Платежі за ресурси
- •Збір за користування надрами для видобутку корисних копалин
- •2.13.2. Приклади розв'язання задач
- •1. Плата за користування надрами для видобування залізної руди становить (формула 45):
- •2.Підлягає сплаті за звітний квартал 24 800 грн.
- •2.13.2. Завдання для самостійного розв'язання
- •2. Підлягають лімітуванню такі водні ресурси:
- •5. У випадку, якщо водокористувачі отримують воду із змішаного джерела, для розрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів:
- •6. Збір за спеціальне використання водяних ресурсів не стягується, якщо вода використовується:
- •7. Збір за використання водяних ресурсів не справляється, якщо вода використовується:
- •9. Нормативи збору за користування водами для потреб гідроенергетики установлюються
- •17. Лісотаксовий розряд при встановленні такси збору за спеціальне використання лісових ресурсів визначається в
- •18. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється за:
- •19. Обсяги фактично погашених балансових запасів корисних копалин визначаються:
- •Тема 2.14. Місцеві податки
- •2.14.1. Теоретичні положення
- •2.14.2. Приклади розв'язання задач
- •2.14.3. Завдання для самостійного розв язання
- •7. Об'єкт податку з реклами — це:
- •8. Підлягає оподатковуванню податком з реклами::
- •9. Граничний розмір податку з реклами за розміщення
- •10. Граничний розмір податку з реклами за розміщеннятривалої реклами:
- •Тема 2.15. Місцеві збори
- •2.15.2. Приклади розв'язання задач
- •2. Ринковий збір сплачується:
- •3. Документальне оформлення сплати ринкового збору торгівцями здійснюється:
- •4. Ринковий збір стягується:
- •5. Об'єкт оподаткування збором за паркування автотранспорту —це:
- •8 Граничний розмір збору з власників собак не має перевищувати:
- •10. Від сплати курортного збору не звільняються:
- •Тема 2.16. Спрощена система оподаткування
- •2.16.1. Теоретичні положення
- •2.16.2. Приклади розвязаннязадач
- •§ Тестові питання
- •5. У разі здійснення операцій з продажу основних засобів виторгом від реалізації вважається:
- •6. Які суб'єкти підприємницької діяльності можуть перейти на сплату єдиного податку:
- •Розділ 3. Комплексні завдання
- •3.1. Приклади розв'язання задач узагальнення тем
- •3.2. Завдання для самостійного розв'язання
§ Контрольні питання
1. Надайте характеристику збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за класифікаційними ознаками.
2. З якою метою використовуються грошові кошти, отримані за рахунок даного збору?
3. Назвіть платників збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Чи є платниками даного збору товаровиробники ?
4. Розкрийте порядок нарахування та сплати збору.
5. За рахунок яких коштів підприємства сплачується даний збір?
Тема 2.13. Платежі за ресурси
НЕОБХІДНО ЗНАТИ: порядок нарахування зборів за спеціальне використання природних ресурсів, порядок застосування нормативів зборів, пільги щодо сплати зборів, порядок подання звітності і сплати зборів за спеціальне використання природних ресурсів.
НЕОБХІДНО ВМІТИ: розраховувати суму збору за спеціальне використання водних ресурсів за різними методами, розраховувати суму збору за понадлімітне використання водних ресурсів, нараховувати збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, нараховувати збір за користування надрами для видобутку корисних копалин, складати Розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики.
КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ: спеціальне використання водних ресурсів, водокористувач, понадлімітне використання водних ресурсів, поверхневі води, підземні води, лісовий квиток, лісорубний квиток, лісовий фонд, лісотак-сові розряди, лісова порода, фактично погашені балансові і позабалансові запаси корисних копалин, мінеральна сировина, геолого-маркшейдерська документація.
2.13.1. Теоретичні положення
Збір за спеціальне використання водних ресурсів та за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту
Збір за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є загальнодержавним платежем і стягується, зокрема, відповідно до Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту від 01.10.1999 р. №231/539/118/219 із змінами і доповненнями та з урахуванням норм Водного кодексу України від 6 червня 1995 року №213/95-ВР із змінами і доповненнями.
Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є:
- підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи;
- громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту (далі — водокористувачі);
Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Об'єктом обчислення збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є:
- обсяг води, пропущений через турбіни гідроелектростанцій;
- тоннаж (місце) — доба експлуатації вантажних самохідних і несамохідних та пасажирських суден.
Водокористувачі, які здійснюють забір води з водного об'єкта або використовують в установленому законодавством порядку воду, отриману від інших водокористувачів, мають відповідно дозволи на спеціальне водокористування або договори на поставку води. Водокористувачам у встановленому порядку затверджуються ліміти використання водних ресурсів.
Ліміти затверджуються на річний обсяг використання водних ресурсів на виробничі та інші потреби до 10 січня, а для зрошувального землероб- ства — до 10 березня поточного року.
Обсяг використаної води визначається водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів. У разі відсутності вимірювальних приладів, як виняток, обсяг використаної води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).
Нормативи встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1999 р. №836 «Про затвердження нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту».
За використання вод на всіх поверхневих водних об'єктах для виробництва напоїв норматив збору становить 4 гривні за 1 куб.м. води. За використання підземних вод для виробництва напоїв норматив збору становить 40 гривень за 1 куб.м води.
Якщо водокористувачі отримують воду із змішаного джерела, то вважається, що такі водокористувачі використовують обсяги поверхневих водних об'єктів і підземних вод у тому співвідношенні, у якому формується (наповнюється) таке змішане джерело. Це співвідношення вказується в договорах поставки води і використовується при розрахунку суми збору за спеціальне використання водних ресурсів.
Збір за використання водних ресурсів не справляється:
- за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, в тому числі
для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності;
- за воду, що використовується для протипожежних потреб;
- за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;
- за воду, що використовується у шахтах для пилозаглу-шення;
- за морську воду, крім води з лиманів;
- за воду, що забирається науково-дослідними установами для наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;
- за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем;
- за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (забруднення, підтоплення, засолення, заболочення, зсув тощо);
- за воду, що забирається підприємствами і організаціями для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риб та інших водних живих ресурсів у природні водойми і водосховища.
Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики щоквартально наростаючим підсумком з початку року, а за користування водами для потреб водного транспорту, починаючи з І півріччя.
Збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється, виходячи з обсягів фактично використаної води (підземної, поверхневої, отриманої води, в установленому законодавством порядку, від інших водокористувачів) з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, установлених лімітів, нормативів збору та коефіцієнтів.
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання водних ресурсів збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі, виходячи з обсягів використаної води понад ліміт, нормативів збору та коефіцієнтів.
Таблиця 48 Нормативи збору за спеціальне використання водних ресурсів з поверхневих водних об'єктів |
|
Басейни річок, включаючи притоки всіх порядків |
Нормативи збору, коп./куб. метр |
Дніпра на північ від м. Києва (Прип'яті та Десни), включаючи м. Київ |
10,08 |
Дніпра на південь від м. Києва (за винятком Інгульця) |
9,58 |
Інгульця |
14,62 |
Сіверського Дінця |
19,66 |
Південного Бугу (без Інгульця) |
11.08 |
Інгулу |
13,6 |
Дністра |
6,04 |
Вісли та Західного Бугу |
6,04 |
Пруту та Сірету |
4,54 |
Тиси |
4,54 |
Дунаю |
4,04 |
Річок Криму |
20,16 |
Річок Приазов'я |
24,5 |
Інших річок |
11,08 |
Підприємства гідроенергетики збір за користування водами для потреб гідроенергетики обчислюють, виходячи з обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та нормативів збору. Підприємства водного транспорту при експлуатації водних шляхів вантажними, самохідними, несамохідними суднами збір за користування водами для потреб водного транспорту обчислюють, виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та нормативів збору, а пасажирським судном — з місця-доби та нормативів збору.
Базовий податковий (звітний) період для збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту дорівнює календарному кварталу.
Розрахунки збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за своїм місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).
Розрахунок збору за користування водами для потреб водного транспорту за І квартал не подається.
Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків і повноту та своєчасність сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту несуть платники відповідно до чинного законодавства України.
Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та квотування земельними ділянками лісового фонду
Порядок стягування збору за спеціальне використання сових ресурсів та користування земельними ділянками лі-ого фонду регламентується, зокрема, Лісовим кодексом раїни від 21 січня 1994 року №3852-ХП, Інструкцією про ханізм справляння збору за спеціальне використання лісо-х ресурсів та користування земельними ділянками лісово-фонду від 15 жовтня 1999 р. №91/241/129/236/565 та По-овою КМУ «Про затвердження Порядку справляння ру за спеціальне використання лісових ресурсів та корис-ання земельними ділянками лісового фонду» від 6 липня
98 р. №1012.
Платниками збору за спеціальне використання лісових сурсів та користування земельними ділянками лісового
нду є юридичні і фізичні особи, яким надані в постійне або часове користування земельні ділянки лісового фонду ~і — лісокористувачі). Земельна ділянка лісового фонду же надаватися одному або кільком лісокористувачам для еціального використання різних видів лісових ресурсів. У постійне користування земельні ділянки лісового фон-надаються спеціалізованим лісогосподарським підприєм-ам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких орено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового гос-дарства для спеціального використання лісових ресурсів, я потреб мисливського господарства, для культурно оздо-вчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та я проведення науково-дослідних робіт. До них належать: ержавні органи лісового господарства, лісогосподарські ідприємства, військові лісові господарства, сільськогоспо-рські підприємства та інші. Постійними лісокористувача-и можуть бути громадяни (фермери) із спеціальною підго-"вкою, яким надано в постійне користування земельну ілянку лісового фонду (далі — постійні лісокористувачі).
Тимчасовими користувачами земельних ділянок лісово-і фонду є підприємства, установи, організації, об'єднання Громадян, релігійні організації, іноземні юридичні особи та громадяни, яким за погодженням з постійними лісокористу-вачами надані земельні ділянки лісового фонду для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт у порядку, визначеному лісовим законодавством, без їх вилучення у постійних лісо-користувачів.
Тимчасове користування лісовими ресурсами може здійснюватися на умовах оренди в порядку, визначеному законодавством.
Спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду здійснюються на наданій земельній ділянці лісового фонду суб'єкту господарювання за спеціальним дозволом — лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком (далі — дозвіл).
Лісорубний квиток видається на рубки головного користування, рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, інші рубки та заготівлю живиці. У ньому зазначаються обсяги (кількість) дозволеної для заготівлі деревини і живиці, її таксова вартість, строки заготівлі та вивезення. Ордери видаються на дрібний (до 10 куб. метрів) відпуск деревини. Право їх виписувати надається лісництвам у межах обсягів, зазначених у лісорубному квитку, яке надане на здійснення відповідних користувань. Лісовий квиток видається на заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, використання корисних властивостей лісу в культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях.
Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, продукти побічного користування та окремі земельні ділянки лісового фонду.
Такси збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду встановлюються для відпуску будь-яким заготівельникам деревини лісових порід на пні в порядку рубок головного користування, інших рубок (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, доріг тощо) і на заготівлю живиці.
Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні, застосовуються з урахуванням розподілу лісів за лісо-таксовими поясами і розрядами, а саме:
а) розподіл лісів за лісотаксовими поясами:
- до першого поясу належать усі ліси, за винятком лісів арпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей
лісів гірської зони Львівської області;
- до другого поясу належать ліси Закарпатської, Івано-анківської, Чернівецької областей та ліси гірської зони вівської області;
б) розподіл лісів за лісотаксовими розрядами.
Лісотаксові розряди встановлюються для кожного кварку (урочища), виходячи з наведеної нижче відстані між тром кварталу і найближчим нижнім складом лісоза-'вельника, до якого деревина вивозиться безпосередньо з іки або пунктом відвантаження деревини залізницею.
Обчислення суми збору
Сума збору за спеціальне використання лісових ресурсів користування земельними ділянками лісового фонду обчислюється постійними лісокористувачами і проставляється у лісорубних квитках (ордерах) та лісових квитках.
Сума збору, що проставлена в лісорубному квитку на заготівлю деревини підлягає перерахунку: якщо загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку (ордері) кількість більше ніж на 10% , то лісокористувач обчислює і сплачує середньозважену (для даної лісосіки) ову вартість додатково заготовленої деревини. Підставою для перерахунку є лісорубні квитки (ордери) та акти огляду у місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів, які складаються лісогосподарськими підприємствами.
Лісокористувач, який забезпечив вихід ділової деревини ший за кількість, указану в лісорубному квитку (якщо за альною кількістю відхилення не перевищує 10%), збір за дтковий вихід ділової деревини не нараховує. |> і Перерахунок збору за заготівлю деревини та другорядні ЛІСОВІ матеріали може здійснюватися також у разі:
виправлення технічних помилок, які можуть бути допущені підприємством лісового господарства при здійсненні матеріальної і грошової оцінки деревини на пні та другорядних лісових матеріалів, що відпущені за лісорубними
квитками (ордерами) та лісовими квитками, неправильного застосування сортиментних таблиць, лісотаксових поясів, розрядів та такс на деревину, що відпускається на пеньки, і на живицю, а також виправлення арифметичних помилок, які допущені при підрахунках; - анулювання лісорубного квитка в зв'язку з вилученням земель для інших потреб, надмірно виписаного лісосічного фонду, заміни лісосік або площ лісових користувань, виписки лісорубного квитка з порушенням Правил відпуску деревини на пеньки. Базовий податковий (звітний) період для збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду дорівнює календарному кварталу. Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду накопичувальним підсумком з початку року за встановленою формою, що є підставою для взяття їх на облік в органах державної податкової служби та нарахування суми збору в особовому рахунку платника.
Розрахунок лісокористувачами подається органам державної податкової служби за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, релігійних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; лісокористувачів з іншої області.
Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми, що зазначена в дозволі, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, усов, організацій, об'єднань громадян, релігійних ор-ізацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума ру в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п'яти податкованих мінімумів доходів громадян; лісокористу-
ів з іншої області.
Збори за спеціальне використання лісових ресурсів дер-
ного значення перераховуються платниками в розмірі % до державного бюджету за місцем адміністративного
ашування ділянок лісового фонду. Лісокористувачі несуть відповідальність за порушення ханізму справляння збору за спеціальне використання ових ресурсів та користування земельними ділянками ового фонду згідно з чинним законодавством України.