Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сердюк Податкова система.doc
Скачиваний:
46
Добавлен:
09.08.2019
Размер:
2.82 Mб
Скачать

Тема 2.8. Податок з доходів фізичних осіб

НЕОБХІДНО ЗНАТИ: перелік платників податку, виз­начення податкового агента, об'єкт оподаткування, став­ки податку з доходів фізичних осіб, порядок оподаткування заробітної плати, особливості застосування податкових соціальних пільг.

НЕОБХІДНО ВМІТИ: визначати суму податку з доходів фізичних осіб у випадку нарахування заробітної плати та у випадку отримання інших видів доходів, розраховувати су­му податкових соціальних пільг для різних категорій плат­ників.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ: податковий агент, податковий кредит, податкова соціальна пільга, ступінь споріднення.

2.8.1. Теоретичні положення

Податок з доходів фізичних осіб (далі — ПДФО) є прямим загальнодержавним податком. Порядок нараховування по­датку регламентується Законом України «Про податок з до­ходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-ІУ. Податок з доходів фізичних осіб являє собою плату фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на те­риторії якої така фізична особа має податкову адресу. Платниками податку є:

- резиденти, які отримують як доходи з джерелом, що функціонують на тиреторїї України, так і іноземні доходи;

- нерезиденти, які отримують доходи з джерелом, що функціонують на тиреторїї України, так і іноземні доходи;

Об'єктами оподаткування резидента є:

- загальний місячний оподатковуваний дохід;

- чистий річний оподатковуваний дохід, який визна­чається шляхом зменшення загального річного оподат­ковуваного доходу на суму податкового кредиту такого

звітного року;

- доходи з джерел, що походять з України, які підляга­ють кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

- іноземні доходи.

При нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нара­хування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

де К — коефіцієнт, що застосовується для розрахунку об'єк­та оподаткування; Сп — ставка податку, встановлена для доходів на момент

такого нарахування. Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму:

- податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює та­ке нарахування, є платником податку на додану вартість;

- акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

В системі оподаткування доходів фізичних осіб існує по­няття податковий агент. Податковий агент — це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента — юридич­ної особи, які незалежно від їх організаційно-правового ста­тусу та способу оподаткування іншими податками зобов'яза­ні нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести по­датковий облік та подавати податкову звітність податковим органам, а також нести відповідальність за порушення норм оподаткування доходів фізичних осіб.

Загальний оподатковуваний дохід включає:

- дохід у вигляді заробітної плати або виплат за умовами трудового цивільно-правового договору;

- доходи від продажу об'єктів інтелектуальної власності;

- доходи у вигляді авторської винагороди;

- доходи від надання права користування нематеріальни­ми активами (роялті);

- сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають опо­даткуванню;

- сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викуп­них сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення;

- частина доходів від операцій з майном;

- оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попе­редніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом;

- дохід, отриманий платником податку від його працедав­ця як додаткове благо;

- дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивіден­дів, виграшів, призів, крім виграшів у державну лотерею;

- дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню;

- сума надміру витрачених коштів, отриманих платни­ком податку на відрядження або під звіт та не поверну­тих у встановлені законодавством строки;

- дохід у вигляді процентів, дивідендів і роялті, а також виграшів і призів.

До складу загального оподатковуваного доходу не вклю­чають:

- суму державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг, житлових та інших субсидій або дотацій, ком­пенсацій (включаючи допомогу на вагітність та пологи);

- суму винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно до бюджетів та фондів за-гальнообов'язкового державного соціального страху­вання;

- суму коштів, отриманих платником податку на відряд­ження або під звіт;

- суму доходів, отриманих платником податку від укла­дання ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерст­вом фінансів України;

- виграші у державну лотерею;

- аліменти, що виплачуються платнику податку;

- кошти або вартість майна (послуг), що надаються як до­помога на поховання платника податку.

Податковий кредит — сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням то­варів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на

додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного до­ходу, одержаного за наслідками такого звітного року.

До складу податкового кредиту, зокрема, включаються

такі витрати:

  • суми коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального опо­датковуваного доходу такого звітного року;

  • суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої про­фесійної або вищої форми навчання такого платника по­датку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення в межах, визначених законом;

  • суми власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вар­тості платних послуг з лікування такого платника подат­ку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

О бмеження права на нарахування податкового кредиту:

  • податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер;

  • загальна сума нарахованого податкового кредиту не мо­же перевищувати суми загального оподатковуваного до­ходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата.

Ставки податку з доходів фізичних осіб

Ставка податку становить 15% від об'єкта оподаткуван­ня. Починаючи з 01.01.2004 року та до 31.12.2006 року став­ка оподаткування, ставка податку складає 13% від об'єкта оподаткування. Інші випадки застосування ставок ПДФО за­значені в таблиці 32.

*Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважа­ються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються таки­ми, що мають другий ступінь споріднення.

Таблиця 33 Ставки утримань в фонди загальнодержавного обов'язкового соціального страхування

Найменування збору в фонд соціального страхування

Ставка збору

1

2

Пенсійний фонд (ПФ)

1%, якщо розмір нарахованої заробітної плати не перевищує 150 грн

2%, якщо розмір нарахованої заробітної плати перевищує 150 грн

Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (ФСС)

0,5%, якщо розмір нарахованої заробітної плати не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи (на 2005 рік -453 грн; на 01.01.2006 року -483 грн)

1%, якщо розмір нарахованої заробітної плати перевищує прожитковий мінімум для працездатної особи

Фонд соціального страхування на випадок безробіття (ФЗ)

0,5% нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру

Податкові соціальні пільги

Платник податку, який отримує дохід у вигляді заробіт­ної плати, має право на зменшення суми загального місячно­го оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на тери­торії України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга дорівнює 50% мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої за­коном на 1 січня звітного податкового року.

Розміри податкових соціальних пільг на перехідний період показані у таблиці 34.

Право на підвищений розмір податкової соціальної пільги мають такі категорії громадян, що записані у таблиці 35.

Обмеження щодо застосування податкових соціальних пільг

1. Право на податкову соціальну пільгу мають виключно особи, які отримують дохід у вигляді заробітної плати (приватні підприємці не мають права на податкову соціальну пільгу);

Таблиця 34

Розміри податкових соціальних пільг

Рік

Розмір податкової соціальної пільги, %

2004 р.

ЗО % суми встановленої податкової соціальної пільги, (0,3x205 грн = 61,50 грн)

3 2005 р.

50 % мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (в 2006 році податкова соціальна пільга складає 0,5x350 грн =175 грн)

Таблиця 35

Підвищені податкові соціальні пільги

Розмір податкової соціальної пільги

150% від встановленої ПСП

200% від встановленої ПСП

в 2005 р. -196,5 грн (1,5x131 грн)

в 2005 р. - 262 грн (2x131 грн)

в 2006 р. -262,5 грн (1,5x175 грн)

в 2006 р. - 350 грн (2x175 грн)

Категорії платників, які мають право на підвищену соціальну пільгу

1

2

- самотня мати або батько (опікун,

- герой України, герой СРСР,

піклувальник),розраховуючи на

герой соціалістичної праці,

кожну дитину до 18 років;

повний кавалер ордену Слави

- платник, який утримує дитину -

або Трудової Слави;

інваліда, розраховуючи на кожну

- ветеран Великої вітчизняної

дитину до 18 років;

війни;

- платник, який утримує 3 і більше

- колишній в'язень концтаборів

дітей, розраховуючи на кожну дитину

під час II світової війни;

до 18 років;

- особа, що насильно вивезена

- вдівець або вдова;

з території СРСР під час II

- постраждалий від Чорнобильської

світової війни;

катастрофи 1 або 2 категорії;

- особа, що перебувала на

- учень, студент, аспірант;

території блокадного

- інвалід І або II групи, у тому числі з

Ленінграда у період з 8

дитинства;

вересня 1941 року по 27 січня

- особа, якій присудже на довічна

1944 року

стипендія, як громадянинові,

переслідуваному за правозахисну

ДІЯЛЬНІСТЬ

2. Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітно­го податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та

відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює місячному прожитковому мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (на 01.01.2005 р. — 409 грн), помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень [35].

Так, для 2005 року така сума (далі — пільговий ліміт) складає 570 грн (409x1,4 = 572,6 грн ~ 570 грн). Для 2006 ро­ку пільговий ліміт складає 680 грн (483x1,4 = 676,2 грн ~ * 680 грн).

3. У випадку нарахування підвищеної соціальної пільги на дітей, розмір пільгового ліміту помножується на кількість дітей;

4. Платник податку має право застосовувати податкову соціальну пільгу за будь-яким одним місцем роботи (як за ос­новним, так і за неосновним місцем роботи);

5. У випадку, якщо платник податку має право на засто­сування податкової соціальної пільги за декількома параме­трами (наприклад, самотня мати двох дітей, яка являється постраждалою від аварії на ЧАЕС 2 категорії), застосуванню підлягає найбільша пільга;

6. Платник податку, який має право на застосування підвищеної податкової соціальної пільги, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги та додає відповідні підтверджувальні документи за формою, визначеною цент­ральним податковим органом.

Звітність про податок з доходів фізичних осіб

Працедавці, які нараховують доходи найманим особам, щоквартально подають в податковий орган звіт за формою №1-ДФ, де вказують ідентифікаційний код найманої особи, суму нарахованого доходу, суму утриманого (сплаченого) по­датку з доходів фізичних осіб, ознаку застосування податко­вої соціальної пільги.

Річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі — декларація) подається платником подат­ку, який:

- зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з норма­ми цього Закону або інших законів;

- має право подати таку декларацію для отримання по­даткового кредиту.

Платники податку звільняються від обов'язку подання декларації у таких випадках, якщо такі платники:

- є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьо­му перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають під арештом або є затриманими чи засуд­женими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного подат­кового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.