- •Контрольні запитання
- •Тема 2: -«Семіотичний характер логіки»
- •Контрольні запитання
- •2.3. Виміри та рівні знакого процесу
- •Тема 3: Логічний аналіз висловлювань
- •Контрольні запитання
- •3.2.1. Заперечення, його умови істинності
- •3.2.3, Диз'юнкція, ії умови істинності
- •3.2.2. Кон'юнкція, п умови істинності
- •3.2.4. Імплікація, її умови істинності
- •3.2.6. Логічні сполучники в правових контекстах
- •1) Семантична некоректність запитання.
- •Контрольні запитання
- •3.4.2.Види запитань.
- •3.4.2. Види відповідей
- •2) Синтаксична некоректність запитання.
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •4.2. Прямі дедуктивні міркування
- •Тема 4: «дедуктивні міркування»
- •2. Умовно-категоричні міркування
- •4. Умовно-розділові міркування (дилеми)
- •4.3. Непрямі дедуктивні міркування
- •Тема 5: недедуктивні (правдоподібні) міркування
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Тема 6: поняття
- •6.1. Загальна характеристика поняття. Структура поняття.
- •6.2.2. Типи відношень між сумісними поняттями
- •1. Відношення тотожності.
- •3. Відношення перетину.
- •6.2.3. Типи відношень між несумісними поняттями
- •1. Відношення співпідпорядкування.
- •2. Відношення підпорядкування.
- •6.2.4. Приклади відношень між поняттями
- •2. Відношення протилежності.
- •3. Відношення протиріччя.
- •6.3.2. Поділ понять
- •6.3.2.1. Загальна характеристика поділу. Види поділу Поділ — це логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід
- •Контрольні запитання
- •1. Поділ повинен бути співмірним, тобто обсяг подільного поняття повинен дорівнювати сумі обсягів членів поділу.
- •6.3.3. Визначення понять 6.3.3.1.Загальна характеристика визначення
- •6.3.3.2. Явні визначення та їх види
- •6.3.3.4, Неявні визначення та їх види
- •Тема 7: Основи теорії аргументації Основні терміни:
- •7.1. Поняття про аргументацію. Структура аргументації
- •Контрольні запитання
- •7.3. Види аргументації
- •7.3.1. Доказова та недоказова аргументація
- •Аргументи:
- •Контрольні запитання
- •II. Непряма аргументація
- •Контрольні запитання
- •7.4. Поняття про критику. Види критики
- •2. Розділова аргументація
- •Правила щодо тези;
- •Правила щодо аргументів;
- •Правила щодо форми, або демонстрації.
- •Контрольні запитання
- •2. Теза повинна залишатись незмінною протягом усієї аргументації або критики.
- •3. Обгрунтування аргументів повинне проводитися незалежно від тези.
- •2. Аргументи повинні бути висловлюваннями, які повністю або частково обгрунтовані.
- •4. Аргументи повинні бути достатніми для обгрунтування тези.
- •Контрольні запитання
- •Тема 2: -«Семіотичний характер логіки»
- •Тема 3: -«Логічний аналіз висловлювань»
- •Тема 4: «Дедуктивні міркування»
- •Тема 5: Правдоподібні міркування
- •Тема 6 "Поняття"
- •Тема 7: "Основи теорії аргументації"
1) Семантична некоректність запитання.
А) Запитання буде семантично некоректним, якщо його формулювання включає терміни, значення яких невідомі співрозмовнику.
Наприклад, запитання: «Які існують види ад'єктивно-іменних словосполучень з обов'язково дистрибутивним зв'язком компонентів в сучасній англійській мові?» буде зрозумілим лише певній аудиторії. Для більшості людей вони будуть позбавленими змісту.
Б) Запитання буде семантично некоректним, якщо не всі терміни, що зустрічаються у ньому, є чітко визначеними і з контексту не зрозуміти, що саме ці терміни означають. Такі запитання називають недостатньо визначеними запитаннями. Наприклад, запитання «Ви «за» чи «проти» введення приватної власності?» може викликати великі труднощі, оскільки невідомо, що саме має на увазі той, хто запитує, вживаючи певні терміни. Необхідно з'ясувати, принаймі, найбільш очевидне: «Що таке приватна власність?», «Яким саме чином вона буде запроваджуватися?», «Що є предметом приватної власності: земля, надра, заводи?...» і т.ін.
Саме про невизначеність термінів в структурі запитання говориться в такій історії. Один бізнесмен їздив по краіні і продавав комп'ютери. Він переконував клієнтів у тому, що його комп'ютери знають усе і можуть точно відповісти на будь-яке запитання. Під час розмови з одним клієнтом виникла така ситуація:
Чи це правда, що ваш комп'ютер може дати відповідь на будь-яке запитання? -засумнівався клієнт.
А ви запитайте самі і переконайтеся, - відповів продавець.
Добре, - погодився клієнт, - де знаходиться мій батько?
Бізнесмен швидко набрав на комп'ютері запитання і через секунду на дисплеї висвітилася відповідь: батько нашого клієнта ловить рибу в Канаді.
Навіщо мені такий комп'ютер, - засміявся клієнт, - він нічого не знає. Мій батько помер вісім років тому і похований у Вашінгтоні на Арлінгтонському кладовище, ряд 145, могила 2568.
Може бути, - погодився продавець, - але все одно комп'ютер ніколи не помиляється. Може ви просто не точно сформулювали запитання. Дозвольте мені переформулювати його так: де знаходиться чоловік матері нашого клієнта.
Клієнт погодився і бізнесмен ввів запитання у комп'ютер. Через мить з»явилася відповідь:
- Чоловік матері нашого клієнта помер вісім років тому і похований у Вашінгтоні на Арлінгтонському кладовищі, ряд 145, могила 2568, а його батько ловить рибу в Канаді.
110
Президента України?» з метою встановлення, за яку особу голосував співрозмовник, а у відповідь чуєте опис процедури голосування: «Пішов до виборчої дільниці, отримав бюлютень, заповнив його і кинув до урни», то навряд чи можна стверджувати успішність такого спілкування.
Контекст запитання - це місце, час та інші умови, за яких відбувається діалог. Саме контекст запитання зумовлює його передумову. Наприклад, запитання: «Чи маєте ви годинник?», яке ставлять перехожому на вулиці, може означати бажання дізнатися про час. Те ж саме запитання в подарунковому магазині, буде означати зовсім інше. Ще один приклад. Запитання «Як справи?» в залежності від різних ситуацій його промовляння може бути довідковим (коли дійсно хочуть дізнатися про життя іншої людини) або виявитися просто люб'язністю (відповідно до правил етикету).
Встановлення передумови запитання та контексту його промовляння є важливим чинником успішного спілкування людей.
Цей матеріал більш докладно можна подивитися у підручнику Хоменко І.В. «Логіка - юристам»,. - К., 1997, - С.184-186 (теорія), С. 308-309 (практика)