1. Правила щодо тези;

2. Правила щодо аргументів;

3. Правила щодо форми, або демонстрації.

Дотримання цих правил допоможе уникнути власних помилок і віднайти помилки та хитрощі, які застосовує опонент.

І. Правила і помилки щодо тези 1. Теза повинна бути сформульована чітко та ясно.

Це правило виражає головну умову ефективності аргументації та критики.

Для того щоб з"ясувати деяку тезу, необхідно вирішити такі питання.

По-перше, чи всі терміни, слова, словосполучення, що застосовуються в тезі є зрозумілими (тобто чи можете ви дати їм чітке визначення).

Так, наприклад, якщо необхідно аргументувати чи спростувати тезу

172

наприклад, іноді буває, що людина не може підібрати або сформулювати вагомі аргументи, щоб довести тезу, яку вона висуває. Але ця обставина не може змінити значення цієї тези, якщо насправді вона є істинною. Ш. Критика демонстрації

Критика демонстрації - це вид критики, який спрямований на обгрунтування безпідставності форми аргументації, яку застосовує нропонент.

У цьому випадку показують, що в міркуванні пропонента відсутній логічний зв'язок між аргументами та тезою.

Якщо теза не випливає із запропонованих аргументів, то початок і кінець аргументації виявляються нескоординованими. У такому випадку тезу слід вважати необгрунтованою і некоректно сформульованою.

Слід зазначити, що критика демонстрації так само, як критика аргументів тільки руйнує аргументацію, наведено пропонентом, але не втсановлює хибність тези. У цьому випадку можна лише сказати, що теза не спирається на аргументи, між ними немає певного зв'язку.

Цей матеріал більш докладно можна подивитися у підручнику Хоменко І.В. "Логіка - юристам". - К., 1997. - С.233-236 (теорія), 327-330 (практика).

Контрольні запитання

1. Як співвідносяться поняття "аргументація" і "критика"? Як можна визначити критику?

1. Яка структура критики?

2. Що таке спростування? Як співвідносяться поняття "критика" і "спростування"?

2. За яких умов критика не може бути визнана спростуванням?

3. Чи може в аргументації та критиці бути одна й та сама теза? За яких умов це може статися?

4. Чи можуть в аргументації та критиці застосовуватися однакові аргументи?

5. Чи може в аргументації та критиці застосовуватися одна й та сама форма?

175

а) «вимога надмірного уточнення тези*, тобто вимога пояснення цілком очевидних речей та понять. Таке уточнення може призвести до нескінченної низки запитань та відповідей. Мета розглянутих хитрощів — затягування часу;

б) «умисне нерозуміння тези». У цьому випадку опонент змінює значення термінів, що застосовує в своїй тезі пропонент. Мета цих хитрощів — зміна смислу тези не на користь пропонента;

в) «необгрунтоване звинувачення в неясності»-. Суть такого «звинувачення» полягає у тому, що з тези висмикуються окремі терміни, фрази, смисл яких поза контекстом стає неясним; на підставі цього висувають звинувачення в неясності та заплутаності всієї тези пропонента;

г) «нечітке формулювання тези*-. У цьому випадку пропонент навмисно формулює тезу нечітко, використовуючи, наприклад, невідомі опоненту вирази.