Іі. Методологія макроекономічної теорії

Загальнонаукові методи, якими послуговується макроекономіка – ті ж, що й методи економічної теорії і передусім методи абстрагування, індукції та дедукції.

Специфічні методи макроекономіки:

• макроекономічне моделювання;

• метод агрегування.

Макроекономічна модель – спрощене відображення економічної дійсності, абстрактне узагальнення відповідних фактичних даних. Види макроекономічних моделей:

• табличні;

• графічні;

• економіко-математичні.

Змінні макроекономічних моделей:

	Види змінних макроекономічних моделей
1.	екзогенні; ендогенні.
2.	натуральні – вимірюються у фізичних одиницях; вартісні (грошові).
3.	абсолютні – натуральні та вартісні; відносні – виражені через коефіцієнти чи у процентах.
4.	запасові – вимірюють макроекономічні параметри у певний момент часу; потокові – вимірюють кількість за одиницю (проміжок) часу.
5.	реальні – виміряні у постійних цінах; номінальні – виміряні у поточних цінах. Класична дихотомія – теоретичне відокремлення реальних і номінальних змінних. Постулює нейтральність грошей – відсутність впливу грошей на реальні змінні.

Особливості макроекономічних моделей у розрізі часу:

• короткостроковий період – ціни негнучкі, а тому ресурси не можуть повністю використовуватися у виробництві (рік, місяць);

• довгостроковий період – ціни є гнучкими, а ресурси повністю використовуються у виробництві (кілька років), причому обмяг ресурсів і технології – незмінні;

• дуже тривалий період – обсяги ресурсів і технологій змінюються (десятиліття).

Типи функціональних зв’язків у макроекономічних моделях:

• дефініцій ні, наприклад: "робоча сила"="зайняті"+"безробітні";

• поведінкові, наприклад: споживчі видатки=f(використовуваний дохід);

• технічні, наприклад: обсяг виробництва=f(кількість праці, обсяг капіталу);

• інституційні, наприклад: сума податку= f(особистий дохід, податкова ставка).

Форми прояву методу агрегування:

• аналіз взаємодії великих секторів;

• аналіз ситуації на укрупнених ринках;

• використання агрегованих (сукупних) показників;

• формулювання узагальнюючих макроекономічних тотожностей).

Макроекономічні закони – відображення сталих причинно-наслідкових зв’язків між економічними явищами та процесами:

• емпіричні – встановлені з допомогою фактів, дозволяють перевіряти і відкривати теоретичні закони;

• теоретичні – сталі причинно-наслідкові зв’язки між абстрактними узагальненнями.

Макроекономічні закони історичні і діють як тенденції.

Рис.4. Модель кругопотоку ресурсів, продуктів і фінансових потоків для змішаної відкритої економіки

Ключова тотожність: обсяг національного виробництва) = сукупним видаткам всіх чотирьох економічних суб'єктів