Висновки

1. В рамках перекладознавчого аспекту дослідження ми розглядаємо ментальність як певну “річ у собі”, тобто як єдине для нації етнобачення світу – етнопсихологічну характеристику мовного та позамовного буття етносу, яка знаходиться у діалектичній взаємозалежності та взаємовпливі з відповідною мовою і потребує вивчення з метою адекватного перекладу етнотекстів. Врахування особливостей етнічного мислення при перекладі сприяє адекватному відтворенню мовної та позамовної дійсності оригіналу, тому ми розглядаємо ментальність не тільки як філософську, а, перш за все, як перекладознавчу категорію. Мета процесу перекладу полягає значною мірою у декодуванні ментальної ідентичності нації, тобто визначенні рис етнічної ментальності нації-носія мови оригіналу та відтворенні цих рис мовою перекладу. “Ментальна ідентичність нації” – це результат повної або часткової самоідентифікації нації з рисами притаманної їй етнічної ментальності на свідомому або несвідомому рівні в результаті історичного розвитку.

2. Декодування у процесі перекладу українських і німецьких етнолексем міфологічного походження (міфологем, міфологічних фітонімів, політичних міфологем і обрядової лексики) потребують наступні риси етнічної ментальності: 1) спільні риси – схильність до персоніфікації та обожнення природи; індивідуалізм; містицизм; старанність, точність; осілість, любов до власного дому; 2) специфічні риси: підвищена емоційність (чутливість, ліризм, артистизм) носіїв української мови та ідеалізм носіїв німецької мови.

3. “Етнолексема” – це лексичний елемент, який вербалізує певну рису етнічної ментальності та потребує декодування у процесі перекладу. Виходячи з того, що носії української та німецької мов мають, окрім відмінних, також і деякі спільні риси етнічної ментальності, ми розрізняємо 1) аналогічні етнолексеми (ті, які вербалізують спільні риси етнічної ментальності носіїв мови оригіналу та мови перекладу і позначають аналогічний предмет уявного світу) та 2) специфічні етнолексеми (ті, які вербалізують відмінні риси етнічної ментальності носіїв відповідних мов і позначають відмінні предмети уявного світу). Етнолексеми міфологічного походження – частина національно маркованої лексики, що вербалізує предмети уявного світу та певні риси етнічної ментальності, які потребують декодування у процесі перекладу.

4. У дослідженні розроблено модель діалектичної взаємозалежності між ментальною ідентичністю нації та стратегією перекладу. Згідно з моделлю ментальна ідентичність нації знаходиться у діалектичній взаємозалежності зі стратегією перекладу етнолексем міфологічного походження наступним чином: стратегія перекладу у випадку усвідомлення перекладачем ментальної ідентичності нації-носія мови оригіналу та нації-носія мови перекладу буде спрямована на максимальне відтворення національно-історичного колориту етнолексем, яке забезпечує декодування ментальної ідентичності відповідних націй.

Повна або часткова втрата національно-історичного колориту етнолексем відбувається у випадку неусвідомлення перекладачем ментальної ідентичності нації-носія мови оригіналу та / або нації-носія мови перекладу, що не забезпечує декодування ментальної ідентичності нації. Навіть за умов координативного білінгвізму перекладача ментальна ідентичність націй, мови яких задіяні в процесі перекладу, буде декодована різною мірою в залежності від того, яка мова та культура є ближчою або більш рідною у порівнянні з іншою.

5. Декодування ментальності української та німецькомовних націй в процесі перекладу відбувається у випадку застосування ретроспективної стратегії та “привнесення елементів чужої мови та культури” у мову перекладу шляхом її екзотизації. Декодування ментальної ідентичності української та німецькомовних націй в процесі перекладу не відбувається у випадку застосування проспективної стратегії перекладу та одомашнення перекладної версії оригіналу. Проведений аналіз дає право твердити, що “декодування ментальної ідентичності нації в процесі перекладу” – це здійснення реконструкції рис етнічної ментальності, вербалізованих у мові оригіналу, їх виокремлення з тексту оригіналу та відтворення мовою перекладу шляхом застосування ретроспективної стратегії з елементами екзотизації й історизації тексту перекладу.

6. Декодування ментальної ідентичності націй-носіїв німецької мови в процесі перекладу українською мовою відбувається при використанні наступних ефективних і частотних методів: калькування без втрати колориту (41%), транскрипція з елементами калькування (16%), створення оказіонального неологізму (15%), калькування з елементами тлумачення (10%), транскрипція з елементами тлумачення (7%), транскрипція (2%), використання етноаналогів (2%), контекстуальний переклад (2%).

Декодування ментальної ідентичності української нації в процесі перекладу німецькою мовою відбувається при використанні наступних ефективних і частотних методів: створення оказіонального неологізму (31%), транскрипція з елементами тлумачення (26%), калькування без втрати колориту (18%), транскрипція з елементами калькування (10%), використання етноаналогів (3%), калькування з елементами тлумачення (2%), транскрипція (0,5%), контекстуальний переклад (0,5%).

7. Декодування ментальної ідентичності націй-носіїв німецької мови не відбувається у випадку застосування таких методів перекладу, як пояснення, калькування, генералізація, функціональний аналог (втрата колориту 5%). Декодування ментальної ідентичності української нації не відбувається у випадку застосування таких методів перекладу, як калькування, транскрипція, використання функціонального аналогу; пояснення, опис, тлумачення; словниковий відповідник із втратою колориту (втрата колориту 9%).

Специфіка міфологічної етнолексики характеризується наявністю низки підвидів, великим ступенем складності перекладу та відсутністю словникових відповідників. Продовження дослідження має суттєві перспективи, актуальне теоретичне та практичне значення для перекладознавства й етнопсихолінгвістики. Результати вивчення декодування ментальної ідентичності української та німецькомовних націй у процесі перекладу варто застосовувати для дослідження особливостей перекладу інших специфічних видів етнолексем і національних слів-реалій, а також використовувати для інших мовних напрямів перекладу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Бурда О.В. Мова як віддзеркалення національної ментальності на прикладі перекладу німецьких і українських міфологем // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2002. – №7. – С. 74 – 80.

Бурда О.В., Кияк Т.Р. Німецькі та українські міфологеми // Мова і культура. – Київ, Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002. – Випуск 5. Том І. Частина перша: Філософія мови і культури. – С. 39-44.

Бурда О.В. Міфологізована термінологія в українських і німецьких етнічних джерелах та її переклад // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. Відп. ред. Л.О.Симоненко. – К.: КНЕУ, 2003. – Вип. V. – С. 197-201.

Бурда О.В. Розкриття етнокультурних та етноментальних контекстів при перекладі міфологічно-обрядової лексики // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – Випуск 11. Книга 1. – С. 65-68.

Бурда О.В., Кияк Т.Р. Еволюція використання міфологічних реалій як відображення спільного ментального коріння українського, австрійського та німецького народів // Іноземна філологія: Український науковий збірник. – Львів, Львівський національний імені Івана Франка, 2004. – Вип. 113. – С. 313-320.

Бурда О.В. Міфологеми та ідеологеми як специфічні й етно-соціально забарвлені терміносистеми // Проблеми української термінології. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2002. – №453. – С. 171 – 174.

Burda Olena. Heimatland der Kraniche. Eine Wanderung durch die Vergangenheit mit Sagen und Legenden. Die Übertragung des Buches von Oxana Danylevska ins Deutsche. – K.: Verlag A.S.K., 2004. – 96 S.

АНОТАЦІЯ

Бурда-Лассен О.В. Переклад як процес декодування ментальної ідентичності нації (на матеріалі українських і німецьких етнолексем міфологічного походження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.16 – перекладознавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

У дисертації досліджено процес декодування ментальної ідентичності української та німецькомовних націй при перекладі етнолексем міфологічного походження. До актуальних результатів дослідження відносяться виявлення спільних і специфічних рис ментальності носіїв української та німецької мов, вивчення механізмів декодування ментальної ідентичності нації, а також створення словнику українських і німецьких етнолексем міфологічного походження та фонової інформації (міфологем, міфологічних фітонімів, політичних міфологем і обрядової лексики), які не мають словникових відповідників в українській та німецькій мовах.

Встановлено, що декодування у процесі перекладу українських і німецьких етнолексем міфологічного походження потребують наступні риси етнічної ментальності: 1) спільні риси – схильність до персоніфікації та обожнення природи; індивідуалізм; містицизм; старанність, точність; осілість, любов до власного дому; 2) специфічні риси: підвищена емоційність (чутливість, ліризм, артистизм) носіїв української мови та ідеалізм носіїв німецької мови.

Декодування ментальної ідентичності націй-носіїв німецької мови в процесі перекладу українською мовою відбувається у випадку застосування наступних методів перекладу: калькування без втрати колориту, транскрипція з елементами калькування, створення оказіонального неологізму, калькування з елементами тлумачення, транскрипція з елементами тлумачення, транскрипція, використання етноаналогів, контекстуальний переклад. Декодування ментальної ідентичності української нації в процесі перекладу німецькою мовою відбувається у випадку застосування наступних методів: створення оказіонального неологізму, транскрипція з елементами тлумачення, калькування без втрати колориту, транскрипція з елементами калькування, використання етноаналогів, калькування з елементами тлумачення, транскрипція, контекстуальний переклад.

Ключові слова: ментальна ідентичність нації, декодування ментальної ідентичності нації, етнолексема міфологічного походження, етнопсихолінгвістика, етноаналог, національно-історичний колорит, міфологема, міфологічні фітоніми, політичні міфологеми.

АННОТАЦИЯ

Бурда-Лассен Е.В. Перевод как процесс декодирования ментальной идентичности нации (на материале украинских и немецких этнолексем мифологического происхождения). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.16 – переводоведение. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2005.

В диссертации исследован процесс декодирования ментальной идентичности украинской и немецкоговорящих наций при переводе этнолексем мифологического происхождения. К актуальным результатам исследования относятся выявление общих и специфических черт ментальности носителей украинского и немецкого языков, разработка механизмов декодирования ментальной идентичности нации, а также создание словаря украинских и немецких этнолексем мифологического происхождения и фоновой информации (мифологем, мифологических фитонимов, политических мифологем и обрядной лексики), которые не имеют словарных соответствий в украинском и немецком языках.

Установлено, что в процессе перевода украинских и немецких этнолексем мифологического происхождения необходимо декодировать следующие черты этнической ментальности: 1) общие черты – склонность к персонификации и обоготворению природы; индивидуализм; мистицизм; старательность, точность; оседлость, любовь к собственному дому; 2) специфические черты: повышенная эмоциональность (чувствительность, лиризм, артистизм) носителей украинского языка и идеализм носителей немецкого языка.

Декодирование ментальной идентичности наций-носителей немецкого языка в процессе перевода на украинский язык происходит в случае применения следующих методов перевода: калькирование без потери колорита, транскрипция с элементами калькирования, создание окказионального неологизма, калькирование с элементами толкования, транскрипция с элементами толкования, транскрипция, использование этноаналогов, контекстуальный перевод. Декодирование ментальной идентичности украинской нации в процессе перевода на немецкий язык происходит в случае применения следующих методов: создание окказионального неологизма, транскрипция с элементами толкования, калькирование без потери колорита, транскрипция с элементами калькирования, использование этноаналогов, калькирование с элементами толкования, транскрипция, контекстуальный перевод.

Ключевые слова: ментальная идентичность нации, декодирование ментальной идентичности нации, этнолексема мифологического происхождения, этнопсихолингвистика, этноаналог, национально-исторический колорит, мифологема, мифологические фитонимы, политические мифологемы.

ANNOTATIONS

Burda-Lassen O.V. Translation as the process of decoding the nation’s mental identity (on the examples of Ukrainian and German mythological ethnolexis). – Manuscript.

A thesis for the Scholarly degree of Candidate of Philology, Specialty 10.02.16 – Translation Studies. – Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2005.

The dissertation introduces the concept of the “nation’s mental identity”, names the common and nation-specific characteristics of Ukrainian and German language speakers’ mentality where it is relevant to the translation process, identifies the interrelation between the nation’s mental identity and the translation strategy, determines the most effective translation methods of the ethnolexis in order to decode the specifics of mental identity for the Ukrainian and German speaking nations. The scientific newness of the topic lies in the complex evidence of the necessity for considering knowledge of ethnical mentality in the translation process. Additionally, this is the first time this has been done in Ukrainian Translation Studies.

The dissertation consists of an introduction, three chapters, a conclusion, a list of references and 4 appendixes: 1) German-Ukrainian and Ukrainian-German dictionary of mythological ethnolexis and background information, 2) Glossary of the researched scientific terms and concepts, 3) Translation of the Ukrainian and German mythological and folklore texts, 4) Comparison of the Ukrainian and German zoological names and terms.

Chapter 1 deals with selected linguistic terms, such as the “linguacultural concept”, “national linguistic world view”, “language personality”, “ethnolexis”, “ethnotext”, as well as considers various methods of the ethnopsycholinguistic research. The definitions of the following terms are proposed: “ethnical mentality” and “nation’s mental identity”.

Chapter 2 focuses on the translation terms (“translator invisibility”, “national and historical color”, “ethnocultural background”), relevant schools (P. Torop, D. Delabastita, V. Krasnykh) and methods (S. Vlakhov, S. Florin and R. Zorivchak), as well as investigates the similarities and the differences in the Ukrainian and German mythologies and ethnic literatures. As a result, the common and specific characteristics of the Ukrainian and German mentalities are identified.

Chapter 3 is devoted to the practical translation of the mythological ethnolexis without dictionary equivalents and determines the most effective and frequent translation methods.

One of the major translation goals is seen in decoding the nation’s mental identity. The following definition of the “nation’s mental identity” is proposed: the result of the full or partial nation’s self-identification with the inherent characteristics of the ethnical mentality on the conscious and unconscious level as a result of historical development.

Characteristics of mentality shared by Ukrainian and German language speakers, which are relevant to the translation process, are: personification and adoration of nature, individualism, mysticism, diligence, accuracy, a settled way of life and love of the home. A characteristic which is specific to the mentality of Ukrainian language speakers is high emotionality (sensitivity, artistry). A specific characteristic of German language speakers’ mentality is idealism.

The lexical units, which name imaginary subjects, verbalize the characteristics of the ethnical mentality and need to be decoded within the translation process, are called the mythological ethnolexis. Due to fact that mentalities of the Ukrainian and German speaking nations have common and specific characteristics, the mythological ethnolexis can be analogous (the lexical units that name the analogous imaginary subjects and verbalize the shared characteristics of the mentality) and specific (the lexical units that name different imaginary subjects and verbalize specific characteristics of the mentality).

The dissertation presents the model of the dialectical interrelation between the nation’s mental identity and translation strategy. In the instance when the translator understands the peculiarities of the mental identity of both nations, speaking the source and the target languages, his / her strategy will be directed toward the maximal reflection of the national and historic color. This strategy leads to the full decoding of the nation’s mental identity. In the instance when the translator misses such understanding for one or both nations, the applied strategy can lead to the full or partial loss of color. This causes a failure in the decoding of the nation’s mental identity.

The decoding of the nation’s mental identity takes place when the translation strategy of foreignization through exotization and historization of the target language is applied. When the strategy of domestication (through naturalization and modernization of the target language) is applied, the nation’s mental identity can not be fully decoded.

The dissertation contains 500 mythological ethnolexical terms, which were previously undefined in any dictionary, and are included in the practical section.

The most effective methods of translating the mythological ethnolexis, which help to decode the German mental identity, are loan translation without losing the color (41%), transcription with elements of the loan translation (16%), creation of the occasional neologism (15%), loan translation with the elements of explanation (10%), transcription with the elements of explanation (7%), ethnoanalogy (2%) and contextual translation (2%).

The Ukrainian mental identity is decoded by using the following translation methods of the mythological ethnolexis: creation of the occasional neologism (31%), transcription with the elements of explanation (26%), loan translation without losing the color (18%), transcription with elements of loan translation (10%), ethnoanalogy (3%), loan translation with elements of explanation (2%), transcription (0.5%) and contextual translation (0.5%).

The analysis indicates that the loss of color is 5% for the translation from German into Ukrainian and 9% for the translation from Ukrainian into German. This leaves the nation’s mental identity undecoded. The loss of color is caused by using such methods as explanation, generalization, functional analogy and dictionary equivalents.

Key terms used are: nation’s mental identity, decoding of the nation’s mental identity, mythological ethnolexis, ethnopsycholinguistics, national color, occasional neologism and ethnoanalogy.