2. Основними сегментами євровалютного ринку є: ринок євродепозитів, ринок євро кредитів, ринок єврооблігацій.

Ринок євро депозитів.

Міжбанківські депозити є короткостроковими вкладеннями з фіксованими ставками. Банківські грошові торговці чи брокери зазвичай розміщують ці депозити на 5-10 млн. дол. Інколи обсяг такого депозиту сягає 50 млн. дол. Торгівля на цьому ринку обмежується установами з високою кредитоспроможністю. Угода укладається без дотримання формальностей і підписання попереднього контракту. Більшість депозитних вкладів проводяться на 3 місяці, значно рідше – на 6 місяців чи на 1 рік. На доповнення до звичайних вкладів на ринку євро депозитів обертаються також депозитні сертифікати у доларах, ієнах, фунтах стерлінгів. Важливою особливістю депозитних сертифікатів є можливість їх обертання на вторинному ринку, що робить їх більш ліквідними, ніж вклад, який залишається в банку протягом усього терміну дії. Спочатку євро депозитні сертифікати були короткостроковими кредитними документами, а на сьогоднішній день в міру збільшення операцій вони набули характеру середньострокових зобов’язань. Депозитні сертифікати котируються зі знижкою, чи дисконтом з фіксованою процентною ставкою. Емісія депозитних сертифікатів здійснюється багатьма західноєвропейськими банками самостійно (транш-операції, коли депозитні сертифікати випускаються невеликими партіями, невеликим номіналом у 10000 дол. і розміщуються банками за традиційним каналом вторинного ринку) або за дорученням клієнтів.

Ринок євро кредитів.

Євро кредити – це міжнародні кредити, що надаються великими комерційними банками за рахунок ресурсів євровалютного ринку.

В обігу на ринку євро кредитів перебувають короткострокові та довгострокові позики. Короткострокові позики в євровалюті мають термін погашення менше 1 року. Будь – який кредит терміном погашення більше 1 року називається євро кредитом. Євро кредит надають на термін від 2 до 10 років з плаваючими процентними ставками. Сума євро кредиту може коливатись від 20-30млн. дол. 1-2 млрд. дол.. Євро кредити можуть мати форму позик, кредитних ліній, коли кілька банків об’єднують свої кредитні ресурси для надання кредиту позичальнику.

Ринок єврооблігацій.

Єврооблігації – це облігації, випущені в основних валютах за межами країни – позичальника.

Ринок єврооблігацій виник на початку 70-х років у Лондоні в результаті лібералізації британського валютного контролю, проведеної з метою повернення місту ролі міжнародного фінансового центру.

На ринку міжнародних облігацій (боргових зобов’язань) обертається два види цінних паперів:

1) іноземні облігації – цінні папери, випущені нерезидентом у національному фінансовому центрі й виражені в національній валюті;

2) єврооблігації – боргові зобов’язання, що є одним із видів цінних паперів, які випускаються позичальниками при отриманні довгострокових кредитів на євроринку. Єврооблігації мають усі ознаки облігацій, а також деякі с особливості:

- розміщаються одночасно на риках кількох країн;

- валюта євро облігаційної позики для кредиторів є іноземною (за винятком банків США, для них - національною);

- єврооблігації розміщуються переважно створеним банками кількох країн емісійним синдикатом, який виступає гарантом позиції.

3. Операції на ринку євровалют сконцентрувалися в основному у великих фінансових центрах Західної Європи – Лондоні, Парижі, Цюриху. Найбільшими позичальниками валют є США, країни Західної Європи, Японія, Канада.

Ринок євровалют охоплює міжбанківські операції та угоди з небанківськими клієнтами. Учасниками міжбанківського євровалютного ринку є понад 1000 банків більш ніж 50 країн світу, у міжбанківській торгівлі використовуються такі основні валюти – долар США, японська ієна, англійський фунт стерлінгів, швейцарський франк, євро.

Суть операцій на євровалютному ринку полягає у тому, що комерційні банки, розміщені поза сферою національного обігу валют, приймають за певний процент депозити в цих валютах, а потім переуступають ці кошти за більш високим процентом іншому банку або небанківському позичальнику.

На євровалютному ринку здійснюються операції з таких категорій:

1) денні гроші (одноденні позики , при яких оплата здійснюється протягом 24 годин без відстрочки повідомлення); щоденні гроші (позики до запитання, безстрокові позики, які надаються без зазначення терміну і мають бути сплачені в день оприлюднення – до 11 години); термінові вклади – міжбанківські короткострокові кредити, які надаються тільки на грошовому ринку, сплачуються в узгоджений термін, мають більш високу процентну ставку, ніж по одноденним та безстроковим позикам;

2) узаконені права, до яких відносять гарантійні векселі уряду, банківські акцепти, депозитні сертифікати;

3) кредити з постійною ставкою та роловерні кредити, які надаються тільки позичальникам першого рівня кредитоспроможності (бонітетності) - великі комерційні банки, уряди країн, страхові компанії тощо.

На євровалютному ринку також проводяться арбітражні операції з євровалютами. Євродоларовий арбітраж ділиться на зовнішній та внутрішній. Зовнішній євродоларовий арбітраж проводиться, коли банки купують внутрішні кошти шляхом випуску депозитних сертифікатів і перевипускають їх у свої офшорних філіях. Якщо філії перевипускають ці кошти на міжбанківському валютному ринку або надають позики небанківським позичальникам, зовнішній арбітраж збільшує розмір зведеного балансу банку. Внутрішній арбітраж проводиться, коли банки переміщують свої кошти з внутрішніх джерел на зовнішні.

Основними джерелами формування прибутку при операціях з євровалютами є основні операції, реструктуризація термінів, валютний арбітраж, позиціонування коштів (табл. 1).

Основні операції з валютами – це депозитні операції з валютами на офшорних (тобто за межами країни походження цієї валюти) банківських ринках.

Реструктуризація термінів передбачає перегляд строків виплати кредиту з урахуванням кредитних можливостей банку, ситуації на євро кредитному ринку та кредитоспроможності позичальника. Реструктуризація термінів може негативно вплинути на фінансовий стан банку.

При вивченні динаміки валютного арбітражу зрозуміло, що на міжнародному грошовому ринку банки-дилери випадково можуть скористатись перевагою завдяки зміні процентних ставок та валютних курсів. Тоді позиціонування коштів буде високодохідним.

Таблиця 1.