16. Функціональна концепція книгознавства.

Автори: Баренбаум (1970 рік).

Основна причина появи фукціональної концепції книгознавства така, що функіцональний метод набув популярності та широко використовувався у математиці, кібернетиці, автоматизованих системах управління тощо.

"Книга - це твір письменності і друку, яка є продуктом суспільної свідомості, ідейно-духовного життя суспільства, один із засобів збереження, розповсюдження та розвитку ідеології, засіб соціальної боротьби, організації та формування суспільної думки, засіб наукового та технічного прогресу".

Характерно те, що слово "книга" автор заміняє поняттям "твір".

Об"єкт книгознавства - соціальні, ідеологічні, надрядкові аспекти всіх галузей книжкової справи.

В основі концепції лежить схема науки про книгу:

- редакційно-видавнича справа

- оформлення книги

- бібліографічна справа

- статистика друку

- бібліотечна справа

- книготорговельна справа

Об"єкт книгознавства відповідно до концепції - "книга (твір) - споживач (читач)".

17. Концепція перетину наук. Автор Немировський (70-ті рр).

Основні положення концепції: книгознавство - наука, що має свою методологію, об"єкт, предмет, методи; включає в себе ряд книгознавчих дисциплін. "Книгознавство - з одного боку, єдина цільна наукова дисципліна, а з іншого боку - комплекс окремих самостійних дисциплін".

науки:

- бібліогафознавство

- наука про поліграфію

- наука про книжкову торгівлю

- бібліотекознавство

18. Системно - психологічна концепція.

Основні положення концепції: "Книга та книжкова справа не тільки системні самі по собі, але і є підсистемами більш загальної динамічної системи інформаійного процесу, що розвивається".

Система - цілісне утворення, що складається із компонентів або підсистем, стійкі зв"язки між котрими забезпечують цілісність даного утворення. Ця концепція будується на тому, що книгознавство системне не тільки саме по собі, а є й складовою більш загальної системи інформаційного процесу. Типологічний метод - метод виявлення та обгрунтування якості, а частіше за все набору, системи якостей, що характеризують сутність явища в заданій системі.

На перший план виходить соціальна функція книги. Концепція спирається на принцип комунікативності - книга досліджується в якості складової частини єдиного комунікативного процесу.

19. Книгознавство і суміжні науки

У системі спеціально-книгознавчого знання об’єктивно виокремлюють книговидавниче, книготоргівельне, бібліотечне, бібліографічне знання, які теоретично відображають найбільш загальні форми книги та відповідні способи їх існування: книговиданвичий репертуар – книговидавнича справа; книготоргівельний асортимент – книготоргівельна справа, бібліотечний фонд – бібліотечна справа, бібліографічна інформація – бібліографічна справа.

Читач, як адресат видавничої продукції, відповідно вивчається фахівцями цієї галузі, клієнт книжковго магазину і його потреби – дослідниками книжкової торгівлі, споживач бібілотечних фондів та його потреби є об’єктом вивчення фахівців бібліотечної справи, а інформаційні потреби споживачів є турботою бібліографічної справи.

Отже, кожна з галузей книжкової справи з власних позицій вивчає відношення між книгою та її інститутами, з одного боку, і читачем – з іншою. На рівні загального книгознавства літературознавство, наукознавство, історія мистецтв, орієнталістика, психологія, соціологія, педагогіка, історія і теорія культури, теорія соціальної комунікації. Сутність явищ, які досліджують перераховані науки детермінує сутність книги, а також зміст і структуру книгознавчого знання.

Книгознавство і літературознавство. Наука про книгу тісно пов’язана з літературознавством. Обидві дисципліни мали спільний початок, а історико-літературні праці спочатку були й працями бібліографічними (книгознавчими). Бібліографічна інформація завжди є цінним доповненням при вивченні творчості письменників.

Книгознавчі методи у літературознавчих дослідженнях почали використовувати ще у XIX ст. в різних країнах. Першим був Б. Д. Боборикін, який у праці про європейський роман виявив основні тенденції читацьких інтересів та основні методи їх дослідження (за допомогою видавничої статистики та інформації про вартість книг). Маргарет Шрезингер шляхом аналізу видавничої та книготорговельної документації доповнила існуючі раніше думк критиків про успіх романтичного, реалістичнгого і натуралістичного романів у Франції в 1830-1932 рр. Ярослав Мацеєвський за допомогою списків передплатників зробив спробу визначити круг читачів поезії Адама Міцкевича.

Для вивчення літературної культури минулого від книгознавства вимагають комплексного дослідження 3 основнихї проблем: 1) структури видавничої тематики в окремі історичні періоди; 2) структури книготоргівельної і бібліотечної пропозиції; 3) ставлення суспільства до певних типів літератури, окремих авторів та творів.

Книгознавство і наукознавство. Бібліограф та бібліотекар, які оцінювали наукову літературу створювали основи наукового ставлення до науки. Бібліографія наукової літератури відбивала стан науки і, особливо, стан інформації про науку, тому бібліографічні методи активно використовуються у наукознавстві. Бібліографія дає конкретні дані про долю наукових творів (кількість видань, центри виробництва наукової книги.)

Книгознавство і історія мистецтв. Активно використовується сьогодні термін «книжкове мистецтво». Польський дослідник Анджей Новицький: зображення книги у творах мистецтва, зокрема в живописі. На підтаві аналізу багатьох полтен із зображенням книги, він зробив спробу з’ясувати взаємовідносини людини з книгою, завядки чому з’явився цікавий перелік різних значень книги.

Книгознавство та орієнталістика (сходознавство). Сходознавці дослідили вже багато тем з історії книги ( книгодрукування у східних країнах, винахід паперу та його шлях на Захід). Бібліологи чекають від сходознавців розробки й інших важливих книгознавчих проблем, зокрема: психологія читання і розуміння текстів у країнах, що використовують ідеографічне письмо, сприйняття на Сході західних книг, роль книги у багатонаціональній державі (Індії, Китаї).

Знайомство Європи зі Сходом відбувалося за допомогою книги. Книгознавство і психологія, соціологія, педагогіка.

Книгознавство і історія культури.

Книгознавство та інформатика, теорія масової комунікації.

Книгознавство вивчає проблему «книга у суспільстві». Зародження науки про соціальні комунікації належить ще до XVII ст. У наступні століття вона розвивалася і диференціювалася. Крім книгознавчих дисцмплін, до неї відносили документалістику (науку про документи) та науку про наукову інформацію (інформатику).