М. Вебер «Типи панування»

Макс Вебер вважається фундатором політичної соціології. Він рішуче виступав протиреволюційних методів пере­творення суспільства та вибудовував еволюційний шлях за­провадження раціонально-бюрократичного типу управління. Саме цей учений створив концепцію легітимних типів пану­вання, серед яких він виокремив такі:

• традиційний тип, що заснований на звичаях і традиціях;

• раціонально-легальний тип (або раціонально-правовий), який базується на законах та праві;

• харизматичний тип, заснований на афектах і на вірі. Ця типологія з часом не втрачає актуальності та широко

використовується в сучасних дослідженнях. Цінними є ре­комендації М. Вебера для тих, хто йде у велику політику. Мислитель рекомендує обирати на виборах людей, що мають сталий прибуток, володіють власністю, оскільки останні більше придатні до раціоналізації в політиці. Він закликає до формування класу кваліфікованих професіоналів-посадовців, які відрізнялися б високою честю, порядністю, відданістю народу - рисами, котрі б забезпечували ефектив­ність дій державних службовців. М. Вебер приділяє значну увагу аналізові явища партійно-політичної корупції, коли за віддану службу політики роздають усілякі посади та при­вілеї. Досить по-сучасному, з огляду на реформи в Україні, виглядають рекомендації М. Вебера щодо виховання держав­ної бюрократії та партійних лідерів, а також раціоналізації владних відносин.

Розвиваючи методологічні проблеми науки, М. Вебер за­лучив у науковий обіг поняття "ідеальний тип" - специфічна мисленна (уявна) конструкція для пізнання саме соціальних явищ у дусі "розуміючої соціології".