- •Внутрішній ринок праці організації.
- •Дисбаланс на внутрішньому ринку праці.
- •Організація праці на підприємстві: зміст і основні фактори, динаміка.
- •Характеристика основних трудових показників.
- •Значення продуктивності в ринкових умовах.
- •Показники продуктивності праці.
- •Натуральний і трудовий методи вимірювання продуктивності праці.
- •Вартісний метод вимірювання продуктивності праці.
- •Зовнішні фактори продуктивності.
- •Фактори продуктивності праці.
- •Внутрішні фактори продуктивності.
- •Класифікація факторів продуктивності праці.
- •Матеріально-технічні фактори продуктивності праці.
- •Організаційно-економічні фактори підвищення продуктивності праці.
- •Соціально-психологічні фактори підвищення продуктивності праці.
- •Резерви продуктивності праці та їх класифікація.
- •Оцінка впливу резервів на підвищення продуктивності праці.
- •Заробітна плата як соціально-економічна категорія.
- •Функції заробітної плати в ринковій економіці.
- •Принципи та елементи організації заробітної плати.
- •Державне регулювання оплати праці працівників.
- •Договірне регулювання заробітної плати.
- •Роль профспілок у регулюванні оплати праці.
- •Система тарифних угод на всіх рівнях управління.
- •Колективно-договірна система трудових відносин на виробничому рівні.
- •Диференціація мінімальної заробітної плати.
- •Тарифна система та її призначення.
- •Елементи тарифної системи.
- •Визначення рівнів середньої кваліфікації робітників та складності роботи.
- •Доплати і надбавки.
- •Удосконалення тарифної системи. Безтарифна система оплати праці.
- •Поняття форм і систем заробітної плати.
- •Сутність відрядної форми заробітної плати та її систем.
- •Сутність погодинної форми заробітної плати та її систем.
- •Контрактна система оплати праці.
- •Оплата праці в бригадах.
- •Сутність і функції преміювання.
- •Преміювання робітників, показники преміювання робітників.
- •Преміювання керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців.
- •Система участі працівників у прибутку.
- •Методи планування підвищення продуктивності праці.
- •Планування підвищення продуктивності праці за факторами.
- •Сутність методу планування підвищення продуктивності праці на основі зниження трудомісткості і поліпшення використання робочого часу.
- •Розроблення плану і програми продуктивності праці на підприємстві.
- •Аналіз трудомісткості.
- •Планування трудомісткості за окремими її видами.
- •Персонал підприємства і його структура.
- •Методи розрахунку чисельності робітників.
- •Баланс робочого часу одного робітника.
- •Штатно-номенклатурний метод визначення кількості професіоналів і фахівців.
- •Мета аналізу виконання плану з чисельності.
- •Аналіз чисельності персоналу.
- •Планування заробітної плати.
- •Визначення фонду оплати праці за нормативами.
- •Детальне планування фонду заробітної плати.
- •Визначення планового фонду оплати праці робітників.
- •Розрахунок доплат у годинний, денний, місячний (річний) фонд заробітної плати.
- •Фонд заробітної плати керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців.
- •Визначення розміру середньої заробітної плати.
- •Аналіз виконання плану використання фонду заробітної плати.
- •Основні напрямки інформаційного забезпечення у сфері праці.
- •Основні напрямки моніторингу соціально-трудових відносин.
- •Моніторинг як інструмент регулювання та удосконалення соціально-трудових відносин в організації.
Основні напрямки інформаційного забезпечення у сфері праці.
Основні напрямки моніторингу соціально-трудових відносин.
1.Соціально-демографічні та міграційні процеси
Моніторинг соціально-демографічних і міграційних процесів має визначити закономірності у соціально-демографічних і міграційних процесах і має будуватись таким чином, щоб відобразити основні особливості відповідних процесів на усій території України.
2. Зайнятість, ринок праці, безробіття
Метою цього напряму моніторингу є визначення масштабів ринку праці, запобігання масовому безробіттю, найбільш повне й ефективне використання трудового потенціалу, без чого не можливий подальший соціально-економічний розвиток суспільства.
Моніторинг зайнятості, ринку праці й безробіття найбільш чітко показує, в якому напрямку необхідно коригувати економічну політику в державі, щоб становлення ринку пройшло з мінімальними соціально-економічними втратами.
3. Соціально-трудові процеси на підприємствах
В цьому напрямку моніторингу соціально-трудової сфери слід досліджувати роль підприємства у вирішенні проблем соціального захисту і підвищення рівня життя працюючих, необхідно вивчати співвідношення динаміки чисельності зайнятих на підприємствах із динамікою обсягів виробництва, особливості змін у масштабах, характері й напрямках прихованого безробіття; динаміку заробітної плати, її зв'язок із результатами праці; причини масових невиплат заробітної плати, аналізувати диференціацію у заробітній платі між окремими підприємствами, галузями, категоріями працівників та ін.; здійснювати аналіз трудових відносин, виконання трудових договорів, ролі профспілок у діяльності колективів та ін.
4. Умови та охорона праці
Моніторинг умов та охорони праці виявляє тенденції стану умов і безпеки праці на підприємствах, визначає динаміку масштабів професійних захворювань і травматизму, виявляє підходи до вирішення цих проблем не за рахунок покращення умов і організації праці, а за рахунок збільшення різного роду компенсаційних виплат.
5. Доходи та рівень життя населення
Моніторинг доходів і рівня життя населення має включати систематичне вивчення рівня життя, його динаміки і диференціації за основними соціально-професійними і соціально-демографічними групами населення, та за окремими регіонами України. Основні висновки і пропозиції цього напрямку здійснення моніторингу мають сприяти більш об'єктивному сприйняттю органами влади реальних результатів внутрішньої соціально-економічної політики.
6. Соціально-психологічний клімат у трудових колективах
Моніторинг у напрямку дослідження соціально-психологічного клімату на підприємствах має важливе значення, оскільки дає змогу дослідити стан цього показника як чинника підвищення ефективності соціально-економічної діяльності. Він має значення у забезпеченні високоефективної та продуктивної співпраці членів трудового колективу, впливає на підвищення задоволеності соціально-трудовими відносинами, що в свою чергу дає змогу досягти високої якості трудового життя, соціального добробуту та злагоди.