3. Гуманитарное сотрудничество, социальные проблемы культура

Загальна інформація

ІНФОРМАЦІЯ про співпрацю держав – учасників СНД в області культури

Одним з найважливіших напрямів взаємодії держав – учасників Співдружності є співпраця у сфері культури.

Саме культурі належить важлива об'єднувальна роль, через взаємозбагачення культур лежить шлях до взаєморозуміння народів. Формування єдиного (загального) гуманітарного простору, важливою складовою частиною якого є культурна сфера, - один з головних пріоритетів Співдружності.

Рада з культурної співпраці держав – учасників СНД створений відповідно до Угоди про створення Радого з культурної співпраці держав – учасників СНД від 26 травня 1995 року, підписаним розділами урядів всіх 12 держав з метою сприяння розвитку культурної співпраці між державами.

Основними напрямами діяльності Ради є:

питання стану культурної співпраці;

вивчення можливостей подальшого розвитку культурної співпраці, включаючи взаємодію державних і суспільних структур, що здійснюють культурні зв'язки в рамках Співдружності;

вивчення процесів і тенденцій розвитку культури в рамках Співдружності;

розгляд і розробка проектів багатобічних програм в області культури;

проведення сумісних заходів;

сприяння органам культури, громадським організаціям держав  учасників Співдружності у виробленні узгоджених дій в області культури;

координація спільної діяльності держав  учасників Співдружності в області культури.

Рада складається з повноважних представників держав – учасників Співдружності Незалежних Держав (додаток 1).

До складу Радого з культурної співпраці держав  учасників СНД також входить з правом голосу Голова Координаційної Ради міжнародних творчих суспільних об'єднань діячів культури і мистецтва, що включає міжнародні творчі громадські організації (асоціації, союзи, фонди), об'єднуючі національні організації держав – учасників Співдружності Незалежних Держав.

В цілях активізації роботи Ради вирішенням XVIII засідання Радого з культурної співпраці держав  учасників СНД від 4 лютого 2003  року підвищений статус представництва в Раді до рівня міністрів культури держав  учасників СНД.

Діяльність Ради регламентується наступними документами:

1.  Угода про співпрацю в області культури (Ташкент, 15  травня 1992  року).

2.  Положення про Раду з культурної співпраці держав  учасників СНД – що є невід'ємною частиною Угоди про створення Радого з культурної співпраці держав – учасників СНД (Мінськ, 26  травня 1995  року).

3.  Регламент роботи Радого з культурної співпраці держав  учасників Співдружності Незалежних Держав (затверджений на засіданні Ради 28  вересня 1995  року, змінений затверджений 4 лютого 2003  року).

4.  Положення про робочі органи Ради (затверджено на засіданні Ради 17  червня 1997  року) – що є невід'ємною частиною Регламенту роботи Ради.

Радою проведено 22 засідання, які проходили майже у всіх державах – учасниках СНД (додаток 2). В цілях активізації роботи Ради вирішенням XVIII засідання Радого з культурної співпраці держав – учасників СНД від 4 лютого 2003 року підвищений статус представництва в Раді до рівня міністрів культури держав – учасників СНД. Активно беруть участь в роботі Ради Азербайджанська Республіка, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Російська Федерація. На жаль в роботі Ради практично не беруть участь Грузія і Туркменістан.

На засіданнях Ради розглянуто близько 300  питань, що стосуються перспектив співпраці в області культури держав – учасників СНД, створення сприятливих умов для розвитку культурних зв'язків і культурного обміну.

Останнє засідання Ради відбулося 21 травня 2007  року. Наступне засідання Ради заплановане провести в Республіці Казахстан в I кварталі 2008  року.

Базовим документом міждержавної взаємодії в області культури є Угода про співпрацю в області культури, підписане 15 травня 1992 року розділами урядів держав – учасників СНД.

До теперішнього часу міждержавна співпраця у сфері культури здійснюється на основі солідної договірно-правової бази, створенню якої багато в чому сприяла Рада (додаток 3). Крім того, при безпосередній участі Ради були розроблені і реалізовані цільові програми культурної співпраці на 1996 рік і до 2005 року.

Середньострокові перспективи діяльності Ради визначені в Основних заходах держав – учасників СНД в області культури до 2010 року, затверджених Вирішенням Ради розділів урядів 25 травня 2006  року.

 

Серйозним імпульсом для подальшої активізації співпраці стало проведення Радою I і II Конгресу діячів культури і мистецтв держав  учасників Співдружності (1996 р. і 2004 р.).

В цілях розвитку культурних зв'язків на просторі Співдружності Радою створено шість робочих груп:

Робоча група по питаннях народної художньої творчості;

Робоча група по розвитку руху Дельфійського в державах  учасниках СНД;

Робоча група по розробці комплексу заходів щодо реалізації багатобічних угод про культурну співпрацю держав  учасників СНД;

Робоча група по вивченню і порівняльному аналізу законодавчого забезпечення культури держав  учасників СНД;

Робоча група по культурній політиці держав – учасників СНД;

Робоча група по науково-методичній співпраці держав  учасників СНД в області художньої освіти.

Раду з культурної співпраці приділяє велику увагу питанням законодавчого забезпечення культурної співпраці. Створена Радою Робоча група по вивченню і порівняльному аналізу законодавчого забезпечення культури держав – учасників СНД встановила робочі контакти з Постійною Коміссией МПА по культурі, інформації, туризму і спорту, провела спільні засідання.

Робоча група провела аналіз досвіду роботи по законодавчому забезпеченню діяльності установ і організацій культури в країнах – учасниках СНД і ухвалила рішення направити в Комісію з культури, інформації, туризму і спорту Міжпарламентської Асамблеї СНД пропозиції про необхідність ухвалення нового модельного закону про культуру, що істотно допоможе проведенню цієї роботи в державах  учасниках. Члени Робочої групи виразили готовність взяти участь в підготовці нової редакції модельного закону «Про культуру».

Робочою групою обговорений проект модельного закону про меценатство і спонсорство, розглянутий Комісією з культури, інформації, туризму і спорту МПА СНД, і були висловлені ряд конструктивних пропозицій по ньому. Думка Робочої групи з даного питання направлена в Комісію з культури, інформації, туризму і спорту.

Вельми перспективним напрямом роботи Ради може стати ініційована Міністерством культури Азербайджанської Республіки (у 2003 році на засіданні Ради) ідея підготовки науково-методичних проектів довгострокової співпраці «КУПОЛУ Співдружності» – культурна політика Співдружності і «Легенди Співдружності».

В цілях її реалізації створена Робоча група по культурній політиці держав – учасників СНД, яка в даний час веде роботу над сумісним науково-методичним проектом довготривалої співпраці «КУПОЛУ Співдружності» і «Легенди Співдружності». Проведено одне засідання робочої групи, підготовлений запитальник. Відповіді на запитальник представили Азербайджанська Республіка, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Російська Федерація.

Проект «КУПОЛИ Співдружності» розділяється на ряд підпроектів, таких як «КУПОЛИ Співдружності: музеї», «КУПОЛИ Співдружності: культурно-історичні пам'ятники»; «КУПОЛИ Співдружності: бібліотеки», «КУПОЛИ Співдружності: історико-культурні заповідники», «КУПОЛИ Співдружності: законодавство» та інші. Проект припускає активне залучення до взаємного процесу вивчення сучасного стану культурної політики країн Співдружності і вироблення відповідних рекомендацій по різних аспектах культури в країнах СНД. Кінцева мета цього полягає в тому, що від короткочасних культурних контактів можна було перейти до довготривалої культурної співпраці, а потім – до тісного партнерства. Світова практика показує, що однією з найдієвіших форм міждержавної співпраці є саме реалізація довготривалих сумісних проектів.

На жаль, інтеграційні процеси у сфері культури, у тому числі і робота над перерахованими проектами, стримуються недоліком фінансових коштів. Відповідно до Засновницького договору від 11  вересня 1998 року планувалося утворити Фонд підтримки культурної співпраці, але по ряду обставин він до цих пір не створений. Мінкультури Росії не вдалося його зареєструвати (місцезнаходження Фонду м.  Москва). Створення Фонду сприяло б подальшій проектно-целевой культурній інтеграції незалежних держав Співдружності.

Велику і корисну роботу веде Робоча група по розвитку руху Дельфійського в державах – учасниках СНД. Вона організувала і провела I, II, III і IV молодіжні Дельфійськие ігри держав – учасників СНД, в яких брали участь представники з 11 держав – учасників СНД. В цілому ця Робоча група сприяє зближенню зайнятої в культурному житті молоді країн Співдружності, сприяє взаємному культурному збагаченню, виробленню у них відчуття толерантності.

Рада розглядає сумісні заходи як найбільш перспективну форму реалізації співпраці між державами – учасниками СНД в області культури і мистецтва. Виходячи з цього Рада докладає істотні зусилля до збільшення числа сумісних фестивалів, форумів, реалізації загальних творчих проектів, відновленню старих творчих зв'язків. Так, в 2006 році вже в десятий раз пройшов Форум національних кінематографій СНД і балтії. Регулярно проводяться такі фестивалі, як «Кіношок» в Анапі, «Схід-Захід» до Баку, «Листопада» в Мінську, Міжнародний євроазіатський кінофестиваль країн СНД і балтії «Нове кіно ХХI вік» і ін.

Особлива увага Радою приділяється проведенню сумісних музичних заходів, таких як щорічні міжнародні музичні фестивалі. У їх числі – «Золотий шлягер», що проходить в Могильові, фестиваль естрадної і фольклорної пісні «Іссик-куль», фестиваль мистецтв «Білоруська музична осінь» і так далі

Уваги Ради заслуговували і заходи, пов'язані з театральною сферою.

Проте треба визнати, що у ряді випадків сумісні заходи гуманітарного плану були досягнуті завдяки особистим творчим і дружнім контактам діячів культури і мистецтва.

Певне місце займає співпраця в музейній сфері. Основний об'єм співпраці в цій сфері будується на двосторонніх відносинах органів влади держав – учасників СНД, що здійснюють державне регулювання сфер культури, науки, освіти. Прийняті за останні роки Міжпарламентською Асамблеєю СНД модельні закони «Про  культуру», «Про державні музеї-заповідники», «О об'єктах культурної спадщини», «Про творчих працівників і творчі союзи» в національних законодавства імплементовані не повністю, у зв'язку з чим уніфікації різних видів культурної діяльності не відбувається. Думається, що Раді треба детальніше розглянути дану проблематику на своїх подальших засіданнях.

Велике місце в роботі Ради займають проблеми збереження пам'ятників культурної спадщини, зосереджених в архівах, бібліотеках, музеях.

В цілому практична діяльність Ради грає важливу і вельми затребувану роль в налагодженні реальної взаємодії держав – учасників Співдружності по різних напрямах в області культури. Проте, враховуючи значущість цієї сфери, потрібна велика підтримка держави, творчих і наукових еліт, суспільних і ділових кругів Співдружності.

Крім того, в роботі Радого з культурної співпраці є великі перспективи для подальшого розвитку спільного ринку послуг в області образотворчого мистецтва, архітектури, дизайну, активізації обміну виставками творів сучасних художників, дизайнерів і архітекторів, розширення числа сумісних наукових досліджень і археологічних експедицій, направлених на поліпшення якості вироблюваних робіт на пам'ятниках історії.

Думається, що Раді необхідно приділити більше уваги розгляду питань, пов'язаних із сприянням вільному просуванню творчих працівників на просторі СНД, спрощенню процедури тимчасової реєстрації представників творчої інтелігенції, що приїжджають в цілях культурного обміну, підготовці оголошення про державне страхування колективних виставок, розробці взаємоузгоджених стандартів і кваліфікаційних вимог до професійних творчих працівників і творчих союзів для забезпечення їх професійної творчої діяльності на просторі СНД.

Подальшу діяльність Ради передбачається направити на вирішення наявних проблем, зокрема на вдосконалення договірно-правової бази, пошук нових форм і механізмів співпраці, реалізацію загальних творчих проектів, проведення сумісних форумів, фестивалів, конференцій, розвиток сумісного кіновиробництва, відновлення старих і напрацювання нових творчих зв'язків між державами Співдружності.