Міністерство аграрної політики та продовольства україни

ЕКОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Навчально-методичний план теоретичного заняття Тема: Стереотипи поведінки. Поради з культурної адаптації

Мета: розкрити сутність понять „поведінка”, „стереотип”, „адаптація”; проаналізувати особливості міжособистісних відносин; виявити основні правила культури поведінки в родині та в сім’ї; проаналізувати відношення до роботи ; формувати вміння студентів аналізувати матеріал, робити висновки, сприяти розвитку в студентів навичок культурологічного мислення.

Основні поняття і терміни: „поведінка”, „стереотип”, „адаптація”.

.

Обладнання заняття: підручник.

Тип заняття: комбінований.

Структура заняття

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань студентів

IІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Міжособисті стосунки.

2. Поведінка в типових ситуаціях.

3. Традиційні свята та подарунки.

ІV. Закріплення нових знань і вмінь студентів

V. Підсумки заняття

VI. Домашнє завдання.

Література:

1. Подольська Є. А., Лихвар В. Д, Іванова К. А. Культурологія: Навч. пос.: Вид. 2-ге, - К: 2005. С. 276 – 302.

2. Бокань В. Культурологія: Навч. посіб. - - К.: МАУП, 2004.

3. Петрушенко В.  Л., Пинда Л. А., Подольська Є. А. та ін. Культурологія. Навч. посіб./ За заг. ред. проф. В. М. Пічі – Львів „Магнолія плюс”, 2005.

4. А. В. Яртись, С. М. Шендрик та ін. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. Вид. 2-ге, перероб. і доп. / За ред. проф. А. Яртися та про. В. Мельника. – Львів: Світ, 2005.

Хід заняття

І. Організаційна частина;

II. Актуалізація опорних знань студентів

Мозковий штурм (бліц -опитування)

Запитання:

1. Що таке мовний етикет?

2. Що ми відносимо до вербальної комунікації?

3. Яку роль відіграють жести у житті людини?

4. Що таке цінності?

5. Чи має українська культура свої традиції?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Міжособисті стосунки.

Вступне слово викладача (оголошення теми, розкриття її актуальності, ознайомлення з планом заняття).

Епіграф

Учити жити в суспільстві,

серед людей - це означає вчити

здійснювати суспільні вчинки,

тобто вчити передавати своєю

поведінкою ставлення до людей.

Будь-яка людина, коли опиняється в чужому культурному середовищі, відчуває почуття дискомфорту, невпевненість і навіть роздратування, що можуть бути викликані розходженням у культурних традиціях, нерозумінням того, що її оточує, незнанням норм і правил поведінки, того, що можна чи не можна в тій чи іншій ситуації.

Минулого заняття у нас було лекційне заняття, на якому ми розглянули питання мова як символічний код культури, невербальна комунікація. Толерантність та емпатія як специфічні риси комунікативних процесів міжкультурного дискурсу.

Отож, тема нашого „Стереотипи поведінки. Поради з культурної адаптації”. Тема сьогоднішнього заняття оцінюється в 4 бали (3, 2.4.)

Основні завдання :

розкрити сутність понять „поведінка”, „стереотип”, „адаптація”;

проаналізувати особливості міжособистісних відносин;

виявити основні правила культури поведінки в родині та в сім’ї;

проаналізувати відношення до роботи ;

Cьогодні на занятті ми будемо працювати за певними правилами

Отож основні правила нашої роботи

Кожна думка важлива

Не бійся висловитися!

Ми всі – партнери!

Обговорюємо сказане, а не людину!

Обдумав, сформулював, висловив!

Говори чітко, ясно, красиво!

Вмій погодитися і не погодитися!

Важлива кожна роль.

Розглянемо значення понять

Поведінка- сукупність чиїх-небудь дій і вчинків; спосіб життя.

Стереотип (від греч. "stereotype": stereos - твердий, міцний і typos - форма, зразок, відбиток) - тверда, часто спрощена, стандартна думка про соціальні групи чи про окремих індивідів як представниках цих груп.

Дуже схоже трактування поняттю "стереотип" дає Байбурін А.К.: це судження, у загострено спрощеній та узагальненій формі, з емоційним фарбуванням, що приписує визначеному класу обличчя деякі властивості, чи, навпаки, що відмовляє їм у цих властивостях.

Стереотипи розглядаються як особливі форми обробки інформації, що полегшують орієнтацію людини у світі. Ознаки, що містяться в стереотипах, використовуються для оцінки співвіднесеності предметів до того чи іншого класу і приписування їм визначених характеристик.

Існує декілька класів стереотиипів:

1. Особисті. Ці стереотипи людина формує сама. До них відносяться його різні переконання, пристрасті - усе те, що (на думку людей) складає особистість, індивідуальність людини, його інтереси і широту натури.

2. Сімейні. Сімейні стереотипи формуються під впливом сімейних традицій, установок, правил.

3. Суспільні чи соціальні. Формуються під впливом суспільства і соціуму.

Стереотип- усталений традиціями, незмінювальний обмежений образ дійсності, що функціонує в суспільній свідомості, подаючи хибні уявлення про осіб, предмети й світ

Тлумачний словник української мови

Адаптація- пристосування організму до умов оточуючого середовища

Стереотипи поведінки розкриваються в міжособистісних стосунках

Міжособистісні стосунки передбачають :

Відношення в родині

Відношення до роботи

Отож, розглянемо відношення в родині

Студент

Господь – Творець сім’ю створив

Її спокоєм наділив

Тепер бажає щоб сім’я

Його прославила ім’я

Приспів: Сім’я, сім’я (сім’я) Сім’я моя (сім’я моя ) Сини і дочки (батько й мати)Вся сім’я моя (вся сім’я )Спитає Бог зробив що я Щоб з Ним була сім’я моя.

У свідомості українців « ідеальна родина» — це « традиційна» родина, що поєднує кілька поколінь, які живуть разом (дідусь і бабуся, батько і мати, діти, онуки).

Традиційна українська родина будується за принципом авторитаризму. Головою такої традиційної родини є «годувальник» — чоловік, що належить до середнього покоління. Як правило, саме він забезпечує основний прибуток родини, і саме йому належить вирішальне слово під час обговорення різних проблем сімейного життя.

Основні функції жінки в традиційній родині в Україні — «Дружина» і « мати». Саме жінка в такій родині стежить за порядком у будинку, готує їжу, виховує дітей тощо. «Чоловічі обов'язки» у родині полягають у виконанні роботи, яка вимагає фізичної сили (наприклад, перестановка меблів), чи пов'язана з ремонтом (квартири, сантехніки, побутової техніки і т.д.).

Відношення до старшого покоління в традиційній родині безумовно поважне, однак безперечного підпорядкування старшим не існує. Старше покоління, як правило, вважає себе вправі втручатися в життя своїх навіть дорослих дітей, критикувати їх і давати їм поради. Саме бабусі звичайно приймають найактивнішу участь у вихованні онуків.

Діти знаходяться на утриманні батьків, поки не починають забезпечувати себе самостійно (а це може відбутися й у досить дорослому віці). Однак фінансова допомога батьків часто продовжується навіть після знаходження дітьми самостійності. При цьому батьки не тільки матеріально забезпечують дітей, але і прагнуть контролювати їхні вчинки і впливати на їхні рішення: вибір кола спілкування, професії, місця роботи і т.д.

Слід зазначити, що все вище сказане відноситься до «ідеальної родини», стереотип якої існує в колективній свідомості українців. У реальному житті спостерігаються істотні відхилення від даного « ідеалу» (наприклад, зараз молоде покоління прагне жити окремо від батьків, чоловік далеко не завжди є головою родини, інакше розподіляються « чоловічі» і « жіночі» обов'язки в родині тощо).

Однак зазначений стереотип багато в чому визначає оцінку відносин у родині як «нормальних, правильних» чи « ненормальних, неправильних». Так, «ненормальним» вважається, якщо дружина заробляє більше, ніж чоловік, якщо вона займає більш високий соціальний стан, якщо вона ставить на перше місце кар'єру, а не будинок, якщо батьки відмовляються допомагати дорослим дітям, а бабусі і дідусі — братії активну участь у вихованні онуків. Майнові і грошові відносини в родині. Майнові і грошові відносини в Україні не прийнято оформлювати юридично. Більш характерним є вирішення майнових суперечок (наприклад, при розлученні, суперечках про спадщину і т.д.) усередині родини, звертання з цього приводу в суд сприймається як крайній захід. Якщо під час розлучення виникають питання про розподіл майна, то, відповідно до традиції, чоловік повинен залишити основну частину майна дружині і дітям. Гроші, що заробляються чоловіком і дружиною (чи всіма дорослими членами родини, якщо разом живуть кілька поколінь), є загальними і витрачаються спільно. Але це не означає, що кожен дорослий член родини не має «кишенькових» грошей для особистих витрат.

У родинах в Україні, як правило, немає твердого бюджету як чіткого планування усіх витрат у родині. Звичайно плануються великі витрати, на які відкладаються гроші. Решта грошей витрачаються спонтанно. Це одна з причин того, що українцям часто не вистачає грошей до чергової зарплати, і тому вони можуть брати гроші в борг один у одної о (невеликі суми і на обмежений час — «до зарплатні» — розмовне).

Традиційно в родинах батьки допомагають дорослим дітям у вирішенні їхніх фінансових проблем, що сприймається дітьми як норма. Однак у даний час спостерігається зворотна тенденція: діти незалежно від віку, якщо вони заробляють більше своїх батьків, надають їм активну фінансову допомогу.

З родиною, стереотипами поведінки в родині пов’язано дуже багато віршів приказок, легенд, і просто реальних історій.

Давайте спробуємо в стереотипах родини розібратись.

Бесіда

1) Чи згодні ви з думкою, що у свідомості українців « ідеальна родина» — це

« традиційна» родина, що поєднує кілька поколінь, які живуть разом (дідусь і бабуся, батько і мати, діти, онуки).

2) Що потрібно намагатися зробити для того, щоб відносини в родині були, якщо не ідеальними, то добрими, дружелюбними.

3) Чи є щасливі сім’ї? (розповідь про сім’ю)

4) Чому проблеми батьків і дітей вічна?

5) Яке місце відводиться вихованню дітям в сім’ї.

Викладач читає вірш Б. Олійника „Пісня про матір”

Посіяла людям літа свої літечка житом,

Прибрала планету,

послала стежкам споришу,

Навчила дітей,

як на світі по совісті жити,

Зітхнула полегко -

і тихо пішла за межу.

- Куди ж це ви, мамо?! -

сполохано кинулись діти.

- Куди ви, бабусю? -

онуки біжать до воріт.

- Та я недалечко...

де сонце лягає спочити.

Пора мені, діти...

А ви вже без мене ростіть.

- Та як же без вас ми?..

Та що ви намислили, мамо?

- А хто нас, бабусю,

у сон поведе по казках?

- А я вам лишаю

всі райдуги із журавлями,

І срібло на травах,

і золото на колосках.

- Не треба нам райдуг,

не треба нам срібла і злота,

Аби тільки ви

нас чекали завжди край воріт!

Та ми ж переробим

усю вашу вічну роботу, -

Лишайтесь, матусю.

Навіки лишайтесь. Не йдіть.

Вона посміхнулась,

красива і сива, як доля,

Змахнула рукою - злетіли увись рушники.

«Лишайтесь щасливі», -

і стала замисленим полем,

На цілу планету,

на всі покоління й віки.

Викладач

Відношення до роботи займають важливе значення в нашому житті

Студент

Відносини «начальник — підлеглий». Якщо Ви знаходитесь чи працюєте в одному колективі з українцями, то майте на увазі, що відносини в колективі багато в чому схожі з відносинами у родині, тобто відносини «начальник — підлеглий» часто будуються на основі авторитарності (існує навіть « популярна» іронічна фраза: « Ти начальник — я дурень, я начальник — ти дурень» — розмовне). Але разом з тим, у них не прийнято відкрито показувати начальнику своє особливе, занадто гарне до нього відношення. Крім того, авторитарність може сполучатися з дуже неформальними відносинами, тобто всі співробітники (незалежно від їхнього службового становища) можуть разом відзначати свята (часто на робочому місці, після роботи), ходити один до одного в гості, розповідати про особисті проблеми, просити допомоги і таке інше.

Кар'єра. Відношення до кар'єри в українців неоднозначне: з одного боку, людина, яка зробила вдалу-кар'єру, як правило, користується повагою, з іншого боку, не прийнято вихвалятися своїми досягненнями і відкрито демонструвати прагнення зробити кар'єру.

Якщо людина, яка має більш високий статус, переносить відносини «начальник — підлеглий» на відносини з друзями, це найчастіше викликає реакцію засудження серед українців.

Ставлення до роботи. З відсутністю в українців звички до планування пов'язане і їхнє ставлення до роботи.

Люди в Україні вважають нормальним, коли періоди інтенсивної праці чергуються з періодами інертності і «бездіяльності». Не випадково в українській (та російській) мові існує слово «аврал», що означає інтенсивне виконання великого обсягу роботи за дуже короткий термін і, як правило, в останній момент.

Ставлення до закону. У своїх взаємовідносинах з державою та її законами люди в Україні часто займають позицію «дитини», яка, з одного боку, може «вередувати», бути «неслухняною», а з іншого боку, — вважає, що держава зобов'язана її «утримувати». Це обумовлює ставлення українців до різного роду законів, правил, інструкцій. Вони часто порушують правила (у широкому змісті цього слова: від порушення техніки безпеки, правил дорожнього руху, посадових інструкцій аж до несплати податків), і подібні порушення в багатьох випадках не вважаються аморальними.

Подібно скривдженій дитині, українці часто скаржуться на будь-яке начальство, державну владу і свою країну в цілому, однак, як правило, вкрай негативно сприймають будь-яку критику на адресу своєї держави з боку іноземців.

Бесіда

Поясніть вислів:

Народ наш український, дивовижний. Народ наш –мрійник.

Прагне гарно жити, але нічого для цього не робить

2. Чому жінці побудувати кар’єру важче, аніж чоловіку?