53 Політика гетьмана і.Виговського

Після смерті Б. Хмельницького в 1657 р. Московія стала активно втручатися у внутрішні справи України, порушуючи Березневі статті 1654 року. Тому новий гетьман І. Виговський (правив у 1657-1659 pp.), що був обраний на Чигиринській старшинській раді у серпні 1657 р. до повноліття Ю. Хмельницького, намагався виправити ситуацію. В жовтні 1657 р. на Корсунській раді його обрано повноправним гетьманом, тут же укладено воєнно-політичний союз зі Швецією (Корсунський договір) з метою забезпечення незалежності України. Не бажаючи розривати з Москвою, гетьман відправив до царя посольство.

Головною опорою гетьмана були старшина та покозачена шляхта, що збільшила свої земельні володіння. Гетьман намагався зменшити втручання московського уряду у справи України, проводити самостійну політику. Проти цього виступало і Запоріжжя, і старшина південних полків, які вважали погляди Виговського пропольськими. Противників гетьмана підтримувала Московія. Ситуація у країні була вкрай напруженою. Селяни підтримали заколот полтавського полковника М. Пушкаря та запорізького отамана Я. Барабаша, які за допомоги Москви 1658 р. підняли повстання. Заколотники намагалися скинути гетьмана, однак були розбиті.

Підтримка Московією заколотників змінила курс Виговського, і 16 вересня 1658 р. на Полтавщині між Україною та Польщею було підписано Гадяцький договір.

Договір передбачав утворення федерації у складі Польщі, Литви та України, що стала називатися «Великим князівством Руським». Територія України залишалася в межах Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. Фактично в межах новоствореної федерації Україна отримувала широкі права – власне судочинство, фінансову систему, військо, виконавчу владу на чолі з гетьманом, передбачалося скасування унії, зрівняння православ'я в правах з римсько-католицькою церквою, заснування університетів.

Однак населення, яке не знало змісту договору, не підтримало гетьмана. Проти договору виступила і Московія, яка силами 100-тисячного війська під керівництвом князя О. Трубецького намагалася придушити самостійність гетьмана. Під Конотопом у травні 1659 р. московське військо було розбите спільними військами України (60 тис.) та Кримського ханства (60 тис). Хоча Виговському й вдалося виграти Конотопську битву, однак проти нього виступили полковник Золотаренко, Сомко, кошовий отаман І. Сірко. Московія в цій ситуації підтримала Юрія Хмельницького. На Чорній раді 1659 р. козацтво виступило проти Гадяцького договору, і Виговський змушений був втекти до Польщі, залишивши гетьманську булаву Ю. Хмельницькому. Поляки звинуватили його у зраді і розстріляли під Вільхівцем (сучасна Черкаська обл.).

54Перший універсал УЦР

10 червня 1917 р – проголошення І Універсалу УЦР.

Причини проголошення:

• Відхилення Тимчасовим урядом вимог делегації УЦР на чолі з В.Винниченком про надання Україні автономії,

• Ініціювання ІІ Військовим з’їздом проголошення автономії України без згоди Тимчасового уряду

Основні положення І Універсалу:

• Проголошення автономії України,

• УЦР ставала вищим державним органом влади в Україні до скликання Всенародних українських зборів,

• Заклик до населення створювати підпорядковані УЦР органи влади на місцях,

• Створення української державної скарбниці за рахунок спеціального податку з населення,

• Участь представників усіх національностей у державотворчих процесах в Україні,

• Необхідність розробки закону про землю

Наслідки:

• Фактичне перетворення ЦР на законодавчий орган,

• Створення першого українського уряду – Генерального Секретаріату, який складався з 8 секретарств. Голова – В.Винниченко.

Історичне значення:

• Подальше піднесення Української революції

• Зростання авторитету УЦР

• Засвідчив прагнення українців до створення власної держави

• Розгортання державотворчих процесів в Україні

55 Історичне значення Київської Русі

• Вперше об’єднала східнослов’янські племена в єдиній державі

• Прискорила економічний, політичний, культурний розвиток східних слов’ян

• Захистила східнослов’янські землі від нападів іноземних держав і кочовиків (Польщі, Угорщини, Візантії, варягів, печенігів, половців)

• Була бар’єром між Західною Європою і Степом

• Підняла й укріпила міжнародний авторитет східних слов’ян, долучила їх до міжнародної політики

• Русь справедливо порівнюють з імперією Карла Великого у Західній Європі(7-8ст)

52.56Українські землі в складі Великого князівства Литовського

На початку 13ст утворилася Литовська держава – Велике князівство Литовське, яке починає активно розширювати свої володіння, в тому числі за рахунок руських земель.

Етапи приєднання руських земель до Великого князівства Литовського:

• Перший великий князь Міндовг(1230-1263) поширив свою владу на землі Західної Русі(Білорусь)

• Гедимін(1316-1341) почав наступ на південно-руські землі, проте зіткнувся з територіальними претензіями Польщі

• У битві на річці Сині Води Ольгерд Гедимінович(1341-1377) завдав поразки Золотій Орді і приєднав Чернігівщину, Київщину, Переяславщину, Поділля. Внаслідок боротьби з Польщею відвоював Берестейський,Володимирський і Луцький уділи

• Вітовт (1392-1420) заволодів Чорноморьким узбережжям

80% Великого князівства Литовського – це були приєднані землі (українські, білоруські)

Особливості статусу українських земель у складі Великого князівства Литовського:

1 приєднання відбувалося переважно мирним шляхом через бажання князівств позбутися монгольського ярма

2 система управління залишилася незмінною: руські князі сплачували щорічну данину та надавали збройну допомогу

3 руська мова стала державною

4 православна церква зберігала панівне становище

5 збереглося руське законодавство

6 панувала українська культура

57Революційні події 1905-1907р в Україні

Перебіг подій

• 9 січня 1905р – «Кривава неділя» - розстріл мирної демонстрації в Петербурзі за наказом російського царя Миколи ІІ;початок революції.

• Масові виступи робітників;висування радами та профспілками таких вимог: встановлення робітничого контролю над виробництвом, 8-годиннний робочий день, зниження цін на товари у фабрично-заводських крамницях тощо

• Селянські виступи, які переважно набули характеру погромів поміщицьких маєтків

• Виступи в армії та на флоті(збройне повстання на броненосці «Потьомкін» у червні 1905р, повстання моряків Севастополя на чолі з лейтенантом П.Шмідтом у листопаді 1905)

• Національний рух(українська національно-свідома інтелігенція вимагала скасувати будь-які національні привілеї та встановити рівноправність народів у Російській імперії, забезпечити вільний розвиток укр. мови й культури

• Здобутки національного руху в періоді революції(виникнення легальної української преси, діяльність культурно-освітніх організацій «Просвіта»)

• Діяльність українців у І Державній Думі, вибори до якої відбулися навесні 1906р( Українські політичні партії, за винятком радикальної та демократичної, бойкотували вибори. У результаті від України було обрано 102 депутати від 9 укр губерній. 8 липня 1906р була розпущена І Державна Дума)

• Діяльність українців у ІІ Державній Думі, вибори до якої відбулися в січні 1907р( У виборах взяли участь усі українські політичні партії. В результаті Україну в Думі представляли 102 депутати. ІІ Державна Дума була розпущена через 102 дні роботи, 3 червня 1907 р)

58Україна під владою Речі Посполитої

Особливості розвитку українських земель у складі Речі Посполитої

• Українські землі остаточно втратили адміністративний поділ, що брав початок із часів Київської Русі; натомість утворені Галицьке, Белзьке, Брацславське, Волинське, Київське і Подільське воєводства.

• Південні землі залишалися майже незаселеними через постійні набіги татар

• 1557р – Статус на волоки виділяв кращі землі під фільварки

• Почалося формування фільварків. Головною причиною цього процесу стало зростання попиту в Європі на зерно та загальне пожвавлення господарської діяльності. У16-17ст Річ Посполита стає одним із найбільших експортерів зерна. Перехід до фільваркового господарства супроводжувався посилення феодального гноблення селянства: замість грошового або натурального обробку селяни мусили відробляти майже щоденну панщину, селянські наділи занепадали.

• Відбувається зміцнення політичного та економічного впливу польської шляхти в державі. Польські магнатські роди й католицька церква захопили величезні площі укр. землі. В Україні діяли польське феодальне право і Литовські статути. Статут 1588р закріпачив селян і встановив 20річнний термін розшуку селян-утікачів. Право власності на землю отримала тільки шляхта.