2. Правила підготовки та оформлення письмових робіт. Плагіат.

Письмові роботи – обов’язкова складова підготовки майбутніх політологів, адже вони виробляють навички роботи з літературою, оволодіння мистецтвом викладу думки, розвивають навички самостійного дослідження, а також дають можливість викладачу оцінити глибину знань студента, логіку його мислення. Окрім цього, написання письмових робіт стає основним результатом самостійної роботи студента, що, згідно вимого Болонського процесу, є вагомою складовою навчання.

Підготовка письмових робіт вимагає від студента дотримання низки формальних правил та вимог, які стали предметом цих методичних рекомендацій. Видання ставить собі за мету: у максимально компактній та доступній формі дати студентам інформацію про правила підготовки письмових робіт.

Наприклад, інформаційна довідка:

• Жодного плагіату

• Вибір теми. Потрібно обрати будь-яку міжнародну подію, це може бути конференція, зустріч президентів, введення або виведення військ, криза, вибори і т.д.

• Основна мета роботи - надати читачу лаконічну, але вичерпну інформацію про предмет вашого дослідження, повністю розкрити суть.

• Основний принцип – написати роботу зрозумілою (так, щоб будь-який читач, навіть якщо він/вона взагалі не розбирається у МВ, зрозумів/ла суть, причини і наслідки події)

• Структурування роботи допомагає розібратися у власних думках та викласти їх послідовно і повно. Так само воно допомагає читачу зрозуміти ваші думки.

• Об'єктивність висновків.

Плаігат — привласнення авторства на чужий твір або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора.

3. Аналіз та прогнозування у міжнародних відносинах. Роль інформаційно-аналітичних матеріалів.

Аналіз ролі й значення міжнародних відносин у житті людського суспільства дозволяє зробити висновок, що міжнародні відносини є специфічною галуззю суспільних відносин, реалізуються як у формах економічних, політичних, культурних, правових і дипломатичних взаємодій, так і у взаємовідносинах між великими соціаль¬ними групами, об’єднаними в держави, союзи держав, суспільні, економічні, політичні рухи та громадські організації. Коротко підсумовуючи вищевикладене, можна констатувати, що міжнародні відносини – це сукупність економічних, політичних, ідеологічних, правових, дипломатичних та інших зв’язків і взаємовідносин між народами у найшир¬шому значенні цього слова.

Останнім часом міжнародні відносини як науковий напрям стають дедалі чутливішими до майбутнього. В межах цього напряму починають розроблятись уточнені уявлення про світ, що відкриває шлях до нових ідей, дає змогу відійти від спрощеного уявлення про майбутнє як просте продовжене в часі сьогодення. Враховуючи максимальну, порівняно з іншими об'єктами соціального прогнозування, невизначеність багатьох складових у міжнародних справах, у разі прогнозування міжнародних відносин вимагається підвищена увага до основних факторів зовнішньополітичних дій та умов, що їх детермінують.

Значну роль у формуванні сучасних уявлень про характер міжнародних ситуацій та процесів відіграють прикладні проекти. Мається на увазі, що дедалі більше дослідників міжнародних відносин впроваджують у дослідницьку практику прийоми та засоби, запозичені із суспільних і точних дисциплін, що зводяться до збирання аналітичної інформації, кількісних методів її оброблення та підготовки аналітичних висновків у формі прогнозних припущень. Отже, можна запропонувати такий варіант класифікації сучасних аналітичних засобів, що застосовуються в прикладних дослідженнях міжнародних відносин: базові аналітичні методики та комплексне аналітичне міжнародних ситуацій та процесів.